не+забудьте

1. n

1) крига, лід

2) звич. pl морозиво

3) кул. цукрова глазур)

4) розм. алмаз, діамант

5) амер., розм. хабар; могорич

2. v

1) покривати льодом; сковувати кригою

2) перен. морозити, холонути

3) заморожувати

4) замерзати; перетворюватися на кригу

5) охолоджувати

6) кул. покривати цукровою глазур'ю, глазурувати

7) амер., розм. заморожувати, відкладати

* * *

1) лід; крига

2) pl морозиво; aмep. фруктове морозиво

3) = icing I 1

4) стриманість; холодність

5) aмep.; cл. алмази, діаманти; коштовності

6) aмep.; cл. хабар; відступне; могорич

1) (ice up, ice over) заморожувати; покривати кригою, сковувати кригою; замерзати, покриватися кригою; перетворюватися на лід, заморожуватися

2) обмерзнути, обледеніти (ice up, ice over)

3) охолоджувати

4) леденити

5) мовчати, тримати язик за зубами

6) не звертати уваги; ігнорувати; холодно поводитися

7) покривати глазур'ю, глазурувати

8) aмep.; cл. відкладати, заморожувати; убити

оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ост`авить

I. помянуть

1) пам'ятати кого, що; см. Помнить;

2) кого, что (вспоминать) - споминати, (с)пом'янути, згадувати, згадати, спогадувати, спогадати кого, що, про кого, про що; срв. Вспоминать. [Та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Не забудьте пом'янути не злим тихим словом (Шевч.). Прощай - добрим словом мене спогадай (Л. Укр.)]. -най как звали - шукай вітру в полі; згадуй лиш як звали (Федьк.). Кто старое -нёт, тому глаз долой - хто старе споминає, той щастя не має. Не -най лихом - не згадуй лихом. -ли волка, а волк тут - про вовка помовка, а вовк тут. -нать, -нуть чьё имя - поминати, пом'янути кого. [Писар чув, що його поминають (М. В.)];

3) -нуть о чём - згадати про що;

4) (усопшего) поминати, пом'янути, споминати, спом'янути, сов. об[від]поминати кого. [Хто без тебе грішну душу поминати буде? (Шевч.). Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Шевч.)]. Помянутый и помянутый - спом'янутий, пом'янутий, згаданий, спогаданий. Не тем будь -нут (говоря о к.-л. недоброе) - не тим згадавши; хай бог простить. -ться - споминатися, спом'янутися, поминатися, пом'янутися, згадуватися, згадатися. Кому икается, тот -ется - икнулося - згадав хтось.

II. помять

1) м'яти (мну, мнеш), пом'яти що (напр., папір, сукню);

2) (траву, хлеб и т. п.) толочити, потолочити (траву, пашню (хліб)). -мять постель - пом'яти (покуйовдити) постіль. Помятый - пом'ятий; потолочений. -ться -

1) м'ятися, пом'ятися, бути пом'ятим [Одежа геть пом'ялася];

2) толочитися, бути потолоченим;

3) (не решаться) м'ятися, пом'ятися. [Потерся, пом'явся та й мусів доставати гроші (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - помян`уть

1) ( вспоминать) зга́дувати, згада́ти, помина́ти, пом'яну́ти, спомина́ти, спом'яну́ти

2) церк. помина́ти, пом'яну́ти

прихватить

1) прихвачувати, прихватити, при[за]хоплювати, при[за]хопити, брати, узяти кого, що и чого. [Чи не прихватити нам і його з собою? Приходьте, та не забудьте прихопити (захопити) з собою ноти]. -вать, -тить поясом что - приперізувати, приперезати що. -тить деньжонок - см. Призанять. Морозом -тило - морозом прибило, приморозило що. Его часто -вает - він часто занепадає на здоров'ї. Тиски не -вают - лещата не беруть;

2) (пристёгивать) притягати, притягти кого до чого, втягати, втягти кого в що, чіпляти, у[при]чепити що кому. Его -тили к этому делу - його притягли до цієї справи, його втягли в оцю справу, йому вчепили цю справу. Прихваченный -

1) прихвачений, прихоплений;

2) притягнутий и притягнений. -ться -

1) прихвачуватися, бути прихваченим, прихоплюватися; бути прихопленим;

2) притягатися, бути притягнутим и притягненим.

* * *

несов.; сов. - прихват`ить

1) ( схватывать) схо́плювати, схопи́ти, прихо́плювати, прихопи́ти

2) ( брать с собой) бра́ти [з собо́ю], взя́ти [з собо́ю], прихо́плювати, прихопи́ти; прихва́чувати, прихвати́ти

3) ( немного замораживать) приморо́жувати, приморо́зити; ( повреждать морозом) прибива́ти, приби́ти

4) ( прикреплять наскоро) перев'я́зувати, перев'яза́ти, перехо́плювати, перехопи́ти; ( подвязывать) підв'я́зувати, підв'яза́ти

5) ( застигать) захо́плювати, захопи́ти

6) (кого - несов.: поразить, о болезни) причепи́тися (до кого), напа́сти (на кого)

забувати

забудьте

забути

забувати

забудьте

забути

забувати

забудьте

забути