не+хами!

1) гоньба, ганяння, гоніння, гонитва за чим. [Гонитва за втіхами життя];

2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда, розгін (р. -гону). Большая гоньба - ганянина. [Всі коні в розгоні. Така коням ганянина].

* * *

см. Запрядать.

* * *

навьючить нав'ючувати, в'юкувати, в'ючити, ючити, нав'ючити, навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, обладовувати, обладувати кого, що чим, що на кого, на що, (о мног.) понав'ючувати, пов'ючити, понавантажувати, поналадовувати. [Нав'ючивши пашню на осли свої, рушили звідти (Куліш). Понав'ючуйте скотину свою (Н.-Лев.). Раба малого, нездужалого навантажив усяким покупом, як того мула (Л. Укр.). Обладував ослін міхами з вином (Л. Укр.)]. Навьюченный - нав'ючений, в'юкований, навантажений, на[об]ладований, понав'ючуваний и т. п. -ться - нав'ючуватися, нав'ючитися, понав'ючуватися; бути нав'ючуваним, нав'юченим, понав'ючуваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - навь`ючить

нагрузить

1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];

2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -

1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];

2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -

1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);

2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);

3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - нагруз`ить

насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - наслад`иться

откупиться от чего відкуплятися, відкупатися, відкуповуватися, відкупитися, (о мног.) повідкуплятися від кого, від чого или чого чим, викуплятися викупатися, викупитися з чого, від чого, окупатися, окупитися з чого, скупитися чого, (подкупом) відкуплятися, відкупатися, відкупитися від чого чим. [А я смерти не боюся, я від смерти відкуплюся. Викупивсь од панщини. Відкупалась тітка горіхами - не хоче і горіхів (Марко В.)].

* * *

несов.; сов. - откуп`иться

пастух. Помощник -ха - підпасач, підпасич, підпасок (-ска). Старший над -хами, чаще старший -тух овец - ватаг, отаман, личман, отагас, (гал.) бац. -тух овец - вівчар, чабан, гайдар (-ря), гайдай, (-дая), ватажник, югас; (младший -тух при чабане и личмане) тре(й)тяк. -тух баранов - баранник. -тух ягнят - ягнятник, янчар, (у гуцулов) ягничник. -тух коз - коза[я]р. -тух телят - телятник. -тух крупного рогатого скота - скотар (-ря), чередник, чередар (-ря), чердаш, (у черноморцев) товарчий, (коров, телят и пр.) коров'яр, корівник, (волов) волопас, воловик, (угор.) воловар, (гал.) волар, воляр. -тух лошадей - стадник, стадар, табунник, табунщик, коняр (-ра), конар. -тух свиней - свинопас, свинар (- ря). -тух гусей - гусятник, гусяр, гусій, дробинник. -тух ночной - ночліжанин, ночліжник, поночліжник. Без -ха (быть или обходиться) - самопас, самопаски, самопасом, самопасно, пустопаш, на-безбаш (безбач, безбеш). [Череда ходить самопас].

* * *

несов.; сов. - перепр`януть

1) диал. см. перепрыгивать

2) (несов.: ушами - о лошади) пря́сти, стри́гти

зоол. півень (-вня), (зап.) когут (-та), кур, (диал.) кокош (-ша). См. Петушок. -хи поют - півні співають, (зап.) кури (когути) піють. [Ще треті півні не співали (Шевч.). Іще кури не піли (не піяли). Ой, рано-рано кури запіли]. До -хов, с -хами - до півнів, до кур, о півнях, о курях. Первые, вторые, третьи -хи - перші, другі, треті півні (кури, когути). Индейский -тух - (г)индик, (шутл.) дундук. Голландский -тух - ґалаґан (-на). Посадить красного -ха под кровлю (поджечь) - червоного півня пустити.

* * *

почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.

