Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нива

  • 1 нива

    (в прямом и перен. знач.) нива, (только в прям. знач., соб.) нив'я (-в'я), (побольше, только в прям. знач.) лан (-ну), (отдельная полоса, редко) ланина, (поле, участок) поле, (вспаханная пашня) рілля (-ллі). [Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою (Шевч.). Он латані ниви, наче плахти, - навкруги розляглись (Л. Укр.). Гей, дзвін гуде - іздалеку, думки пряде - над нивами (П. Тичина). На літературній ниві (М. Зеров). Далекий гай, що важкою смугою синів на тлі жовтого нив'я (Корол.). Ходім на лан жито жати (Шевч.). Рідний лан (Філян.). Ідуть вони темним лісом, буйними ланами (Рудан.). Туман, туман по ланині (Лукаш.). Оце - моє поле, а це - його (Брацл.). На полі українського письменства (Коцюб.). Став чоловік над чорною ріллею, як небо, гордий, сильний, як земля (П. Филип.)]. Красная -ва (перен.) - Червона Нива.
    * * *
    1) ни́ва; ( побольше) лан, -у; ( поле) по́ле; ( пашня) рілля́

    \нива вы — мн. ни́ви, род. п. нив, собир. ни́в'я; лани́, -нів; поля́, -лів

    2) перен. ни́ва, по́ле

    Русско-украинский словарь > нива

  • 2 поле

    1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;
    2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;
    3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;
    4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);
    5) (площадь зрения) поле зору;
    6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);
    7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];
    8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];
    9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].
    * * *
    2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле
    3) ( фон) по́ле, тло
    4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

    поля́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в

    5)

    поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів

    6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і
    7) юр., ист. по́ле

    Русско-украинский словарь > поле

  • 3 Неплодствовать

    бути неплідним и т. п. (срв. Неплодный), неплодувати. Нива -вует - нива вакує (облогом лежить). Его разум -вует - його розум марнується (дармується).

    Русско-украинский словарь > Неплодствовать

  • 4 нівальний

    метеор. нива́льный

    Українсько-російський політехнічний словник > нівальний

  • 5 возделывать

    -ся, возделать, -ся (о земле) обробляти, -ся, обробити, -ся, упорати, -ся, управляти, -ся, управити, -ся (гал.). Возделываемый - оброблюваний, управлюваний. -ланный - оброблений, упораний, управлений, уроблений. [Упорана нива. Уроблене поле].
    * * *
    несов.; сов. - возд`елать
    1) ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти и мног. пообробля́ти
    2) ( выращивать) виро́щувати и вироща́ти, ви́ростити и мног. повиро́щувати

    Русско-украинский словарь > возделывать

  • 6 жатва

    1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];
    2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];
    3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].
    * * *
    1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́ння

    конча́ть и ока́нчивать, око́нчить \жатва ву — кінча́ти, закі́нчити жни́ва (жни́во), сов. обжа́тися (обіжну́ся, обіжне́шся)

    3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во

    Русско-украинский словарь > жатва

  • 7 жизненный

    життьовий, життєвий, живущий. [Життьова сила письменства (Єфр.). Постаті богів не мають ні краси, ні зграбности, ні правди життєвої (Л. Укр.). Данія всі літературні та й життьові засоби позичає у Німеччини (Грінч.)]. Почерпать -ные соки из чего - черпати живущі соки з чого (питаться) живитися чим. [Міста мусять пристосувати себе й заговорити в унісон до того живого народнього моря, з якого вони собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ный путь - життьова путь, життьова нива, життьова стежка. [На твоїй довгій ниві життьовій не одно тобі трапилося. Нехай вона по стежці життьовій іде з ним спільно, думає і вчиться (Франко)]. Жизненный опыт - (життьовий) досвід. [З зморшками досвіду на блідих лицях (Коцюб.)]. -ные припасы - живність. [І живність є - голодні не вмремо (Грінч.)]; срв. Припасы, Продовольствие. -ная сила - життьова сила, (простонар.) живець. [Живець увірвавсь].
    * * *
    життє́вий, життьови́й

    Русско-украинский словарь > жизненный

  • 8 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 9 Земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    астр.
    Земля́

    Русско-украинский словарь > Земля

  • 10 земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    I
    земля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -рку

