нора+ru

1) брехати; збрехати; обманювати, дурити

2) бути обманливим, помилковим

3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудь

1) положення; розміщення; напрямок

2) лігвище, лігво, барліг; нора

1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим

2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися

3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)

4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати

5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь

6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним

1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж

2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)

3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців

4) хатка ( бобра); нора ( видри)

5) масонська ложа; члени масонської ложі

6) квартира директора коледжу

7) ложа ( у театрі)

8) гipн. рудний двір

1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити

2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів

3) засісти, застрягти; всадити ( кулю); нанести ( удар); залишати

4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)

5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)

6) наділяти (правами, повноваженнями)

7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення)

1) (место, реже действие) вхід, увіхід, прихід, війстя. [Стань із Тітінієм коло ввіходу! (Куліш). Нора з приходу вузенька]. У входа - з приходу, на приході, край порогу. Вход в рыболовный сак - горланка;

2) (действие) - вступ, вступання. [Вступ для всіх вільний]. Вход в новый дом, на квартиру, на новую службу - вхідчини, входини. [Він справляє вхідчини]. Иметь вход к кому - мати доступ до кого, вхожати до кого.

* * *

-ся, выгладить, -ся

1) вигладжувати, -ся, вирівнювати, -ся, утирати, -ся, утертися. [Хлопці ковзалку втирають];

2) (утюгом) випрасовувати, -ся, випрасувати, -ся; (несомненный руссизм) вигладжувати, вигладити; (о норе) уплавзовувати, -ся, уплавзувати, - ся. Выглаженный -

1) вигладжений, вирівняний, утертий, уплавзований, [Уплавзована нора (Мнж.)];

2) випрасуваний.

* * *

несов.; сов. - в`ыгладить

діра (мн. діри). [Ну, й сорочка! Самі діри]. Дыра, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) - проточина. Сапоги в -рах - діряві чоботи, (шутл.) чоботи з душниками, ч. з вікнами, ч. їди просять.

* * *

1) діра́, ді́рка; ( сквозь которую протекает вода) прото́чина

2) ( захолустье) глухи́й за́куток (-тка); нора́; ( глушь) глушина

1) (снежный) замет (-ту). [Попід тинами та попід хатами понамітало високі замети];

2) (в шахте) піч (р. печи), нора. [А там у землі подовжня шахта, а в їй і по той, і по той бік наче печери, - печі звуться. Кожен шахтяр лізе в свою піч та там і рубає вугіль (Загірня)].

* * *

Логово лігвище, кублище, лігво, кубло, леговище, (редко) тирло, барліг (-логу); срв. Берлога - см. Нора. [Знай свиня своє лігво (Номис). По кублищах своїх звір'я заляже (Куліш)]. -ще волчье - вовче лігво (тирло). [Оттут саме вовче тирло (Гуманщ.)]. -ще медвежье - ведмеже лігвище (лігво), ведмедячий барліг.

* * *

тж. л`огово

юр. мінорат (-ту).

* * *

1) (ум. от Нора) нірка. [(Лиса) бралася нищечком у нірку до байрака (Біл.-Нос.)];

2) зоол. Lutreola lutreola L. - норка, нурка, нуриця, нурець (-рця).

* * *

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

1) (помещ. для собаки) будка, халабудка, халабудочка, конура, конурка;

2) (вообще для животн.) халабудка, хатка, гніздо, нірка, нора, печера. [Знітився і скулився, як слимак у своїй халабудці (Франко)];

3) (жильё человека) хижка (хижина), (тесн. комнатка) цюпка, (закоулок) закамарок (-рка), закамарочок (-чка), (перен.) пора, (шалаш) курінь (- реня). [Вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (Франко). Живе в якійсь норі (Крим.)]. Жалкая -ра - вбога, мізерна хижка. Спрятались в свои -ры - поховалися по своїх норах (закамарках).

лисичий, лисичин. [Лисича нора].

1) нора́, хід

2) червото́чина

3) гірн. пуста́ поро́да; відва́ли

1) ри́ти но́ру (хід)

2) хова́тися в но́ру; жи́ти в норі́

3) ри́тися, копа́тися (у книжках, архівах; часто burrow into)

1) земля́; земна́ ку́ля

2) су́ша

3) ґрунт

4) прах

5) нора́

6) ел. зазе́млення

7)

1) зарива́ти(ся); зако́пувати, вкрива́ти земле́ю

2) підгорта́ти ( рослини)

3) ел. заземля́ти

1) фо́рма; о́бриси; зо́внішній ви́гляд

2) по́стать

3) форма́льність; церемо́нія, етике́т

4) стан ( здоров'я)

5) вид, різнови́д

6) нора́ ( зайця)

7) тех. фо́рма, моде́ль

8) буд. опа́лубка

9) друк. друка́рська фо́рма

10) ел. акумуля́тор

11) бланк, анке́та

12) ла́ва, па́рта

13) клас ( у школі)

1) надава́ти фо́рми, набува́ти фо́рми; формува́ти(ся)

2) склада́ти; утво́рювати(ся) ( з - of)

3) виробля́ти ( характер); дисциплінува́ти; тренува́ти

1) ли́сяча нора́

2) військ., розм. стріле́цький око́пчик