* * *

несов.; сов. - пригвозд`иться

1) ( пристраиваться) улашто́вуватися, улаштува́тися; примо́щуватися, примости́тися, несов. притули́тися

2) ( оставаться на месте) прикипа́ти, прикипі́ти

3) страд. (несов.) прибива́тися цвя́хами (гвіздка́ми), прицвяхо́вуватися; пришпи́люватися; прико́вуватися

1) приби́тий цвя́хами (гвіздка́ми), прицвяхо́ваний

2) пришпи́лений, приштри́кнутий; прико́ваний, прику́тий

I. см. Прясть.

II. Прянуть стрибати, стрибнути, плигати, плигнути; см. Прыгать.

* * *

несов.; сов. - пр`януть

1) стри́гти (стрижу́, стриже́ш); ( подстригать) підстрига́ти

2) см. стрекотать

несов.; сов. - хл`опнуть

1) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути, хло́пати, хло́пнути, ля́пати, ля́пнути; хля́пати, хля́пнути; (несов.: крыльями) лопоті́ти, лопота́ти; (о пробках, выстрелах) ба́хкати, ба́хнути; ( дверью) грю́кати и усилит. грюкота́ти и грюкоті́ти, грю́кнути и усилит. грюкону́ти, гу́пати, гу́пнути, гу́ркати, гу́ркнути, гря́кати, гря́кнути

2) (в ладоши, по плечу) пле́скати (плещу́, пле́щеш и плеска́ю, плеска́єш), плесну́ти, ля́пати, ля́пнути

3) (кнутом, по лицу) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути, хльо́скати и хльо́стати, хльо́снути, лу́скати, лу́снути, сов. усилит. лулу́снути

4) ( пить - об алкогольных напитках) ду́длити несов., сов. хильну́ти, дмухну́ти

5) (перен.: тратить деньги) уга́чувати и гати́ти, угати́ти

намаячить

1) что - (наделать условных знаков где) нароблювати, наробити знаків (гасел), наставляти, наставити знаків (гасел, маяков: маяків, ліхтарень) де, на чому, (утыть вехами) витикати, витикати тичками (віхами, маяками) що, (о мног.) понароблювати, понаставляти знаків и т. п., повитикати тичками и т. п.; (надавать знаков о чём) надавати, понадавати знаків (сигналов: гасел) про що;

2) см. Намаячиться 2.

* * *

1. ( искусственное сооружение) canal

кана́л закры́т или откры́т для прохо́да судо́в — the canal is closed or opened to traffic

облицо́вывать кана́л — line a canal

осуществля́ть судохо́дство по кана́лу — navigate a canal

кана́л подаё́т во́ду … — a canal conveys water from … to …

по кана́лу перево́зится ( столько-то) [m2]тонн гру́за — the canal handles [carries] (so many) tons of cargo

2. свз. channel

выделя́ть кана́л — drop (off) a channel

занима́ть кана́л — capture a channel

кана́л мо́жно уплотни́ть телефо́нным и телегра́фным кана́лами — a telephone channel may be combined with telegraph channels

организова́ть кана́л — derive a channel

освобожда́ть кана́л — relinquish a channel

ответвля́ть кана́л — drop a channel

отводи́ть [назнача́ть] кана́л — assign [allocate] a channel

перегружа́ть кана́л — congest a channel

кана́л поражё́н — the channel is disturbed [perturbed, victimized]

разделя́ть кана́лы — separate channels

кана́л свобо́ден — the channel is clear

укла́дывать кана́лы — insert (blocks of) channels into proper position in the base-band frequency spectrum

уплотня́ть кана́л с временны́м разделе́нием — time-multiplex a channel, use a channel on a time-division multiplex basis

уплотня́ть кана́л с часто́тным разделе́нием — frequency-multiplex a channel, use a channel on a frequency-division multiplex basis

кана́л явля́ется исто́чником перехо́дных поме́х — this is a disturbing [offending] channel

