-
1 норма
I НОРМА (лат. norma - правило, взірець, міра, закон, що походить від давньогрецьк. і означає висок, масштаб, правило) - як термін вперше застосовується в будівельній справі - "справедливість косинця". В такий спосіб потрактоване поняття "norma" було поширене також і на сферу духовно-практичної діяльності людини, зокрема, морально-етичних стосунків. Цицерон у філософії права застосував поняття "norma" поряд з поняттям "regula", витлумачуючи "закон" за допомогою метафорики, запозиченої із будівельної справи, тобто як "масштаб права чи безправ'я". Тлумачення Н. чи закону мають як прескриптивний, так і дескриптивний характер, що віддзеркалює не тільки те, що має бути, а й те, що є, підґрунтя чого міститься у природі, бутті. Поняття "Н." - як правила, взірця, стандарту - визначає такий рівень взаємних очікувань, що постає у своєму узагальненому вигляді. Тут Н. є суспільно усталеною; за словами Парсонса, вона є "генералізованим визначенням очікування". Н. утворюють систему, яка складається із таких видів: а) категоричні Н., значущість яких є абсолютною (якщо навіть вони не завжди і не скрізь реалізуються); б) імплікативні Н., значущість яких залежить від рамок історичних умов; в) консенсуальні Н., значущість яких установлюється лише шляхом розумного (демократичного) рішення, а зміст рішення формується на підставі доброї волі учасників (Гесле). Завдяки Н. вимоги та установлення суспільства, соціальних груп трансформуються в еталони, моделі, стандарти модального та обов'язкового в поведінці представників цих груп, виконуючи мотиваційну, орієнтаційну та інтегративну функції.А. Єрмоленко[br]II НОРМА у філософії науки - органічна частина оцінки, що співвіднесена з тим відтинком шкали, на якій розміщується стереотипне уявлення про об'єкт з відповідною ознакою. Проте це не означає, що Н. знаходиться посередині шкали; вона може бути орієнтована й на крайні відтинки шкали оцінок. Емпірична верифікація істинності оціночних висловлювань неможлива без знання стандартних ознак стереотипів. Оцінка завжди за кожною ознакою стереотипу передбачає її відповідність Н. Якби цього не було, оціночні висловлювання не могли б виконувати свою основну функцію - забезпечувати комунікативні зв'язки О. ціночні стереотипи включають як нормативні набори ознак предметів (об'єктивні фактори оцінки), так і певні уявлення суб'єкта оцінки про їх місце у ціннісній картині світу (суб'єктивні фактори). Характер стереотипу, а отже й Н., суттєво залежить від об'єкта оцінки і відбивається у семантиці відповідних значень. Зсув у значенні слова зі зміною денотата змінює всю структуру нормативних стандартів стереотипу. Нормативні судження та поняття можуть бути об'єктом логічного дослідження. Дослідження логічних властивостей Н., зв'язків Н. і оцінки необхідне для розв'язання питання про місце і роль Н. у науковому пізнанні, в обґрунтуванні знання. Логіка Н. (див. логіка нормативна) формулює критерії раціонального судження в сфері норм та раціональну основу для дії З. гідно з принципом деонтичної повноти, нормативним кодексом повинні бути охоплені всі людські дії. До засадничих принципів у розвитку логіки Н. відноситься встановлення відмінностей між фактичним твердженням, з одного боку, та нормативними й оціночними твердженнями - з іншого, а також доведення самої можливості логічного переходу від суджень зі зв'язкою "є" до суджень зі зв'язкою "повинен" (неможливість такого переходу відстоювали Г'юм, Поппер, Пуанкаре та ін.). Обернення цінностей на Н. є повсякденною практикою людського буття. Через ціннісно-нормативні системи знаходять свій остаточний вияв смислові структури людської культури.О. Кравченко -
2 legal proposition
-
3 proposition of law
-
4 standard of international law
standard of international law of invention — пат. критерій неочевидності, критерій патентоздатності
standard of international law of law — норма права; вимога права; правовий критерій, правовий стандарт
standard of international law of procedure — процесуальна норма, процесуальна вимога, процесуальний критерій
standard of international law of proof — доказова норма, норма (стандарт) доведення ( факту); критерій доведеності
standard of international law of proof because of the preponderance of evidence — критерій доведеності з огляду на наявність вагоміших доказів ( в цивільному процесі)
standard of international law of proof beyond a reasonable doubt — критерій доведеності за відсутності обґрунтованого сумніву ( в кримінальному процесі)
standard of international law-setting — встановлення норми, встановлення стандарту
