Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+без+того

  • 121 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 122 продавать

    продать
    1) продавати, продати, спродати, (о мн.) попродати (распродавать) спродувати и спродавати, спродати, (о мн.) поспродувати. [Купують, продають, міняють крам на крам (М. Стар.). Продай, моя мати, коня вороного (Пісня). Шкода мені й досі тієї пасіки, що я її спродав (М. Вовч.). Шкода, що санки спродали (Гр. Григ.). Усе потроху спродували, з того тільки й жили (Кониськ.). Попродав усю худобу. Продав душу чортові]. - дать всё - спродати, випродати, попродати все, (без дополн.) випродатися, спродатися; (о домашних животных) попродати до ноги (срв. Распродать). [Білети випродано всі (Грінч.). Хоч зараз спродуйся, пакуйся - та й на Кубанські степи (Неч.-Лев.). Попродали худобу до ноги (Основа)]. -давать водку - продавати, шинкувати горілку (и горілкою). [Шинкує горілку (Рудан.)]. -давать, -дать в долг - продавати, продати наборг, набір, уборг. -давать оптом - продавати нагурт, гуртом. -давать в розницу - продавати нароздріб, уроздріб. -давать с аукциона, с молотка, с публичного торга, с наддачи - продавати (продати) з торгів, з авкціона, цінувати, поцінувати, (зап.), пускати (пустити) на ліцитацію. [Тепер у нас у городі цінують одного купця (Грінч.). Хату пустити на ліцитацію (Франко)]. По чем -даёте это? - по чім продаєте це? що хочете за це? -вать свои услуги - продавати свої послуги. -давать, -дать назад тому, у кого куплено - відпродувати, відпродати що;
    2) кого - продавати, продати кого (см. Продавать). Продаваемый - продаваний. Проданный -
    1) проданий, спроданий, запроданий, (о мн.) попродані, поспродувані;
    2) проданий.
    * * *
    несов.; сов. - прод`ать
    продава́ти, прода́ти и попродава́ти и попро́дати, спро́дувати и спродава́ти, спро́дати и спрода́ти и поспро́дувати; запро́дувати и запродава́ти, запро́дати и мног. позапро́дувати; ( распродавать) випро́дувати, ви́продати

    Русско-украинский словарь > продавать

  • 123 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 124 путешествовать

    подорожувати, мандрувати, (реже) вандрувати (зап.). [Мандрували три дні без пригоди (Франко). Це опис того, що бачив і чув автор подорожуючи (Єфр.)]. -вать по Европе - подорожувати по Европі. -вать вокруг света - подорожувати навкруги (кругом, навколо) світу. -вать морем, сушею - подорожувати морем, суходолом. -вать ко св. местам - ходити на прощу. -вать по св. местам - подорожувати (ходити) по святих місцях.
    * * *
    подорожува́ти, мандрува́ти

    Русско-украинский словарь > путешествовать

  • 125 discussion

    n
    1. обговорення, дискусія; суперечки, дебати, обмін думками
    - discussion time час, що потрібний/ відведений для обговорення того чи іншого питання
    - heated discussion палка дискусія
    - introductory discussion попередня дискусія, попереднє обговорення
    - maximum discussion широка дискусія
    - urgent discussion необхідне обговорення, необхідна/ невідкладна дискусія
    - vain discussion безплідне обговорення, безплідна дискусія, що не призвела до жодних результатів
    - problem under discussion питання, що обговорюється/ розглядається
    - question under discussion питання, що обговорюється/ розглядається
    - to be brought into the discussions стати учасником переговорів
    - to be involved in the discussion брати участь в обговоренні
    - to break off the discussions перервати переговори
    - to come to the discussion приступити до дискусії/ до обговорення/ до дебатів
    - to drag out the discussion затягнути обговорення
    - to have a discussion обговорювати щось, проводити обговорення чогось
    - to hold a discussion обговорювати щось, проводити обговорення чогось
    - to initiate a discussion приступити до дискусії/ до обговорення/ до дебатів
    - to open discussions почати переговори
    - to shun the discussion уникати/ відходити від розмови/ дискусії
    - to take up a discussion приступити до дискусії/ обговорення/ дебатів

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > discussion

  • 126 motion

    - important-question motion пропозиція розглянути те чи інше питання в якості важливого; пропозиція, що потребує уточнень стосовно того, чи є те чи інше питання важливим
    - irregular motion пропозиція, внесена не за правилами процедури
    - no-confidence motion несекретна/ неконфіденційна пропозиція
    - motion for priority пропозиція про надання першочерговості; пропозиція про зміну порядку розгляду
    - to bring forward a motion внести пропозицію
    - to declare a motion irreceivable оголосити, що пропозиція не може бути прийнятою
    - to declare a motion receivable оголосити, що пропозиція може бути прийнятою
    - to defeat a motion відхилити/ провалити пропозицію
    - to pass a motion on the nod прийняти рішення/ резолюцію без голосування
    - to propose a motion внести пропозицію
    - to put forward a motion внести пропозицію
    - to reject a motion відхилити/ провалити пропозицію
    - to table a motion
    b) амер. відкласти пропозицію, не вказуючи терміну
    - to withdraw a motion зняти пропозицію
    - on the motion of the parties за заявою сторін
    - the motion is adopted/ carried by 12 votes to 9 with 2 abstentions пропозиція прийнята 12 голосами проти 9 з 2, що утримались
    - the motion is rejected/ lost пропозиція відхиляється

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > motion

  • 127 man proposes, God disposes

    чоловік мислить, а Бог рядить ≅ не так сталося, як гадалося не все так коїться, як бажається не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться бачить Бог з неба, що кому треба як Бог дасть, то й у вікно подасть як Бог годить, то й мокре горить як Бог дає, то і віник стріляє без Божої волі й волос з голови не спаде чого Бог не дасть, того коваль не викує чоловік стріляє, а Бог кулі носить коли Бог не годить, то й вогонь не горить
    syn: duties are ours; events are God's
    chances rule men, and not men chances
    і гриба знайти треба мати щастя коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > man proposes, God disposes

  • 128 back

    [bæk] I n
    вели́кий чан
    II 1. n
    1) спи́на
    2) спи́нка ( стільця тощо)
    3) гре́бінь (хвилі, пагорба)
    4) за́дня (зворо́тна) сторона́; ви́воріт, спі́д; підкла́дка
    5) коріне́ць ( книги); спи́нка ( палітурки)
    6) обу́х
    7) гірн. найви́щий рі́вень ( виробки)
    8) геол. вися́чий бік (шару, пласта)
    9) спорт. захисни́к ( у футболі)
    ••

    to turn one's back upon smb. — відверну́тися від ко́гось, зали́ши́ти (поки́нути) кого́сь

    to get [to put, to set] smb.'s back up — розсе́рдити кого́сь

    behind one's back — без ві́дома, за спи́ною кого́сь

    2. adj
    1) за́дній; відда́лений

    back entrance — чо́рний хід

    back street — відда́лена (глуха́) ву́лиця

    to take a back seat — відійти́ на за́дній план; стушува́тися; зайня́ти скро́мне мі́сце

    back vowel фон. — голосни́й за́днього ря́ду

    back areas військ. — тили́, тилові́ райо́ни

    back elevation буд. — ви́гляд зза́ду, за́дній фаса́д

    2) запізні́лий; простро́чений ( про платіж)

    back number, back issue — 1) стари́й но́мер (газети, журналу) 2) перен. відста́ла люди́на, ретрогра́д; щось застарі́ле

    3) зворо́тний ( про течію)
    3. v
    1) підтри́мувати; підкріпля́ти; субсидува́ти
    2) служи́ти спи́нкою; служи́ти підкла́дкою; служи́ти фо́ном
    3) кла́сти на підкла́дку
    4) амер. розм. носи́ти на спи́ні
    5) ру́хати(ся) в зворо́тному на́прямі; відступа́ти, задкува́ти; іти́ за́днім хо́дом
    •
    - back out
    - back up
    ••

    to back the wrong horse — помили́тися, прорахува́тися, поста́вити не на того́ коня́

    4. adv
    1) наза́д, у зворо́тному на́прямі

    back home — зно́ву вдо́ма, на Батьківщи́ні

    back and forth — туди́ й сюди́, наза́д і впере́д

    2) о́сторонь, віддалі́к

    the house stood back from the road — буди́нок стоя́в о́сторонь від шля́ху

    to talk [to answer] back — відповіда́ти, запере́чувати

    to love back — відповіда́ти взає́мністю

    to go back from [upon] one's word — відцура́тися від свого́ сло́ва (своє́ї обіця́нки і т.п.)

    English-Ukrainian transcription dictionary > back

Страницы

См. также в других словарях:

  • без того — (И) без того/, в зн. частицы. И так, и так уж; уже …   Словарь многих выражений

  • не без того — не без того …   Орфографический словарь-справочник

  • И без того — Прост. 1. Помимо этого, независимо от этого. [Китаев:] А ты в партии? [Крыжов:] Я нет. Мне не надо, я и без того природный пролетар (М. Горький. Сомов и другие). «А зачем бы убиваться Степашку?.. Много ли у него добра, чтобы так то маяться душой… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • и без того — и так, и так уж Словарь русских синонимов. и без того нареч, кол во синонимов: 2 • и так (7) • и так уж …   Словарь синонимов

  • не без того — См. хотя... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. не без того действительно, хотя Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Не без того — Прост. Экспрес. Да, так; следует согласиться, признать справедливость сказанного. Или всё на заработках держится? вызывал Степан на откровенность. Конечно, не без того. Но людям нужно побыть дома с ребятами, в кино сходить, книжку почитать (Л.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • не без того — не без того/, разг. Учитель сердится? Не без того …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • не без того — нареч. обстоят. причины разг. Не без каких либо оснований. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • и без того — см. без; в зн. частицы. И так (уж). Не курите, и без того душно …   Словарь многих выражений

  • И Без Того — част. разг. Употребляется в предложении, в котором признак не зависит от каких либо сопутствующих обстоятельств, соответствуя по значению сл.: и так. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • не без того — в зн. частицы. Да, конечно. Ты удивлён? Не без того …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»