3. ( в полупроводниковых приборах) channel

4. ( в печах и подобных устройствах) flue

5. ( проход) conduit, duct, passage

абоне́нтский кана́л — local [subscriber's] loop

безнапо́рный кана́л — gravity-flow conduit

кана́л без обра́тной свя́зи — one-way channel

вентиляцио́нный кана́л

1. air [ventilation, cooling] duct

2. ( линейный) venting channel

вертика́льный кана́л ( мартена) — down-take, uptake

вертика́льный, возду́шный кана́л ( мартена) — air uptake

водоотво́дный кана́л — catch drain, drainage canal

водопрово́дный кана́л — water-supply [water-conveying] canal

водосли́вный кана́л — overflow canal

волочи́льный кана́л метал. — die hole

кана́л воспроизведе́ния — reproducing channel

впускно́й кана́л — admission [intake, inlet, induction] port

выпускно́й кана́л — exhaust [outlet] port

вытяжно́й кана́л

1. exhaust duct

2. горн. foul air flue

газоотводя́щий кана́л — gas-escape channel

деривацио́нный кана́л — diversion canal

кана́л для прово́док стр. — service duct

кана́л для сбро́са па́водка — floodway, flood control canal

кана́л для уравне́ния давле́ния — pressure equalizing passage

зали́вочный кана́л пласт. — sprue channel

кана́л за́писи — recording channel

кана́л запро́са навиг. — interrogation link

кана́л звуково́го сопровожде́ния тлв. — sound channel

зерка́льный кана́л радио — image channel

золово́й кана́л тепл. — sluiceway

кана́л изображе́ния тлв. — video channel

искрово́й кана́л физ. — spark channel

ка́бельный кана́л — cable duct

ка́бельный, бето́нный кана́л — concrete trough

кана́л ка́бельной канализа́ции — cable duct

кла́панный кана́л авто — valve port

кана́л ко́ксовой батаре́и, подо́вый — sole flue

кана́л ко́ксовой пе́чи, перекидно́й — crossover flue

контро́льный кана́л ( системы передачи по ЛЭП) — pilot channel

лесоспла́вный кана́л ( в составе гидроузла) — log chute

лесоспла́вный кана́л слу́жит для про́пуска сплавно́го ле́са че́рез плоти́ну — the log chute puts logs through the dam

ли́тниковый кана́л

1. литейн. gate

2. пласт. sprue channel

лопа́точный кана́л ( турбины) — blade passage

маслопрово́дный кана́л авто — oil duct, oil passage

ма́сляный кана́л двс. — oil gallery

межлопа́точный кана́л ( турбины) — blade passage

мелиорати́вный кана́л — soil-reclamation canal

морско́й кана́л — maritime canal

мультипле́ксный кана́л — multiplexor channel

мультипле́ксный кана́л мо́жет рабо́тать в мультипле́ксном или монопо́льном режи́ме — the multiplexor channel can operate in the multiplex or burst modes

мультипле́ксный кана́л освобожда́ет проце́ссор от непосре́дственной свя́зи с устро́йствами вво́да-вы́вода — the multiplexor channel relieves the processor of communicating directly with I/ O devices

мультипле́ксный кана́л осуществля́ет непосре́дственное управле́ние устро́йствами вво́да-вы́вода — the multiplexor channel is the direct controller of I/ O devices

мультипле́ксный кана́л рабо́тает по запро́сам — the multiplexor channel operates on demand

мультипле́ксный, ба́йтовый кана́л — byte multiplexor channel

мультипле́ксный, бло́ковый кана́л — block multiplexor channel

кана́л мундштука́ пласт. — die channel

кана́л наса́дки регенера́тора тепл. — checker flue

обводни́тельный кана́л — water supply canal

обводно́й кана́л гидр. — by-pass (channel)

объё́мный кана́л полупр. — bulk channel

ороси́тельный кана́л — irrigation [irrigating] channel

ороси́тельный, магистра́льный кана́л — irrigating main

осуши́тельный кана́л — drainage channel

кана́л переда́чи да́нных — data (communication) channel

кана́л переда́чи да́нных, дискре́тный — digital data (communication) channel

кана́л переда́чи да́нных, подтона́льный — subvoice grade channel

кана́л переда́чи да́нных тона́льной частоты́ — voice-band data (communication) channel

кана́л переда́чи да́нных, цифрово́й — digital data (communication) channel

перепускно́й кана́л — by-pass (channel)