standard of international law-setting activities — діяльність з опрацювання (або встановлення) норм (нормативів)
standard of international law tax rate — основна ставка оподаткування, основна податкова ставка
English-Ukrainian law dictionary > standard of international law
-
5 provision of law
-
6 rule of law
законність, влада закону; правопорядок, верховенство права; принцип верховенства права; рівність перед законом; норма права, правова норма -
7 settled law
(твердо) встановлена норма права, стала норма права -
8 novel
1) (законодавча) новела; нова норма права, нова правова норма; новий закон2) новий•- novel legislation
- novel provision -
9 principle of law
правова норма, норма права -
10 rule of general effect
загальнообов'язкова норма права, правова норма загального характеру -
11 enactment
прийняття (закону, постанови тощо); встановлення в законодавчому порядку; введення в дію, узаконення; веління (в т. ч. права); постанова; нормативний акт; норма права; статут; законоположення, законодавчий акт; правовий припис- enactment of a statute
- enactment of bills
- enactment of legislation -
12 admitted law
-
13 cited law
цитований закон, цитована норма права -
14 established rule of law
-
15 judicial administration
судова адміністрація; застосування (норма права, закону) в судовому порядку -
16 conventional rule
-
17 federal provision
-
18 norm of patent law
-
19 rule of evidence
-
20 rule of international law
English-Ukrainian law dictionary > rule of international law
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Норма права — Норма права это признаваемое и обеспечиваемое государством общеобязательное правило, из которого вытекают права, обязанности и ответственность участников общественных отношений, чьи действия призвано регулировать данное правило в качестве… … Википедия
Норма права — (англ. norm of law, legal norm) правило поведения общего характера, рассчитанное на многократное применение, установленное или санкционируемое государством, имеющее общеобязательную силу, наделяющее субъектов права юридическими правами и… … Энциклопедия права
НОРМА ПРАВА — форма выражения права; санкционированное государством обязательное правило общего характера (закон, указ, постановление) в той или иной области общественных отношений. Совокупность норм права, регулирующих однородные отношения, образует отрасль… … Большой Энциклопедический словарь
Норма права — форма выражения права; санкционированное государством обязательное правило общего характера (закон, указ, постановление) в той или иной области общественных отношений. Совокупность норм права, регулирующих однородные отношения, образует отрасль… … Политология. Словарь.
НОРМА ПРАВА — Установленное государством общее правило поведения, регулирующее общественные отношения и охраняемое принудительной силой государства. Формой существования норм права являются нормативно правовые акты и иные источники права. Нормы права… … Словарь бизнес-терминов
НОРМА ПРАВА — установленное государством общее правило поведения, регулирующее общественные отношения. Н.п. имеют определенную структуру и подразделяются на виды. Структура правовой нормы включает в себя: гипотезу (указывает на круг лиц, которым адресована… … Юридическая энциклопедия
Норма права — (англ. norm of law, legal norm) правило поведения общего характера, рассчитанное на многократное применение, установленное или санкционируемое государством, имеющее общеобязательную силу, наделяющее субъектов права юридическими правами и… … Большой юридический словарь
норма права — форма выражения права; санкционированное государством обязательное правило общего характера (закон, указ, постановление) в той или иной области общественных отношений. Совокупность норм права, регулирующих однородные отношения, образует отрасль… … Энциклопедический словарь
норма права — ▲ правило ↑ официальный, поведение человека норма права форма выражения права. нормативный акт. закон установленное государством и обязательное для всех правило; официальная норма поведения (# регулирует). законодательство. законоположение.… … Идеографический словарь русского языка
Норма права — классическая модель нормативного предписания, являющегося определяющим, исходным элементом в системе права. Норма права заключает в себе следующие признаки: имеет предоставительно обязывающий, двухсторонний характер, т.е. одной стороне… … Теория государства и права в схемах и определениях
Норма права (фильм) — Норма права The Outer Limits: Rule of Law Жанр фантастика … Википедия