Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+так+давно

Толкование Перевод

1 давно

давно, (фамил.) ген-то. Не так давно - не вельми давно, не що-давно, недавно, недавнечко. Довольно давно - давненько, подавно. Очень давно, давно уже - віддавна, (сильнее) з давніх-давен; бознаколи (серд. казнаколи), давним-давно.

* * *

нареч.

давно́

\давно бы так — давно́ б так

не так \давно — не ду́же (не ве́льми) давно́, нещода́вно и нещодавно́; неда́внечко

Русско-украинский словарь > давно
2 late

1. adj (comp later, latter; sup latest, last)

1) пізній, запізнілий, спізнілий, що спізнився

to be late for school (for dinner) — спізнитися до школи (на обід)

he was late for the train — він спізнився на поїзд

2) колишній

the late Government — колишній уряд

3) недавній, останній

the late war — остання війна

my late illness — моя недавня хвороба

of late years — за останні роки

4) померлий, покійний

my late father — мій покійний батько

the late lamented — а) покійник, небіжчик; б) покійний чоловік

at (the) latest — найпізніше

of late — недавно

to keep late hours — пізно лягати і пізно вставати

late result — далекий результат

2. adv (comp later; sup latest, last)

1) пізно

to come late — прийти (приїхати) пізно

soon or late, early or late — рано чи пізно

2) надто пізно

to arrive late for the train — спізнитися на поїзд

3) допізна

to sit late — засидітися допізна

4) поет. недавно; за останній час (тж of late)

5) ще не так давно, в кінці певного періоду

late in the day — надто пізно

better late than never — краще пізно, ніж ніколи

sooner or later — рано чи пізно, коли-небудь

* * *
I [leit] a
(later, latter; latest, last)

1) спізнілий, який запізнився; пізній, запізнілий

2) пізній, наприкінці ( якого-небудь періоду)

in late summer — наприкінці літа

in the late evening — пізно ввечері

late tooth — зуб мудрості

3) недавній, останній; колишній

4) покійний; ( нині) покійний
II [leit] adv
(later; latest)

1) пізно

later on — пізніше, потім, згодом; занадто пізно; у пізній час

2) недавно

see you later! — побачимося!; до зустрічі!

English-Ukrainian dictionary > late
3 дюже

дюжо дуже, сильно, міцно, вельми. Не дюже давеча - не так давно, нещодавно. Дюже ль могиш? - як маєшся? як ся маєш? як живеш? (зап. жиєш)?

* * *

нареч.

ду́же, си́льно, мі́цно, ве́льми

Русско-украинский словарь > дюже
4 пора

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *
I п`ора
см. поры
II пор`а
1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

до сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

э́ту — по́ру

в цей час, в цю — по́ру; по

поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

2) в знач. сказ. час, пора́

Русско-украинский словарь > пора
5 way

1. n

1) шлях; дорога

a way across — перехід

a way down — спуск

a way up — підйом

a way out — вихід

a way out of the wood — вихід із скрутного становища

a way through — прохід

way signal — шляховий (колійний) знак

get out of my way! — не заважайте мені!, геть з дороги!

by the way — на шляху; в дорозі

going my way? — нам по дорозі?

out of the way — не по дорозі, осторонь

to lead the way — показувати дорогу, іти попереду; подавати приклад

to go (to take) one's own way — перен. іти своїм шляхом, діяти незалежно (самостійно)

there lies your way — ірон. з богом, Парасю; скатеркою дорога

2) бік, сторона; напрям, напрямок

this way, please — пройдіть, будь ласка, сюди

to look the other way — дивитися в інший бік; удавати, що не впізнаєш

3) (амер., розм., тж pl) віддаль, відстань

a great way — велика відстань

a little way(s) — недалеко

a long way(s) — далеко

it is a long way from here (off) — це далеко звідси

a long ways from home — далеко від батьківщини

all the way from the Atlantic to the Pacific — від берегів Атлантики до самого Тихого океану

all the way from A to Z — амер. від (самого) початку до (самого) кінця; перен. повністю, до самісінького кінця

4) рух уперед; хід

under way — мор. на ходу (тж перен.)

to get under way — відпливати, відходити; виїхати, вирушити; здійснювати; пускати в хід

to gather way — набирати швидкість

to lose way — знижувати швидкість; відставати

to make way — просуватися уперед

to have way on — рухатися уперед (про автомобіль, корабель)

5) метод, засіб, спосіб; спосіб дії

I will find (make) a way to do this — я знайду спосіб (як) зробити це

you will never manage it that way — так у вас нічого не вийде

in one way or another — тим чи іншим способом, так чи інакше

in the same way — таким же чином

6) звичай, звичка; особливість, характерна риса

it is not his way to be communicative — товариськість не властива йому

7) спосіб (життя)

the American way of life — американський спосіб життя

to live in a small way — жити скромно

8) розм. галузь, сфера; заняття

to be in the retail way — займатися роздрібною торгівлею

9) відношення, аспект

bad in every way — погано у всіх відношеннях

any way — в будь-якому випадку

in every way — у всіх відношеннях

10) стан, становище

we are all in the same way — ми всі перебуваємо в однаковому становищі

the business is in a fine way — фірма процвітає

in the family way — у цікавому стані, вагітна

she is in a terrible way — вона страшенно схвильована

11) pl тех. полозки, стапелі (на верфі)

12) юр. право проходу (проїзду) (тж the right of way)

by the way — до речі, між іншим; попутно

by way of joking — жартома; щоб пожартувати

by way of London — через Лондон

in the way to fall in love — готовий закохатися

in the way of marriage — з метою одружитися

out of the way — незвичайний, неабиякий

the other way round (амер. around) — навпаки

the ways of God pen. — шляхи Господні

the W. of the Cross pen. — хресний шлях

to make way for — уступити місце (дорогу); розступитися

to put oneself out of the way — старатися щосили (що є духу), зробити все можливе

2. adv амер.

далеко; на деякій відстані

way behind — далеко позаду

they are way ahead of us — вони набагато випередили нас

way below — значно нижче

way back — досить давно

way down South — далеко на півдні

way up in Canada — на півночі, в Канаді

3. int

тпру!

* * *
I [wei] n
1) шлях; дорога; маршрут

which is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]

way across — перехід

a covered way — критий перехід

the Milky Way — Молочний шлях

2) напрям

3) відстань

it is a long way from here — це далеко звідси

4) рух вперед; хід

under way — мop. на ходу

preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування

to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію

to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед

to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)

5) спосіб дії; метод, спосіб

this is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки

her way of doing her hair — її зачіска

I don't like the way she smiles — мені не подобається її посмішка

it is always the way with him — він завжди так себе поводить

6) особливість, характерна риса

he is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка

the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки

that is the way of the world — так вже в світі повелося

the good old ways — добрий старий час

7) ставлення, аспект

not a bad fellow in some ways — в дечому він непогана людина

8) положення, стан

things are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності

to live in a small way — скромно жити

to live in a great way — жити на широку ногу

9) область, сфера; заняття

he is in the grocery way — він торгує бакалією

hunting is not in my way — полювання мені не до вподоби

10) категорія, рід

11) можливість, шлях, засіб

to find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити

12) мop. стапель

13) тex. направляюча (станк;)

14) юp. право проходу, проїзду
II [wei] a
проміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляху
III [wei] adv; сл.
1) далеко; на значній відстані, віддалений

way behind [ahead] — далеко позаду [попереду]

way back — давно

2) повністю, до кінця

3) поблизу

English-Ukrainian dictionary > way
6 time

1. n

1) час

from the beginning of time — від створення світу

space and time — простір і час

to the end of time — до кінця світу (віку)

all the time — весь час

as old as time — старий як світ

time flies — час летить (спливає)

time presses (is short) — час не чекає

2) час (міра тривалості)

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній (сонячний) час

3) період часу

a long time — тривалий час

a short time — короткий час

some time — деякий час

for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

for vacation time — на час канікул

after a time — через деякий час

in a short time — незабаром

in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

at that time — у той час

for the time — на цей час

for the time being — поки що; до певного часу

at one time — колись

one time and another — іноді, час від часу

at no time — ніколи

there is no time to lose — не можна гаяти ні хвилини

time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника

4) сезон, пора

at this time of the year — в цю пору року

5) година, точний час

what is the time?, what time is it? — котра година?

what time do you make it? — котра година на вашому годиннику?

to show time — показувати час (про годинник)

to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

to gain time — поспішати (про годинник)

to lose time — відставати (про годинник)

6) момент, мить

at one time — одночасно

at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

7) час прибуття (від'їзду)

8) строк, термін

in (амер. on) time — у строк, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку

behind time — пізно, із запізненням

in due time — своєчасно

to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)

