на+плодах

погустішати, погущати, (несколько) пригускнути, (о листве, деревьях) поряснішати, (сделаться плотнее) потугшати, потужавіти, (несколько) притужавіти. Сироп - тел - суроп погустішав, пригуск. Срв. Густеть.

* * *

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

порепатися, потріскати, -ся, поколотися, (о камне, штукат., стене и т. п. ещё) полупатися, (об оболочке орехов, семян т. п.) полускати(ся). [Аж шкура на їх порепалась. Хліб порепався з одного боку (Гр. Григ.). Ворота кам'яні з великого жару потріскалися (Стор.). Жовта глина покололась (на стінах) та пообсипалась (Коц.)]. Потрескавшийся - порепаний, потрісканий, поколений, полупаний. [Порепані чорні руки (Грінч.). Поколені жовті стіни (Коц.). Полупана стіна Мирн.)].

* * *

(о погоде воздухе) вогкий, гнилий; (о плодах, съестных припасах) притхлий, гнилий, пригнилий.

* * *

1) ( затхлый) за́тхлий; ( гнилостный) гнили́й, гнильни́й; ( застоявшийся) засто́яний, позасто́яний; ( испорченный) зіпсо́ваний

2) ( о погоде) во́гкий, гнили́й; ( сырой) воло́гий

1) пух (-ху). [Побачив, що то пух білий з розірваної подушки (Грінч.). Кожна паляниця як пух, як дух, як милеє щастя (Мова). Лебедячий, гусячий пух. Борода тільки пухом поросла (Свидн.)]. Пух на растениях, на плодах - пух (пушок) на рослинах, на овощах. Разориться в пух (в пух и впрах) - зруйнуватися до-щенту, до-решти, до снаги. Разбить неприятеля в пух и прах - розбити ворога до-щенту, до пня, в пень, до ноги. (См. Впух, Впрах);

2) бот., болотный пух, Eriophorum - болотяний пух.

* * *

несов.; сов. - растр`ескаться

возвр. - растр`еснуться

1) прич. змо́рщений; намо́рщений; помо́рщений

2) в знач. прил. змо́рщений; (о плодах, овощах) мо́рхлий, помо́рхлий, плю́склий

несов.; сов. - созр`еть

1) зрива́ти, зірва́ти (зірву́, зірве́ш и зі́рвеш) и мног. позрива́ти; (о цветах, плодах) рва́ти несов., ( небольшое количество) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, вирива́ти, ви́рвати; ( сдирать) здира́ти, зідра́ти (здеру́, здере́ш) и зде́рти и мног. поздира́ти

2) (добиваться чего против чьего-л. желания) зрива́ти, зірва́ти; ( хищнически присваивать) здира́ти, зде́рти

3) (гнев, зло) зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш)

1) яки́й (що) зніма́ється, знімни́й

2) (о плодах: готовый для съёма) гото́вий для збира́ння (зніма́ння); ( созревший) дозрі́лий, доспі́лий, сти́глий

несов.; сов. - урод`иться

1) (о плодах, злаках) роди́ти несов., сов., уроди́ти, несов. уроди́тися, уда́тися, зароди́ти, зроди́ти, зроди́тися

2) ( появляться на свет) прост. наро́джуватися, народи́тися, роди́тися несов., сов. уроди́тися, уда́тися, зроди́тися, породи́тися

(о человеке) захиріти, занепасти; (о плодах) зморхнути, струхлявіти, (о мн.) поморхнути, потрухлявіти.

1) - а) (загнивать) пригнивати, загнивати, (о грушах) гниличитися; (сморщиваться: об овощах, плодах) морхнути; (дряблеть) трухлявіти, плюскнути; (тухнуть) тухнути, протухати; б) (о дереве) трухнути, тряхнути, трухлявіти, порохнявіти, трупішіти;

2) (о воздухе) гнилитися, гниліти; (о погоде) - см. Мокропогодиться;

3) (о человеке) миршавіти, марніти, кволіти, хирявіти, хиріти.

I. см. Назирать.

II. Назревать, назреть -

1) (о плодах, хлебах) настигати, настигти, достигати, достигти, наспівати, наспі(ну)ти, до[по]співати, до[по]спі(ну)ти. [Оце вже ягоди настигають (Рудч.). Настигли груші, яблука (Н.-Лев.). Полуниці вже наспіли (Харківщ.). Не збирай малину, нехай трохи більше наспіне (Звин.). Жито поспіває - незабаром і жати (Сл. Ум.)];

2) (о нарыве) набирати, набрати, виспівати, виспіти, вистигати, вистигти. [Чиряк вистигає (Сл. Ум.)];

3) (перен.) наспівати, наспі(ну)ти, наростати, нарости; (о мысли) зростати, зрости; (о времени) наставати, настати, наспівати, наспіти. -вает конфликт - наростає конфлікт. Назревший - що настиг и т. п.; см. ещё Назрелый.

1) (о плодах, хлебах) достиглий, доспілий;

2) (о нарыве) набраний, виспілий, вистиглий;

3) (перен.) наспілий.