    до \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу

    II
    ( буква) земля́

    Русско-украинский словарь > земля

  • 11 испольный

    (р. земле) навпільний, на(в)спіл (з половини) взятий або відданий, спільний. Эта нива у нас -ная - цю ниву ми з половини держимо.
    * * *
    ист.
    полови́нний, навпі́льний, навспі́льний, спі́льний

    \испольныйое хозя́йство — полови́нне господа́рство

    Русско-украинский словарь > испольный

  • 12 каков

    Каковой яковий, який. [Якова то я, братіку, у світі стала (Пісня)]. -во ваше здоровье? - як ся маєте? Каков… таков - яковий… таковий; який… такий. Каков поп, таков и приход - якова нива, такове й насіння; який піп, така й парахвія; який цар, такий і псар (Приказки). -ков! - який! -ков ни есть - який є. -ков бы ни был - будь-який, хоч який.
    * * *
    1) мест., яки́й

    \каков ни [на] есть — хоч яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    2)

    каковы́ — (мн.: в знач. част. - перед перечислением) як, як-от; ( а именно) а саме; ( например) напри́клад

    Русско-украинский словарь > каков

  • 13 ленивый

    лінивий, ледач[щ]ий, (с ленцой) ля[е]гавий, баглаюватий. [Били його, бо був розпещений, упертий, лінивий (Франко). Не здивуйте з лінивого вірша (Л. Укр.). Ледача шкапа скрізь припинки має (Номис)]. Очень, весьма -вый - дуже, вельми лінивий, лінющий, ледачущий, прелінивий, преледачий. Делаться -вым - лінивіти, ледащіти. -вые вареники - варені сирники (-ків). -вые щи - юшка (борщ) з свіжою капустою. -вый шаг - лінива хода, лінивий хід (р. ходу).
    * * *
    1) ліни́вий; ( не желающий работать) леда́чий
    2) ( о кушаньях) ліни́вий

    Русско-украинский словарь > ленивый

  • 14 невзрачный

    1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;
    2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];
    3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.
    * * *
    непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний

    \невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать

    \невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́

    Русско-украинский словарь > невзрачный

  • 15 необделанный

    необроблений, (необработанный) неопрацьований, (о дереве, камне ещё) необтесаний, нетесаний, необточений, (о пашне ещё) невпораний, (сырой) сировий, (неоправленный) неоправлений. [Невпорана нива (Полт.). Скеля нетесана (Куліш). Сировий матеріял (Київ)]. -ный перевод - необроблений (невигладжений, невикінчений) переклад.
    * * *
    1) необро́блений
    2) (не обложенный чем-л.) необкла́дений, необло́жений; ( без оправы) неопра́влений

    Русско-украинский словарь > необделанный

  • 16 неясный

    1) (несветлый, нечистый) неясний, (тусклый) тьмяний, (сумрачный) темрявий; ((с)мутный) каламутний, мутний. [Неясний день (Брацл.). Неясне світло (Київ). Темрявий світ зимового дня (Грінч.). Лінива пам'ять, важка й каламутна (Коцюб.)];
    2) (неотчётливый, невнятный) невиразний, (неразборчивый) нерозбірний, (неопределённый) неясний; (неверный, безотчётный) непевний. [Образ людей, блідих, невиразних, як з гобеленів (Коцюб.). Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Л. Укр.). Чути було якісь невиразні співи (Грінч.). Глухі, невиразні чутки (Грінч.). Невиразні хотіння та неоформлені прагнення (В. Підмог.). Неясні обриси яруги (Велз). Неясний шепіт (Едґ. По). Пливуть якісь неясні сни (Сосюра)]. -ные мечты - невиразні (непевні) мрії. [Стою я у мріях непевних (Л. Укр.)];
    3) (непонятный) неясний, невиразний, незрозумілий. -ное выражение - неясний (непевний) вислів. -ное значение слова - неясне (невиразне) значення слова.
    * * *
    нея́сний и неясни́й; (неотчётливый, неопределённый) невира́зний; ( тусклый) тьмя́ний

    Русско-украинский словарь > неясный

  • 17 нивка

    нивка, ланок (-нка), пільце, польце, полечко, (зап.) пілько; срв. Нива. [Ой ми нивку виорем, виорем! (Метл.). Присіяв і гречки ланок (Манж.). Засіяв чоловік просом польце (Основа 1862). Не плач, не плач, перепілко, вже не підемо в твоє пілько (Голов.)].
    * * *
    уменьш.-ласк.
    ни́вка, ни́вонька, лано́к, -нка́, лано́чок, -чка

