-
1 ізотопний індикатор
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > ізотопний індикатор
-
2 ізотопний носій
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > ізотопний носій
-
3 ізотопний склад
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > ізотопний склад
-
4 ізотопний
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > ізотопний
-
5 ізотопний
isotope, isotopic -
6 ізотопний
изото́пный -
7 ізотопний
izotopnyjприкм. -
8 ізотопний
матем.; физ. изото́пный -
9 ізотопний обмін
изото́пный обме́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > ізотопний обмін
-
10 ізотопний оператор
изото́пный опера́торУкраїнсько-російський політехнічний словник > ізотопний оператор
-
11 ізотопний склад
изото́пный соста́вУкраїнсько-російський політехнічний словник > ізотопний склад
-
12 радіоізотопний
радіоізотопний метод — radionuclide [isotopic] method
-
13 неізотопний
-
14 залізотопний
мет.железоплави́льный -
15 радіоізотопний
radioizotopnyjприкм. -
16 залізотопний
техн. железоплави́льный -
17 неізотопний
физ. неизото́пный -
18 одноізотопний
физ. одноизото́пный -
19 одноізотопний елемент
одноизото́пный элеме́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > одноізотопний елемент
-
20 радіоізотопний
физ. радиоизото́пныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіоізотопний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ізотопний — а, е, спец. Прикм. до ізото/п. || Здійснюваний за допомогою ізотопів. Ізотопний аналіз мінералів. •• Ізото/пна хроноло/гія визначення абсолютного віку гірських порід, мінералів, слідів давніх культур людства і в цілому Землі за накопиченими в них … Український тлумачний словник
ізотопний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ізотопний вік — изотопный возраст isotope age, absolute age *Isotopenalter, absolutes Alter – абсолютний вік мінералів та гірських порід, встановлений радіологічними методами. Існують уран торієво свинцевий, рубідій стронцієвий, калій аргоновий, радіовуглецевий… … Гірничий енциклопедичний словник
неізотопний — а, е. Який не є ізотопним, не здійснюється за допомогою ізотопів … Український тлумачний словник
радіоізотопний — а, е: •• Радіоізото/пна діагно/стика застосування радіоактивних ізотопів і мічених сполук для дослідження органів і систем людини. Радіоізото/пне дослі/дження біол., мед., вет. використання радіоактивних ізотопів та мічених сполук з метою… … Український тлумачний словник
радіоізотопний — прикметник … Орфографічний словник української мови
свинцево-ізотопний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ізотопність — ності, ж. Властивість за знач. ізотопний … Український тлумачний словник
космохімія — ї, ж. Розділ астрофізики, в якому вивчають хімічний та ізотопний склад космічних тіл, а також міжпланетного й міжзоряного середовища, поширеність хімічних елементів у космосі тощо … Український тлумачний словник
неізотопність — ності, ж. Абстр. ім. до неізотопний … Український тлумачний словник
радіогеохімія — ї, ж. Розділ геохімії, який вивчає закономірності поширення, розподілу і міграції, а також ізотопний склад радіоактивних елементів у природі … Український тлумачний словник