Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

на+цей+час

  • 1 время

    час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.
    * * *
    час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́

    времена́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > время

  • 2 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 3 time

    1. n
    1) час

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    3) період часу

    for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

    in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

    for the time being — поки що; до певного часу

    one time and another — іноді, час від часу

    time of orbitingастр. час обертання штучного супутника

    4) сезон, пора
    5) година, точний час

    what is the time?, what time is it? — котра година?

    to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

    to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

    6) момент, мить

    at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

    some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

    7) час прибуття (від'їзду)
    8) строк, термін

    in (амер. on) time — у строк, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку

    behind time — пізно, із запізненням

    to make timeамер. прийти вчасно (за розкладом)

    (it is) high time — саме час, давно пора

    the time is upстрок (термін) закінчився

    time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

    9) доба, епоха, ера

    at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

    from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

    10) вік

    at his time of life — в його віці, в його роки

    11) період життя
    12) вільний час, дозвілля

    to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

    to beguile (to while away) the time — коротати час

    13) робочий час

    to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

    14) плата за працю
    15) нагода, сприятливий момент
    16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)
    17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм
    18) бібл. рік
    19) раз

    every time — щоразу, кожного разу

    at a time — разом, одночасно

    time after time — повторно, тисячу разів

    nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

    two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

    time fireвійськ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

    time inспорт. відновлення гри після взятого часу

    time outспорт. хвилинна перерва

    time troubleшах. цейтнот

    to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

    on timeамер. у розстрочку, на виплат

    to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

    to sell timeамер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

    to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

    to talk against time — говорити, щоб виграти час

    in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

    in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

    to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

    time cures all things — час — найкращий лікар

    it beats my timeамер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

    time is moneyприсл. час — це гроші

    2. v
    1) вибирати час; розраховувати за часом
    2) призначати (визначати) час; приурочувати

    the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

    3) ставити (годинник)
    4) регулювати, установлювати темп
    5) засікати час; хронометрувати
    6) визначати тривалість
    7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)
    8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)
    9) тех. синхронізувати
    * * *
    I [taim] n

    absolute [relative, objective] time — абсолютний час

    space and time — простір, час

    with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

    in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

    time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

    time presses /is short/ — час не терпить

    the unity of time — театр, єдність часу

    2) час (міра тривалості, система відліку)

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

    daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

    machine timeобч. машинний час

    to sell (machine) time — продавати машинний час

    a long [a short] time — тривалий [короткий]час

    it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

    what a long time he's taking!скільки ж можна копатисяє

    all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

    they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

    one time and another — якось; час від часу

    lead timeчас із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

    idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

    time of orbitingacтp. час оберту штучного супутника

    at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

    at one time — якось, колись [див. 4,;]

    for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

    for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

    in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

    in the same flash of timeу цю ж мить, у ту ж мить

    to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

    sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

    what a time it took you Iдовго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

    4) година, точний час; коли

    to fix /to appoint/ a time — призначити час

    to tell timeaмep. визначати час за годинником

    to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

    to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

    what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

    what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

    some time — у якийсь момент, у якийсь час

    some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

    at times — часом, час від часу

    at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

    at one time — одночасно [див. 3, 1]

    at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

    at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

    between times — іноді, часом

    the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

    in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

    on time = in time — [ порівн. О]

    to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

    in due time — у свій час, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

    behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

    to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

    to make timeaмep. прийти вчасно /за розкладом/

    (it is) high time — давно час, самий час

    6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

    at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

    in good time — згодом, із часом

    you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

    in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

    on timeaмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

    once upon a time — давним-давно; колись

    to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

    to have a thin timeдив. thin I O

    to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

    to make time — поспішати, квапитися

    to make a time about /over/ smthaмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

    to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

    to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

    to sell timeaмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

    to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

    to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

    it beats my timeaмep. це вище мого розуміння

    time is moneyприказ. час - гроші

    II [taim] a

    time advantagecпopт., перевага у часі

    3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат
    III [taim] v
    1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

    to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

    2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

    to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

    4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати
    5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

    to time one's exposure correctly фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

