-
21 stuck-at-X fault
несправність типу «постійне невідоме значення»English-Ukrainian dictionary of microelectronics > stuck-at-X fault
-
22 Jane Doe
юр.Джейн Доу, умовне найменування особи жіночої статі, чиє ім'я невідоме або з тих чи інших причин не оголошується -
23 nowhere
adv1) ніде2) нікуди* * *I nніщо; невідоме або пусте місцеII a; амер.; сл.відсталий; несучасний; обивательськийIII adv1) нідеnowhere near — ніде поблизу; нікуди
2) у глухому куті; у важкому або безвихідному становищі -
24 quantity
n1) кількість2) мат. (мізерно мала) величина; розмірunknown quantity — невідоме; перен. людина непередбачених дій
3) часткаwhat quantity do you want? — яку частку (скільки) ви хочете?
4) pl велика кількість; безліч5) фон. довгота звука6) муз. відносна тривалість звука* * *n1) кількістьquantity of information — обсяг інформації; розмір; величина; сума
2) частка, частина3) заст. pl велика кількість4) мaт. величина5) фон. довгота, кількість звуку; вірш. довгота складу6) мyз. відносна тривалість звуку -
25 Richard Roe
юр.відповідач у судовому процесі (уживається номінально про людину, справжнє ім'я якої невідоме) -
26 eliminate
[i'limineit]v1) усувати, виключати; cпopт. зняти зі змагання2) знищувати, ліквідувати3) ігнорувати, не брати до уваги; не рахуватися4) xiм. відщеплювати, виділяти, відводити, видаляти; фiзioл. очищати; виділяти; видаляти з організму5) мaт. виключати ( невідоме) -
27 Jane Doe
юр.Джейн Доу, умовне найменування особи жіночої статі, чиє ім'я невідоме або з тих чи інших причин не оголошується -
28 nowhere
I nніщо; невідоме або пусте місцеII a; амер.; сл.відсталий; несучасний; обивательськийIII adv1) нідеnowhere near — ніде поблизу; нікуди
2) у глухому куті; у важкому або безвихідному становищі -
29 Richard Roe
юр.відповідач у судовому процесі (уживається номінально про людину, справжнє ім'я якої невідоме) -
30 жалко
1) жаль, жал(ь)ко кому, кого, на кого, на що, за ким, чим, шкода кому, кого-чого. [Жаль тобі його. Мені так жаль, так жаль на ворогів і жаль на подоланих (Л. Укр.). Мені жаль за моїм конем. Як поїдеш з України, комусь буде жалко. Мені жалько стало на бідолашних бабок, жалько стало на їхнє невідоме мені горе (Крим.). Шкода сил, шкода часу. Чого-ж я плачу? Мабуть шкода, що без пригоди, мов негода, минула молодість моя (Шевч.)]. см. II. Жаль;2) жалко чего (не хочется давать) - жаль, жал(ь)ко, шкода. [Жаль йому грошей. Тобі жалко (шкода) хліба?];3) (жалобно) жалібно, жалісно, жалісливо. [Жалібно плаче];4) (с жалким видом) злиденно, нужденно. [І так злиденно іскривився (Котл.). Нужденно дивиться]. Жальче -1) жальчіше, жальніше. Сина жаль, а дочки ще жальніше];2) жалібніше, жалісніше.* * *1) нареч. жалюгі́дно; жа́лібно, жа́лісно2) в знач. сказ. шко́да и шкода́, жа́лко, жаль3) в знач. вводн. сл. шкода́, жа́лко, жаль; ( к сожалению) на жаль -
31 новизна
1) (состояние) новість, новітність (-ости), новина, (реже) новизна. [Кожне слово Писарева дихало принадою новітности (Крим.). Особливою новиною ця теорія не визначається (М. Калин.). Там невідоме, небезпечне, але принадно-прекрасне в своїй новизні (А. Любч.)];2) (новшество) новина, новизна. [В усій тій новизні давнина вчувається (Рада)]. Страсть к -не - пристрасть до всього нового.* * *новизна́, новина́ -
32 undisclosed
adj невикритий, нерозкритий;таємний- undisclosed source невідоме джерело -
33 niewiadoma
-
34 Мерло-понті, Морис
Мерло-понті, Морис (1908, Рошфор-сюр-Мер - 1961) - франц. філософ; один з головних представників феноменології, теоретичні погляди якого склалися під впливом Гуссерля, Гайдеггера, Сартра та емпіричної психології. Освіту отримав у Вищій нормальній школі. Перед Другою світовою війною викладав філософію й психологію у ліцеях; під час війни служив у франц. армії; потому - проф. у Ліонському ун-ті, Сорбонні та "College de France". Був співредактором (разом із Сартром та де Бовуар) часопису "Le Temps Modernes". Його теоретичні пошуки були підпорядковані обґрунтуванню філософської ідеї про те, що сприйняття є первинними у людському досвіді і визначають спосіб "буття у світі" людського суб'єкта, отож сприйняття світу є самодостатнім процесом (sui generis), який логічно передує поділові на суб'єкт та об'єкт. Ця ідея спричинилася не тільки до поглиблення феноменологічної редукції та інтенціонального аналізу Гуссерля у напрямі подолання традиційного дуалізму дух - тіло, а й уточнення гайдеггерівського Dassein ("Буття-тут") у світлі вироблення онтології тілесності. В ході критичного дослідження сучасних йому психологічних теорій сприйняття, головним чином біхевіоризму та гештальтпсихології, Μ. -П. дійшов висновку, що людський досвід не є закритою, суто приватною сферою, а становить спосіб буття у світі, який не можна звести до чистої свідомості. Онтологічне трактування сприйняття покладено в основу його версії феноменології, котру він розробляв у "Феноменології сприйняття" (1945). Однією з найбільш прикметних характеристик цієї феноменології є теорія М.