-
1 стоящий
ва́ртий; ( путный) пу́тній, путя́щийничего́ не \стоящий ий — нічо́го не ва́ртий; нікуди́шній
\стоящий ий внима́ния — ва́ртий ува́ги
-
2 отвесный
техн.прямови́сний; (отвесно стоящий, перпендикулярный) сторчови́й -
3 отвесный
техн.прямови́сний; (отвесно стоящий, перпендикулярный) сторчови́й -
4 сторчовий
вертика́льный, отве́сный (отвесно стоящий, перпендикулярный), стоя́чий -
5 безразличный
безвиразний. [Заговорив навмисне безвиразним голосом]. Б-ый к чему - байдужий, байдужний, байдужливий до чого, обонятний. Стать -ным (безл.) - забайдужитися, збайдужніти. [Забайдужилось].* * *1) байду́жий, байдужний, байду́жливий; (утративший интерес к кому-чему-л.) збайдужі́лий, збайдужні́лий2) ( не вызывающий к себе интереса) байду́жий, байду́жний, байду́жливий; ( не стоящий внимания) не ва́ртий ува́ги; ( несущественный) неісто́тний3) ( ровный) рі́вний; ( сплошной) суці́льний; ( одинаковый) одна́ковий4) ( нейтральный) спец. індифере́нтний, байду́жий -
6 достойный
достоин го[і]дний, достойний (Котл.), годен, варт(н)ий кого, чого. [Покажіть ви лишень достойні пам'яти діла (Куліш). Вона була йому гідною дружиною (Л. Укр.)].* * *1) (заслуживающий чего-л.) гі́дний, досто́йний; ( подобающий) нале́жний; ( стоящий) ва́ртий2) (заслуженный, справедливый) нале́жний, досто́йний3) ( обладающий требуемыми качествами) досто́йний, гі́дний -
7 изрядный
неабиякий, добрий, добрячий, путящий, путній. [Був добрий штельмах і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.). Там бичок такий добрячий і в роботі неледачий (Кроп.). Антимон був колісник, та й путній (Явора.)];2) (недурной) незгірший, (зап.) несу[о]гірший, диал. нешпетний. [Побачила за містом чиюсь маленьку віллу, несогіршу, і мовила: «Отут-би я жила» (Л. Укр.). Один був Турн, царок нешпетний (Котл.)];3) (немалый, порядочный) чималий, добрий, порядний, (гал.) спорий. [У розмову з їми підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). От і є сума чимала (Квітка). Домішується вже й добра пайка народньої мови (до церковної) (Єфр.). Від'їхав спорий кусень дороги від яру (Маковей)]. -ное количество чимала пайка, чимало, читрохи. [І тернівки покуштували читрохи (Квітка)]. Дурак -ный - дурний нівроку, дурень неабиякий; дурень як треба; дурень - не треба кращого.* * *2) (большой, значительный) чима́лий и чимали́й, поря́дний, до́брий; добря́чий -
8 негодный
1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.* * *1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний\негодныйый для питья́ — неприда́тний для (до) пиття́
\негодныйый к употребле́нию — неприда́тний для (до) вжи́тку (вжива́ння)
\негодныйый на зелёный корм — неприда́тний на зеле́ний корм
2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий -
9 ненужный
непотрібний, безпотрібний, (непригодный) непридатний, (ничего не стоящий) марний, пустий, нікчемний, (излишний) зайвий, (свободный) гулящий, (редко) забильний; срв. Пустой 4, Лишний. [Хто бідний, той нікому непотрібний (Номис). Поліцмейстер стриманим басом робив якісь непотрібні накази (Коцюб.). Непотрібна республіці, в радянських штанях баришня лізе з фальшивим «марксизмом» (Влизько). Гаяти час на таку марну річ, як вивчати мову (Грінч.)]. Быть -ным - бути непотрібним, бути без діла, бути не до діла. [Коли дешеві робочі руки були, капіталістові машини були без діла (Азб. Комун.). Зникла, значить, і держава: вона тут без діла (Азб. Комун.)]. Ни к чему, ни на что -ный - ні на що непотрібний, (никудышный) нідочогий. [Ні на що непотрібний екіпаж (Н.-Лев.). Як обжався, хоч поламай руки, бо непотрібні-ж ні на що (Головко)].* * *непотрі́бний; валя́щий -
10 особняк
1) відлюдник. Жить -ком - самотою (відлюдно, на відшибі) жити;2) (отдельное владение) відруб, (дом) опрічний будинок. Стоящий -ком по отношению к чему - осібний, відособлений, опрічний від чого, відрубаний. [З малої і одрубаної собі речи судилось народитись українській літературі (Куліш)].* * *особня́к, -а -
11 отвесный
стрімкий, сторчовий, прямовісний. -ный берег - стрімкий берег. -ная скала - стрімка скеля. -ное положение - прямовісна, сторчова постава. В -ном положении - сторчем, сторчма; мат. - прямовісно, в прямовісній поставі.* * *прямови́сний; ( крутой) стрімки́й, стрімча́стий; ( отвесно стоящий) сторчови́й -