кана́л пе́чи, дымово́й — waste gas [chimney] flue

кана́л пе́чи, отводя́щий — offtake

кана́л пе́чи, охлажда́ющий — cooling flue

подводя́щий кана́л — intake conduit

кана́л поддо́на метал. — runner

подхо́дный кана́л гидр. — approach channel

кана́л полево́го транзи́стора — channel of a field-effect transistor

прито́чный кана́л — influent channel, intake duct

прямо́й кана́л ( в передаче данных) — private line

пылеосади́тельный кана́л — dust-collecting [precipitating] duct

кана́л рабо́чей решё́тки ( турбины) — blade passage

радиореле́йный кана́л — radio-relay [microwave] channel

кана́л радиосвя́зи, веща́тельный — broadcast channel

радиотелеметри́ческий кана́л — radiotelemetry channel

кана́л реле́йной защи́ты — retay-protection channel

кана́л реле́йной защи́ты, блокиро́вочный — carrier-blocking channel

кана́л реле́йной защи́ты телеблокиро́вки — pilot channel

самотё́чный кана́л гидр. — gravity-flow conduit

сбросно́й кана́л гидр. — escape (discharge) canal

кана́л свя́зи — communication channel

набира́ть кана́л свя́зи — set up a channel

кана́л свя́зи, авиацио́нный — aeronautical service channel

кана́л свя́зи без па́мяти — memoryless channel

кана́л свя́зи без поме́х — noiseless channel

кана́л свя́зи, бина́рный симметри́чный — symmetric binary channel

кана́л свя́зи, высокочасто́тный — carrier channel, carrier link

кана́л свя́зи дежу́рного приё́ма ав. — guard channel

кана́л свя́зи, дискре́тный — discrete [digital] channel

кана́л свя́зи, коммути́руемый — switched [dial-up] circuit, switched [dial-up] channel

кана́л свя́зи на орбита́льных дипо́лях — dipole channel

кана́л свя́зи, некоммути́руемый — leased [rented, unswitched] channel

кана́л свя́зи, односторо́нний — one-way channel

кана́л свя́зи, опти́ческий — optical channel

кана́л свя́зи по ли́нии электропереда́чи — power-line-carrier [p.l.c.] channel

кана́л свя́зи с аддити́вной поме́хой — additive-noise channel

кана́л свя́зи с асинхро́нным уплотне́нием — asynchronously multiplexed channel

кана́л свя́зи с временны́м разделе́нием — time-shared channel

кана́л свя́зи, си́мплексный — simplex [one-way] channel

кана́л свя́зи, служе́бный — engineering channel, engineering circuit

кана́л свя́зи с па́мятью — channel with memory

кана́л свя́зи с поме́хами — noisy channel

кана́л свя́зи с часто́тным разделе́нием — frequency-division multiplexed channel

кана́л свя́зи с часто́тным уплотне́нием — frequency-division-multiplex line

кана́л свя́зи, уплотнё́нный — multiplexed channel

селе́кторный кана́л ( в системах обработки и передачи информации) — selector channel

селе́кторный кана́л позволя́ет подключа́ть к проце́ссору до, напр. 5 устро́йств вво́да-вы́вода — the selector channel attaches up to, e. g., 5 I/ O devices

селе́кторный кана́л рабо́тает в монопо́льном режи́ме — the selector channel operates in the burst mode

сливно́й кана́л гидр. — escape [discharge] channel

кана́л с неукреплё́нными отко́сами — unlined canal

кана́л с обра́тной свя́зью — feedback [two-way] channel

соплово́й кана́л ( турбины) — nozzle passage

сто́чный кана́л — escape canal, house drain

судохо́дный кана́л — navigation [navigable, ship] canal

телевизио́нный кана́л — television channel

телегра́фный кана́л — telegraph channel

телегра́фный кана́л по сре́дним то́чкам телефо́нных цепе́й — simplexed [superimposed] telegraph circuit

телеметри́ческий кана́л — telemeter(ing) channel

телефо́нный, высокочасто́тный кана́л — carrier telephone channel

тона́льный кана́л — voice-frequency [v.f.] channel

то́почный кана́л — heating flue

кана́л управле́ния — control channel

фи́льмовый кана́л ( кинокамеры или кинопроектора) — film gate

форму́ющий кана́л пласт. — moulding channel

шла́ковый кана́л тепл. — sluiceway

шлюзо́ванный кана́л — lock canal

кана́л экстру́дера, рабо́чий — screw channel of an extruder

энергети́ческий кана́л — hydraulic-power canal

эпитаксиа́льный кана́л полупр. — epitaxial channel

кана́л я́дерного реа́ктора, авари́йный — safety channel

кана́л я́дерного реа́ктора, боково́й — by-pass, side channel

кана́л я́дерного реа́ктора для (вы́вода) пучка́ — beam port, beam hole, beam tube

кана́л я́дерного реа́ктора для облуче́ния — exposure [radiation] hole, irradiation tunnel, irradiation port

кана́л я́дерного реа́ктора для образцо́в — sample hole

кана́л я́дерного реа́ктора для прибо́ров — instrumental hole

кана́л я́дерного реа́ктора, рабо́чий — reactor fuel tube, reactor fuel channel

кана́л я́дерного реа́ктора, технологи́ческий — reactor fuel channel

кана́л я́дерного реа́ктора, эксперимента́льный — experimental port, test [experimental] hole

несов. - заси́живать, сов. - засиде́ть; разг.

(вн.; о мухах) spot (d), speck (d)

несов. - хами́ть, сов. - нахами́ть; (дт.) разг.