ново...

(ново)приєднаний, (ново)з'єднаний, (ново)злучений (сполучений), наново з'єданий, наново приєднаний (злучений).

* * *

ново(з)найдений, (новоизобретенный) нововинайдений, (новооткрытый) нововідкритий. [Новознайдений текст (Доман.). Новонайдений рай (Чупр.)].

ново(роз)початий.

техн., несов. перемётывать, сов. перемета́ть

техн., несов. перече́рчивать, сов. перечерти́ть

1) ( снимать копию) перекре́слювати, перекре́слити

2) ( чертить вновь) кре́слити за́ново, накре́слити за́ново, кре́слити на́ново, накре́слити на́ново

техн., несов. перемётывать, сов. перемета́ть

техн., несов. перече́рчивать, сов. перечерти́ть

1) ( снимать копию) перекре́слювати, перекре́слити

2) ( чертить вновь) кре́слити за́ново, накре́слити за́ново, кре́слити на́ново, накре́слити на́ново

1) переробка; надання нової, виправленої форми

2) перероблений виріб; перероблений варіант

3) новий склад виконавців

4) новий розподіл ролей

v (past і p.p. recast)

1) переробляти; надавати нової форми; виправляти, перебудовувати (план тощо)

2) тех. відливати наново

3) перераховувати, перелічувати; вираховувати (розраховувати) заново

4) ставити п'єсу з новим складом виконавців

5) перерозподіляти ролі

* * *

1) надання нової, виправленої форми; переробка

2) виправлений, перероблений виріб; переробка, перероблений варіант

3) тex. переливання

4) миcт. новий розподіл ролей; новий склад виконавців

1) переробляти; надавати нової форми

2) тex. відливати заново на гармати

3) перераховувати; вираховувати або розраховувати заново

4) миcт. давати ( п'єсу) у новому складі виконавців; перерозподіляти ролі

переметать и переметнуть

1) перекидати, перекидати, перекинути, (редко) перемітувати, переметнути. Перемётнутый - перекинений, перекинутий. См. Перебрасывать, Перекидывать;

2) -тывать, -метать (о мног.) - перериговувати, переригувати, перефастриґовувати, перефастриґувати, переживляти, переживити, перешивати, перешити на живу нитку. -вать петли - (наново) обкидати, обкидати наново петельки, (обметать всё) пообкидати (напр., усі петельки). Перемётанный - переригований, перефастриґований, переживлений, (о петлях) обкиданий наново.

* * *

1) (перебрасывать одно за другим всё, многое) перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти, несов. перемета́ти

2) ( складывать заново в стог) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти

3) (складывать в стога всё, многое) склада́ти, скла́сти и посклада́ти

1) ( перебрасывать) перекида́ти, переки́нути, несов. переметну́ти; (несов.: взмахом руки) перемахну́ти

2) ( переправляться) перема́хувати, перемахну́ти

1) (метать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново (на́ново), обки́дати за́ново (на́ново)

2) (обмётывать всё, многое) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и пообкида́ти

переслушать переслухувати, переслухати, (о мног.) попереслухувати. [Людської брехні не переслухаєш]. -ть дело в суде - слухати, вислухати, прослухати наново справу в суді. Переслушанный - переслуханий; (о деле в суде) ви[про]слуханий наново.

* * *

несов.; сов. - пересл`ушать

несов.; сов. - переснаряд`ить

пересоздать перетворювати, перетворити що. -ся - перетворюватися, перетворитися, бути перетвореним. Пересозданный - перетворений.

* * *

несов.; сов. - пересозд`ать

несов.; сов. - пересозд`аться

перетворення, перетворіння. [Перетворення держави на нових основах].

* * *

пересочинить перекомпоновувати, перекомпонувати.

* * *

несов.; сов. - пересочин`ить

перечертить перерисовувати, перерисувати, перекреслювати, перекреслити, (о мног.) поперерисовувати, поперекреслювати; (всё) порисувати, покреслити (все). Перечерченный - перерисований, перекреслений.

