Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+выйдет

  • 1 выходить

    I. выйти, вытти, выдти
    1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;
    2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;
    3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];
    4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;
    5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;
    6) хим. - добуватися, видаватися.
    II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].
    * * *
    I выход`ить
    несов.; сов. - в`ыйти
    вихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дити

    выходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го

    выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися

    выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища

    выходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися

    II в`ыходить

    Русско-украинский словарь > выходить

  • 2 и

    союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).
    * * *
    I

    о. — (исполня́ющий обя́занности) в. о. (вико́нуючий обо́в'язки)

    II союз
    1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

    А́фрика и Аме́рика — А́фрика і (й) Аме́рика

    в про́шлом и настоя́щем — коли́сь (у мину́лому) і тепе́р

    оте́ц и мать — ба́тько (й, і, та) ма́ти; и

    наста́ло у́тро — і наста́в ра́нок

    2) усилит. і, та й; и

    как уме́л он рассказывать! — і як (та й як) умі́в він розповіда́ти

    III част. усилит.
    і, й, та й

    а он возьми́ и (да и) скажи́ — а він узя́в і (та й) сказа́в, а він візьми́ й (та й) скажи́

    IV межд.
    е, і; (для выражения несогласия, возражения) ет

    и, мой ми́лый! — е, мій лю́бий (ми́лий)!

    Русско-украинский словарь > и

  • 3 кое-что

    дещо (дечого, дечому и т. д.), денещо (р. денечого), аби-що (р. аби-чого), дещиця, абищиця (-ці), що(сь). [З нього Хафиз теж дещо позичав для своєї поезії (Крим.). Треба дечого накупить ік весіллю (Н.-Лев.). Попросив старого, щоби приніс горівки, ковбаси і ще денещо до їди (Франко). Будеш там робити аби-що, - от аби не гуляти (Сл. Гр.). Хоч дещицю я, може, добре знаю (Самійл.)]. Кое к чему - до дечого и де до чого. Кое с чем - де з чим и з дечим. Кое от чего - де від чого и від дечого. Кое о чём - про дещо и де про що. Кое на чём - де на чому и на дечому. Кое в чём - де в чому и в дечому; (кое-где) подекуди. [Впевнитись, чи вчинки та їхні мотиви цілком однакові, чи тільки подекуди схожі (Наш)]. Может быть из этого кое-что и выйдет - може з цього й вийде що(сь), може що й вийде з цього.
    * * *
    де́що, род. п. де́чого

    Русско-украинский словарь > кое-что

  • 4 кроме

    (кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.
    * * *
    предл. с род. п.
    крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( помимо) поми́мо (кого-чого)

    \кроме того́ — крім то́го; ( к тому же) до то́го [ж]

    Русско-украинский словарь > кроме

  • 5 наш

    мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.
    * * *
    I мест.
    наш; и

    \наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим

    \наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!

    не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми

    \наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло

    это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло

    поживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми

    II
    ( буква) наш (нескл., м.)

    Русско-украинский словарь > наш

  • 6 посмотреть

    1) подивитися (диал. подивити), погля[е]діти, (гал.) піз(д)ріти, (взглянуть) глянути, (с)поглянути, позирнути, кинути оком, звести очима на кого, на що и (переводя взор с одного предмета на другой) по кому, по чому; срв. Поглядеть. [Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку (Чуб.). Та подивила на бистру воду (Гол.). Пізрю-же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький оре (Гол.)]. -трите, который час - подивіться, гляньте, котра година. -трите, как он танцует - подивіться, (по)гляньте, як він танцює. -треть во все сторон, вокруг - подивитися, роздивитися, розглянутися на всі боки, навкруги (навколо). Куда ни -тришь - куди (не) глянеш, куди оком закинеш. [Десь гарно жонатому, що усі-ж то, усі куди оком закинеш, усі женяться (Квітка)]. -треть на людей, на деревья и т. п. - глянути по людях, по деревах и т. п. Как только -трел ему в глаза, сейчас заметил - скоро (тільки) споглянув йому в вічі, зараз побачив. -три(-ка), -трите(-ка) - глянь(-но), гляньте(-но) и глянься(-но), гляньтеся(-но), (с)поглянь(-но), (с)погляньте-но, побач(-но), побачте(-но), диви(-но), дивіть(-но). [А побачте, діду, що то воно горить (Звяг.). Гляньтеся, яка швидка! (Кониськ.). Спогляньте-бо на неї, спогляньте на її уста… Дивітесь (Куліш)]. -трим, что из этого выйдет - побачимо, що з цього (з того) вийде (буде). -трим, согласится ли он на это - побачимо, чи згодиться (чи пристане) він на це (на те). -треть правым глазом, левым глазом - подивитися на праве око, на ліве око. [Подивися на праве гоко і побачиш поле. А ну подивися ще на друге гоко (Вінниц.)]. -трели друг на друга - подивилися, глянули один на одного; срв. Переглянуться (Переглядываться). -треть за кем, за чем - подивитися, погля[е]діти, попильнувати кого, чого. [Подивіться, поглядіть моїх дітей, поки я прийду].
    * * *
    1) подиви́тися; ( взглянуть) гля́нути, погля́нути, огля́нути, спогля́нути
    2) ( за кем-чем - последить) посте́жити (за ким-чим), нагля́нути (кого-що)

    Русско-украинский словарь > посмотреть

См. также в других словарях:

  • выйдет толк — Разг. Из кого либо получится хороший работник, специалист, мастер и т. п. Из кого? из подростка, из брата, из ученика, из спортсмена… выйдет толк. В будущем из этого мальчика выйдет толк – у него большие музыкальные способности. После учебы в… …   Учебный фразеологический словарь

  • сухим из воды выйдет — всегда сухим из воды выйдет, без мыла влезет, не промах, на ходу подметки рвет, оборотистый, своего не упустит, хитрый, оборотливый, хваткий, голыми руками не возьмешь, продувной, пройдошливый, на ходу подметки режет, ушлый, голой рукой не… …   Словарь синонимов

  • Коли выйдет - будет пиво, а не выйдет - квас. — Коли выйдет будет пиво, а не выйдет квас. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Бог души не вынет, сама душа не выйдет. — Бог души не вынет, сама душа не выйдет. См. БОГ ВЕРА Бог души не вынет, сама душа не выйдет. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Думаешь так, а выйдет инак. — (а выйдет никак). См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • всегда сухим из воды выйдет — прил., кол во синонимов: 25 • без мыла влезет (26) • без мыла пролезет (26) • …   Словарь синонимов

  • не выйдет — не бывать этому, отпадает, неосуществимо, немыслимо, нельзя, да вы что!, об этом и речи быть не может, исключено, этот номер не пройдет, и думать нечего, пустой номер, невозможно, дохлый номер, невыполнимо, и речи быть не может, об этом и думать… …   Словарь синонимов

  • Из ничего и выйдет ничего — С латинского: Ex nihilo nihil fit (экс нихило нихиль фит). Слова древнеримского поэта философа Лукреция (98 55 до н. э.), содержащиеся в его сочинении «Природа вещей», в 1 й и 2 й книгах. Сама же эта мысль была им позаимствована у древних авторов …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Пушинка к пушинке, и выйдет перинка. — Пушинка к пушинке, и выйдет перинка. См. БЕРЕЖЬ МОТОВСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Никто не увидит, как душа выйдет. — Никто не увидит, как душа выйдет. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Лежит монах в крутых горах; выйдет наружу, кормит верных и неверных. — (жернова). См. ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»