-
1 ни жив ни мертв
• НИ ЖИВ НИ МЕРТВ; НИ ЖИВОЙ НИ МЕРТВЫЙ both coll[AdjP; subj-compl with copula (subj: human) or detached modif; fixed WO]=====⇒ extremely frightened or aggrieved:- scared stiff < to death>;- half dead with fright.♦ Она [моя мать] не знала, что думать, ей приходило в голову, что его [Павла Ивановича] убили или что его хотят убить, и потом её. Она взяла меня на руки и, ни живая ни мёртвая, дрожа всем телом, пошла за старостой (Герцен 1). She [my mother] did not know what to think; the idea occurred to her that they had killed him [Pavel Ivanovich], or that they meant to kill him and afterwards her. She took me in her arms, and trembling all over, more dead than alive, followed the elder (1a).♦ "Ой, батюшки светы... что с нами сделалось... Дрожим, ни живы ни мёртвы, язык отнялся от ужаса..." (Пастернак 1). "Oh, God in heaven, need I tell you the state we were in.... We were shaking all over, half dead with fright and speechless with terror!" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > ни жив ни мертв
-
2 ни жив ни мертв
-
3 ни жив ни мертв
-
4 Ни жив ни мертв
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Ни жив ни мертв
-
5 ни жив ни мертв
more dead than alive; paralysed with fearРусско-английский словарь по общей лексике > ни жив ни мертв
-
6 ни жив ни мертв
-
7 ни жив ни мертв
[ni zhiv ni m'ortv] Neither alive nor dead. Despondent; petrified with fear or astonishment, Cf. More dead than alive.Русские фразеологизмы в картинках (русско-английский словарь) > ни жив ни мертв
-
8 ЖИВ
-
9 мертвый
(мертв, мертва, мертво и мертво)1. мурда, беҷон2. в знач. сущ. мертвый м, мертвая ж мурда, майит3. хушкшуда, пажмурда; в лесу чернели мертвые обугленные деревья дар беша дарахтҳои хушкшудаи сӯхта сиеҳ метобиданд4. беҷон, мурдавор; беҳис, карахт5. перен. тира, хира; мертвые краски рангҳои хира6. перен. ҳомун, бедолу дарахт, бегиеҳ, беҷон; мертвые пески регзори ҳомун7. перен. хомӯш, ором, хилват; мертвые ночные улицы кӯчаҳои шабонгоҳ хил-ват8. перен. бефоида, беҳуда; мертвое дело кори бефоида9. том, тамом, комил, пурра; мертвое молчание хомӯшии том; мертвый покой оромии том <> мертвая вода фольк. оби ҳает; мертвая голова (череп) косахонаи сар 2) зоол. холшабпарак; мертвые дӯши ист. ҷонҳои мурда (деҳконони крепостной, ки номи онҳо дар рӯйхати ин ё он помещик ҳасту вале худи онҳо нестанд); мертвая зыбь мор. мавҷзании бешамоли оби баҳр; мертвый инвентарь асбобу анҷом; мертвый капитал 1) эк. моли мурда 2) дониши (илми) беамал; мертвая петля 1) ҳалқадавак 2) ав. ҳалқаи сокин; мертвая природа табиати беҷон (ғайриорганикӣ), ҷамодот; мертвое пространство