12 порядочный
1) (о предметах: по величине и друг. кач.) порядний, путній, путящий, доладній, нічогенький, годящий, гарненький, добрий, добрячий; (только по величине) чималий, спорий. -ная сумма - грубі гроші;2) (в социальной и моральной оценке) порядний, статечний, статочний, статковитий, статний, статній, пристойний, людяний, людський, гарний, путній, путящий. [В людяного шинкаря і в корчмі краще (Свид.)]. -ный сын - батьків син. -ное дитя - отецька дитина.* * *1) поря́дний2) (изрядный, значительный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький, неаби́який; ( большой) вели́кий, до́брий, добря́чий, диал. спо́рий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий; ( ужасный) страше́нний3) (недурной, достаточно хороший) непога́ний, га́рний, до́брий, хоро́ший4) ( принадлежащий к дворянским слоям общества) шляхе́тний, благоро́дний -
13 постой
постій (-тою). [Прийшли у ту слободу салдати на постій (Кв.). Біднили нас постоями ляхи (Куліш)]. -той с продовольствием - стація. [Да велів ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти (Дума)]. Стоять -ем - стояти, ква(р)тирувати, консистувати. [Гусарин тоді в нашій хаті стояв. Москаль, що кватирував у нас (Г. Барв.). Почали жовніри, консистуючи по городах і селах, незаконні скорми од людей вимагати (Куліш)]. Стоящий -ем - см. Постойщик.* * *пості́й, -то́ю -
14 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
15 часовой
I прил.1) годи́нний2) ( почасовой) погоди́нний3) ( стоящий на часах) воен. вартови́й, чатови́й, карау́льнийII(прил.: относящийся к часам) годиннико́вийIII в знач. сущ. воен.часова́я стре́лка — годиннико́ва стрі́лка, стрі́лка годи́нника
вартови́й, -о́го, вартівни́к, -а, чатови́й, карау́льний, -ого; сті́йчик -
16 Запятник
1) (слуга, стоящий на запятках) стояк (-ка);2) (у лаптя) задок (-дка), зап'яток (- тка).
См. также в других словарях:
стоящий — заслуживающий, ценный, достойный; возвышающийся, требующий, ядреный, законный, недурственный, нижестоящий, защищающий, важнецкий, перворазрядный, не последний, подходящий, высящийся, подымающийся, выгораживающий, высшей марки, настаивающий,… … Словарь синонимов
СТОЯЩИЙ — 1. СТОЯЩИЙ, стоящая, стоящее. прич. действ. наст. вр. от стоять. 2. СТОЯЩИЙ, стоящая, стоящее. 1. прич. действ. наст. вр. от стоить. 2. Заслуживающий внимания, имеющий известную ценность (разг.). Это дело стоящее. Стоящая вещь. «Ежели ты стоящий… … Толковый словарь Ушакова
СТОЯЩИЙ — 1. СТОЯЩИЙ, стоящая, стоящее. прич. действ. наст. вр. от стоять. 2. СТОЯЩИЙ, стоящая, стоящее. 1. прич. действ. наст. вр. от стоить. 2. Заслуживающий внимания, имеющий известную ценность (разг.). Это дело стоящее. Стоящая вещь. «Ежели ты стоящий… … Толковый словарь Ушакова
стоящий во главе — руководящий, возглавляющий Словарь русских синонимов. стоящий во главе прил., кол во синонимов: 2 • возглавляющий (10) • … Словарь синонимов
стоящий на повестке дня — жгучий, злободневный, актуальный, современный, животрепещущий, соответствующий моменту, острый, своевременный, наболевший, назревший Словарь русских синонимов. стоящий на повестке дня прил., кол во синонимов: 10 • актуальный (31) … Словарь синонимов
стоящий у власти — руководящий, правящий Словарь русских синонимов. стоящий у власти прил., кол во синонимов: 2 • правящий (26) • … Словарь синонимов
СТОЯЩИЙ — СТОЯЩИЙ, ая, ее; ящ (разг.). Имеющий ценность, заслуживающий внимания. Стоящее предложение. С. специалист. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
стоящий недорого — прил., кол во синонимов: 5 • дешевый (37) • имеющий невысокую цену (7) • недорог … Словарь синонимов
стоящий ниже других по своему положению — прил., кол во синонимов: 1 • низший (15) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
стоящий на корню — прил., кол во синонимов: 1 • нежатый (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
стоящий выше — прил., кол во синонимов: 1 • старший (16) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов