-
21 никакой
ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].* * *мест.нія́кий, усилит. анія́кий, аніякі́сінький; ( ни один) жо́дний, жо́денбез \никакой и́х, и [бо́льше] \никакой и́х — та й край, і край, та й го́ді, та й по всій спра́ві
без \никакой и́х разгово́ров — без нія́ких (без жо́дних) розмо́в
-
22 проволока
дріт (р. дроту). Кусок -ки - дротина, дротинка. Стягивать, стянуть (обтягивать, обтянуть, скреплять, скрепить) -кой - дротувати, задротувати що. [Оддайте циганові розколену макітру - нехай задротує (Звин.)]. Стянутый -кой - (за)дротований. [У мене ввесь посуд битий, але дротований, то ще держиться якось (Звин.)]* * *дріт, род. п. дро́ту; ( кусок проволоки) дроти́на -
23 расстановка
1) ( действие) розставля́ння, розста́влення, розста́ва, розстано́ва; розмі́щення, (неоконч.) розміща́ння, розмі́щування2) ( последовательность в размещении) розмі́щення, розста́ва, розстано́ва; ( порядок) поря́док, -дку\расстановка ка слов в предложе́нии — розмі́щення (розста́ва, розстано́ва; поря́док) слів у ре́ченні
3)с \расстановка кой, с \расстановка ками — по́вагом, пові́льно, спрокво́ла и спроквола́, спрокво́лу, покво́лом; диал. спроволо́ка
говори́ть с \расстановка кой — говори́ти по́вагом (пові́льно, спрокво́ла́, спрокво́лу, покво́лом)
-
24 далёкий
далекий. Более далёкий - дальший. Очень далёкий (предалёкий) - далеченний, далезний. Из далёких стран - з далеких країв, дальній. [І приїхав купець дальній (Рудан.)]. Из далёкой местности - здалека. Далёкая сторона - далека сторона; (широкий свет) світота. [Пішла за Дніпро, - така світота].* * * -
25 ёлка
ялина, ялиця. Рождественская -ка - ялинка, гі[и]льце, різдвяне гі[и]льце.* * *яли́нка; ( ель) яли́на, смере́кав \ёлка ку, \ёлка кой — в знач. нареч. в яли́нку, яли́нкою
-
26 ёлочка
ялинка, ялинонька, яличка.* * *уменьш.-ласк.яли́нка, яли́ночка, яли́нонька, ялиця, смере́чка, смері́чкав \ёлочка ку, \ёлочка кой — в знач. нареч. в сосо́нку, в яли́нку, со́сонкою, яли́нкою
-
27 закваска
Закваса (для заквашенья теста) (квасне) тісто (это - комок кислого ржаного теста, оставляемый в квашне для дальнейшего заквашивания), дріжджі (-джів) (преим. для пшеничн. теста), розкришка, (для варенца и простокваши) завданка. [Пшеничці паляниці ліпше завдавати не тістом, а дріжджами (М. Грінч.). Розкришка - це розмочені сухарі з хліба, спеченого з хмелем (Лубенщ.). Оце сметани трошки на завданку буде, як молоко на кисляк становитиму (Київщ.)]. -ка вообще как фермент для брожения - закваска; (переносно) закваска, заправа. [У них уже давно в сім'ї погана закваска завелася (Еварн.)]. С буржуазной -кой - з буржуазною закваскою, заправою.* * *1) ( действие) заква́шування, заква́шення2) заква́ска; ( для хлеба) ро́зчина, запа́ра, запа́рка, диал. цід, -у -
28 затяжка
1) см. Затягивание;2) зав'язка, затяжка, мотузок (-зка), поворозка, (гашник) очкур (-ра);3) (в неводе) матня, (в мешке) гичка;4) (проволочка) загаяння, відтягання, загайка, угайка. Курить с -кой - курити на затяжку.* * *1) ( действие) затяга́ння, затя́гування, затя́гнення; зашмо́ргування; зволіка́ння2) ( при курений) затя́жка3) ав. затя́жка4) сапожн. затя́гування -
29 звёздочка
