никудышный+человек+что-л

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий