невірний

См. также в других словарях:

• невірний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• невірний — а, е. 1) Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким небудь; який порушує вірність; зрадливий. 2) Який викликає сумнів, недовір я; обманливий, ненадійний. || Небезпечний, непевний. || Нечесний. 3) Слабий, тьмяний, миготливий. 4) розм. Не… …   Український тлумачний словник

• невірний — 1) (непостійний у стосунках з ким н., який порушує довіру, вірність, дружбу); зрадливий (який зрадив / зраджує в коханні, дружбі) Пор. ненадійний 1) 2) див. іновірець …   Словник синонімів української мови

• невірно — присл. 1) Присл. до невірний 1), 2). 2) розм. Присл. до невірний 5). 3) у знач. присудк. сл. Погано, недобре …   Український тлумачний словник

• невірненький — а, е, фольк. Зменш. до невірний …   Український тлумачний словник

• невірність — ності, ж. Абстр. ім. до невірний 1), 5) …   Український тлумачний словник

• невідпорний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• невідтворний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• невірогідний — а, е. Позбавлений вірогідності; недостовірний …   Український тлумачний словник

• безвірний — а, е. Який не визнає існування Бога; невіруючий …   Український тлумачний словник

• іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) …   Словник синонімів української мови