(it is) high time — саме час, давно пора

it's about time — пора

it is time to go to bed — пора (час) іти спати

the time is up — строк (термін) закінчився

time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

she is near her time — вона скоро народить

his time has come — настав час йому умирати

9) доба, епоха, ера

at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

peace time — мирний час

war time — воєнний час

from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

the time of Shakespeare — епоха Шекспіра

the time of universal peace — ера загального миру

10) вік

at his time of life — в його віці, в його роки

11) період життя

it was before her time — це було до ЇЇ народження

12) вільний час, дозвілля

to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

to beguile (to while away) the time — коротати час

to waste one's time — марнувати час

to save time — заощаджувати час

I have no time to spare — у мене немає вільного часу

13) робочий час

to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

task time — час для виконання певної роботи (певного завдання)

14) плата за працю

double time — подвійна плата за понаднормову працю

15) нагода, сприятливий момент

to watch one's time — чекати слушного моменту

16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)

17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм

to keep time — витримувати такт (ритм)

18) бібл. рік

19) раз

every time — щоразу, кожного разу

last time — минулого разу

this time — цього разу

next time — наступного разу

at a time — разом, одночасно

time after time — повторно, тисячу разів

time and again — знову й знову

from time to time — час від часу

nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

many times as large — у багато разів більше

time bomb — бомба сповільненої дії

time factor — фактор часу

time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

time in — спорт. відновлення гри після взятого часу

time marker — відмітчик часу

time out — спорт. хвилинна перерва

time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік

time study — хронометраж

time travel — подорож у часі (в науковій фантастиці)

time trial — гонки на час (велоспорт)

time trouble — шах. цейтнот

to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

between times — іноді

on time — амер. у розстрочку, на виплат

at the same time — проте

to do time — відбувати ув'язнення

to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

that's the time of day! — ось такі справи!

against time — а) у межах визначеного часу

to talk against time — намагатися додержувати регламенту

to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

to talk against time — говорити, щоб виграти час

in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

all in good time — на все свій час

in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

to make good time — швидко подолати певну відстань

time cures all things — час — найкращий лікар

it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

time is money — присл. час — це гроші

2. v

1) вибирати час; розраховувати за часом

the publication of the book was well timed — книга була опублікована в слушний момент

2) призначати (визначати) час; приурочувати

the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

3) ставити (годинник)

4) регулювати, установлювати темп

5) засікати час; хронометрувати

6) визначати тривалість

7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)

to time one's steps to the music — танцювати в такт з музикою

8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)

9) тех. синхронізувати

* * *
I [taim] n
1) час

absolute [relative, objective] time — абсолютний час

space and time — простір, час

with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

from the beginning of time — зі створення світу

to the end of time — до кінця світу

in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

as old as time — старий як світ

to bear the test of time — витримувати випробування часом

time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

time flies — час біжить

time presses /is short/ — час не терпить

time hangs heavy on one's hands — час повільно тягнеться

time is precious — час дорогоцінний

the unity of time — театр, єдність часу

2) час (міра тривалості, система відліку)

Moscow time — московський час

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній ( Сонячний) час

astronomical time — астрономічний час

ship's time — час на борту ( корабля)

sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

average time — середній час ( виконання операції)

estimated time — розрахунковий час

real time — реальний масштаб часу

count-down time — час зворотного відліку ( при запуску ракети)

machine time — обч. машинний час

to sell (machine) time — продавати машинний час

3) період часу

a long [a short] time — тривалий [короткий]час

a long time ago — багато років тому

after a long time — багато часу потому

it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє

some time — якийсь час

all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

one time and another — якось; час від часу

lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)

idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника

after a time — через якийсь час

at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

at one time — якось, колись [див. 4,;]

for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

for vacation time — на час канікул

for the time — на цей час

for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

in a short time — незабаром

in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить

in two weeks' time — через два тижні

within the required time — протягом необхідного часу

to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

4) година, точний час; коли

to fix /to appoint/ a time — призначити час

to show time — показувати час ( про годинник)

to tell time — aмep. визначати час за годинником

to look at the time — подивитися на годинник

to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

some time — у якийсь момент, у якийсь час

some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

at times — часом, час від часу

at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

at the time of delivery — у момент пологів

at a given time — у певний момент

at the fixed time — у призначений час

at one time — одночасно [див. 3, 1]

at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

at any other time — у будь-який інший час

at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

between times — іноді, часом

by the time — до цього часу

the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

on time = in time — [ порівн. О]

