Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

не+позволяющий+себе+излишеств

  • 181 интерес

    1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];
    2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;
    3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;
    4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].
    * * *
    1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

    кла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си

    с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено

    теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го

    2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > интерес

  • 182 искать

    1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;
    2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;
    3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).
    * * *
    1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

    \искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]

    \искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що

    ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі

    2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

    \искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності

    \искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)

    3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)
    4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися
    5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

    \искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го

    Русско-украинский словарь > искать

  • 183 исключительно

    нрч. виключно, виїмково, ви(й)нятково, (только) єдино, одиноко, (только лишь) само, само-но, (только кто, что) сам (сама) за себе, сами за себе, сам-но (сама-но). [Ті виключно-тяжкі обставини, серед яких довелося животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Мене судити могли-б єдино тільки королі (Грінч.). Добрі яблука покупили, і там лишилась сама за себе падалиця (Липовеч.). З 1894-го року Коцюбинський віддає себе вже самій-но розповідній, повістевій літературі (Єфр.)].
    * * *
    1) (нареч.: насть) винятко́во; ( чрезвычайно) надзвича́йно

    \исключительно но одарённый челове́к — винятко́во (надзвича́йно) обдаро́вана люди́на

    2) (в знач. част.: только) ви́ключно, ті́льки, лише́, лиш
    3) (нареч.: за исключением, кроме) ви́ключно

    от А до К \исключительно но — від А до К ви́ключно

    Русско-украинский словарь > исключительно

  • 184 искушение

    1) (испытание) випробовування, сов. випробування, спитування, вивіряння, вивірення, виставляння, виставлення на спробу, піддавання, піддання спробі кого, чого; время, предмет -ния - см. Искус 1;
    2) (прельщение) спокушання, зводжування, (обольщение) перелещування кого; (соблазн) спокуса, покуса, скус (-су), скуса (ум. скуска), помана. [Не боячись уже спокус світових, вертаються до людей, щоб послужити людям (Крим.). Покус таких до нас підходять тисячі що-дня (Франко). І приказка є: менчий скус, менчий струс (Звиног.). Сохрани мене від всякої напасти і скуси диявольської (Рудан.). Дівка - то скуска (Приказка). На принади нової землі замовчи ти, помано (Франко)]. Беги от -ния - тікай (від) спокуси. Не введи нас во -ние - не введи нас у спокусу (Єв.). Вводить в -ние - на покусу підводити, нараж(ув)ати на (с)покусу. [Ти мене на покусу підводиш (Стор.). Не потрібно наражувати їх (грішми) на покусу, а себе на неприємність (Франко)]. Дух -ния - дух-спокусник, дух спокуси. Впадать в -ние - спокушатися, спокуситися, входити, увійти в спокусу. Ох, -ние! - ох, спокусо моя!; чистий гріх! Подвергать -нию - ставити спокуси кому; піддавати кого спокусі. Устоять перед -нием - проти спокуси встояти; опертися спокусі.
    * * *
    споку́са, неоконч. спокуша́ння; підку́са; диал. поку́са, ва́ба; випро́бування, (неоконч. д.) випробо́вування, випро́бування

    ввести́ в \искушение ние — спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    Русско-украинский словарь > искушение

  • 185 испражняться

    испражниться випорожнятися, випорожнитися, каляти и калятися, викалятися, (вежливо) накладати, накласти, відкладати, відкласти, (детск.) какати, викакатися, (иноск.) ходити, піти до вітру, до двору, (гадить) паскудити, напаскудити. [Насилу слабий випорожнився (Гайсинщ.). Пішов поза кущі, хоче одкласти (Звин.). Щоб слаба скотина не калялась під себе (Корольов)].
    * * *
    несов.; сов. - испражн`иться
    випорожня́тися и випоро́жнюватися, ви́порожнитися

    Русско-украинский словарь > испражняться

  • 186 испугаться

    злякатися, налякатися (реже залякатися), сполохатися, сполошитися, сполохнутися, острахнутися, страхнутися, зострахнутися, з(а)боятися, сторопитися, (с оттен. ужаснуться) жахнутися, з[у]жахнутися, (о животн. ещё) схарапудитися кого, чого, (о мн.) полякатися, пополохатися, пополошитися, пожахатися; см. Пугаться. [Злякався хлопчик, аж поблід (Глібов). А я молоденька залякалася, та в новую світлоньку заховалася (Чуб. V). Вона налякалась, кричить (Коцюб.). Старші-ж брати острахнулись (Мнж.). Вона сполохнулась, зирнула на моє вікно і зникла (М. Вовч.). Не лякайте, бо не збоюсь (Грінч. II). Так сердешний Хома зжахнувся, що й сам себе не стямив (Квітка). Де не взявся сірий вовк, отара (стадо) схарапудилась, сипнула вбік (Мирний). Полякались нечестиві (Тобіл.)]. -гался сильно - (опис.) аж йому в литках застигло, душі в нім нема. Испугавшийся - зляканий.
    * * *
    зляка́тися, переляка́тися, наляка́тися, мног. поляка́тися, попереля́куватися; перестраши́тися, острахну́тися; ( всполошиться) споло́хатися, сполоши́тися, сполохну́тися (однокр.), мног. пополо́хатися; ( ужаснуться) зжахну́тися; (преим. о животных) схарапу́дитися; диал. огу́дитися