зірочка, зіронька, зірничка, зірниченька, зоренька, зориночка, (ласкат.) ясочка, ясонька. [Оченьки, як ясоньки (Пісня)]. Картуз со -кой - картуз із зірочкою (П. Мирн.). Погоны со -ками - наплічники з зірочками.* * *1) уменьш.-ласк. зі́рочка, зі́ронька, зори́нка; (о глазах ласк.) я́сочка, я́сонька2) техн., полигр. зі́рочка -
30 звонкий
дзвінкий, (звенящий) дзвенячий, дзвенючий, тремкий, ляскучий, (гулкий) голосний, гомінкий, гучний. -кий голос - дзвінкий голос. -кий колокольчик - гомінкий дзвоник. -кая монета - тверда, бита, брязкуча монета, (по)брязкач, биті гроші. [Будуть побрязкачі - будуть і послухачі (Приказка)]. На вес -кой монеты (саркастич.) - за брязкачі. -кий, грам. - дзвінкий. [Дзвінкі звуки].* * *дзвінки́й, дзвеня́чий; (громкий, гулкий) голосни́й, гучни́й; ( с сильным резонансом) лунки́й\звонкий ий согла́сный — лингв. дзвінки́й при́голосний
-
31 игрушка
Игрушечка1) цяця, цяцька, іграшка, забавка, ум. цяценька, цяцечка, іграшечка, забавочка. [Йому добрих цяцьок не купуйте: ламає (Крим.). Маю я теж іграшок і забавок багацько… коники славні маю… (М. Вовч.)];2) (переносно) іграшка, цяцька, забавка. Быть -шкой чего, чьей - бути за іграшку чого (чому), кому, іграшкою чого, кому, за цяцьку (за забавку) кому. [Як раб скорявсь усім вередуванням, за іграшку її всім примхам був (Грінч.)]. Кошке -шки, а мышке слёзы - кішці іграшка, а мишці сльози (Номис) или Кіт гуляє, а мишка загибає;3) (что-л. изящное) цяця, цяцечка, лялечка. Домик как -шечка - будиночок, як лялечка, як цяцечка;4) (лёгкое дело) іграшка, забавка. Это ему не работа, а -шка - це йому не робота, а іграшка (забавка); це йому за іграшки.* * *1) і́грашка, ця́цька; цяця́нка; дет. ця́ця; (предмет забавы, развлечения) за́бавка, заба́ва, ви́грашкакак (сло́вно) \игрушка ка — як (на́че, нена́че, мов) і́грашка (ля́лечка, ця́цечка)
2) ( послушное орудие чужой воли) і́грашка, за́бавкабыть \игрушка кой в чьи́х-либо рука́х — бу́ти і́грашкою (за і́грашку, за́бавкою) в чиїх-не́будь рука́х
-
32 издёвка
чаще мн. Издёвки см. Издевательство.* * *уменьш. издёвочкасм. издевательствос \издёвка кой — в знач. нареч. глузли́во, глумли́во, глузу́ючи
-
33 калека
каліка (общ. р.); ум. калічка, каліченька. [Була колись Гандзя каліка небога (Шевч.)]. -ка ползающий - полазюка. -кой стать, сделаться - скалічіти, закалічіти. [На обидві руки скалічіла (Київщ.). Закалічів він давненько вже (Черкащ.)]. Полукалека - калікуватий (-того).* * *Iкалі́каII см. каликакале́ки — мн. калі́ки, -лі́к; собир. ка́ліч, -і
-
34 клубника
бот. Fragaria viridis Duch. полуниця, польовниця, ум. полуничка, полуниченька, (употр. обычно в мн. ч.) полуниці, польовниці (-ниць), ум. полунички (-чок), полуниченьки (-ньок). [Цього року полуниць зародило (Звин.). Ой на горі та суниченьки (земляника), під горою полуниченьки (Пісня)]. Место, густо заросшее -кой - черінь (череник) полуниць (Полт.).* * *полуни́ці, -ни́ць, полуни́ця -
35 клюка
костур (-ра), (ув. костуряка, ум. костурець (-рця), соб. костуряччя), карлючка, ковінька, клюка, (заострённая) ключка, ум. ключечка, (в очепе) ключ (-ча). [Спираючись на костур, тюпає бабуся (Васильч.). Позабирали сліпці костуряччя та й подалися (Яворн.)]. Сохнуло -кой - скандзюбило кого.* * *ко́стур, кові́нька, клю́чка, клю́ка, увел. костуря́ка; карлю́чка -
36 конский
