Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

на+якийсь+час

  • 41 snore

    1. n
    хропіння; храп
    2. v
    1) хропіти, хропти; похропувати
    * * *
    I [snxː] n
    хропіння; храп
    II [snxː] v
    хропти; похрапувати; проспати (якийсь час; snore away, snore out)

    English-Ukrainian dictionary > snore

  • 42 some while

    adv
    1) іноді, часом

    English-Ukrainian dictionary > some while

  • 43 themselves

    pron
    1) refl. себе, -ся; собі
    2) emph. самі

    (all) by themselves — самі, одні, без сторонньої допомоги

    * * *
    [pem'selvz]
    pron; refl
    1) себе, собі, собою, -сь, -ся (в 3-e oc. множ.); the boys hurt themselves sliding downhill з'їжджаючи з гори, хлопчики забились

    (all) by themselves — самі

    they lived by themselves there — вони там жили самі; самі, одні, без сторонньої допомоги

    they did it by- a — вони зробили це самі /самостійно/

    nobody could blame themselves if... — ніхто не може винити себе, якщо... Б empk самі (в 3-e oc. множ.)

    the teachers themselves said the test was too hard — ( навіть) самі викладачі говорили, що контрольна була занадто важкою; icт. вони

    it was hard to remember how themselves sat in fear of their persons — їм було важко згадувати, як вони сиділи в страху за самих себе

    ••

    they keep themselves to themselves — вони ведуть замкнутий спосіб життя; вони ні з ким не зустрічаються

    English-Ukrainian dictionary > themselves

  • 44 borrow

    I n
    1) шотл. юp. застава; поручительство, запорука
    2) юp. заст. поручитель
    3) заст. позичання
    II v
    1) брати в борг, брати на ( якийсь) час; позичати
    4) заст. викуповувати
    5) заст. поручитися ( за кого-небудь)
    6) дiaл. позичати, давати в борг
    III v; мор.

    English-Ukrainian dictionary > borrow

  • 45 follow on

    phr v

    English-Ukrainian dictionary > follow on

  • 46 intermit

    v
    переривати; припиняти; зупиняти ( на якийсь час); призупинятися

    English-Ukrainian dictionary > intermit

  • 47 lend

    I [lend] n; діал.
    позичка, позика
    II [lend] v
    ( lent)
    1) позичати, давати на ( якийсь) час; позичати гроші під відсотки

    to lend oneself to smth — вдаватися до чого-небудь (звич. поганого); дозволити втягти себе в що-небудь віддаватися чому-небудь

    English-Ukrainian dictionary > lend

  • 48 lie

    I [lai] n
    неправда, брехня; обман
    II [lai] v
    (lied; pres. p. lying)
    1) брехати; збрехати; обманювати, дурити
    2) бути обманливим, помилковим
    3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудь
    III [lai] n
    1) положення; розміщення; напрямок
    2) лігвище, лігво, барліг; нора
    IV [lai] v
    (lay; lain; pres. p. lying)
    1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим
    2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися
    3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)
    4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати
    5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь
    6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним

    English-Ukrainian dictionary > lie

  • 49 snore

    I [snxː] n
    хропіння; храп
    II [snxː] v
    хропти; похрапувати; проспати (якийсь час; snore away, snore out)

    English-Ukrainian dictionary > snore

  • 50 some while

    adv
    1) іноді, часом

    English-Ukrainian dictionary > some while

  • 51 themselves

    [pem'selvz]
    pron; refl
    1) себе, собі, собою, -сь, -ся (в 3-e oc. множ.); the boys hurt themselves sliding downhill з'їжджаючи з гори, хлопчики забились

    (all) by themselves — самі

    they lived by themselves there — вони там жили самі; самі, одні, без сторонньої допомоги

    they did it by- a — вони зробили це самі /самостійно/

    nobody could blame themselves if... — ніхто не може винити себе, якщо... Б empk самі (в 3-e oc. множ.)