    6) (to, with) робити в такт

    to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

    7) тex. синхронізувати

    English-Ukrainian dictionary > time

  • 4 ара

    1. проміжок, протока, прогалина, просвіт, щілина; йӱрӱим танклар араға іду в проміжку між танками ВН; кӧк аралар бахайым булутлара дивлюся на проміжки неба й на хмари Г; (а) о ара в цей час, в цей проміжок часу, в цей момент, у ту мить, тим часом СМ, Б, Г, СЛ, СГ; ао араға за чей час СМ; бу арада в цьому місці, у цей час, у цю мить, у цей момент СБФ, НКД; о арада в цей час СМ, Б, СГ; о арада чыхариймиз сени тартып тієї ж миті ми витягнемо тебе СМ; аман о арада зразу в ту саму мить СГ; арасы його проміжок, те, що знаходиться в проміжку між ними, серед них; тарачых арасы вузький проміжок, як між зубцями гребінця Г; оғадар т'ечий арасы стільки часу мине за цей період П; чох арасы т'ечмий не минуло багато часу, невдовзі Г; бир саат арасы проміжок часу в одну годину СГС; хапу арасындан бах- подивитися в щілину між дверима Г; бу лафын арасыны кестилер ухвалили згідно з цим словом Г;
    2. стосунки між ким; аралары бузулуй вони між собою посваряться СМ; арамызы боз- сварити нас К; арасыны боз- сварити кого між собою СК;
    3. сл. ім. між, поміж, серед; ӱч кӧпеин арасы бири эн җамбаз серед трьох псів цей був найкращим СЛ; арас (ы) на а) між ними; алх арасна җойулмасын серед людей не загубишся К; беш бала арасна мен бир улан серед п'яти дітей один я хлопець СБФ; исанлар арасна серед людей П; урум арасна серед урумів У; халх арасына на людях СБ; чох чобан арасна хойун арам т'итий коли чабанів багато, вівці дохнуть К, СГ; б) під час; ойун арасна під час гри СБ; аҗдары о йана чевирильмеэн арасна поки дракон повернувся був у протилежний бік СГ; аралар (ы) на дав. в. мн. серед них СМ; арасында між ними; эклисейлен софранын арасында між церквою й трапезною Г; кенди араларында між собою, між ними Кб.; арасындан з-поміж них; бир дэрменҗи мени тапты дэрмен кӧпчеклеринин арасындан один мельник знайшов мене між лопатями колеса водяного млина СЛ; пор. ира, эра.

    Урумско-украинский словарь > ара

  • 5 time

    I [taim] n

    absolute [relative, objective] time — абсолютний час

    space and time — простір, час

    with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

    in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

    time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

    time presses /is short/ — час не терпить

    the unity of time — театр, єдність часу

    2) час (міра тривалості, система відліку)

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

    daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

    machine timeобч. машинний час

    to sell (machine) time — продавати машинний час

    a long [a short] time — тривалий [короткий]час

    it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

    what a long time he's taking!скільки ж можна копатисяє

    all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

    they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

    one time and another — якось; час від часу

    lead timeчас із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

    idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

    time of orbitingacтp. час оберту штучного супутника

    at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

    at one time — якось, колись [див. 4,;]

    for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

    for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

    in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

    in the same flash of timeу цю ж мить, у ту ж мить

    to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

    sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

    what a time it took you Iдовго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

    4) година, точний час; коли

    to fix /to appoint/ a time — призначити час

    to tell timeaмep. визначати час за годинником

    to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

    to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

    what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

    what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

    some time — у якийсь момент, у якийсь час

    some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

    at times — часом, час від часу

    at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

    at one time — одночасно [див. 3, 1]

    at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

    at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

    between times — іноді, часом

    the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

    in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

    on time = in time — [ порівн. О]

    to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

    in due time — у свій час, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

    behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

    to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

    to make timeaмep. прийти вчасно /за розкладом/

    (it is) high time — давно час, самий час

    6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

    at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

    in good time — згодом, із часом

    you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

    in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

    on timeaмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

    once upon a time — давним-давно; колись

    to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

    to have a thin timeдив. thin I O

    to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

    to make time — поспішати, квапитися

    to make a time about /over/ smthaмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

    to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

    to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

    to sell timeaмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

    to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

    to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

    it beats my timeaмep. це вище мого розуміння

    time is moneyприказ. час - гроші

    II [taim] a

    time advantagecпopт., перевага у часі

    3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат
    III [taim] v
    1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

    to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

    2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

    to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

    4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати
    5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

    to time one's exposure correctly фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

