-
1 кататься
1) (валяться перекатываясь) качатися, бути качаним. [Серед хати качалась пляшка, звалена з стола (Н.-Лев.). І внучечка качається по садку білим клубочком (М. Вовч.)]. -тается по полу, по земле - качається долі. Как сыр в масле -ется - розкошує; царство й панство має;2) (переваливаться с боку на бок) (о животн.) качатися, викочуватися, (о людях) качатися. [Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси (Куліш). Пес качається, щоб спину вичухати (Херсонщ.)]. -лся от боли - качався з болю. -ться клубком - качатися як клубок, клубком. -ется с пеной у рта - качається (звивається) запінений. -ться со смеху - качатися (заходитися, лягати, розлягатися) зо сміху;3) (ездить) кататися, їздити, проїжджатися, прокатуватися, поїзденьки справляти. [І зробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататися (Рудч.). Кататися на автомобілі (и автомобілем) (Крим.). Будемо заводити вечори з танцями, будемо прокатуватись кіньми (Н.-Лев.)]. -ться верхом - їздити, проїжджатися верхи. -ться с горки на салазках - спускатися (з гори) на санчатах (санчатами). -ться на коньках - бігати на ковзаня[а]х. -ться по льду - ковзатися, совгатися, (с)кобзатися (на льоду). [Роман ідучи до школи ковзався на льоду й увалився (Васильч.)]. -ться по Днепру - кататися (човном) на Дніпрі. Любишь -ться, люби и саночки возить - любиш яблучко, люби й оскомочку, (с иным оттенком) не терши, не мнявши, не їсти калачів.* * *1) кача́тися\кататься ться со́ смеху — перен. кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху
2) ( ездить) ката́тися; ( на коньках) ко́взатися3) страд. кача́тися; ката́тися; валя́тися -
2 покатываться
1) кататися иноді, час від часу. [Катається час від часу на конику];2) качатися иноді, покочуватися;3) -ться со смеху - качатися з(о) сміху, заходитися сміхом.* * *\покатываться со́ смеху (с хо́хоту, от сме́ха, от хо́хота) — [аж] кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху; [аж] захо́дитися від смі́ху (із смі́ху, смі́хом), заляга́тися смі́хом; регота́тися
-
3 помирать
помереть помирати, померти (пр. вр. помер, померла), конати, с[по]конати, (о мн.) померти, повмирати, поконати від чого, з чого. [Вернись - хвора мати помирає. - Не вернуся - хоч зараз сконає. Дай боже і поконать по правді]. -рать от жажды, со смеху, со скуки - помирати з жаги, з сміху, з нуду (нудоти). -мер от чахотки - помер з сухіт. Помре (ц.-сл.) - помре, помер. Померший - померлий, померший.* * *несов.; сов. - помер`етьпомира́ти, поме́ртипомира́ть со́ смеху — надрива́тися (перерива́тися) від (з) смі́ху (від ре́готу, з ре́готу)
-
4 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
-
5 покатиться
покотитися. Клубочек -лся - клубочок покотивсь. Слёзы -тились у него из глаз - сльози покотилися йому з очей. Эхо -тилось по лесу - луна пішла гаєм. -титься кубарем - покотитися шкереберть. -титься со смеху - розлягтися сміхом; зайтися сміхом. Так и -тился - так і зайшовсь (сміхом).* * *покоти́тися; (двинуться, катясь) покоти́ти; (начать катиться, упав, свалившись) покача́тися -
6 прыскать
прыснуть (внезапно прорваться, вырваться, выскочить) прискати, приснути, (вырываться вверх из рук) порс(ь)кати, порснути. [Приснули на синім морі скалки (Г. Арт.). Чом льоди присли всі на широкій ріці? (Франко). Присне сніг із-під копит (Щог.). Повновида, краска з лиця як не присне (Г. Барв.). З печи присне вуголь і вискочить аж насеред хати (Е. З.)];2) -нуть (выскользнуть) - пирснути. [Так і пирснуло з рук намисто (Гр.)];3) (со смеху, смеясь) пирскати, пирснути, порс(ь)кати, порс(к)нути, пирхати, пирхнути зо (із) сміху, від сміху, сміючись. [Іван аж пирснув зо сміху (Кониськ.). Вони порскнули од реготу (Гр. Григор.). Той пирхав зо сміху (Гр.). Від твоїх жартів і мертвий у труні пирхне з реготу (Мова)];4) что чем - прискати, приснути, пирскати, пирснути, порскати, порснути, (брызгать) бризкати, бризнути що чим. [Треба набрати в рот води та й приснути нею проти сонця (Ком.). Порс(ь)кати білизну. Пирснув батюшці слиною в обличчя (Крим.)]. Прысканный - порсканий, присканий, бризканий. -ться - порскатися, прискатися, бризкатися. Он -ется духами - він прискається пахощами.* * *несов.; сов. - пр`ыснуть1) (брызгать; не удержавшись, разражаться смехом) пи́рскати, пи́рснути, по́рскати, по́рснути; при́скати, при́снути; ( фыркать) пи́рхати, пи́рхнути2) ( бросаться бежать) по́рскати, по́рснути; несов. дремену́ти -