    the teachers themselves said the test was too hard — ( навіть) самі викладачі говорили, що контрольна була занадто важкою; icт. вони

    it was hard to remember how themselves sat in fear of their persons — їм було важко згадувати, як вони сиділи в страху за самих себе

    ••

    they keep themselves to themselves — вони ведуть замкнутий спосіб життя; вони ні з ким не зустрічаються

    English-Ukrainian dictionary > themselves

  • 52 наскакивать

    наскакать
    I. 1) (набегать вскачь) наскакувати, наскочити на кого, на що, (подскакивать) прискакувати, прискакати и прискочити до кого, до чого; (о мног.) понаскакувати, поприскакувати. [Тут їм назустріч і коні наскочили (Стор.)]. -кать на мост - прискакати (прискочити) до мосту;
    2) (во множестве) наскакувати, наскакати, (напрыгивать) настрибувати, настрибати, наплигувати, наплигати, (о мног.) понаскакувати, понастрибувати, понаплигувати. [Аби болото, а жаби наскачуть (Номис)]. -каться - наскакатися, настрибатися, наплигатися, попоскакати (досхочу) и т. п.
    II. Наскакивать, наскочить, наскокнуть - наскакувати, наскочити, ско[і]кнути на що, (набегать) набігати, набігти, наганятися, нагнатися, (наталкиваться) нахоплюватися, нахопитися, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися на кого, на що, (о мног.) понаскакувати, понабігати, понаганятися, понахоплюватися, понаражатися на кого, на що. [«Мовчи!» - писнула пані, наскакуючи (М. Вовч.). Треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Чого ти не дивишся? набіг на чоловіка! (Сл. Гр.). Розпитати… на яке безголов'я набіг він (Потебня). Задній віз нагнавсь на передній (Н.-Лев.). Степан якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Короленко)]. -чить на беду - наскочити (нахопитися) на лихо.
    * * *
    I несов.; сов. - наскак`ать
    1) ( наезжать на кого-что) наска́кувати, наско́чити и мног. понаскакувати
    2) ( наезжать с разных сторон) наска́кувати, наскака́ти; ( подскакивать) приска́кувати, прискака́ти и приско́чити и мног. поприска́кувати
    II несов.; сов. - наскоч`ить
    1) ( наталкиваться) наска́кувати, наско́чити; ( натыкаться) нахопля́тися, нахопи́тися, -хоплю́ся, -хо́пишся
    2) ( нападать) наска́кувати, наско́чити, нападати, напа́сти, -паду́, -паде́ш; напада́тися, напа́стися, -паду́ся, -паде́шся

    Русско-украинский словарь > наскакивать

  • 53 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 54 поболеть

    послабувати, пох(в)орувати, похворіти, понедугувати, покволіти, полежати, прилежати (якийсь час). Срв. Болеть 1.
    * * *
    I
    1) похворі́ти; послабува́ти; диал. похорува́ти, похирі́ти
    2) ( побеспокоиться) поболі́ти
    II
    ( об ощущении боли) поболі́ти

    Русско-украинский словарь > поболеть

  • 55 побуйствовать

    побуяти, повойдувати, побушувати, пошурубурити (якийсь час).
    * * *
    побу́йствувати; ( побуянить) побешкетува́ти

    Русско-украинский словарь > побуйствовать

  • 56 побунтовать

    побунтуватися, побаламутитися (якийсь час).
    * * *
    1) побунтува́ти, побунтува́тися
    2) ( подстрекая к бунту) побунтува́ти; побаламу́тити, покаламу́тити

    Русско-украинский словарь > побунтовать

  • 57 позабавить

    побавити, позабавляти, потішити кого (якийсь час).
    * * *
    [трохи] заба́вити, поба́вити, позабавля́ти; ( потешить) [тро́хи] поті́шити

    Русско-украинский словарь > позабавить

  • 58 поикать

    погикати (якийсь час).
    * * *
    погика́ти, поіка́ти

    Русско-украинский словарь > поикать

  • 59 покоптить

    1) (мясо, рыбу некоторое время) повудити, покоптити;
    2) (о керосиновой лампе) -тить некоторое время - почадіти якийсь час.
    * * *
    покопти́ти; ( испуская копоть) почади́ти