    6) (to, with) робити в такт

    to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

    7) тex. синхронізувати

    English-Ukrainian dictionary > time

  • 6 ныне

    нрч.
    1) (теперь) тепер, (зап.) нині, (в настоящее время) (за) теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (в наше время) за нашого часу, за наших часів, в наш час, в наші часи, нашими часами; срв. Нынче 1 и Настоящий 1 (В -щее время). [Я тепер невільник Хлої, що піснями душу гоїть (Франко). Народ, що й тепер визначається своїм розумом, що живе на території, од природи щедро обдарованій, - цей народ нині темний (Н. Громада). Пригадуючи першу нашу зустріч і той промінчик ясної надії, що блис мені тоді, присяг-би нині, що се був сон (Франко)];
    2) (в этом году) цього року, цей рік. [Цього року (цей рік) жито добре вродило (Брацл.)];
    3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) нині. [Сьогодні ми вкриємось зоряним небом, а сонце - під голови нам! (Я. Савч.). Сьогодня кидаю іскру повстання для всіх (М. Сем.). Сорочка вся на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)]. Срв. Нынче 1 - 3.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ныне

  • 7 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пора) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 8 while

    1. n
    1) час; проміжок часу

    in a little while — скоро, ось-ось

    a while ago — щойно, недавно

    after a little while — незабаром, через деякий час

    at whiles — іноді, часом

    once in a while — час від часу, коли-не-коли

    quite a whileрозм. досить довго

    between whiles — у проміжках часу; під час перерв

    2) (the while) перев. поет. (весь) цей час
    2. v
    1) проводити (коротати) (нас)
    2) тривати (про час)
    3) відволікатися; забуватися за якимсь заняттям
    3. prep
    до

    while thenдоти (поки), до тих пір (поки)

    4. conj
    1) доки, у той час як

    while reading he fell asleep — читаючи, він заснув

    2) у той же час; тоді як; а
    3) поки, коли
    4) хоч; незважаючи на те, що

    while I don't like it I'll do it — хоч мені це й не подобається, я це зроблю

    5) а також; до того ж; не тільки..., а й
    * * *
    I n
    1) час; проміжок часу

    a long [a snort] while — довго [недовго]

    in a little while — скоро, ось-ось

    a while ago — тільки що, недавно

    after a little while — скоро, через деякий час

    all the /this/ while — весь ( цей) час

    2) витрачені зусилля та час; стурбованість
    II [wail] v
    1) проводити, коротати (час, to while away the time)
    2) дiaл. тягнутися ( про час)
    3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатися
    III [wail] prep; діал.
    до
    IV [wail] conj
    1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; коли

    while (he was) reading he fell asleep — він заснув за читанням

    he had an accident while (he was) coming here — по дорозі сюди з ним трапився нещасний випадок

    finish the work while there is light — закінчуйте роботу, поки світло; протікання дії одночасно з якою-н. іншою дією; поки; коли

    while (he was) here, he studied a great deal — поки він бул тут, він багато займався

    2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді як

    a one of the sisters was in white, while the other was all in black — одна сестра була в білому, а інша вся в чорному

    he was generous towards others, while stinting himself — він був щедрий по відношенню до інших, в той же час відмовляючи собі у всьому

    3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, що

    while I don't like it I'll do itхоча мені це (і) не подобається, я це зроблю

    4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але е

    while the book will be welcomed by scholars, it will make an immediate appeal to the general reader — книга буде добре спринята не тільки вченими, але е широким колом читачів

    English-Ukrainian dictionary > while

  • 9 while

    I n
    1) час; проміжок часу

    a long [a snort] while — довго [недовго]

    in a little while — скоро, ось-ось

    a while ago — тільки що, недавно

    after a little while — скоро, через деякий час

    all the /this/ while — весь ( цей) час

    2) витрачені зусилля та час; стурбованість
    II [wail] v
    1) проводити, коротати (час, to while away the time)
    2) дiaл. тягнутися ( про час)
    3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатися
    III [wail] prep; діал.
    до
    IV [wail] conj
    1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; коли

    while (he was) reading he fell asleep — він заснув за читанням

    he had an accident while (he was) coming here — по дорозі сюди з ним трапився нещасний випадок

    finish the work while there is light — закінчуйте роботу, поки світло; протікання дії одночасно з якою-н. іншою дією; поки; коли

    while (he was) here, he studied a great deal — поки він бул тут, він багато займався

