на+шибениці

1) шибениця

2) повішення

3) тex. укосина, стріла ( крана)

1) вішати, стратити; залишати на шибениці повішених для залякування

2) виставляти на ганьбу, на посміховиськл (тж. gibbet up)

1) повід, недоуздок

2) мотузка на шибениці, зашморг; повішеник; повішення

3) ліф без спинки е рукавів із зав'язками на шиї е спині; верхня частина купального костюма; ліфчик, що зав'язується на шиї

1) надягати недоуздок ( на коня); привчати до вуздечки; приборкувати кого-небудь

2) вішати

1) пoeт., icт. дівиця, дівчина, діва

2) icт. вид шибениці

1) незаміжня

2) який стосується, відноситься до незаміжньої жінки або до дівоцтва жінки; дівочий, дівоцький; незайманий, цнотливий

3) перший; не випробуваний

1) піймати арканом, ласо; заарканити, піймати в пастку, у тенета

2) повісити ( людину)

3) зав'язати петлею, зашморгом

1) канат; мотузка; трос

2) ( the rope) мотузка, петля ( на шибениці); страта через повішення

3) канат ( для канатохідців- у цирку)

4) pl ( the-s) канати, що обгороджують ринг або арену

5) нитка, в'язка, в'язанка

6) pl способи, прийоми ( роботи); уміння орієнтуватися

7) свобода дій

8) aмep. ласо, аркан

9) pl; мop. такелаж

10) тягуча, клейка рідина

1) прив'язувати; зв'язувати (канатом, мотузкою; rope up)

2) зв'язатися один з одним ( альпінізм)

3) тягти на мотузці, канаті; заманювати, втягувати, залучати ( rope in)

4) огороджувати канатом

5) aмep. ловити арканом

6) навмисне стримувати коня ( про жокея- кінний спорт); навмисне програвати ( у спортивному змаганні)

7) густіти, ставати клейким ( про рідину)

1) мop. кінець троса; кінець лопаря

2) мop. ліньок; мотузка, яку застосовують для побиття; побиття ( покарання)

3) петля, мотузка ( на шибениці)

1) напружувати ( волю); напружувати ( нерви)

2) вішати, розвішувати; підвішувати; повісити ( на шибениці)

1) навішати, начі[е]пляти, (о мног. или во мн. местах) понавішувати, поначі[е ]плювати, поначі[е]пляти чого на що, куди. [Скрізь по селах шибениці, навішано трупу (Шевч.). А там стоїть опудало з соломи, начепляно на йому ганчірок (Крим.)];

2) см. Навешивать 2 (сов. Навешать). Навешанный -

1) навішаний, начі[е]пляний, понавішуваний, поначі[е]плюваний;

2) см. под Навешивать.

* * *

см. навешивать I

приговорить

1) примовляти, примовити, приказувати, приказати, приповідати, приповідувати, приповісти, приговорювати, приговорити. [Старий грає, примовляє (Шевч.). Устроми в ополонку хвіст та й приказуй: ловись, рибко, мала і велика (Рудч.). Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати (Голов.)];

2) См. Подряжать; Нанимать, Договаривать 2;

3) (присуждать кого к чему) присуджувати, присудити кого до чого, вирікати, виректи кому що, засуджувати, засудити кого у що, на що. [Присудити до кари. Суд вирік йому двацять років каторги (Васильч.). Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили (Чуб.)]. -рить к лишению всех прав состояния - присудити до втрати (права) стану… -рить к тюремному за ключению с поражением в правах - присудити до тюрми кого (виректи в'язницю кому) з позбавленням прав. -рить к десяти годам, каторги, принудительных работ - присудити десять років каторги, примусової праці (роботи). -рить к ссылке - присудити до заслання. -рить к изгнанию - банітувати. -рить к смертной казни - засудити на смертну кару, виректи кару на горло. -рить к смертной казни через повешение - присудити до шибениці. -рить к расстрелу - присудити до розстрілу, виректи розстріл. Приговорённый - присуджений, засуджений. -ный к смертной казни - присуджений до смертної кари, засуджений на смертну кару, на горло, стратенець (-тенця).

* * *

несов.; сов. - приговор`ить

1) ( выносить приговор) прису́джувати, присуди́ти и попрису́джувати; ( осуждать) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати и осуджа́ти, осуди́ти

2) (несов.: говорить, сопровождая какое-л. действие) примовля́ти; прика́зувати, пригово́рювати; диал. приповіда́ти

3) (решать, постановлять) приріка́ти, приректи́

4) см. уговаривать

1) кана́т, ли́нва; моту́зка; трос

2) ни́зка, в'я́зка

3) pl мор. сна́сті, такела́ж; осна́щення

4) attr. кана́тний, ли́нвовий; мотузко́вий

5) ( the rope) вірьо́вка ( на шибениці); пові́шання

••

1) прив'я́зувати кана́том; зв'я́зувати моту́зкою

2) ото́чувати кана́том (in)

3) тягти́ на кана́ті (моту́зці)

4) навми́сно відстава́ти ( у змаганні)

5) загу́снути ( про рідину)