недалечко

нрч. недалечко, неподалечку; срв. Недалёко. [Сказав-би словечко, та вовк недалечко (Номис)].

* * *

lit. I've a word for your ear, but the wolf is prowling near; cf. walls have ears

Cf: The wall has ears and the plain has eyes (Am.). Walls have ears (Am., Br.)

и Недалеко нрч.

1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;

2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.

* * *

тж. недалек`о; нареч.

• Wall between preserves love (A) - С соседом дружись, а забор городи (C)

• Wall has ears and the plain has eyes (The) - Лес видит, а поле слышит (Л), Сказал бы словечко, да волк недалечко (C), У стен есть уши (У)

• Walls have ears - Лес видит, а поле слышит (Л), Сказал бы словечко, да волк недалечко (C)

1) (вблизи) (десь) поблизу (кого, чого), недалеко (кого, чого и від кого, від чого), недалечко, недалеченько (кого, чого и від кого, від чого), (несколько подальше) віддалік, віддалеки. [З гущавини часом чути було рохкання: десь поблизу бродив дикий вепр (Крим.). Мотря неначе стояла тут на току, недалечко від його (Н.-Лев.). А я стала собі оддалік та придивляюся (Звин.)];

2) см. Невдолге.

* * *

1) недале́ко, неподалі́к, неподалеку́; недале́чко, неподале́чку; ( вблизи) поблизу́

2) ( вскоре) невдо́взі, незаба́ром, ско́ро

/И/ стены имеют уши Cf: Even the corn has ears (Am.). Fields have eyes, and woods have ears (Am., Br.). /Hedges have eyes, and/ walls have ears (Am., Br.). Hedges have eyes, and woods have ears (Br.). The wall has ears and the plain has eyes (Am.)

• Острое словечко колет сердечко (О)

• Сказал бы словечко, да волк недалечко (С)

колонія, (ум.) колонійка, (фамил.) колонка, (поселенье) осада. [Він по німецьких колоніях у наймах жив (Херсонщ.). Тут недалечко є німецька колонка (Звин.)]. Расселиться -ями - розколонізуватися.

* * *

1) (на близком расстоянии) на близькій (недалекій) відстані, на невеликому віддаленні, недалечко, зблизька;

2) (вскоре) незабаром, незабавом, невдовзі, негайно, притьмом;

3) (вкратце) коротко, коротенько;

4) приступать, приступить -тке к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом допоминатися (допевнятися) в (від) кого чого.

* * *

1) ( на близком расстоянии) на бли́зькій (на недалекій) ві́дстані, на невели́кому відда́ленні, збли́зька

2) ( на короткое время) ненадо́вго; ( скоро) за коро́ткий час, шви́дко, ско́ро

I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].

II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -

1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);

2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].

* * *

1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий

2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий

нрч. негайно, (без промедления, не мешкая) не гаючись, не гаючи часу, без загаяння, незабарно, необарно, (вскоре, скоро) незабаром, незадовго, невзабарі, небавом, (стар.) вборзі, (вот-вот) ось-ось, от-от, затого, (сейчас) зараз, заразісінько, (мигом) миттю, притьмом, як стій. [Готовитись в похід негайно (Куліш). Виконати присуд той негайно (Грінч.). І велів він бранця перед себе привести негайно (Франко). З району просять набоїв, негайно просять (Кирил.). Скинути його, аби самим не гаючись Собіському скоритись (Грінч.). Смерть хапає незабарно (Біл.-Нос.). Сенат постановляє, щоб виконать сей вирок необарно (Л. Укр.). Родина недалечко, - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.). Громадка опришків щезла небавом на горбках (Маковей). Потреба пильна, просить бути вборзі (Куліш). Скажи, що зараз прийду (Харк.). Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле (Чуб. V). Герш зараз перенісся (перешёл) з жінкою на инше приміщення (Франко). І миттю осідлавши рака; схвативсь на його як бурлака (Котл.). Щоб притьмом було зроблено (Київщ.). Знявся-б як стій і пішов на роботу (Коцюб.). На сонце не треба дивитися, бо можна очі збавити як стій (Звин.)].

* * *

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

(скоро) (по)спішно, поспіхом и спіхом, (торопливо) похапцем, прихапцем, похапки, хапки, хапком, похапком, хватком, прихватком, хват(ь)кома, сквапно, поквапно, (с)квапливо, хапливо, похапливо, похопливо, (наскоро) нашвидку, на швидку руч, (шутл.) хватопеком; срв. Скоро, Торопливо. [Сіли козаки і поїхали спішно (Куліш). Та біжи-ж ти швиденько, та поспішненько (Март.). Далеко друге військо? - Недалечко і йде спіхом на нас (Куліш). Поспіхом творяться нові форми життя на Україні (Єфр.). Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані (М. Вовч.). Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути (Полт.)]. -но причесаться, умыться, сделать что-л. - похапцем (прихапцем, похапки, хапком и т. д.) причесатися, умитися, зробити що. -но браться, взяться за что - прихвачуватися, прихватитися до чого, (по)хопитися що робити. [Прихватилася до тіста, пироги побгала (Мкр.)].

* * *

приязний, приятельний, прихильний; срв. Благосклонный, Дружественный. [Сусідочки приязненькі, родина недалечко, незабаром і раду знайдеш, і порау (М. Вовч.)].

* * *

нрч. недалечко, недалеченько (кого, чого и від кого, від чого); см. Невдалеке 1.

- не проронить ни словечка

- вставлять словечко

- закидывать словечко

- замолвить словечко

- сказал бы словечко, да волк недалечко

- не обмолвиться словечком

- перекинуться словечком