    Русско-украинский словарь > нивка

  • 18 обширный

    широкий, просторий, розлогий, широкополий, широкопросторий, ширококраїй. [Широка нива. Розлогі поля. Лани широкополі (Шевч.). Широка держава (Куліш)]. -ный комментарий - широкий коментар. Становиться обширнее - ширшати. Обширно - широко, просторо, розлого.
    * * *
    1) ( занимающий большое пространство) вели́кий; ( просторный) просто́рий; ( широкий) широ́кий
    2) (перен.: большой по объёму, количеству, содержанию) вели́кий; ( широкий) широ́кий
    3) ( многочисленный) числе́нний; ( разнообразный) різномані́тний

    Русско-украинский словарь > обширный

  • 19 пашня

    1) действ. - см. Пахание;
    2) рілля, орне поле, нива, нив'я (ср. р.).
    * * *
    1) ни́ва, рілля́, -ллі; собир. ни́в'я; диал. орани́ця
    2) ( действие) диал. о́ранка, ора́ння

    Русско-украинский словарь > пашня

  • 20 позём

    1) ґрунт (-ту), земля, поле, нива;
    2) гній (р. гною);
    3) (плата за землю) поземельне (- ного), ланове (-вого).
    * * *
    с.-х. диал.
    гній, род. п. гно́ю

    Русско-украинский словарь > позём

См. также в других словарях:

  • нива — См …   Словарь синонимов

  • Нива — «НИВА» иллюстрированный еженедельный журнал, издававшийся с 1870 до 1918 в Петербурге. Одно из самых распространенных в дореволюционной России периодических изданий. Издатель А. Ф. Маркс (1838 1904), предпринявший издание журнала «для семейного… …   Литературная энциклопедия

  • НИВА — жен. обработанное поле, пашня, посевы; полоса, клин, участок. | новг. росчисть, огнище, пожег, кулига, валки, чищоба под пашню. | твер. и вят. рожь на корню. | вор. десятина. Полнивы, полдесятины. | ряз. полдесятины? | архан. с лопарск. сарма,… …   Толковый словарь Даля

  • «Нива» — «Нива», иллюстрированный еженедельный литературно художественный и научно популярный журнал, рассчитанный на массового читателя. Выходил в 1870—1918. Тираж 9 тыс. экземпляров в первые годы издания, 235 тыс. в 1900 (самый распространённый… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • Нива — см. Поле, нива …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • НИВА — НИВА, нивы, жен. Поле, возделанное для посева, пашня (поэт. и обл.). «Их села и нивы за буйный набег обрек он мечам и пожарам.» Пушкин. «Когда волнуется желтеющая нива.» Лермонтов. || перен. Поприще, область деятельности (книжн. ритор. устар.).… …   Толковый словарь Ушакова

  • Нива —       иллюстрированный еженедельный литературно художественный и научно популярный журнал, рассчитанный на массового читателя. Выходил в 1870 1918. Тираж 9 тыс. экземпляров в первые годы издания, 235 тыс. в 1900 (самый распространённый журнал в… …   Санкт-Петербург (энциклопедия)

  • нива — волнистая (Быков); дремлющая (Тютчев); желтая (Бальмонт, Блок); златотекущая (Белый); золотая (Кольцов); золотистая (Греков, Жемчужников); изумрудная (Быков); кротко шуршащая (Бальмонт); пышная (Никонов); тихая (Башкин); трепетная (Башкин);… …   Словарь эпитетов

  • НИВА — еженедельный иллюстрированный литературно художественный и научно популярный журнал, издавался в Санкт Петербурге в 1870 1918. Был рассчитан на массового читателя. В 1894 1916 выходили Ежемесячные литературные приложения , включавшие собрания… …   Большой Энциклопедический словарь

  • НИВА — река на Кольском п ове. 36 км, площадь бассейна 12,8 тыс. км². Вытекает из оз. Имандра, впадает в Белое м. у г. Кандалакша. Средний расход воды 165 м³/с. Сплавная. На Ниве 3 ГЭС …   Большой Энциклопедический словарь

  • нива — НИВА, ы, жен. Засеянное поле. Желтеют нивы. Ни ниве просвещения (перен.: в области просвещения, народного образования; высок.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»