* * *

несов.; сов. - перечерт`ить

1) ( снимать копию) перерисо́вувати, перерисува́ти; перекре́слювати, перекре́слити

2) ( чертить вновь) кре́слити по́вторно (вдру́ге, за́ново, на́ново), накре́слити повто́рно (вдру́ге, за́ново, на́ново)

1. фактор, рушійна сила, складовий елемент

2. агент; представник

3. довірена особа

- class-motivated factor класовий фактор

- complementary factor додатковий фактор

- connecting factor зв'язуючий фактор

- long-run factor фактор довготермінової дії; довгодіючий фактор

- long-term factor фактор довготермінової дії; довгодіючий фактор

- major factor важливий/ головний фактор

- market factor кон'юнктурний фактор

- short-run factor фактор короткотермінової дії

- short-term factor фактор короткотермінової дії

- specific factor специфічний фактор

- subjective factor фактор суб'єктивного порядку

- test factor визначальний фактор

- factor including some cautions фактор, що викликає необхідність бути обережним

- factor of safety запас міцності

- factor of stability фактор стабільності

1. виключати, не допускати, не впускати

2. вилучати; знімати

- to exclude causes of war усунути причини війни

- to exclude from certain privileges позбавити деяких привілеїв

- to exclude from consideration зняти з розгляду (питання, пункт тощо)

- to exclude from a country вигнати з країни

- to exclude mistakes виключати можливість помилок

- to exclude a new war зробити неможливим виникнення нової війни; виключити можливість нової війни

- to exclude the possibility of a new war виключити можливість виникнення нової війни

1) переробля́ти; надава́ти ново́ї фо́рми, виправля́ти

2) перелі́чувати

3) тех. відлива́ти за́ново

1) переро́блення

2) надання́ ( чомусь) ново́ї фо́рми

АНТРОПОЦЕНТРИЗМ - сукупність поглядів на людину як кінцеву мету світобудови та центр Всесвіту. Історично формується на ґрунті архаїчного антропоморфізму, котрий досягнув найбільшого розвитку у давньогрецьк. релігії, пізніше - у християнстві. Психологічною передумовою А. є особливості усвідомлення людиною себе суб'єктом світовідноіпення. Ранній А. не пов'язаний з виокремленням людини з природи, обмежуючись олюдненням її сил та підлеглістю їм. Відповідно, відома теза Протагора щодо "людиномірності" світу визначає людське "ego" через певне онтологічне обмеження (обмеження непотаємності сущого, співмірне досвідові кожної людини), а не через подальше його розпросторення (Гайдеггер). Це був своєрідний онто-антропоцентризм. Християнство принесло із собою теоантропоцентризм, успадкований згодом Відродженням. У Каббалі людина постає не лише як "образ світу", а й як "образ Бога". Розвиток новоєвропейської цивілізації обернувся поступовою секуляризацією теоантропологічних уявлень, логічним завершенням котрої стає у Ніцше "надлюдина", що прагне до абсолютного панування над світом. Особливістю філософської антропології є пов'язаність у її засновників антропоцентричних уявлень з уявленнями про "ексцентричність" людини, її здатність до трансцендування. В укр. світоглядній традиції переважає тяжіння до буттєвого поєднання Бога й людини (ідея Боголюдини у Сковороди, Бердяєва та ін.). Щодо А., то він, заснований на ідеї "людинобога", кваліфікується як основний первородний гріх людської думки, котрому протиставляється антропокосмізм, здатний вгамувати світоглядну зарозумілість сучасної людини. В контексті сучасної філософії та природознавства А. розуміється не як затвердження якоїсь "кінцевої мети" світобудови, а з погляду визнання як умови оптимальності, фундаментальності тих тенденцій розвитку природи, які ведуть до виникнення людини, визначають єдність матеріальних та інформаційних передумов мислення в структурі буття. Версії А. поєднують натуралізм і гуманізм (концепція ноосфери Вернадського), фіксують теоретико-пізнавальні підстави привілейованого становища людини в Космосі. У зв'язку з революційними зрушеннями в науковій картині світу (глобальний еволюціонізм, синергетика, принцип нелінійності) особливої актуальності набуває питання про співвідношення А. та екологічної етики (альтернатива А. та екоцентризму чи біоцентризму) З. ростає роль А. як світоглядного базису для вироблення нової стратегії взаємодії людини з природою, стратегії виживання людства, особливої "космоетики" підтримання людиною естафети життя в Космосі. Думка про необхідність урівноваження А. та антропокосмізму домінує у діяльнісній концепціїї людини, розвинутій представниками Київської світоглядно-антропологічної школи, починаючи з друг. пол. 80-х рр. Відтак започатковано критичний перегляд наріжних уявлень, успадкованих "молодомарксизмом" (у тому числі й укр. філософамишістдесятниками) з новоєвропейської філософської традиції.