    2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді як

    a one of the sisters was in white, while the other was all in black — одна сестра була в білому, а інша вся в чорному

    he was generous towards others, while stinting himself — він був щедрий по відношенню до інших, в той же час відмовляючи собі у всьому

    3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, що

    while I don't like it I'll do itхоча мені це (і) не подобається, я це зроблю

    4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але е

    while the book will be welcomed by scholars, it will make an immediate appeal to the general reader — книга буде добре спринята не тільки вченими, але е широким колом читачів

    English-Ukrainian dictionary > while

  • 10 interim

    1. n
    1) проміжок (період) часу

    in the interim — а) тим часом, у цей час; б) тимчасово

    2) амер. період між сесіями законодавчих зборів
    3) тимчасова постанова; тимчасове розпорядження
    4) (I.) церк. тимчасовий едикт (указ)
    2. adj
    тимчасовий; попередній; проміжний
    * * *
    I n
    1) проміжок часу; проміжний період

    in the interim — тим часом, між тим; у цей час тимчасово; період між сесіями

    2) тимчасова постанова, розпорядження
    3) цepк.; icт. тимчасовий едикт, указ
    II a
    тимчасовий; попередній; проміжний

    English-Ukrainian dictionary > interim

  • 11 Дай Чжень

    Дай Чжень, Дай Дун-юань, Дай Шеньсю (1723, Сюнін, провінц. Аньхой - 1777) - кит. філософ та вчений (математик, історик, географ, лінгвіст). Д.Ч. очолював один з двох головних напрямів "ханьського вчення" "хань сюе", що зародився в XVII ст. та мав тенденцію повернення до традицій лексичної та історико-філософської обробок конфуціанських текстів часів епохи Хань (III ст. до н. е. - III ст. н. е.). Цей напрям був ідейною опозицією неоконфуціанству, що панувало в цей час і перекручувало, на думку Д.Ч., конфуціанську класику під впливом даосько-буддійської традиції. Д.Ч. критикував дуалізм неоконфуціанства в сфері функціонального розмежування дій "дао" і "ци" З. а Д. Ч., "дао" - це поняття, яке вказує на реальні тіла, а космічні сили "інь" та "ян" і п'ять рушійних основ "у сін" (метал, дерево, вода, вогонь, земля) є реальними тілами "дао". "Дао" не "породжує частки", не є первісним по відношенню до них, а відбиває закономірності руху та змін об'єктивних речей та явищ, оскільки поза речами та явищами не існує окремого вищого принципу. Д.Ч. заперечував протистояння вищого принципу почуттям, що було властиво неоконфуціанству, і стверджував, що вищий принцип не порушує почуття, а є законом для них. Природа людини визначається добром, яке породжується гуманністю "жень" та встановлюється справедливістю "і". Вчення Д.Ч. було маловідомим за його життя; в XX ст. набуло популярності завдяки своїм науковим обґрунтуванням та висновкам.
    [br]
    Осн. тв.: "Коментарі до значення ієрогліфів в творах Мен цзи"; "Звернення до начал добра"

    Філософський енциклопедичний словник > Дай Чжень

  • 12 now

    1. n
    даний момент, теперішній час

    by now — тепер, на цей час

    before now — раніше, колись

    2. adj
    нинішній, нині існуючий
    3. adv
    1) тепер, зараз, нині

    just now — зараз же; щойно

    even now — навіть тепер; негайно

    2) тоді, в той момент

    now... now... — то... то

    now wet, now fine — то дощ, то ясно

    4. conj
    1) коли; раз; якщо

    the bus may start, now he arrived — автобус може рушати, раз він прибув

    2) так ось, і ось; а
    5. int
    будь ласка, ну

    now listen to me! — послухайте, будь ласка, що я скажу!

    till now, up to now — досі, до цього часу

    from now — надалі, в подальшому

    * * *
    I [nau] n
    сьогодення, даний момент
    II [nau] a
    нинішній, ( нині) існуючий; ультрасучасний; надмодний
    III [nau] adv
    тепер, зараз, нині; негайно; в оповіданні тоді, у той момент, у той час
    IV [nau] V [nau]
    int будь ласка; послухайте; ну ( часто now then)

    English-Ukrainian dictionary > now

  • 13 which

    1. adj
    1) який; котрий

    she knew which were the best shops — вона знала, які магазини найкращі

    2) будь-який; той, який

    take which of these books you please — візьміть будь-яку книжку, яка вам подобається

    2. pron

    which will you take, milk or cream? — що ви візьмете (що вам дати)молоко чи вершки?