кінський, конячий. -кий волос - волосінь (-ни), волосня. Сделанный из -кого волоса - волосяний. Сделанный из -кой кожи - шкаповий. [Чобітки шкапові (Шевч.)]. -кий завод - см. Конный (1) завод. -кий навоз - кінський (конячий) гній (р. гною), коняк (-ка) (и мн. коняки). -кая сбруя - (кінська) збруя. -кий топот - кінський тупіт (-поту). -кий барышник - см. Барышник. -кая грива, бот. - см. Посконник. -кий гриб, бот. Agaricus cinereus - поганка, поганий гриб (-ба). -кий каштан, бот. Aesculus Hippocastanum - кінський каштан. -кий ладан, бот. - см. Копетень. -кий хвост, бот. - см. Конехвост.* * *кі́нський, коня́чий -
37 копейка
копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.* * *копійка; копійчи́набез копе́йки [де́нег] — без копі́йки [гро́шей], без гроша́
-
38 корка
1) (плодов, овщей) шкурка, лушпайка, лушпина, лушпелина, (диал.) шалупайка, лущина, соб. лушпиння, лушпа, лушпайя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.). шкаралупа, шкарлупа, скоринка; (на поверхности земли) шка[о]рупа. [З кавуна лушпина (Васильч.). По хаті шкаралуп (кавунових), як на баштані коло куреня (Свидн.). Земля взялася шкорупою (Сл. Гр.)]. Апельсинная, лимонная -ка - помаранчова, цитринова шкурка (лушпайка, скоринка). Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) - шкарубнути, зашкарубнути, шкаруб[п]іти, зашкаруб[п]іти, зашкарупитися, братися, взятися шка[о]рупою. [Земля взялася шкорупою (Богодух)];2) (хлеба) шку[о]рина, шку[о]ринка, скорина, скоринка, (диал.) оскірок (-рка). [Такий, мамо, хліб удавсь, - під шкуринку хоч сховайсь (Грін. III). Жувала скоринку хліба (Мирний). Два мішки сухарів насушила з оскірків (Борзен.)]. Верхняя -ка - (верхня) шку[о]ринка, скоринка. Нижняя -ка - спідка, спідушка, підспідок (-дка), підошва. -ка отстаёт, отстала у хлеба - хліб відсідається, відсівся. Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки - від[ви]шмагати (відчухрати, ви(ш)парити) кого на всі боки;3) физиол., бот, техн. - корина, скорин(к)а; (плавающий слой) шкарубиння. -ка защитная - захисна шкарупа;4) (ум. от Кора) кірка.* * *1) кі́рка; (плодов, овощей) шку́рка, шкі́рка, шкаралу́па, шкаралу́пина, шкаралу́ща, шкаралу́щина, шкаралю́ща; ( шелуха) лушпа́йка, лушпи́на, собир. лушпи́ння2) (хлеба, пирога) скори́на, скори́нка, шкури́нка; диал. шкори́на, шкори́нка -
39 короткий
1) короткий (ср. ст. коротший, пр. ст. найкоротший). -кие волосы - коротке волосся. -кое платье - коротке убрання, (женское) коротка сукня. Юбка -ка - спідниця коротка (куца). Он -ток, в солдаты не годен - він малий (приземок, фам. куций), до військової служби не придатний. -кий дух, -кое дыхание - коротке дихання. -кое зренье - короткий (близький) зір (р. зору), коротко-[близько]зорість (-рости). -кая память - коротка пам'ять (-ти). Ум -ток у кого - на розум небагатий хто, малий розум у кого. Руки -ки! - руки короткі! не твоя (не ваша и т. п.) сила! тобі зась! а зась! -кий ответ - коротка відповідь. В - ких словах - коротенько, небагать(о)ма словами, в небагатьох словах. -кий звук, слог, грам. - короткий звук, склад. Делать, сделать -роче - см. Коротить и Укорачивать. Делаться, становиться, сделаться, стать -роче - коротшати, покоротшати;2) (о расстоянии) недалекий, близький (ср. ст. ближчий, пр. ст. найближчий). -кий путь - недалека (близька) дорога (путь);3) (непродолжительный) короткий, недовгий, малий. [Короткий той веселки вік дівочий (Н.-Лев.)]