-
1 practical measurement of pH
измерение рН на практикеAnalytical chemistry dictionary > practical measurement of pH
-
2 usage
n1) уживання, ужиток2) поводження3) звичайusage of trade — торговий звичай, узанс, узанція
* * *n1) звернення2) вживання, застосування, використання3) узус, звичайне застосування (слів, виразів)4) звичай; юp. торговий звичайusage of trade — торговий звичай, узанс, узанція
-
3 usage
n1) звернення2) вживання, застосування, використання3) узус, звичайне застосування (слів, виразів)4) звичай; юp. торговий звичайusage of trade — торговий звичай, узанс, узанція
-
4 испытывать
испытать1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.* * *несов.; сов. - испыт`ать1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)\испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение
\испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)
\испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́
\испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим
-
5 прилагать
приложить1) прикладати и прикладувати, прикласти и приложити, притулювати и притуляти, притулити, (во множ.) поприкладати и -кладувати, поприложувати, попритулювати що до чого - см. Прикладывать 1. [Останніми часами знов до нас вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.). Це я свою власну погану мірку прикладаю до всіх (Крим.)]. -гать свои знания к делу, к практике - знання свої до діла (до життя), до практики прикладати. -жить прозвище - приложити (притулити) прізвище. [Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Гр.)]. -жить руку - підписати(ся), підпис положити. Руку -жил - рукою власною підписався. -жить печать - приложити, притиснути печатку. Ума не -жу - ради собі не дам. Он ни к чему рук не -гает - він і за холодну воду не береться;2) (прибавлять) додавати, додати, докладати, докласти и доложити, (присоединять) долучати, долучити що до чого. [Про кожну розкаже, ще й свого докладе (Грінч.)]. -жить документы к прошению - додати (долучити) документи до прохання. -ложи ещё рублик - іще карбованчика додай, доклади; срв. Прибавлять. -гать, -жить к чему старание, труд, руки - докладати, докласти и доложити, додавати, додати рук, праці до чого. [Схотілося й собі докласти рук, попрацювать (Грінч.). До всього треба робітникові доложити своїх рук (Єфр.). Додай рук, то вимиєш до діла (Полт.)]. -гать силу, усилия - докладати сили, зусиллів. Приложенный -1) прикладений, приложений, притулений;2) доданий, докладений и доложений, долучений.* * *несов.; сов. - прилож`ить1) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти2) ( применять) застосо́вувати, застосува́ти, приклада́ти, прикла́сти; (старания, силы) доклада́ти, докла́сти
См. также в других словарях:
практике — соответствовать мировой практике • оценка, соответствие … Глагольной сочетаемости непредметных имён
требование осмотрительности (осторожности, консерватизма) в западной практике — Бухгалтерский принцип, отражающий большую готовность к учету потерь (расходов) и пассивов, чем возможных доходов и активов (не допуская скрытых резервов). В западной практике одним из конкретных проявлений данного требования является так… … Справочник технического переводчика
ТРЕБОВАНИЕ ОСМОТРИТЕЛЬНОСТИ (ОСТОРОЖНОСТИ, КОНСЕРВАТИЗМА В ЗАПАДНОЙ ПРАКТИКЕ) — бухгалтерский принцип, отражающий большую готовность к учету потерь (расходов) и пассивов, чем возможных доходов и активов (не допуская скрытых резервов). В западной практике одним из конкретных проявлений данного требования является так… … Большой бухгалтерский словарь
Общественное мнение о праве и практике его применения — Наиболее динамичное, реактивное состояние общественного правосознания, возникающее в ответ на злободневные, общественно важные события и явления юридической жизни. Став предметом общественного интереса, конкретное явление правовой… … Энциклопедия современной юридической психологии
Формы выражения права в общественной практике — имеющие правомерный характер все возможные действия и поступки людей, включая и различные виды профессиональной правовой деятельности. Эта особенность воплощения права в общественной практике охватывается содержанием категории «действие права».… … Элементарные начала общей теории права
Объявление "персоной нон грата" в дипломатической практике — Персона нон грата (от латинского persona non grata нежелательное лицо) в дипломатической практике дипломат, объявляемый властями страны пребывания нежелательным лицом. Мотивом для объявления какого‑либо лица персоной нон грата может служить… … Энциклопедия ньюсмейкеров
на практике — на поверку, по существу, в действительности, по сути дела, в сущности, в конечном счете, реально, практически, оказывается, на деле, фактически, в конечном итоге, действительно, в самом деле, по сути, на самом деле Словарь русских синонимов. на… … Словарь синонимов
на практике — на пра/ктике, нареч. На практике всё оказалось необычайно сложным. Ср. предлог с сущ.: Студенты на практике провели две недели … Слитно. Раздельно. Через дефис.
ГОСТ Р 54887-2011: Руководство по добросовестной практике для контрольных испытаний продукции (для испытательных лабораторий и испытательных центров) — Терминология ГОСТ Р 54887 2011: Руководство по добросовестной практике для контрольных испытаний продукции (для испытательных лабораторий и испытательных центров) оригинал документа: 3.1 контрольные испытания потребительской продукции: Испытания… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ПСИХОТЕРАПИЯ В ГЕРОНТОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ — Комплекс психотерапевтических мер, направленных на восстановление и активизацию телесных, психических и социальных функций, навыков и возможностей, а также на решение конкретных проблемных ситуаций, с которыми пациент пожилого возраста не … Психотерапевтическая энциклопедия
Политические убийства в практике украинских националистов — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