    2) який з; котрий з (ofпро речі); хто з (ofпро людей)

    which would you like best?який (з них) вам подобається більше?

    3. conj
    що, хто; який, котрий

    will you advise me which to take? — чи ви не порадите мені, який (з них) узяти?

    take the book which is on the table — візьміть книжку, яка лежить на столі

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що його значно затримало

    after which, upon which — після чого

    they are so alike, I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    * * *
    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 14 which

    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 15 now

    [nau] 1. adv
    1) тепе́р, за́раз
    2) ну; що ж

    now what do you mean by it? — що ж ви хо́чете цим сказа́ти?

    now come, tell me the truth — ну, скажі́ть же мені́ пра́вду

    ••

    now and again, now and then — час від ча́су

    now... now — то... то

    now rising, now falling — то підво́дячись, то па́даючи

    now that — тепе́р, коли́

    now that the lesson is over — тепе́р, коли́ уро́к закінчи́вся

    now then — ну, о́тже

    now... now — то... то

    now in Moscow, now in Kyiv — то в Москві́, то в Ки́єві

    but now, just now — що́йно, ті́льки що

    I have spoken with him but now — я ті́льки що розмовля́в з ним

    2. n
    да́ний моме́нт; тепе́рішній час

    by now — тепе́р, на цей час; нара́зі

    till now — до́сі, до цьо́го ча́су

    before now — рані́ше

    3. conj
    коли́, якщо́; раз

    the bus may start, now he arrived — авто́бус мо́же руша́ти, раз він прибу́в

    English-Ukrainian transcription dictionary > now

  • 16 Мамардашвілі, Мераб Костянтинович

    Мамардашвілі, Мераб Костянтинович (1930, Горі - 1990) - груз. філософ З. акінчив філософський ф-т Московського ун-ту (1954). Докт. філософських наук (1970), проф. (1972). Працював у Празі, Москві, Тбілісі; у 1968 - 1974 рр. - заст. головного редактора ж. "Вопросьі философии"; від 1974 р. - голови, наук, співр І. н-ту філософії Академії наук Грузії О. бґрунтовані М. філософські ідеї, зокрема про природу філософського мислення, у 60 - 70-х рр. торували шлях до відкритого світового філософського простору. Оскільки філософія, як вважав М., є мисленням мислення, то його власна філософія також не може бути окреслена як певне філософське вчення, адже вона є процесом філософування, становлення філософської індивідуальності (як призначення долі, що зароджується у таїні невідомого і завершується невідомим). Доля філософа - продовжувати порушувати питання, повсякчас мовчати або мислити вголос, щоб відкрити наскрізний, "великий час" і відчути у цю мить муку народження слова. Філософський акт розгортається на рівні рефлексії, раціо (від лат. ratio - мислення, розмірковування). У філософії, згідно з М., треба мислити, щоб існувати. Той стан, коли трапляється судження як єдина подія, котру неможливо помислити самому мислячому (бо він у цей час говорить), М. умовно називає "трансцендуванням" - виходом за свої власні межі З. а такої "ситуації" в акті свідомості збігаються два сенси буття: "стан" та "знання". Ставлячи запитання перед видатними філософами світу минулих часів, М. постає як самобутній історик філософії, для якого зв'язок між старим та новим знанням існує начебто поза знанням, на підставі рефлексивної дії Я. к майстер філософського слова М. зажив широкого визнання, читаючи курси лекцій у 70 - 80-х рр. XX ст. на психологічному ф-ті Московського ун-ту та в інших навчальних закладах.
    [br]
    Осн. тв.: "Форми і зміст мислення: До критики гегелівського вчення про форми пізнання" (1968); "Класичний і некласичний ідеали раціональності" (1984); "Як я розумію філософію" (1990).

