Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

непогода+задержала+сев

  • 1 непогода

    негода, непогода, (слякоть) сльота; срв. Ненастье. [Неначе сонце вийшло з-за хмар після довгої негоди та сльоти (Н.-Лев.). У дощ, у негоду змокне було (Коцюб.). Не вважаючи на будь-яку спеку, будь-яку негоду (Крим.). Настигне ніч та негода серед голого степу (Васильч.)]. В -ду - під негоду. [Під вітряну жорстку негоду, як Тибр кипів і бився з берегами (Куліш)]. От -ды - від негоди, з негоди. [Верства вся почорніла від негоди (Мирний)].
    * * *
    него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га

    Русско-украинский словарь > непогода

  • 2 сев

    сівба́; ( время посева) сі́янка

    Русско-украинский словарь > сев

  • 3 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за чтосм. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

  • 4 невзгода

    1) негода, знегода, невгода, лиха година, (житейская буря) лиха (зла) хуртовина. [Ніхто вас не любить, не маєш на кім опертися в хвилі негоди (Франко). Одвідай мене в чужій стороні, при лихій хуртовині (Метл.)]. -ды - негоди, знегоди (соб. знегіддя), невгоди (-гід), (бедствия, тяжёлые годины) злигодні, злидні (-нів), (житейские бури) лихі (злі) хуртовини (-вин). [Боротьба з негодами життя (Олесь). Життьові негоди (Рада). Довго думала Оксана про свої негоди (Гр. Григор.). Негоди сих хитких обставин (Куліш). Всі злигодні на мене обернулись (Куліш). Головні причини всіх злиднів України (Крим.). Багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Л. Укр.)];
    2) неласка, неприхильність (- ности); см. Немилость;
    3) негода; см. Ненастье.
    * * *
    1) ( несчастье) него́да, знего́да, лиха́ приго́да

    \невзгода ды — мн. него́ди, -го́д, знего́ди, лихі́ приго́ди; ( бедствия) зли́годні, -нів

    годи́на \невзгода д — торж. лихолі́ття, лихі́ ча́си, лиха́ годи́на

    душе́вная (серде́чная) \невзгода да — душе́вна (серде́чна) него́да (знего́да)

    \невзгода ды фронтово́й жи́зни — зли́годні фронтово́го життя́

    2) (непогода, ненастье) диал. него́да, непого́да

    Русско-украинский словарь > невзгода

  • 5 ненастье

    негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).
    * * *
    него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га

    Русско-украинский словарь > ненастье

  • 6 непогодь

    Непогодье негодь и негідь, непогідь (-годи), негоди (р. негод), негодяний час, сльоти (р. сльот), (мокредь) мокреча. Нам нынче что-то, -дье - нам сьогодні щось не щастить (немає щастя).
    * * *

    Русско-украинский словарь > непогодь

  • 7 относиться

    отнестись
    1) відноситися, віднестися;
    2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];
    3) см. Обращаться к кому;
    4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];
    5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`ись
    1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися
    2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати
    3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти
    4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися
    5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися
    6) несов. мат. відно́ситися
    7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися
    II
    (сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися

    Русско-украинский словарь > относиться

  • 8 отсеивать

    тж. отсев`ать; несов.; сов. - отс`еять
    1) відсіва́ти и відсі́ювати, відсі́яти
    2) (несов.: окончить сев) відсі́яти, кінчи́ти (скінчи́ти) сі́яти; ( посеять) посі́яти

    Русско-украинский словарь > отсеивать

  • 9 погода

    1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;
    2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.
    * * *
    пого́да

    плоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да

    хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да

    Русско-украинский словарь > погода

  • 10 подзимний

    с.-х.
    підзимо́вий и підзимови́й, підзи́мній

    \подзимний сев — підзимо́ва (підзи́мня) сівба́

    Русско-украинский словарь > подзимний

  • 11 посев

    1) (дейст.) сіяння, сіяття, сів[й]ба, засівка, сіянка, за[при]сівок (-вку). [Прокіп у полі кінчав пізню сівбу (Коцюб.). У нас сіяття обмаль (Крим.). Яка засівка, такий і врожай (Яворн.). Пізній присівок];
    2) (время) сіянка, сів[й]ба;
    3) (что сеют и засеянное поле) сів (р. сіву), посів, засів (-ву), засівок (-вку), (обычно о дополнит.) присівок (-вку), сівбина (зап.), (только то, что сеют) сів[й]ба. [Все помололи, навіть на сійбу не зоставили (Крим.). Осталось тільки що на посів (Грінч. II). Сонце! ти сієш у мою душу золотий засів (Коцюб.). На сівбу зерна немає (Грінч.). Сіють вони тільки муку, облуду та зраду і поливають той засів сльозами та кров'ю (Грінч.). Впаде мій сів - і хліб ми будем мати (Грінч.)]. Производить -сев - сіяти, засівати, засіяти. Кончить -севы - обсіятися, (мн.) пообсіватися, відсіятися, повідсіватися. [Обсіялись мужики, дощу виглядають (Руд.). Пообсівались люди яриною (Квітка)]. -сев на краю поля - підсівки;
    4) см. Всходы. Яровые -севы - ярина, яр (-ру). Озимые -севы - озимина.
    * * *
    1) ( действие) сівба́, сі́яння
    2) (то, что посеяно) посі́в, -у, засі́в, -у
    3) спец. посі́в

    Русско-украинский словарь > посев

  • 12 посеяться

    диал.
    посі́яти; ( окончить сев) обсі́ятися

    Русско-украинский словарь > посеяться

  • 13 разбросной

    с.-х.
    розкидни́й

    \разбросной о́й сев — розкидна́ сівба

    \разбросной а́я се́ялка — розкидна́ сіва́лка

    Русско-украинский словарь > разбросной

  • 14 севба

    диал.; см. сев

    Русско-украинский словарь > севба

  • 15 севильский

    севі́льський

    Русско-украинский словарь > севильский

  • 16 Севилья

    Севі́лья

    Русско-украинский словарь > Севилья

  • 17 хлябь

    1) поэз. безо́дня, безо́дні, -день

    хля́би небе́сные разве́рзлись (отве́рзлись, раствори́лись) — шутл. безо́дні небе́сні розкри́лися

    2) (непогода с дождём, слякоть) сльота́, мокроте́ча; диал. хля́павка
    3) (жидкая грязь, топь) багно́, боло́то; багню́ка, тваню́ка

    Русско-украинский словарь > хлябь

  • 18 Ненастливость

    непого[і]дливість, непогода, сльотливість (-вости).

    Русско-украинский словарь > Ненастливость

  • 19 Непора

    1) не час, не свій час, (надто) пізній (ранній) час, (надто) пізня (рання) доба;
    2) см. Непогода.

    Русско-украинский словарь > Непора


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»