    Русско-украинский словарь > испугаться

  • 187 испускать

    испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.
    * * *
    несов.; сов. - испуст`ить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити

    \испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)

    \испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти

    \испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти

    \испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло

    \испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти

    \испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти

    Русско-украинский словарь > испускать

  • 188 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 189 исступление

    нестям (-му), нестяма, несамовитість (-тости), екстаза, (восторг) надпорив (- ву); пасія, (мгновенное) імпет (-ту); см. Исступлённость. [Християнка-рабиня в раптовому нестямі пророкує (Л. Укр.). В релігійному надпориві (Крим.)].
    * * *
    несамови́тість, -тості; нестя́ма, не́стям, -у, нестя́мка, нестя́мок, -мку, нетя́ма; ( неистовство) шал, -у

    в \исступление нии — у нестя́мі, у не́стямі, у нестя́мці, у не́стямку, у нестя́мках, у нетя́мі, не тя́млячи себе́; см. исступлённо

    прийти́ в \исступление ние — ста́ти (зроби́тися) несамови́тим; нестя́митися, -млюся, -мишся

    Русско-украинский словарь > исступление

  • 190 истинный

    (содержащий истину, верный) істинний, правдивий справедливий; б) (подлинный, настоящий) істинний, справжній, справдешній, правдивий, справедливий, щирий, чистий; в) (действительный, реальный) дійсний, справжній; срвн. Правдивый 3, Подлинный, Сущий. [Ось розкажу істинну правду (Квітка). Нема на світі правдивої приязні, ані правдивих приятелів (Франко). Виховувати справедливих громадян (Крим.). Це справедливий чумак (М. Вовч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Щирий козак (Номис). Чисте пекло з тобою жити (Поділля). Вважала на себе, як на справдешню аристократку (Н.-Лев.)]. -ное учение (содерж. истину) - істинна, правдива наука, істинне, правдиве вчення. -ное происшествие - дійсна пригода (приключение), подія (событие). -ный путь - правдивий шлях. Наставлять кого на -ный путь - навертати кого на добру (праву) путь, на добрий розум.
    * * *
    1) і́стинний; ( настоящий) правди́вий; ( неподдельный) щи́рий, справедли́вий; ( действительный) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, справде́шній

    \истинныйая любо́вь — щи́ра (спра́вжня, і́стинна) любо́в

    \истинныйая пра́вда — щи́ра (і́стинна) пра́вда

    \истинныйый друг — щи́рий (спра́вжній, правди́вий) друг

    2) (устанавливаемый научно; соответствующий сущности явления) ді́йсний, і́стинний

    \истинныйый горизо́нт — ді́йсний горизо́нт

    Русско-украинский словарь > истинный

  • 191 истрачивать

    истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -
    1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;
    2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).
    * * *
    несов.; сов. - истр`атить
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́

    Русско-украинский словарь > истрачивать

  • 192 исход

    1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;
    2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;
    3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;
    4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).
    * * *
    1) ( действие) ви́хід, -ходу
    2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нок

    найти́ \исход д в чём — да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим, зара́дити собі́ в чо́му, пора́дити собі́ з чим

    не́ было друго́го \исход да, как... — не було́ і́ншого ви́ходу (і́ншої ра́ди), як

    нет \исход да из э́того положе́ния — нема́є (нема́) ра́ди з цим стано́вищем, нема́є (нема́) ви́ходу (поряту́нку) з цього́ стано́вища

    3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́

    быть на \исход де — ( кончаться) кінча́тися; ( о времени) мина́ти, бу́ти на спа́ді (на схи́лі)

    в \исход де (к \исход ду, на \исход де) ме́сяца — (к концу, в конце) у кінці́ (під кіне́ць, на кіне́ць, наприкінці́, на спа́ді, на схи́лі) мі́сяця

    \исходд боле́зни — кіне́ць хворо́би

    4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку

    \исход д соревнова́ния — результа́т (на́слідок, на́слідки) змага́ння

    Русско-украинский словарь > исход

  • 193 к

    Ко, предл.
    1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];
    2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;
    3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!
    * * *
    предл. с дат. п.; тж. ко

    подъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції

    сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу

    к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)