    Філософський енциклопедичний словник > Мамардашвілі, Мераб Костянтинович

  • 17 дэм

    мить, момент, час Г; ол дэм тієї ж миті, в цей час Г; ол дэм Панайа дэди тоді Богородиця сказала Г; ич бир дэми жодно ї миті Г; селаметэ чыхан ғеми (=дэми) у годину спасіння Г.

    Урумско-украинский словарь > дэм

  • 18 Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України

    ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ім. Г.С. СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ - наукова установа для розробки фундаментальних проблем філософської науки і координації філософських досліджень в країні, підготовки наукових кадрів. Створений 1946 р. в Києві. І. ф. очолювали: акад. М.Е. Омельяновський (1946 - 1952), чл.-кор. Д.Х О. стрянин (1952 - 1962), акад. П.В К. опнін (1962 - 1968), акад. В.І. ІПинкарук (1968 - 2001), од 2001 р. - чл.-кор. М.В. Попович. У розвитку І.ф. вирізняється три періоди. Перший (1946 - 1960) характеризується тим, що його наукова діяльність була дуже обмеженою ідеологічним контролем. Однак уже в той час І.ф. видав пращ, в яких зроблено серйозні кроки до осмислення досягнень фізики пер. пол. XX ст. (М.Е. Омельяновський, М.Б. Вільницький), висвітлення світогляду визначних представників укр. культури і науки - Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, П. Грабовського, М. Максимовича (Д-Х. Острянин, І.П. Головаха, В.Ю. Євдокименко, М.В. Гончаренко, О.Г. Білоус). Другий період (1961 - 1990) відзначається потужним професійним зростом і кадровим зміцненням, істотним розширенням і урізноманітненням тематики досліджень, різким скороченням кон'юнктурної тематики, створенням нових та реорганізацією існуючих наукових підрозділів, надаючи їм нового наукового спрямування. Попри незначну кількість видань, які мали апологетичний характер і намагалися підвести філософський ґрунт під ідеологічні та політичні догми, що нав'язувалися, переважна більшість наукових розробок і видань цього періоду були присвячені актуальним проблемам філософської науки. В цей час започатковуються нові наукові напрями, набирають нового повороту існуючі. Виросла група науковців, яка отримала наз ву "Київської школи філософів". Засновано новий напрям у філософії науки - логіку наукового дослідження (П.В. Копнін, М.В. Попович, С.Б. Кримський, П..Ф. Йолон, А.Т. Артюх, Є.Є. Лєдніков), у межах якого засобами формального та концептуального аналізу досягається реконструкція наукового дослідження як логічно послідовного процесу. Накреслився відхід від ортодоксальних схем аналізу філософських проблем природознавства і перехід до розробки нового концептуального апарату (П.С. Дишлевий, Н.П. Депенчук, Ф.М. Канак, В.С. Лук'янець). Розгортаються дослідження філософських проблем людини, умов формування та функціювання людського світогляду, людського світовідчуття та світосприймання (В.І. Шинкарук, В.П. Іванов, О.І. Яценко, М.Ф. Тарасенко, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов). Висвітлення історії укр. філософії та укр. культури взагалі вперше було поставлено на міцну базу історичних першоджерел. Розпочато вивчення недосліджених періодів, подій і явищ укр. філософської культури, філософської спадщини визначних мислителів минулого, зокрема, діячів Києво-Могилянської академії (В.М. Нічик, В.С Г. орський, М. В. Кашуба, М. Рогович, В.І. Іваньо). Видані фундаментальні праці з історії класичної нім. філософії (В.