-
61 voluble
a1) балакучий, говірливий; багатослівний;балакучий2) плавний (про мову, стиль); легкий, невимушений (про висловлювання, тон); voluble tongue добре підвішений язик3) рухливий, легко обертаючийся4) бот. виткий ( про рослину) -
62 voluntary
I n.1) добровільна робота; добровільний акт2) прихильник принципу добровільності [див. voluntaryism ]3) соло на органі (до, під ч.ас або після церковної служби)4) вільна програма ( на змаганнях); номер за вибором виконавця; експромт, імпровізація6) = volunteer 1II a1) добровільний; voluntary confession добровільне зізнання; voluntary contributions добровільні внески; voluntary enlistment військ. добровільне зарахування на воєнну службу; voluntary jurisdiction юр. добровільна підсудність; voluntary settlement юр. полюбовна згода2) маючий свободу волі; той, що користується свободою вибору; man is a voluntary agent людина має свободу волі; he was а voluntary agent in the matter в цьому питанні він діяв за власною волею; he was not a voluntary agent у нього не було вибору3) свідомий, навмисний; voluntary manslaughter навмисне вбивство; voluntary discipline свідома дисципліна4) спец. довільний; voluntary movement фізіол. довільний рух; voluntary muscle анат. м’яз, що довільно скорочується; voluntary exercises спорт, довільні вправи5) неоплачуваний, безоплатний ( про працю); суспільний, добровільний; благодійний; voluntary worker людина, що виконує роботу без оплати; суспільний робітник; voluntary assistants /helpers/громадські представники, добровільні помічники (в школі, лікарні); voluntary society суспільна або благодійна організація; добровільне суспільство; юр. безплатно; без зустрічного задоволення; voluntary conveyance передача прав без зустрічного задоволення; voluntary grantee особа, якій безплатно передається право на що-небудь6) що утримується на благодійні внески, на приватні кошти; voluntary schools [hospitals] школи [лікарні], що утримуються на кошти приватної благодійності; churches церкви, відділені від держави на кошти віруючих7) стихійний, спонтанний; невимушений -
63 willing
[wiliç]n1) готовий, схильний, прихильний, згодний (зробити що-н.); той, що не заперечує (проти чого-н.)willing to oblige — прислужливий, обов'язковий, люб'язний
willing or not — волею-неволею, хочеш не хочеш
I am quite willing to come with you — я згодний /готовий/ піти з вами
2) старанний, ретельний; завзятийwilling hands — ретельна робота, ретельність, завзяття
3) добровільний, невимушенийwilling obedience — добровільна покора, свідома дисципліна
4) фiлoc. вольовий••to spur /to flog/ a willing horse — підганяти того, хто, так старається з усіх сил
willing ear — доброзичлива увага, бажання вислухати
God willing — якщо Богу завгодно, з Божею допомогою
nothing is impossible to a willing heart /mind/ — пpиcл. дуже захочеться - неодмірно доб'єшся; = терпіння та труд все перетруть
См. также в других словарях:
невимушений — а, е. Який здійснюється відповідно до бажання, потреби, без будь якої натягнутості; цілком природний, щирий … Український тлумачний словник
невимушений — (позбавлений напружености, скутости), безпосередній, вільний, природний, несилуваний, простий Пор. неофіційний, природний I, 1), фамільярний … Словник синонімів української мови
невимушений — прикметник … Орфографічний словник української мови
природний — I 1) (про поведінку, риси, характер людини), натуральний, простий; невдаваний, непідробний, нештучний (про почуття та їхній вияв) Пор. невимушений 2) (створений природою, а не людиною, здійснюваний за законами природи), натуральний, органічний;… … Словник синонімів української мови
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
інформальний — а, е. 1) Неформальний, неофіційний. 2) Невимушений, звичайний … Український тлумачний словник
невимушеність — ності, ж. Абстр. ім. до невимушений … Український тлумачний словник
невимушено — Присл. до невимушений … Український тлумачний словник
недбалий — а, е. 1) Який ставиться до своїх обов язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого , що небудь. || Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого небудь. Недбале ставлення. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
незмушений — а, е, рідко. Те саме, що невимушений … Український тлумачний словник
непримушений — а, е. Позбавлений вимушеності, неприродності; невимушений … Український тлумачний словник