7 треснуть
I см. трескать I IIтрі́снути; (о коже, земле, плодах) ре́пнути; ( лопнуть) лу́снути, лопнути; ( распасться на части) розскочи́тися; ( полопаться) полу́скатися, полу́скати; ( сломаться) хря́снути\треснуть со́ смеху — перен. ло́пнути (луснути) від смі́ху
хоть тре́сни — хоч трі́сни
-
8 уморить
1) ( довести до смерти) умори́ти и помори́ти; ( извести) звести́ з (зі) сві́ту2) ( крайне утомить) замори́ти, помори́ти, стоми́ти; ( измучить) зму́чити, ви́мучити, заму́чити, наму́чити; ( лишить сил) знеси́лити\уморитьть со́ смеху — засміши́ти, умори́ти смі́хом
-
9 Запрыскивать
запрыскать1) (начать прыскать) заприскати, запирскати, запорс(ь)кати, (забрызгать) забризкати;2) -скивать, -скать и запрыснуть (опрыскивать) - заприскувати, заприскати, запирскувати, запирскати, запорс(ь)кувати, запорс(ь)кати, (забрызгать) забризкувати, забризкати кого, що чим, (о мног.) позаприскувати и т. д.;3) запрыскать со смеху - запирскати, запорс(ь)кати, запирхати зо (із), від сміху, прихнути сміхом; срвн. Прыскать. Запрыснутый - заприсканий, запирсканий, запорс(ь)каний, забризканий. -ться - заприскуватися, заприскатися, запирскуватися, запирскатися, запорс(ь)куватися, запорс(ь)катися; бути заприсканим и т. д. -
10 Прыскание
1) прискання;2) (со смеху) пирскання, порс(ь)кання, пирхання (зо сміху);2) порс(ь)кання, прискання, бризкання чим (водою).
См. также в других словарях:
смехуёчки — СМЕХУЁЧКИ, чков. Шутл. пренебр. Шуточки, смешки, насмешечки. Все б тебе смехуёчки! смехуёчки и пиздихаханьки неуместный, глупый смех. Шутл. контаминация с нецензурным бран … Словарь русского арго
смеху будет! — нареч, кол во синонимов: 9 • животики надорвешь (17) • лопнешь со смеху (15) • обсмеешьс … Словарь синонимов
Смеху подобно — СМЕХ, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Смеху ради (для смеха) — СМЕХ, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
смеху было! — нареч, кол во синонимов: 5 • просто смех (21) • прямо смех (21) • смех да и только (22) … Словарь синонимов
смеху подобно — нареч, кол во синонимов: 17 • и в цирк ходить не надо (20) • и смех и горе (13) • и смех и грех … Словарь синонимов
Смеху подобно — что. Разг. Пренебр. О том, что вызывает смех или насмешку. Я ведь не просил его нисколько, а он сам мне торжественно её [Катерину Ивановну] передал и благословш. Это всё смеху подобно (Достоевский. Братья Карамазовы). что. Ирон. Что либо вызывает … Фразеологический словарь русского литературного языка
смеху подобно — (иноск.) о смешном (как бы в насмешку, на осмеяние сделанном) Ср. Что же сталось с ссудосберегательным товариществом?.. Смеху подобно! Малмыжский его и убил, с другими воровал... и сух из воды вышел. От всего этого товарищества звания не осталось … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
СМЕХУЁЧКИ — Всё (тебе, вам и т. п.) смехуёчки да пиздохаханьки. Жарг. мол. Неценз. Шутл. ирон. Неодобрение чьей л. несерьёзности, постоянных шуток. Мокиенко, Никитина 2003, 306 … Большой словарь русских поговорок
смеху подобно — см. смех; в функц. сказ. Очень смешно, нелепо, сделано как бы в насмешку. Всё это смеху подобно … Словарь многих выражений
Смеху подобно — Смѣху подобно (иноск.) о смѣшномъ (какъ бы въ насмѣшку, на осмѣяніе сдѣланномъ). Ср. Что же сталось съ ссудосберегательнымъ товариществомъ?.. «Смѣху подобно! Малмыжскій его и убилъ, съ другими воровалъ... и сухъ изъ воды вышелъ. Отъ всего этого… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