І.Шинкарук, М.О. Булатов). Були виконані розробки з методології соціального пізнання (В.І. Куценко, М.М. Мокляк, І.В. Бойченко, М.І. Михальченко, Ю.Д. Прилюк), соціально-психологічної структури особи та умов її формування (Л.В С. охань, О.А. Донченко). Вперше в Україні були застосовані методи конкретної соціології до вивчення радянської дійсності і обґрунтовані соціологічні концепції, істотно відмінні від офіційних (В.П. Чорноволенко, Ю.П. Сікорський, В.Л. Оссовський, В.І. Волович, В.І. Паніотто, А.О. Ручка, Є.І. Головаха, К.К. Грищенко). В кінці 70-х соціологічні підрозділи були об'єднані у Відділення соціології І.ф., а в кінці 80-х реорганізовані в окремий Ін-т соціології НАН України.. За свої наукові новації І.ф. і його науковці зазнавали гострих ідеологічних нападів та політичних звинувачень з боку партійних органів і ортодоксальних філософів. У третій період (од 1991р.) була перебудована тематика і науково-організаційна структура І.ф. відповідно до сучасних потреб трансформації укр. суспільства та духовного відродження, тенденцій розвитку світової філософської науки. Здійснені розробки і видані фундаментальні праці з актуальних проблем філософської антропології (В.І. Шинкарук, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов, Є.І А. ндрос), філософії культури та методологічних засад осмислення історії укр. культури (В.І. Шинкарук, М.В. Попович, С.Б. Кримський, Є.К. Бистрицький, С.В. Пролеєв), естетики та філософії мистецтва (В.І. Мазепа, О.В. Білий, Р.П Ш. ульга), етики (В.А. Малахов, А.М Є. рмоленко), філософії дискурсу і філософських проблем знакових систем (М.В. Попович), логіки (А.Т. Ішмуратов, В.Й О. мельянчик), методології науки (С.Б К. римський, В.І. Кузнєцов, П.Ф. Йолон), філософії природознавства (В.С. Лук'янець, М.О. Кравченко, Л.В. Озадовська, В.Л. Храмова), екології (Ф.М. Канак, М.М. Кисельов, В.С. Крисаченко), соціальної філософії і філософії історії (М.М. Мокляк, В.І. Бойченко, В.Й. Коцюбинський), філософії нації та етносу (М.Т. Степико, Б.В. Попов, Л.Є. Шкляр), політичної філософії (В.С. Лісовий, Г.В Б. адзьо), історії філософської думки Київської Русі (В.С. Горський, Т.С Г. оліченко), філософської думки XIV - XVIII ст. (В.М. Нічик, Я.М. Стратій, В.Д Л. итвинов, О.М. Сирцова), філософської думки XIX - XX ст. (М.І.Лук, С.В. Бондар, О.С. Забужко, Л.П. Депенчук), пам'яток укр. та світової філософської думки (В.С. Лісовий, Н.П. Поліщук), історії зарубіжної філософії (В.С. Пазенок, А.Т. Гордієнко, В.В. Лях, Н.П. Поліщук, Є.М. Причепій, О.М. Соболь, Я.В. Любивий). Утворене в 1992 р В. ідділення релігієзнавства здійснило розробки і видало фундаментальні праці з філософії та історії релігії, сучасних релігійних процесів в Україні (О.С. Онищенко, А.М. Колодний, П. Косуха, П.Л Я. роцький, Л.О. Филипович, В.Є Є. ленський). Наукові розробки удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, шести наукових премій НАН України імені видатних учених. І.ф. співпрацює з багатьма зарубіжними науковими центрами. Має наукову бібліотеку, ж. "Філософська думка", "Практична філософія", "Філософські обрії", "Українське релігієзнавство", "Релігійна панорама", альманах "Мультиверсум". В І.ф. працює 91 науковець: 28 докт. наук, 56 канд. наук, 1 акад., 2 чл.-кор. НАН України, члени зарубіжних академій: Російської, Нью-Йоркської, Білоруської, Молдавської.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України