to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

in due time — у свій час, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

to ask for an extension of time — просити відстрочки ( платежів)

to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/

(it is) high time — давно час, самий час

the time is up — строк минув

5) слушний момент

6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху

at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

in good time — згодом, із часом

you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

all in good- yce y — свій час

in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

once upon a time — давним-давно; колись

once upon a time there lived a king — давно жив-був король

to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

to have a thin time — див. thin I O

to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

to have no time for smb — погано виносити когось

to kill time — вбивати час

to make time — поспішати, квапитися

to make good time — швидко подолати певну відстань

to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

to do time — відбувати тюремне ув'язнення

to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)

to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

time cures all things — час - кращий лікар

time and tide wait for no man — час не чекає

it beats my time — aмep. це вище мого розуміння

a stitch in time saves nine — див. stitch I O

time is money — приказ. час - гроші
II [taim] a
1) пов'язаний із часом

time advantage — cпopт., перевага у часі

2) забезпечений годинниковим механізмом

time lock — замок з годинниковим механізмом

3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат

4) що підлягає сплаті в певний строк
III [taim] v
1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

the remark was well timed — зауваження було зроблено дуже до речі

2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

3) виставити ( годинник)

to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати

to time the speed or work — хронометрувати трудовий процес

5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

to time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

6) (to, with) робити в такт

to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

7) тex. синхронізувати

English-Ukrainian dictionary > time
7 far

1. n

далека відстань

from far — здалека, здаля

2. adj (comp farther, further; sup farthest, furthest)

1) далекий, дальній; віддалений

far journey — далека подорож

2) віддаленіший

a far cry — велика відстань; великий проміжок часу; велика різниця

far in years — літній, у літах

3. adv (comp farther, further; sup farthest, furthest)

1) далеко; на великій відстані (тж far away, far off, far out)

far into the air — високо в повітря

far into the ground — глибоко в землю

far from — далеко від

how far? — як далеко?

thus far — досі

that far — так далеко; на такій відстані

2) давно; в далекому минулому (майбутньому); під кінець, наприкінці

far back in the past — у далекому минулому

as far back as July — ще в липні

far in the day — наприкінці дня; під кінець дня

far into the night — до глибокої (пізньої) ночі

3) значно, набагато

far the best of all — значно кращий від усіх; найкращий

as far as — до; наскільки

so far (as) — доти, поки; досі; наскільки

by far — набагато, значно

far and away — незрівнянно, набагато, значно; безсумнівно

far and near — усюди, скрізь

far and wide — всебічно; повсюди

to see far and wide — мати широкий кругозір

far from it — зовсім ні, аж ніяк

so far so good — поки що все гаразд

in so far as — оскільки

4. v

віддаляти

* * *
I a
(farther, further; farthest, furthest)

1) далекий; дальній

2) ( більш) віддалений
II adv
(farther, further; farthest, furthest)

1) далеко, на великій відстані (far away, far off, far out)

thus far — дотепер; давно; в далекому минулому або майбутньому; на кінець, наприкінці ( якого-небудь періоду)

2) набагато, значно

3) iм. далека відстань

from far — здалеку

4) у сполученнях

as far as — до наскільки

so far (as) — до, до цього часу, доти поки наскільки far and away незрівнянно, набагато, значно безсумнівно

far and near — усюди, скрізь

English-Ukrainian dictionary > far
8 this

1. n

такий-то; така-то

2. adj

цей, ця, це

in this place — у цьому місці; тут

in this country — у цій (у нашій) країні

this morning — сьогодні вранці

this week — на цьому тижні

this year — у цьому році

this very moment — у цю мить, саме зараз

this day last year — у цей самий день торік

this day next year — у цей самий день наступного року

3. adv

так; до такої міри

this far — ось до цього місця

this high — ось такої висоти

this long — ось такої довжини

this much — от стільки

4. pron demonstr. (pl these)

це

what is this? — що це?

who is this? — хто це?

what is all this? — що усе це означає?

this is what he told me — ось що він сказав мені

this and that — а) той або інший; б) те та се

this way — сюди

this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше

like this — так, таким чином

it was like this — а було це так

by this — на той час

before this — колись, раніше

this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом

* * *
[pis]
1) pron (pl these) А dem

2) це

what is this — є що цеє

who is this — є хто це

this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

you will be sorry for this — ви пошкодуєте про це

the thing is this — справа от у чому

what is all this — є що всі це значитьє

this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

3) останнє ( із двох вищезгаданих); друге

dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

4) цей, ця, це

in this place — в цьому місці; тут

for this reason — з цієї причини

this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

this (very) moment — у цей момент; саме зараз

one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

this my work! — Ох вже моя робота!