воен. ҷои (фазои) тирнорас; мертвый сезон 1) эк. мавсими касод мавсими хилват; мертвая точка 1) тех. нуқтаи муаллақа 2) карахтӣ; на мертвой точке ноҷунбон, карахт, шахшуда; мертвая хватка 1) (у собак) ҷоғи гир 2) панҷаи гиро; мертвый час соати фароғат; мертвый штиль мор. сукунати баҳр; мертвый язык забони матрук; мертв якорь лангари ногир; ни жив ни мертв на зиндаю на мурда; лежать мертвым грузом бекор хобидан; оставаться мертвой буквой дар рӯи қоғаз мондан, ҷомаи амал напӯшидан; пить \мертвыйую пайваста арак нӯшидан, бисёр шароб хӯрдан; спать (уснуть) \мертвыйым сном мурда барин хоб рафтан -
10 живой
жив||ойприл1. ζωντανός:\живойое существо́ τό ζωντανό πλάσμα· \живой пример τό ζωντανό παράδειγμα· жив и здоров σῶος καί ὑγιής·2. (полный жизни, подвижный) ζωηρός:\живой ребенок (ум) τό ζωηρό παιδάκι (πνεῦμα)· \живойые глаза τά ζωηρά μάτια· \живойо́е воспоминание (воображение) ἡ ζωηρή ἀνάμνηση (φαντασία)· принимать \живойо́е участие в чем-л. παίρνω δραστήριο μέρος σέ κάτι· ◊ \живой язык ἡ ζωντανή γλώσσα· \живойые цвети τά φυσικά ἄνθη· \живойые краски ζωηρά χρώματα· задеть кого́-л. за \живойо́е πειράζω πολύ, συγκινώ βαθειἄ на \живойу́ю ийтку τό τρύπωμα· остаться в \живойых μένω ζωντανός, ἐπιζῶ· ни жив ни мертв разг μέ τήν ψυχή στό στόμα· \живойо́го места нет δέν ἔμεινε оСте ἕνα γερό μέρος στό κορμί μου· ни (одной) \живой души ὁὔτε φυχή. -
11 мертвый
мертв||ыйприл νεκρός (тж. перен)/ πεθαμένος, ἄπνους:\мертвый язык ἡ νεκρή γλῶσσα· \мертвыйая точка тех. τό νεκρό σημείο· \мертвый сезон ἡ νεκρή σεζόν, ἡ ἐποχή ἀπ-ραξίας· \мертвыйая тишина ἡ νεκρική σιγή, ἡ ἀπόλυτη ἡσυχία· ◊ \мертвыйая петля ἀβ. τό λούπιγκ· \мертвыйое пространство воен. τό ἀπυ-ρόβλητο[ν]· \мертвыйая зыбь мор. ἡ φουσκοθα-λασσιά· \мертвыйая хватка τό θανάσιμο ἀγκάλιασμα· \мертвый час ἡ ῶρα ἀνάπαυσης· спать \мертвыйым сном κοιμάμαι βαθειά· ни жив ни мертв разг μισοπεθαμένος. -
12 МЁРТВ
-
13 живой
επ., βρ: жив, -а, -о.1. ζωντανός•он еще жив αυτός είναι ακόμα ζωντανός•
-ая рыба ζωντανό ψάρι•
пока, жив буду όσο θα είμαι ζωντανός•
-ое существо ζωντανό πλάσμα•
живой труп ζωντανό πτώμα•
взять -ым πιάνω ζωντανό•
похоронили -го τον έθαψαν ζωντανό.
|| (με σημ. ουσ.) άνθρωπος ζωντανός•остаться в -ых μένω ζωντανός, επιζώ.
2. ζωικός, οργανικός•-ая природа ζωική φύση•
-ая материя ζωική ύλη.
|| ζωηρός•живой взгляд ζωηρή ματιά, ζωηρό βλέμμα•
живой интерес ζωηρό ενδιαφέρο•
смех ζωηρό γέλιο•
-ые глаза ζωηρά μάτια•
-ые краски ζωηρά χρώματα•
-ое воспоминание ζωηρή ανάμνηση.
|| ζωτικός, δραστήριος, ενεργητικός.3. πραγματικός, ζωντανός•живой пример ζωντανό παράδειγμα•
4. εκφραστικός• σαφής•-ое повествование εκφραστική διήγηση.
