необхідний

См. также в других словарях:

• необхідний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• необхідний — а, е. 1) Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2) у знач. ім. необхі/дне, ного, с. Те, що обов язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3) філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхі/дне, ного,… …   Український тлумачний словник

• життєво необхідний — прикметник з прислівником …   Орфографічний словник української мови

• суспільно необхідний — прикметник з прислівником …   Орфографічний словник української мови

• вихідний — а/, е/. 1) Який служить для виходу (у 1 знач.); пов язаний з виходом (у 4 знач.). •• Вихідна/ допомо/га грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням. Вихідна/ шку/рка мисл.… …   Український тлумачний словник

• 25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… …   Покажчик національних стандартів

• потрібний — потрі/бен, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що небудь, необхідний для чогось. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. потрі/бне, ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх небудь потреб. ||… …   Український тлумачний словник

• фільтр — а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. •• Біологі/чний фільтр споруда для… …   Український тлумачний словник

• закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… …   Український тлумачний словник

• насущний — розм. насу/шний, а, е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. || у знач. ім. насу/щний, розм. насу/шний, ного, ч. Те, що необхідне для прожитку, існування. •• Хліб насу/щний (насу/шний) необхідне для прожитку, існування …   Український тлумачний словник

• підготовляти — я/ю, я/єш і рідко підгото/влювати, юю, юєш, недок., підготува/ти, у/ю, у/єш і підгото/вити, влю, виш; мн. підгото/влять; док., перех. 1) Забезпечувати здійснення, проведення, існування чогось, завчасно роблячи, готуючи для цього все необхідне. || …   Український тлумачний словник