-
1 чествование
1) ( действие) ушано́вування; велича́ння2) (о собрании, торжестве) ушанува́ння; ( о собрании) ушанува́льні збо́ри (-рів) -
2 люди
I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.* * *лю́ди, -дейв лю́дях — на лю́дях, при лю́дях; ( публично) прилю́дно
-
3 неорганизованный
1) незорганізований, невпорядкований, невпоряджений, невлаштований. -нее производство, дело - незорганізоване (невпорядковане) виробництво, незорганізована (невлаштована) справа;2) незорганізований, незгуртований, необ'єднаний. -ное выступление - незорганізований (беспорядочный: безладний) виступ. [Не безладними виступами будується життя, а організованою силою (Пр. Правда)]. -ные выспупления на собрании - незорганізовані (необ'єднані) виступи на зборах, виступи на зборах урозтіч.* * *неорганізо́ваний -
4 повестка
повістка, оповістка, об'явка. -ка об явке в суд - оповістка, щоб ставати (ставитися) на суд. [Привіз Іванові оповістку, щоб ставав на суд (Кон.)]. -ка дня - порядок денний.* * *1) пові́стка; опові́стка2) воен., ж.-д. пові́стка3) ( перечень вопросов на собрании) поря́док, -дку\повестка дня — поря́док де́нний
-
5 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
6 постановлять
постановить постановляти, постановити, ухвалювати, ухвалити, (установлять) установляти, установити, уставляти, уставити; (определять) вирікати, виректи; (порешить) покласти, положити, урадити, прирадити, (между собой) положитися, урадитися (що робити). [Сенат і римський люд постановляє, щоб виконать цей вирок (Л. Укр.) Радились, а нічого не ухвалили (Ор. Лев.). Конституція 1607 року вирекла, щоб кияни будували своїм коштом замок (Куліш). Араби поклали переробити школу (Крим.). Положили: одностайне стати проти Гуса (Шевч.). Радили, радили - нічого не врадять: нема війська (Рудч.). І прирадили зібрати в одно огнище всі сили (Франко). Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Собрание ничего не -вило по этому делу - зібрання (збори) нічого не постановило, не ухвалило (не постановили, не ухвалили) в цій справі. Соборы -вили, что… - собори уставили, положили, щоб… -вить правила - уставити, покласти правила. -вить приговор, решение - виректи присуд, вирок, присудити, прирадити, урадити що. Постановленный - постановлений, ухвалений, установлений, уставлений, ураджений и т. д.* * *несов.; сов. - постанов`ить1) постановля́ти, постанови́ти; (решать на собрании, заседании) ухва́лювати, ухвали́ти; (несов.: положить) покла́сти; несов. ура́дити, приректи́2) (несов.: поставить) диал. поста́вити; постанови́ти -
7 председательство
(в учреждении) головування; (на съезде, в собрании) головування, провід (-воду). Под -вом - за (під) головуванням чиїм. [Контрольні комісії під головуванням робітників (Касян.)].* * *головува́ння -
8 предыдущий
предыдущий см. Предшествующий. На -щем собрании - на попередніх зборах. На -щей неделе - того тижня.* * *попере́дній; передні́ший
См. также в других словарях:
Женщины в народном собрании — «Женщины в народном собрании» (др. греч. Ἐκκλησιάζουσαι законодательницы) комедия древнегреческого комедиографа Аристофана. Поставлена на Ленеях в 392 году до н. э. во время кризиса афинской демократии (война, разруха, упадок… … Википедия
ГОЛОСОВАНИЕ НА ОБЩЕМ СОБРАНИИ АКЦИОНЕРОВ — основным принципом голосования в соответствии с действующим законодательством является: одна обыкновенная акция один голос . Таким образом, чем значительнее вклад участника АО в уставной капитал акционерного общества (чем большим количеством… … Энциклопедический словарь экономики и права
ГОЛОСОВАНИЕ НА ОБЩЕМ СОБРАНИИ АКЦИОНЕРОВ — основным принципом голосования в соответствии с действующим законодательством является: «одна обыкновенная акция один голос». Таким образом, чем значительнее вклад участника АО в уставной капитал акционерного общества (чем большим количеством… … Юридическая энциклопедия
Запрос в законодательном собрании — см. Интерпелляция … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Запрос в законодат. собрании — см. Интерпелляция … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ОРГАНЫ ХОЗЯЙСТВЕННОГО ОБЩЕСТВА — в соответствии со ст. 33 Закона от 9 декабря 1992 г. О хозяйственных обществах (в редакции Закона от 10 января 2006 г.) (далее Закон) органами хозяйственного общества являются органы управления хозяйственного общества и его контрольные органы.… … Юридический словарь современного гражданского права
Привилегированные акции — (Preference shares) Привилегированные акции это акции со специальными правами и ограничениями Привилегированные акции, их особенности, виды, стоимость, дивиденды, конвертация, курс Содержание >>>>>>>>> … Энциклопедия инвестора
АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО — коммерческая организация в виде хозяйственного общества, уставный фонд которого разделен на определенное число акций, имеющих одинаковую номинальную стоимость. Участники акционерного общества (акционеры) не отвечают по обязательствам общества и… … Юридический словарь современного гражданского права
Политические партии Канады — Данная страница является списком политических партий Канады. Канада … Википедия
Франция — (France) Французская Республика, физико географическая характеристика Франции, история Французской республики Символика Франции, государственно политическое устройство Франции, вооружённые силы и полиция Франции, деятельность Франции в НАТО,… … Энциклопедия инвестора
Лобачевский, Николай Иванович — родился 22 октября 1793 г. в Нижегородской губернии (по одному источнику в Нижнем Новгороде, по другому в Макарьевском уезде). Отец его Иван Максимович, выходец из Западного края, по вероисповеданию католик, потом перешедший в православную веру,… … Большая биографическая энциклопедия