    к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося

    лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го

    4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

    оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа

    Русско-украинский словарь > к

  • 194 казать

    1) (что кому) являти, явити. [А всі решта, кілька тисяч, носа не являють (Рудан.)]. -зать весёлый вид - удавати веселого. И виду не -зать - і знаку не подавати. Не -зать глаз - очей не навертати, очей не показувати. -жет себя (барином) - удає з себе (пана);
    2) (давать видеть) показувати, показати що. -жи паспорт - покажи (показуй) пашпорт;
    3) (являть) появляти;
    4) (приказывать) казати, сказати. [Вам казано: любіть братів (Олесь)]. Казанный - явлений; показаний; казаний.
    * * *
    пока́зувати

    не \казать глаз (но́су, носа) — не пока́зувати оче́й (но́са), не пока́зуватися на о́чі

    Русско-украинский словарь > казать

  • 195 казистый

    показний, ум. показненький. [Одначе він з себе дуже показний, здоровий (Н.- Лев.)]. Не -стый с виду (на вид) - з себе не показний (на вигляд). -тый собой - з себе показний. -тый чем - показний чим, на що.
    * * *
    показни́й, ви́дний, вродли́вий, го́жий

    Русско-украинский словарь > казистый

  • 196 казниться

    1) каратися, тратитися, бути караним, покараним и т. д.; см. Казнить 1 и 2;
    2) (наказывать себя, мучиться) каратися. [От за що караюсь, от за що мене, сестрички, і в рай не пускають (Шевч.). Я каралась ввесь вік в чужій хаті (Шевч.)];
    3) (искупать) покутувати за що чим. [Шукання чогось кращого, за яке доводиться потім покутувати роками тюрми та заслання (Єфр.)].
    * * *
    ( мучиться) му́чити себе́, му́читися; ( терзаться) кара́ти себе́, кара́тися, карта́тися

    Русско-украинский словарь > казниться

  • 197 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 198 какой

    Каковой
    1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];
    2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в)пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].
    * * *
    мест.
    1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    Русско-украинский словарь > какой

  • 199 калачик

    1) калачик. Свернуться -ком - скрутитися калачиком, (диал.) скукобитися (скрутитися) у ковтюшок. [Скукобивсь у маненький ковтюшок, підібгав під себе ніжки (Яворн.)];
    2) -лачики, бот. Malva rotundifolia L. - калачики (-ків), проскурки (-рок), проскурень (-рня), (зап.) пацьорки (-ків).
    * * *
    уменьш.-ласк.
    кала́чик

    кала́чиком — в знач. нареч. кала́чиком

    Русско-украинский словарь > калачик

  • 200 камешек

    камінець (-нця), камінчик (-ка), (диал.) кимляшок (-шка); специальнее: (попадающийся в глине) дудик (-ка), (в перстне) вічко, очко, (сапожный для приглаживания каблука) шварок (-рку). -шек для зажигалки - камінець (камінчик) до запальнички. -мешки -
    1) камінці (-ців), камінчики (-ків), (диал.) кимляшки (-ків), (соб.: гравий) рінь (-ни), ріння, жорства. [Камінчики найкращі я несу у себе в жмені (Крим.). Позабирали у руки кимляшки, та й давай кидати у людей (Новом. п.)];
    2) (детская игра) креймахи, крем'яхи (-хів), креймашки (-ків); (один такой камешек) креймах, крем'ях, креймашок (-шка). [Гуляєте в креймахи? (Звиног.)]. Бросать -шки, бросить -шек в чей огород - до чийого городу камінці шпурляти (шпурнути), закидати (закинути) до кого, водою бризкати (бризнути) на кого, пришити квітку кому.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    каміне́ць, -нця́, камі́нчик

    Русско-украинский словарь > камешек

См. также в других словарях:

  • ВОЗДЕРЖАННЫЙ — ВОЗДЕРЖАННЫЙ, воздержанная, воздержанное; воздержан, воздержанна, воздержанно (разг.), и (книжн.) воздержный, воздержная, воздержное; воздержен, воздержна, воздержно. Не позволяющий себе излишеств, проявляющий воздержание, умеренный.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Компьютерная мышь — Типичная современная мышь  оптическая, с двумя кнопками и нажимающимся колесом прокрутки У этого термина существуют и другие значения, см. Мышь (значения). Ма …   Википедия

  • Белорусская Советская Социалистическая Республика — (Беларуская Савецкая Сацыялicтычная Рэспублiкa)         Белоруссия (Беларусь).          I. Общие сведения          БССР образована 1 января 1919. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Граничит на З. с… …   Большая советская энциклопедия

  • Ford Torino — Ford Torino …   Википедия

  • Воздержанный — прил. Подавляющий в себе какие либо влечения, ограничивающий себя в чём либо, не позволяющий излишеств. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Воздержный — прил. разг. Подавляющий в себе какие либо влечения, ограничивающий себя в чём либо, не позволяющий излишеств; воздержанный. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»