не+у+дел

мн. -сы делікатеса (ж. р.), мн. -си.

* * *

чужоземний, чужоземський, (заграничный) закордонний. -ный язык - чужоземна, чужа мова. -ное слово - чужомовне, чуже слово. -ная политика - закордонна, чужоземна політика. Министерство, министр -ных дел - міністерство, міністр закордонних (чужоземних) справ. Комиссар по -ным делам - комісар закордонних справ. -ные обычаи, порядки и т. п. - чужоземщина, (редко) иноземщина. [Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Куліш)].

* * *

1) інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нний

2) ( относящийся к ведению внешней политики) закордо́нний

1) (сан) міністерство;

2) (пребывание и время пребыв.) міністрування;

3) (ведомство) міністерство. -во внутренних дел - міністерство внутрішніх справ; (военное) військових справ; (государственных имуществ) державного майна; (земледелия) земельних справ; (здравоохранения) охорони здоров'я; (императорского двора и уделов) (імператорського) двору і удільних маєтків; (иностранных дел) закордонних (чужоземних) справ; (исповеданий) культів; (морское) морських справ; (народного просвещения) освіти; (путей сообщения) шляхів; (труда) праці; (финансов) фінансів (грошових справ); (юстиции) юстиції (правниче, права, справедливости). Управляющий -вой - управитель (- ля) міністерства.

* * *

1) (срвн. ст. от прлг. Мягкий) м'якший; лагідніший, плохіший (и плохший), пухкіший, пухнатіший;

2) (срвн. ст. от нрч. Мягко) м'якше; лагідніше, плохіше (и плохше), пухкіше.

* * *

1) прил. м'я́кший; лагідні́ший; деліка́тніший

2) нареч. м'я́кше; лагідніше; деліка́тніше

1) неробітний, неробочий, (свободный от работы) вільний від праці, (выходной) вихідний, (неприсутственный) неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий. [Неробочий день (Полт.). Була п'ятниця, неробочий день - неділя мусулманська (Ле). У мене завтра вільний (від праці) (вихідний) день (Київ). В неурядові години просять не турбувати (Київ)];

2) неробітний, неробочий, (зап.) неробучий, (праздный) гулящий, вільний (від праці), (не знающий, не знавший труда) нетруджений, що праці не знає (не знав), (барский) панський, (нежный) ніжний, делікатний; срв. Гулевой. [Гулящий чоловік (Чуб. V). Все теє гуляще, дак таке випещене (Основа 1862)]. -чие руки - неробітні (неробо[у]чі, нетруджені, панські, делікатні) руки. [Наготувала і прядива, і ткання, щоб невістонька не склала руки свої неробочі (Ле). Ви паразити з водянистим мізком, ви неробучі, загрібущі руки (Франко). Білі неробучі руки (Коцюб.)];

3) неробітний, неробочий, неробітничий, неробітницький, не робочого роду, панського роду. -чее происхождение - неробітне (неробітниче) походження. -чий состав, сектор правления - неробітничий склад, сектор (неробітнича частина) управи;

4) см. Неработливый;

5) сщ. - неробітник (-ка), неробочий (-чого).

* * *

1) прил. то́нший; ви́тонченіший; деліка́тніший

2) нареч. то́нше; ви́тонченіше; деліка́тніше

матем. делённый

побачити, вздріти. Не -дел света - потемніло в очу, в очіх, світ потьмарився.

* * *

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *