-
21 нескінченний ряд
бесконе́чный рядУкраїнсько-російський політехнічний словник > нескінченний ряд
-
22 нескінченний рядок
бесконе́чная строка́Українсько-російський політехнічний словник > нескінченний рядок
-
23 нескінченний спуск
бесконе́чный спускУкраїнсько-російський політехнічний словник > нескінченний спуск
-
24 нескінченний стовпець
бесконе́чный столбе́цУкраїнсько-російський політехнічний словник > нескінченний стовпець
-
25 нескінченний тип
бесконе́чный типУкраїнсько-російський політехнічний словник > нескінченний тип
-
26 нескінченний цикл
бесконе́чный циклУкраїнсько-російський політехнічний словник > нескінченний цикл
-
27 нескінченний шлях
бесконе́чный путьУкраїнсько-російський політехнічний словник > нескінченний шлях
-
28 გაუთავებელი
нескінченний -
29 битиргисиз
нескінченний О. -
30 нескончаемый
нескінченний, (редко нескінчимий), безкраїй (-края, -крає). [Нескінченні розмови (Київ). Нескінченна (безкрая) путь (Київ). Нескінчима путь, куди нам треба йти (Сосюра). Безкраї свої думки думає-гадає (Л. Укр.)].* * *нескінче́нний; ( бесконечный) безкра́їй -
31 infinite
1. n1) розм. безліч, сила-силенна2) (the infinite) нескінченність, безкраїй простір; безмежність, безконечність3) мат. нескінченна величина2. adj1) нескінченний, безкінечний, безмежний, безкрайній2) мат. нескінченний, нескінченно великий3) незліченний, незчисленний, незлічимий4) грам. неозначений, безособовий (про форми дієслова)* * *I [`infinit] n1) фiз. нескінченність, нескінченний простір або час; безмежність2) маса, безліч3) мaт. нескінченно велика величина; нескінченністьII [`infinit] a1) нескінченний, безмежний; мaт. нескінченний; нескінченно великий2) незліченний, незлічимий; нескінченний3) гpaм. неособовий4) тex. надчутливий -
32 infinite
I [`infinit] n1) фiз. нескінченність, нескінченний простір або час; безмежність2) маса, безліч3) мaт. нескінченно велика величина; нескінченністьII [`infinit] a1) нескінченний, безмежний; мaт. нескінченний; нескінченно великий2) незліченний, незлічимий; нескінченний3) гpaм. неособовий4) тex. надчутливий -
33 dateless
adj1) недатований; без дати2) нескінченний; вічний; одвічний, споконвічний; незапам'ятний3) амер., розм. незайнятий* * *I a1) недатований, без дати2) нескінченний, вічний, віковічний; незапам'ятнийII a2) нескінченний3) давній, існуючий з незапам'ятних часів4) непідвласний часу, вічний5) незайнятий; який не має партнера -
34 eternal
1. n1) (the eternal) вічне2) (the E.) передвічний, бог3) вічністьfrom time eternal — споконвіку, споконвіків
2. adj1) вічний, довічний, одвічний; нескінченний (за часом)life eternal — безсмертя, вічне життя
2) вічний, незмінний3) постійний; безперервний, повсякчасний4) непорушний, непохитний, незаперечний5) проклятий, диявольськийthe E. City — Вічне місто, Рим
* * *I n1) ( the eternal) вічне2) ( the Eternal) Одвічний, БогII a1) вічний; вічно існуючий; нескінченний ( у часі)2) вічний, незмінний3) . вічний, нескінченний, безперервний, постійний4) icт. проклятий, диявольський -
35 perpetual
1. nтроянда, що цвіте цілий рікdamask perpetual — червона троянда, що цвіте цілий рік
2. adj1) вічний; безмежний; безконечнийperpetual motion — вічний рух, перпетуум-мобіле
2) довічний; безстроковий3) безперервний; постійний; нескінченний4) що цвіте цілий рік* * *I nтроянда, яка цвіте увесь рікII a1) вічний, нескінченний2) довічний, безстроковий3) невпинний; який не припиняється; постійний; нескінченний -
36 slow-paced
adj1) тихий, повільний (про ходу)2) нескінченний, безконечний; що здається нескінченним (про час)* * *a1) тихий, повільний (про ходу, рух)2) нескінченний, який здається нескінченним ( про час) -
37 timeless
adj1) позачасовий, що не стосується певного часуtimeless art — мистецтво, непідвладне часу
2) вічний, нескінченний; неминущий3) нестаріючий, немінливий4) позбавлений відчуття ритму (про людину)5) поет. передчасний6) грам. що не має граматичної категорії часу* * *['taimlis]a1) піднес. що не стосується певного часу; позачасовийtimeless art — мистецтво, непідвласне часу
2) вічний, нескінченний; неминущий; постійнийtimeless night — вічний морок, нескінченна ніч; не застаріваючий, немінливий
4) пoeт. передчасний -
38 endless
adj1) нескінченний, безконечний; безмежний2) рулонний (про папір)3) незліченний; багаторазовийendless chain — амер. повторний продаж облігацій державної скарбниці для поповнення золотого запасу
endless chain fraud — амер. багаторазове голосування однієї людини на виборах (шахрайство)
* * *[`endlis]a1) нескінченний; безмежний; cпeц. безперервнийendless track — aв. гусеничний хід; рулонний ( про папір)
2) незліченний, багаторазовий -
39 extremeless
adjбезмежний, безкраїй; нескінченний* * *[ik'striːmlis]aнескінченний, безмежний -
40 fineless
adjбезмежний, нескінченний* * *[`fainlis]aбезмежний, нескінченний
См. также в других словарях:
нескінченний — прикметник безконечний … Орфографічний словник української мови
нескінченний — а, е. Який дуже довго триває. || Який не має видимих меж, дуже довгий. || Який не кінчається, постійний. || Необмежений, дуже великий (про кількість) … Український тлумачний словник
нескінченний — [неиск інче/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і (безконечний) … Орфоепічний словник української мови
нескінченний — I (який не має ні початку, ні кінця), безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, безмежний Пор. безмежний I II ▶ див. безмежний I, постійний I, 1), тривалий … Словник синонімів української мови
нескінченно — Присл. до нескінченний. •• Нескінче/нно вели/кі величи/ни мат. змінні величини, які в процесі своєї зміни стають і надалі лишаються більшими (за модулем) від будь якого наперед заданого додатного числа. Нескінче/нно малі/ величи/ни мат. змінні… … Український тлумачний словник
нескінченність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до нескінченний. 2) мат. Відстань до точки, де перетинаються дві паралельні прямі; позначається знаком ∞ … Український тлумачний словник
безмежний — I (який не має видимих меж), без меж, безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, нескінченний, безбережний, безберегий, неокраїй; бездонний, безмірний, незмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний,… … Словник синонімів української мови
безконечний — розм. безкіне/чний, а, е. 1) Який не має ні початку, ні кінця. || Який не має видимих меж; безмежний. || Дуже великий, довгий. 2) перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). 3) Який дуже довго триває; тривалий. || Повсякчасний, постійний … Український тлумачний словник
безперевідний — а, е, діал. Нескінченний, постійний … Український тлумачний словник
неперебутний — а/, е/. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний … Український тлумачний словник
несходимий — а, е. Якого не можна сходити через великий простір, велику довжину; нескінченний … Український тлумачний словник