  • 19 історія філософії

    ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).
    В. Горський, Я. Стратій

    Філософський енциклопедичний словник > історія філософії

  • 20 риторика

    РИТОРИКА (гр. ρητορική τέχνη - ораторське мистецтво, наука красномовства; лат. ars rhetorica - мистецтво говоріння). Сьогодні термін "риторика" вживають у різних значеннях: 1) наука красномовства, ораторське мистецтво; 2) навчальний предмет, в якому викладена теорія красномовства, ораторського мистецтва; 3) підручник з цього предмета; 4) позірне, зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство; 5) назва молодшого класу у навчальних закладах України XVI - XVin ст. Р. займала важливе місце в системі освіти Античності, в середньовічній Європі, а особливо в епоху Відродження. У цей час вона разом з теологією, філологією, граматикою становила основу комплексу знань, які здобувала молодь у навчальних закладах. У добу Відродження Р. відігравала роль методології замість філософії, що в епоху Середньовіччя обслуговувала насамперед потреби теології. Найранішою пам'яткою риторичного мистецтва в Україні можна вважати перекладений і творчо перероблений трактат візантійського автора Георгія Хуровска "О образьхь", уміщений в "Ізборнику Святослава 1073 р.". Там розглядаються 27 "творьчестиихь образовь", тобто риторико-поетичних фігур і тропів, вживаних античними і візантійськими письменниками для прикрашання мови. Це найраніша пам'ятка не тільки поетики, риторики, семантики, а й естетичної думки України Княжої доби, яка протягом багатьох віків була єдиним риторико-естетичним посібником У країни-Руси. По ньому вчилися прикрашати мову і робити її переконливішою та емоційнішою багато ораторів аж до ХУП ст., коли почали з'являтися підручники Р. західноєвропейського походження, а незабаром - і риторичні трактати, написані вихованцями КМА латинською мовою. Майже всі вони мають ренесансно-гуманістичну спрямованість і виконують обов'язки методолога серед академічних дисциплін, а тому в кінці риторичних трактатів часто подаються додатки у вигляді скорочених курсів філософії, переважно логічного змісту. В цілому, в них домінує тип Р., який орієнтується на класичні зразки і вирізняється "пристойністю" (decorum) як провідним принципом, - це особливо характерне для Прокоповича. Вітчизняні ритори, як і їхні попередники (передусім Аристотель, Ціцерон. Квінти ліан), великого значення надавали тропам і фігурам, вважаючи їх не тільки засобом прикрашання мови, а й збудження певних афектів у слухачів. Серед тропів перевага надавалася алегорії, що засвідчують майже всі заголовки тодішніх риторичних курсів. Ритори прагнули здивувати слухача незвичайними словами і дивовижними словосполученнями і в такий спосіб показати свою ерудицію, уміння варіювати і розвивати знайомі теми й мотиви. Це є додатковим свідченням поширення в Україні барокового стилю, який спричинився до появи в риторичних курсах елементів "дотепності". Ораторською майстерністю добре володіли не тільки професори КМА, а й усі укр. полемісти, починаючи від Оріховського, якого у свій час називали "українським Демостеном". Не останнє місце серед інших дисциплін займала Р. й пізніше в нових духовних і світських навчальних закладах України XIX ст. За комуністичного режиму Р. була упосліджена і не фігурувала серед обов'язкових дисциплін в освітніх інституціях України. Нині викладання Р. поступово відновлюється.
    В. Литвинов

    Філософський енциклопедичний словник > риторика

См. также в других словарях:

  • цей — ця, це, займ. вказ. 1) Указує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого , чого небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим; прот. той. || у знач. ім. цей, цього/, ч.; ця, ціє/ї, ж.; це, цього/, с.; мн. ці, цих. Уживається …   Український тлумачний словник

  • в тот час — Вр. На цей час …   Словник лемківскої говірки

  • Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей …   Википедия

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • сьогодні — присл. 1) У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2) у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. •• Від сього/дні з… …   Український тлумачний словник

  • тепер — присл. 1) У даний час, у момент висловлювання; зараз. || у сполуч. з підсил. част. саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. || Від моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; від цього часу, від цієї пори. || Поки що. || Уживається… …   Український тлумачний словник

  • Стійкі звороти — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка більше того, на думку Шептицького // що більше (до того ж), на думку Шептицького // Калька з рос. более того у випадку використання // у разі використання // Калька з рос. в случае… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • зміна — и, ж. 1) Перехід, перетворення чого небудь (перев. стану, руху, ознаки, властивості і т. ін.) у щось якісно інше; змінювання. 2) Заміна кого , чого небудь кимсь, чимось іншим. || Виправлення (в тексті твору, в мові твору і т. ін.). 3) Частина… …   Український тлумачний словник

  • саме — I див. самий. II 1) присл.У цей час, у цей момент; якраз. || Незадовго перед чимсь; тільки що. || У розпалі. Саме вчас. 2) присл. Точно; прямо. 3) част. Уживається для вирізнення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки… …   Український тлумачний словник

  • тут — I присл. 1) У цьому місці; прот. там. 2) У даному випадку, за даних обставин. 3) У цей час, у цей момент. 4) у знач. частки. Уживається для підсилення висловленої думки. II а, ч. Те саме, що шовковиця …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»