5. αξέχαστος, άσβεστος.εκφρ.живой вес – ζωντανό βάρος•- ая вода – το αθάνατο νερό•- ая изгородь – φράχτης με πράσινους θάμνους•- ые картины – ταμπλώ βιβάνживойая очередь προσωπική σειρά•живой портрет – ζωντανή προσωπογραφία•- ая рана – ανοιχτή πληγή•- ая связь – άμεση σύνδεση•- ая сила – ζωντανή δύναμη (ανθρώπων, ζώων), μη μηχανική•живой товар – δουλεμπόριο• σωματεμπόριο•живой ум – έξυπνος, εφευρετικός, ευφυής•- це цветы – φυσικά λουλούδια, όχι τεχνητά•-го места нет ή не остается – δεν μένει άθικτο (αβλαβές) μέρος•-ой рукой ή -ым духом ή -ым манером – πολύ γρήγορα• με ζωντάνια•на -ую руку – στα γρήγορα•ни -ой души – ούτε ψυχή, ούτε γατί•-ое место, – παλ. πιασμένη θέση•брать (взять) за - – όθ•задеть ή затронуть – κ.τ.τ. за -ое συγκινώ, προκαλώ ζωηρή εντύπωση, κεντώ, θίγω•на -ую нитку – (ραπτ.) α) τρύπωμα. β) μτφ. τσαπατσουλιά, προχειρότητα•по -ому резать – σκληρός ακόμα και ατούς δικούς•жив-здоров ή жив и здоров – σώος και αβλαβής•ни жив ни мертв – μισοπεθαμένος (από φόβο)•живой язык – ζωντανή γλώσσα (η ομιλούμενη). -
14 живой
прил.1) living; live; aliveживой как угорь — as lively as a grig; as lively as a cricket
живая изгородь — quickset/green hedge
забирать за живое — (кого-л.) to touch to the quick, to cut to the quick
остаться в живых — to survive/escape with one's life; come through разг.
2) (подвижный, деятельный)lively, vivid, vivacious, animated, brisk, keen; quick, nimble3) ( подлинный)real, true4) ( выразительный)lively, vivid, bright••- задеть за живое
- затрагивать за живое
- на живую нитку
- не оставить живого места
- ни жив ни мертв
- ни живой души
- шить на живую нитку -
15 живой
1. agile2. breezy3. cheery4. look sharpпошевеливайся!, живо! — look spry!
5. vivacious6. clear7. agilely8. agitato9. alitalia10. brisk11. chipper12. hands-on13. skittish14. sparky15. vivid16. vividly17. zippyживее!, энергичнее! — put some zip into it!
18. living; alive; lively; vivid; vivacious; quick; nimble; real; trueтеатр с живыми актёрами, настоящий театр — an alive theatre
"живое " и опорное изображение — live and reference image
живые картины — living pictures, pictures in the air
живой ледник; ледник, дающий айсберги — live glacier
19. alert20. alive21. jocund22. live23. quickза живое; до мозга костей — to the quick
24. snappyбыстро!, живо! — make it snappy!
25. spirited26. spry27. vitalСинонимический ряд:оживленная (прил.) активный; бойкая; оживленнаяАнтонимический ряд:мертвая; неживая; павшая; убитая -
16 ни живой ни мертвый
• НИ ЖИВ НИ МЕРТВ; НИ ЖИВОЙ НИ МЕРТВЫЙ both coll[AdjP; subj-compl with copula (subj: human) or detached modif; fixed WO]=====⇒ extremely frightened or aggrieved:- scared stiff < to death>;- half dead with fright.♦ Она [моя мать] не знала, что думать, ей приходило в голову, что его [Павла Ивановича] убили или что его хотят убить, и потом её. Она взяла меня на руки и, ни живая ни мёртвая, дрожа всем телом, пошла за старостой (Герцен 1). She [my mother] did not know what to think; the idea occurred to her that they had killed him [Pavel Ivanovich], or that they meant to kill him and afterwards her. She took me in her arms, and trembling all over, more dead than alive, followed the elder (1a).♦ "Ой, батюшки светы... что с нами сделалось... Дрожим, ни живы ни мёртвы, язык отнялся от ужаса..." (Пастернак 1). "Oh, God in heaven, need I tell you the state we were in.... We were shaking all over, half dead with fright and speechless with terror!" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > ни живой ни мертвый
-
17 живой
прлvivo; (подвижный, резвый) vivaz; animado; ( яркий) vívido••- живая рана
- живого места нет