. Жизнь -ка - вік короткий (недовгий), життя коротке. -кий срок - недовгий (близький) строк (термін, реченець (-нця)). -кое время - малий час, мала часина, часочок (-чку), часинка. В (за) -кое время - за малий (не за великий) час, за малу часину, не за довгий час. На -кое время - на малий (на недовгий) час, на (малу) часину, на часинку, на часочок. В самом -ком времени - найближчого часу, найближчим часом, у найближчім часі;4) (о близких отношениях) близький. -кое знакомство - близька знайомість (-мости). -кие отношения, связи - близькі відносини (стосунки). Они очень -ки между собой - між їми близькі відносини (стосунки), вони приятелюють (дружать, о женщ. также подругують), (фам.) панібратаються. Быть на -кой ноге с кем - бути у близьких відносинах (стосунках), (гал.) бути на короткій (близькій) стопі, приятелювати, дружити, (о женщ. также) подругувати, (фам.) панібрататися з ким.* * *1) коро́ткий; ку́ций; ( непродолжительный) недо́вгий, мали́йв коро́тких слова́х — небагатьма́ (кількома) слова́ми, в коро́тких (в небагатьо́х, в кілько́х) слова́х, ко́ротко, сти́сло
2) (перен.: дружественный, приятельский) близьки́йна коро́ткой но́ге с кем — в близьки́х стосу́нках (відно́синах) з ким
-
40 крестьянский
селянський, мужицький, мужичий, (устар.) посполитий, (зап.) хлопський. [Оповідання з селянського життя (М. Грінч.). Про мужичі інтереси говорилось (Грінч.). Бувало дають ляхам одежу мужицьку (Драг.)]. От -кой работы не будешь богат, а будешь горбат - з селянської роботи не забагатієш, а згорбатієш. По -ски - по-селянському, по- мужицькому, (зап.) по-хлопському. [У їх усе по-панській, а в нас усе по-мужицькому (М. Вовч.)].* * *селя́нський
См. также в других словарях:
КОЙ — мест. который, какой (см. кое). Кой день прошел, тот до нас дошел, ·т.е. дожили до него. Кой сюда, кой туда, а коя ни с места. Кое снадобьеце давали вчера, того и пожалуйте. Кой леший тебя угораздил! Кой след тебе соваться туда! Кой приходил, кая … Толковый словарь Даля
КОЙ-КАК — КОЙ КАК, КОЙ КАКОЙ, КОЙ КОГДА, КОЙ КТО, КОЙ ЧТО. см. кое как и т.д. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОЙ — КОЙ, кая, кое, мест. 1. вопрос. Который? какой? (обл.). « А кой тебе годик? Шестой миновал.» Некрасов. 2. относ. Который (книжн. устар. и канц., употребление см. §73). «Раздельный акт, в коем с точностью определяется, какие угодья его двум… … Толковый словарь Ушакова
КОЙ-КАК — КОЙ КАК, КОЙ КАКОЙ, КОЙ КОГДА, КОЙ КТО, КОЙ ЧТО. см. кое как и т.д. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОЙ-КАК — КОЙ КАК, КОЙ КАКОЙ, КОЙ КОГДА, КОЙ КТО, КОЙ ЧТО. см. кое как и т.д. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОЙ-КАК — КОЙ КАК, КОЙ КАКОЙ, КОЙ КОГДА, КОЙ КТО, КОЙ ЧТО. см. кое как и т.д. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОЙ-КАК — КОЙ КАК, КОЙ КАКОЙ, КОЙ КОГДА, КОЙ КТО, КОЙ ЧТО. см. кое как и т.д. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОЙ-КАК — КОЙ КАК, КОЙ КАКОЙ, КОЙ КОГДА, КОЙ КТО, КОЙ ЧТО. см. кое как и т.д. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Кой-Яха — Характеристика Длина 14 км Бассейн Пур Бассейн рек Пур Водоток Устье Ягенетта · Местоположение 140 км по … Википедия
кой-как — См … Словарь синонимов
кой черт — нареч, кол во синонимов: 4 • на кой дьявол (46) • на кой леший (46) • на кой хрен (46) … Словарь синонимов