what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

here — звичн. ось це,

this here house — атот от будинок

5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, це

6) ( про час) ці ( останні)

this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки

this high — от такої висоти

this far — ось до цього місця

this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

this much — скільки-то

I know this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурд

this and that — так, так, те е се той або інший

speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

this way — сюди

this way and that — туди е сюди; так чи інакше

like this — так, от так; у такий спосіб

by this — до цього часу

before this — колись, раніше

this side (of) — раніше, до ( чогось)

this side of midnight — до півночі

with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

English-Ukrainian dictionary > this
9 исчезать

исчезнуть

1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;

2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -

1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;

2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.

* * *

несов.; сов. - исч`езнуть

зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

\исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

\исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

\исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

Русско-украинский словарь > исчезать
10 мочь

сщ.

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *
I глаг.
могти́ (мо́жу, мо́жеш)

мо́жет быть, быть мо́жет — вводн. сл. жарг. мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть

как живёте-мо́жете? — як ся ма́єте?, як живеться-можеться?
II сущ.
си́ла, міць, род. п. мо́ці

во всю мочь, что есть мо́чи, и́зо всей мо́чи — з усіє́ї си́ли, щоси́ли, що є си́ли; ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху

Русско-украинский словарь > мочь
11 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
12 this

[pis]
1) pron (pl these) А dem

2) це

what is this — є що цеє

who is this — є хто це

this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

you will be sorry for this — ви пошкодуєте про це

the thing is this — справа от у чому

what is all this — є що всі це значитьє

this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

3) останнє ( із двох вищезгаданих); друге

dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

4) цей, ця, це

in this place — в цьому місці; тут

for this reason — з цієї причини

this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

this (very) moment — у цей момент; саме зараз

one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

this my work! — Ох вже моя робота!

what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

here — звичн. ось це,

this here house — атот от будинок

5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, це

6) ( про час) ці ( останні)

this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки

this high — от такої висоти

this far — ось до цього місця

this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

this much — скільки-то

I know this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурд

this and that — так, так, те е се той або інший

speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

this way — сюди

this way and that — туди е сюди; так чи інакше

like this — так, от так; у такий спосіб

by this — до цього часу

before this — колись, раніше

this side (of) — раніше, до ( чогось)

this side of midnight — до півночі

with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

English-Ukrainian dictionary > this
13 way

I [wei] n
1) шлях; дорога; маршрут

which is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]

way across — перехід

a covered way — критий перехід

the Milky Way — Молочний шлях

2) напрям

3) відстань

it is a long way from here — це далеко звідси

4) рух вперед; хід

under way — мop. на ходу

preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування

to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію

to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед

to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)

5) спосіб дії; метод, спосіб

this is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки

her way of doing her hair — її зачіска

I don't like the way she smiles — мені не подобається її посмішка

it is always the way with him — він завжди так себе поводить

6) особливість, характерна риса

he is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка

the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки

that is the way of the world — так вже в світі повелося

the good old ways — добрий старий час

7) ставлення, аспект

not a bad fellow in some ways — в дечому він непогана людина

8) положення, стан

things are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності

to live in a small way — скромно жити

to live in a great way — жити на широку ногу

9) область, сфера; заняття

he is in the grocery way — він торгує бакалією

hunting is not in my way — полювання мені не до вподоби

10) категорія, рід

11) можливість, шлях, засіб

to find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити

12) мop. стапель

13) тex. направляюча (станк;)

14) юp. право проходу, проїзду
II [wei] a
проміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляху
III [wei] adv; сл.
1) далеко; на значній відстані, віддалений

way behind [ahead] — далеко позаду [попереду]

way back — давно

2) повністю, до кінця

3) поблизу

English-Ukrainian dictionary > way
14 міф

МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.