- живого места не остается
- живая сила
- живые цветы
- живая природа
- живой язык
- ни живой души
- живой звук
- ни жив ни мертв
- на живую нитку
- брать за живое
- взять за живое
- задеть за живое
- по живому резать -
18 ни
частица усил. в отриц. предлож.1. (при повторении) нæдæр; нæни вперед, ни назад – нæдæр размæ, нæдæр фæстæмæ; нæ размæ, нæ фæстæмæ
ни жив ни мертв – нæ удæгас, нæ мард
он не произнес ни слова – иу ныхас дæр не скодта
3.: кто ни, кто бы ни, где ни, куда ни и т. п. -дæриддæр, фæндыкак бы ни было – куыддæриддæр уæд, куыд фæнды уæд
- ни-ни! -
19 мёртвый
1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.* * *1) прил. ме́ртвийлежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом
2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий -
20 наслаждаться
насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].* * *несов.; сов. - наслад`иться(кем-чем) утіша́тися, навтіша́тися, тішитися, натішитися (ким-чим, з кого-чого), потіша́тися, потішитися (ким-чим), зазнава́ти (-знаю́, -знає́ш) насоло́ди (вті́хи), зазна́ти насоло́ди (вті́хи) (від кого-чого), усоло́джуватися, -джуюся, -джуєшся, усолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся (ким-чим); ( роскошествовать) розкошува́ти, -шу́ю, -шу́єш, порозкошува́ти, раюва́ти (раю́ю, раю́єш), пораюва́ти
См. также в других словарях:
ни жив ни мертв — ни жив ни мертв … Орфографический словарь-справочник
ни жив, ни мертв — Ср. В шестнадцать лет я жил своим трудом И между тем урывками учился. Лет двадцати с усталой головой Ни жив, ни мертв (я голодал подолгу), Но горделив приехал я домой. Некрасов. Мать. 2. Ср. Вот и полночь наступила, У него в груди заныло: Он ни… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ни жив ни мертв — сердце отрывается, сердце перевернулось, душа уходит в пятки, сердце падает, мороз по коже продирает, волосы встают дыбом, волосы шевелятся на голове, волосы дыбом встают, волосы дыбом поднимаются, волосы дыбом становятся, в сердце что то… … Словарь синонимов
ни жив, ни мертв — прил., кол во синонимов: 37 • боявшийся (119) • бросило в дрожь (16) • бросило в пот (20) … Словарь синонимов
Пациент скорее жив, чем мертв — Из сказки «Золотой ключик, или Приключения Буратино» (1936) русского советского писателя Алексея Николаевича Толстого (1883 1945). Употребляется: шутливо иронически применительно к больным, состояние которых не внушает опасений, которые находятся … Словарь крылатых слов и выражений
пациент скорее жив, чем мертв — прил., кол во синонимов: 3 • еле живой (4) • полуживой (8) • полумертвый (12) … Словарь синонимов
Ни жив, ни мертв — Ни живъ, ни мертвъ. Ср. Въ шестнадцать лѣтъ я жилъ своимъ трудомъ, И между тѣмъ урывками учился. Лѣтъ двадцати съ усталой головой Ни живъ, ни мертвъ (я голодалъ подолгу), Но горделивъ пріѣхалъ я домой. Некрасовъ. Мать. 2. Ср. Вотъ и полночь… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Ни жив ни мертв. — см. Как не живой … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Ни жив, ни мертв — сильно испуган, замер от страха, ужаса. ФСВЧиЭ … Термины психологии
ни жив ни мёртв — Разг. Сильно испуган (о человеке, который находится в состоянии оцепенения от сильного страха, ужаса.) С сущ. со знач. лица: ребенок, дед, пешеход… ни жив ни мертв; от чего? от страха, от испуга… ни жив ни мертв. Марья Кириловна была ни жива ни… … Учебный фразеологический словарь
Пол мертв — Обложка номера журнала, посвящённого слухам о смерти Пола Маккартни Легенда о смерти Пола Маккартни, известная также как «Пола нет в живых» (англ. Paul is dead), утверждает, что Пол Маккартни из группы «Битлз» погиб в 1966 году и был заменён на… … Википедия