-
101 forcible
a1) насильницький, примусовий2) сильний, переконливий, незаперечний; вражаючий -
102 impregnable
a1) неприступний; невразливий2) непохитний, стійкий3) cпeц. який піддається просоченню, який просочується -
103 inarguable
aнезаперечний, безперечний -
104 incontestable
aнезаперечний, безперечний -
105 incontrovertible
aнезаперечний, безперечний, безсумнівний -
106 indefeasible
aневід'ємний, невідчужуваний; незаперечний; непорушний закон -
107 indisputable
aнезаперечний, безперечний -
108 infallible
I nнепогрішима людина; абсолютно надійна річII a1) непогрішимий; безпомилковий2) безвідмовний, надійний, вірний; незаперечний -
109 invulnerable
-
110 irrebuttable
aнепереборний; незаперечний -
111 irrefragable
-
112 irrefutable
-
113 irresistible
aнепереборний, нестримний; непереборний, надзвичайно сильний; незаперечний -
114 magisterial
a1) судовий, суддівський2) авторитетний; диктаторський, владний3) незаперечний, повчальний ( про тон) -
115 pope
I n( Pope) Папа римський; незаперечний авторитет; icт. єпископII nсвященик, піп -
116 say-so
n1) ( the say-so) незаперечний авторитет; "вища інстанція"2) наказ, розпорядження3) голослівне твердження; особиста заява -
117 smasher
n2) важкий, нищівний удар; важке падіння3) нищівний, незаперечний доказ; разюча відповідь; розгромна стаття4) що-небудь разюче, нечуване; надзвичайна, потрясаюча людина ( про жінку) -
118 sovereign
I n1) суверен, монарх; правитель, володар; юp. суверен, носій верховної влади; верховний орган ( держави)2) диктатор, володар ( в обмеженій сфері діяльності); незаперечний авторитет, арбітр3) icт. соверен ( золота монета)II a1) верховний, вищий2) необмежений, самодержавний, монархічний, повновладний3) суверенний, незалежний; державний4) чудовий, прекрасний5) величний, гордовитий -
119 unanswerable
a1) той, що не має відповідіunanswerable question — питяння, на котре не можна відповісти
2) неспростовний, незаперечний ( про довід)3) той, що не відповідає за свої дії, безвідповідальний -
120 unavoidable
a1) неневідворотний, неминучий2) юp. незаперечний
См. также в других словарях:
незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення … Український тлумачний словник
незаперечний — [неизапеире/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
незаперечний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безапеляційний — а, е. 1) юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. 2) Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний … Український тлумачний словник
безперечний — а, е. Який не викликає заперечень, проти якого не можна заперечити; безсумнівний, незаперечний, безспірний … Український тлумачний словник
безсумнівний — а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний … Український тлумачний словник
безумовний — а, е. Нічим не обмежений; повний, беззастережний. || Незаперечний, безсумнівний. •• Безумо/вна нері/вність мат. нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. Безумо/вний рефле/кс фізіол. вроджений рефлекс … Український тлумачний словник
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
незаперечність — ності, ж. Абстр. ім. до незаперечний … Український тлумачний словник
незаперечно — Присл. до незаперечний … Український тлумачний словник
строгий — а, е. 1) Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м якості, поблажливості; суворий. || Серйозний, зосереджений. || Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності. || Який виражає серйозність, зосередженість. Строгий погляд. 2)… … Український тлумачний словник