    Русско-украинский словарь > покоптить

  • 60 покочевать

    покочувати (якийсь час), помандрувати.
    * * *
    покочува́ти; ( попутешествовать) помандрува́ти

    Русско-украинский словарь > покочевать

Страницы

См. также в других словарях:

  • якийсь — яка/сь, яке/сь, займ. неознач. 1) Невідомо який. || Не такий, як завжди. || Той чи інший, певний. || Хоч який небудь; незначний. || Те саме, що хтось. 2) Уживається для підкреслення рис, якостей людей, предметів і т. ін., що викликають… …   Український тлумачний словник

  • посидіти — і діал. посе/діти, джу, диш, док. 1) Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. || Побути в стані бездіяльності, спокою; відпочивати, сидячи, якийсь час. 2) перев. над чим. Якийсь час робити що небудь, працювати над чимсь (звичайно сидячи).… …   Український тлумачний словник

  • пограти — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех., на чому – що. Грати (див. грати II 1)) якийсь час. 2) неперех., у що – чого і без додатка. Брати якийсь час участь у якій небудь грі. || перен. Ставитися якийсь час до кого , чого небудь легковажно,… …   Український тлумачний словник

  • пожити — I живу/, живе/ш, док. 1) Бути живим, жити якийсь час. || Вести активне, діяльне життя, мати насолоду від життя якийсь час. 2) Перебувати, проживати де небудь якийсь час. 3) Жити у який небудь спосіб або за певних умов якийсь час. 4) чим, перен.… …   Український тлумачний словник

  • постояти — о/ю, о/їш, док. 1) Стояти якийсь час. || Не рухатися або не працювати якийсь час. || з ким, розм. Стоячи, поговорити з ким небудь. 2) Перестати діяти, рухатися; зупинитися на якийсь час (про машини, транспортні засоби тощо). || Бути, утримуватися …   Український тлумачний словник

  • перестоювати — юю, юєш, недок., перестоя/ти, ою/, ої/ш, док. 1) неперех. Стояти де небудь якийсь час. || Залишатися, перебувати де небудь якийсь час. 2) перех. і без додатка. Стояти, перебувати де небудь якийсь час, дожидаючи, поки що небудь мине, закінчиться;… …   Український тлумачний словник

  • погуляти — я/ю, я/єш, док. 1) Походити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. 2) Весело провести якийсь час; порозважатися, повеселитися. || Бути вільним від роботи, занять і т. ін. якийсь час. || Будучи неодруженим (неодруженою), безтурботно,… …   Український тлумачний словник

  • подержати — жу, жиш, док., перех. 1) Держати що небудь у руках, роті, зубах і т. ін. якийсь час. || Притуливши руку, пальці і т. ін. до кого , чого небудь або поклавши їх на когось, щось, залишати в такому положенні якийсь час. •• Поде/ржати до хреста/ заст …   Український тлумачний словник

  • пробувати — I пр обувати ую, уєш, недок. 1) перех., також у сполуч. зі спол. чи. Випробовувати кого , що небудь на якість, придатність до чогось, перевіряти стан чогось і т. ін. Пробувати актора на головну роль. || Мацаючи, щупаючи, перевіряти що небудь,… …   Український тлумачний словник

  • простоювати — юю, юєш, недок., просто/яти, о/ю, о/їш, док. 1) перех. і неперех. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. || Стоячи, бути присутнім десь до кінця чого небудь. || Проводити якийсь час у роботі, що вимагає довгого стояння біля чого небудь.… …   Український тлумачний словник

  • поносити — I понос ити ошу/, о/сиш, док., перех. 1) Носити що небудь якийсь час. || Відносити що небудь кудись одне за одним якийсь час. 2) Перенести багато чого небудь кудись; позносити. 3) Носити яку небудь одежу якийсь час. 4) Зносити, довести до… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»