-П. про роль людського тіла у сприйнятті світу. Він стверджує, що головні характеристики сприйняття виводяться із особливостей людської тілесності; людське тіло ототожнюється з безпосередньою присутністю людини, позначаючи змістовний "центр" людської ситуації буття у світі. Метою феноменологічного підходу М.-П. стає остаточне подолання класичної дихотомії суб'єкта та об'єкта за допомогою розкриття метафізичного змісту тілесності. Він доводить необґрунтованість у попередній філософській традиції зведення людського тіла до об'єкта, розгортаючи динаміку осмислення тіла як "живого". Виявлення ознак "живого тіла" надає людському існуванню надприродного, екзистенційного та метафізичного значення. Згідно з М.-П., тіло є "нашим якорем у світі"; саме воно наділяє світ якістю бути горизонтом досвіду. У праці "Видиме і невидиме" (опубл. 1971 р.) М.-П., намагаючись надати своїм феноменологічним розвідкам онтологічного обґрунтування, використовує поняття "плоті" (la chair) (невідоме класичній філософії); для її визначення стає доцільним старий термін "стихія" (у тому сенсі, коли йдеться про стихію води, повітря, землі та вогню як про тілесний принцип, що визначає форму буття). М.-П. ототожнює плоть із першоосновою світу, що породжує як світ, так і суб'єкт; тому її не можна звести ані до матеріальної, ані до духовної субстанції; саме у ній сконцентрована метафізична напруга живого тіла та світу. Для соціально-філософських поглядів М.-П. характерним є перехід від прихильності до ортодоксального марксизму (на початковому етапі творчості) до відмови від тези про односпрямовану логіку історії (оперту на суспільно-економічний побут) і, зрештою, до переконаності в існуванні множинності соціальних тенденцій та активної ролі людини в їхньому спрямуванні.[br]Осн. тв.: "Структура поведінки" (1942); "Феноменологія сприйняття", (1945); "Гуманізм і терор" (1947); "Похвала філософії" (1953); "Первинність сприйняття" (1964); "Видиме і невидиме" (1971). -
35 незнакомый
1) - (незнакомец) незнайомий, (редко) незнакомий, незнаний, (чужой) чужий. [В незнайомих часом краще жити, ніж у знайомих (Київ). Ми розстались мов незнані (Франко)]. Быть -мым с кем - бути незнайомим з ким; (не иметь ничего общего) не знатися з ким;2) (неизвестный) незнайомий, (редко незнакомий), незнаний, невідомий, несвідомий (кому). [Якийсь незнайомий чоловік (Звин.). Незнайома мені людина (В. Підмог.). Серед суворих незнайомих малюнків (Васильч.). Незнакомі мені місця (М. Вовч.). Побачив незнану землячку (Самійл.). Незнана моза (Крим.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. Быть -мым кому - бути незнайомим и т. п. кому, (редко) бути не по знаку кому. [Такий тон батькові ще новина й не по знаку (Крим.)];3) (неознакомленный с чем) необізнаний, незнайомий з чим. Быть -мым с чем - бути необізнаним (незнайомим) з чим, не знатися на чому, (не смыслить) не тямити чого.* * *2) в знач. сущ. незнайо́мий, -ого, незнайо́мець, -мця
- 1
- 2
См. также в других словарях:
невідоме — ого, с. 1) Те, що не стало ще відомим, щось досі незнане, небачене, незвідане. 2) мат. Шукана величина … Український тлумачний словник
Джинн в доме — Genie in the House Жанр Комедия Создатель Фил Окс Роб МакГиллврей … Википедия
безіменний — а, е. 1) Який не має імені, назви, ніяк не названий. || Ім я якого невідоме. || Ім я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори. •• Безіме/нна висота/ військ. Пагорб, гора, що не має власної назви (ороніма); на карті позначається… … Український тлумачний словник
кудись — присл. 1) У невизначеному напрямі; невідомо куди. || Байдуже куди. 2) У певне (невідоме для мовця) місце. •• Куди/сь і/нде у яке небудь інше місце … Український тлумачний словник
невиданий — I а, е. Якого не надрукували, не опублікували. II а, е. Досі невідомий; небачений. || Незвичайний, винятковий за силою виявлення; гідний подиву. || у знач. ім. неви/дане, ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили … Український тлумачний словник
неозначений — а, е. 1) Точно не встановлений; невизначений. Неозначений час. 2) Нечіткий, неясний, невиразний. •• Неозна/чена фо/рма дієсло/ва лінгв. форма дієслова, що називає дію або стан без указівки на особу, час і спосіб перебігу. Неозна/чене рівня/ння… … Український тлумачний словник
неперервна модель — математична модель, кожне невідоме якої змінюється неперервно в області свого визначення; крім того, зазвичай, також покладається, що в описі моделі використані тільки неперервні залежності її елементів від первинних даних і невідомих (елементи… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
Пересопницкое Евангелие — Пересопницкое Евангелие … Википедия
Цалик, Станислав Николаевич — Станислав Николаевич Цалик … Википедия
Сатанов — пгт Сатанов Сатанів Статус: посёлок городского типа Страна … Википедия
Иудаика — Иудаизм основные понятия … Википедия