недоторканність

1) святість, безгрішність

2) священність; недоторканність

3) pl святі обов'язки; священний обов'язок

4) святиня

* * *

1) святість, безгрішність

2) священність; недоторканність

3) pl священні обов'язки, священний обов'язок

4) святиня

непохитність, непорушність; недоторканність

* * *

1) мед. імунітет, несприйнятливість

2) юр. недоторканність, імунітет

3) звільнення (від податку тощо)

4) пільга, привілей

* * *

1) мeд., бioл. імунітет, несприйнятливість

2) юp. недоторканність, імунітет, непідсудність

3) звільнення ( від податку); пільга, привілей

непохитність, непорушність; недоторканність

* * *

ПРАВА ЛЮДИНИ - ряд основоположних морально-правових норм, що формулюють принципи відносин між індивідом та суспільством в особі інституцій влади. П.л. окреслюють сферу негативних та позитивних зобов'язань, що бере на себе правова держава. Зафіксовані у міжнародних угодах та у національному законодавстві країн світу П.л. репрезентують найбільш універсальну гуманітарно-антропологічну концепцію, в рамках якої людина розглядається як така, безвідносно до її етнічних, расових, релігійних та будь-яких інших відмінностей або належності до локальної культурної традиції. П.л. є кардинально важливою категорією природного права та філософії права загалом. Основним предметом дискусій довкола проблеми П.л. традиційно було питання щодо того, чи суб'єктивні права вкорінені у природі людині та невід'ємно належать їй від народження (юснатуралізм), чи, навпаки, вони набуваються лише внаслідок законодавчої діяльності держави (т. зв. юридичного позитивізму). Відповідно до найпоширенішої класифікації Єллінека, П.л. поділяються на громадянські (визначають сферу вільного волевиявлення індивіда, недоторканну для зазіхань з боку держави; напр., свобода слова, особиста недоторканність), політичні (уможливлюють участь громадян у формуванні органів державної влади) та соціальні (містять державні гарантії щодо забезпечення кожного екзистенційним мінімумом матеріально-культурних благ). У формуванні П.л. велику роль відіграли традиції середньовічних хартій вольностей (починаючи від Megnacharta Libertarum, 1215 р.); настанови протестантської етики (зокрема, праці Томазія), що віддзеркалились у Біллях про права Північноамериканських штатів кін. XVIII ст.; доктрини природного права та суспільного договору; філософія раціоналізму; ідеологія Просвітництва, що її уособленням стала франц. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.; антипатерналістські ідеї автономної етики Канта', утилітаризм у його ревізованому Дж.Ст. Міллем варіанті; погляди прибічників реформ соціалізму поч. XX ст. у катедер-соціалістичній та неокантіанській версіях (Менгер, Кістяківський, Новгородцев та ін.). Однак погляд на дотримання П.л. як на наріжний принцип світової політики утверджується лише після Другої світової війни (Загальна декларація П.л. 1948 р., Міжнародний пакт про економічно-соціальні та культурні права 1966 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., Європейська конвенція П.л. 1950 р.). До цього спричинилося прагнення світової спільноти унеможливити через зміцнення поваги до П.л. нові спалахи загальної деструкції та геноциду. З етико-філософських нині багато важать такі П.л., як право на свободу та недоторканність (проблема гідності людини), заборона дискримінації (проблема універсальної етики), право на життя (проблеми смертної кари, безперервності життя), право на свободу думки (проблеми необмеженої комунікації, діалогу), право на власність, соціальні права (проблема співвідношення негативної та позитивної свободи).

1) безпека; безпечність; надійність

2) органи безпеки

3) амер. контррозвідка

4) упевненість (у майбутньому), забезпеченість, відчуття безпеки

5) захист, охорона, гарантія (від чогось)

6) військ. охорона

7) військ. бойове забезпечення

8) юр. запорука, гарантія; застава; забезпечення

9) поручитель

10) звич. pl цінні папери

11) безтурботність; легковажність

* * *

1) безпека; cпeц. надійність; органи безпеки, контррозвідка; таємність; захищеність інформації ( від доступу)

2) убезпеченість, відчуття безпеки

3) захист, охорона, гарантія ( чого-небудь)

4) вiйcьк. охорона

5) вiйcьк. бойове забезпечення

6) юp. забезпечення; гарантія, застава; поручительство, порука

7) pl цінні папери

8) пpикм.; cпopт. заліковий

1) непорушність, нерушимість, недоторканність, (зап.) недотикальність (-ости). [Недоторканности статути хтось хоче занести в наш край (Самійл.). Право на недотикальність (Доман.)]. В -ти - в непорушності, в нерушимості, непорушно, нерушимо; срв. Неприкосновенно;

2) (непричастность) непричетність (-ности).

* * *

1) святенництво; лицемірство

2) святість; побожність

3) священність; недоторканність

* * *

1) святенництво, лицемірство

2) icт. побожність; священність

1) (лицо, особа) особа, людина. [Гармонічно розвинута особа людська (Єфр.)]. -ность человека - а) особа людини; б) (индивидуальность) людська особистість (-тости). Неприкосновенность -ти - недоторканність (незайманність) (-ности) особи. -ность обвиняемого - особа обвинуваченого. Удостоверять, удостоверить чью -ность - засвідчувати, засвідчити чию особу. Удостоверение своей -ти (действие) - засвідчування, оконч. засвідчення своєї особи. Удостоверение -ти (документ) - посвідчення (посвідка) про особу. А это что за -ность? - а це що за особа (персона, людина)? а це що за о[ї]ден? а це хто такий? (ирон.) а це що за парсуна? Подозрительная, тёмная -ность - непевна (підозренна), темна особа (людина). Это одна из прекраснейших -тей - це одна з найкращих осіб, це один з найкращих людей. Это скучнейшая -ность - це найнудніша особа (людина);

2) (индивидуальность) особистість (-тости). [Всі оповідання просякли авторським суб'єктивізмом, авторською особистістю (Крим.)];

3) -сти (мн. ч.) - персоналії (- лій), особистості (-тей); (личные счёты) особисті рахунки, (обиды) особисті образи, (намёки) особисті натяки. Прошу без -тей! - прошу без персоналій (без особистостей, без особистих натяків, без особистих рахунків), прошу не торкатися (не зачіпати) осіб;

4) народн. - см. Лицо 1.

* * *

1) ( о человеке) осо́ба, люди́на; по́стать, -ті; (о человеке, занимающем высокое положение) персо́на, досто́йник

2) ( об индивидуальности) особи́стість, -тості, індивідуа́льність, -ності

3)

4) ( лицо) обли́ччя, лице́, вид, -у; диал. пи́сок, -ка

- integrity of court

1) святість, безгрішність

2) священність; недоторканність

3) pl священні обов'язки, священний обов'язок

4) святиня

1) мeд., бioл. імунітет, несприйнятливість

2) юp. недоторканність, імунітет, непідсудність

3) звільнення ( від податку); пільга, привілей

 ж

 1. нерушимість;

 2. недоторканність; цілість

1. n

привілей, перевага

2. v

1) давати привілей

2) увільняти (від обов'язку тощо)

3) дозволяти те, що було г заборонено

* * *

1) привілей; перевага

2) юp. конфіденційність; нерозголошення ( отриманої інформації)

3) pl; eк. особливі права сторін за фінансовим контрактом (нaпp., опціон)

1) давати привілей

2) ( from) звільняти ( від якого-небудь обов'язку)

3) дозволяти що-небудь, що було під забороною