на+поясе

бляшка и -шечка бляха, бляшка, (на поясе) клямра, (мелкая бляшка на головном уборе) лелітка.

* * *

и Мериться мериваться

1) (страд. з.) мірятися и (редко) міритися, (измеряться) вимірятися и вимірюватися, (обмеряться) обмірятися и обмірюватися; бути міряним, ви[об]мірюваним. Дорога -тся вёрстами - дорогу міряють верствами, на верстви;

2) (взаимн. з.) - а) (мерять силы с кем) мірятися, змагатися, перемагатися, пробуватися, моцуватися, рівноважитися з ким, (вступать в состязание) іти на перемоги з ким. [Шляхетчина мірялася з москалями, з ордою, з султаном (Шевч.). Довго Петро з Остапом перемагалися (Сл. Гр.). Легше буде рівноважитись із Руссю (Куліш)]; б) (тягаться, равняться) мірятися, рівнятися з ким. [З панами не міряйсь губами (Номис)]; в) (-ться на палке, поясе и т. п. - чья очередь) вимірятися. [Наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збиратися (Пісня)].

* * *

см. мериться

ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.

* * *

ослабить ослабляти, ослабити, послабляти, послабити, ( о возжах, верёвке) попускати, попустити, (о многих) поослабляти. -ться - ослаблятися, ослабитися, послаблятися, послабитися, (о возжах, верёвке) попускатися, попуститися; (о многих) поослаблятися. Срв. Ослабевать, ослабеть. Лета -бляют ум и память - літа ослабляють розум і пам'ять. -бить действие яда - зменшити силу отрути. -бить удар, силу падение, звук, горечь - ослабити (полегшити) удар, силу падання, притишувати, притишити звук, зменшувати, зменшити гіркоту. Ослабленный - ослаблений, послаблений, попущений, зменшений.

* * *

несов.; сов. - осл`абить

1) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити

2) (уменьшать силу, степень, напряжённость чего-л.) ослабля́ти и осла́блювати, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; ( облегчать) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти

3) (делать менее упругим, менее натянутым) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; (отпускать - о верёвке, вожжах, поясе) попуска́ти, попусти́ти; ( распускать) розпуска́ти, розпусти́ти; ( уменьшать) зме́ншувати, зме́ншити