В. Скуратівський

Філософський енциклопедичний словник > міф
15 as. . . as

[ʒz...ʒz]
con cj

1) такий же... як, так само... як ( при порівнянні)

2) у сполученнях

as far as — до ( якого-небудь місця); наскільки, оскільки

as far back as — ще, давно

as good as — по суті, фактично

as long as — доти поки; оскільки; за умови

as much /as many/ as — ( стільки) скільки; посил. цілих

as recently as — ще; усього, тільки, лише

as soon as — як тільки; настільки ж охоче; однаково, все одно

as well as — також; так само як; на додаток; крім того; не лише... але е

English-Ukrainian dictionary > as. . . as
16 quite

adv

1) цілком, зовсім; абсолютно; повністю

I quite agree with you — я цілком згодний з вами

to be quite mistaken — глибоко помилятися

2) майже; до деякої міри; досить

quite polite — досить чемно

to be quite a success — мати чималий успіх

quite a long time ago — досить давно

quite a few — досить багато, чимало

3) дійсно, справді, рішуче

it was quite a journey — подорож була справді тривала; це була непогана подорож

it is quite the thing — це модно; це саме те, що треба

not quite the thing to do — це не зовсім пристойно

oh, quite! — о, так!

yes, quite!, quite so! — безумовно!, цілком вірно!

* * *
[kwait]
adv

1) цілком, зовсім; повністю; абсолютно

2) майже, певною мірою; більш-менш; досить

3) посил. дійсно, справді

4) виражає згоду, розуміння

oh, quite! — о так!

yes, quite!, quite so! — безумовно, безсумнівно; правильно, дуже добре

English-Ukrainian dictionary > quite
17 as. . . as

[ʒz...ʒz]
con cj

1) такий же... як, так само... як ( при порівнянні)

2) у сполученнях

as far as — до ( якого-небудь місця); наскільки, оскільки

as far back as — ще, давно

as good as — по суті, фактично

as long as — доти поки; оскільки; за умови

as much /as many/ as — ( стільки) скільки; посил. цілих

as recently as — ще; усього, тільки, лише

as soon as — як тільки; настільки ж охоче; однаково, все одно

as well as — також; так само як; на додаток; крім того; не лише... але е

English-Ukrainian dictionary > as. . . as
18 видеть

1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;

2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.

* * *

ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́ти

ви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите

Русско-украинский словарь > видеть
19 захилеть

змарніти, знидіти, занепасти, змиршавіти, захиріти, зачевріти, зачучверіти, змізерніти, захлясти. [Дерева змиршавіли (Липовечч.). Знидів увесь так, що зробивсь аж чорний на виду (Яворн.). Захирів так, що й голови не підведу (Г.-Арт.). Якби не було товариства, то я-б давно зачевріла (Б.-Лев.)]. Захилевший - см. Захилелый.

* * *

см. захиреть 1)

Русско-украинский словарь > захилеть
20 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место

Страницы

См. также в других словарях:

не так давно — нареч, кол во синонимов: 3 • в последнее время (2) • голомя (3) • совсем недавно (5) … Словарь синонимов
Я так давно тебя любила (фильм) — Я так давно тебя любила Il y a longtemps que je t aime Жанр … Википедия
Это было так давно (альбом) — Это было так давно Альбом Машина времени Дата выпуска Петростудио, 1992 Записан 1978 Жанр Рок … Википедия
Это было так давно... — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Это было так давно… — Это было так давно Альбом Машина времени Дата выпуска Петростудио, 1992 Записан 1978 Жанр Рок … Википедия
Это было так давно — Альбом Машина времени Дата выпуска Петростудио, 1992 Записан 1978 Жанр Рок … Википедия
Я так давно тебя люблю — Il y a longtemps que je t aime … Википедия
А я в Россию, домой хочу, / Я так давно не видел маму — Из припева к песне «Последний бой», написанной (стихи и музыка) актером Михаилом Ивановичем Ножкиным (р. 1937), который ее впервые исполнил в кинофильме «Освобождение» (1970, режиссер Юрий Озеров): Еще немного, еще чуть чуть! Последний бой, он… … Словарь крылатых слов и выражений
А я в Россию/домой хочу, / Я так давно не видел маму — Из припева к песне «Последний бой», написанной (стихи и музыка) актером Михаилом Ивановичем Ножкиным (р. 1937), который ее впервые исполнил в кинофильме «Освобождение» (1970, режиссер Юрий Озеров): Еще немного, еще чуть чуть! Последний бой, он… … Словарь крылатых слов и выражений
совершившийся не так давно — прил., кол во синонимов: 3 • недавний (10) • недавнишний (5) • … Словарь синонимов
бывший не так давно — прил., кол во синонимов: 3 • бывший незадолго до настоящего момента (3) • недавний (10) • … Словарь синонимов

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

не+так+давно

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

не+так+давно

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: