на+день

1) неробітний, неробочий, (свободный от работы) вільний від праці, (выходной) вихідний, (неприсутственный) неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий. [Неробочий день (Полт.). Була п'ятниця, неробочий день - неділя мусулманська (Ле). У мене завтра вільний (від праці) (вихідний) день (Київ). В неурядові години просять не турбувати (Київ)];

2) неробітний, неробочий, (зап.) неробучий, (праздный) гулящий, вільний (від праці), (не знающий, не знавший труда) нетруджений, що праці не знає (не знав), (барский) панський, (нежный) ніжний, делікатний; срв. Гулевой. [Гулящий чоловік (Чуб. V). Все теє гуляще, дак таке випещене (Основа 1862)]. -чие руки - неробітні (неробо[у]чі, нетруджені, панські, делікатні) руки. [Наготувала і прядива, і ткання, щоб невістонька не склала руки свої неробочі (Ле). Ви паразити з водянистим мізком, ви неробучі, загрібущі руки (Франко). Білі неробучі руки (Коцюб.)];

3) неробітний, неробочий, неробітничий, неробітницький, не робочого роду, панського роду. -чее происхождение - неробітне (неробітниче) походження. -чий состав, сектор правления - неробітничий склад, сектор (неробітнича частина) управи;

4) см. Неработливый;

5) сщ. - неробітник (-ка), неробочий (-чого).

* * *

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

предл. см. От. День-ото-дня - що-день, то… [Що-день, то гірше].

* * *

см. от

переждать пережидати, переждати, сов. перечекати, перетривати, перебути що, пересиджувати, пересидіти, (остановившись) перестоювати, перестояти що, (погодить) перечасувати, перегодити, пробавитися. Срв. Выжидать. -ждать дождь, день-другой - переждати, перечекати, пересидіти, перестояти дощ, день-два дні. [Зашлюбитись - не дощик перечекати. Заміж вийти - не дощову годину пересидіти]. -ждать тяжёлое время - переждати, перетривати, перебути лиху годину. Нужно -ждать, ничего не поделаешь - треба переждати (перечасувати, перегодити) - нічого не зробиш. -ждать неделю - переждати тиждень; перетижнювати. -ждать некоторое время - переждати, перечекати, пересидіти, перечасувати, перегодити, перепустити деякий час. Давай ждать, кто кого -ждёт - давай ждати (чекати), хто кого пережде (перечекає). -жидаем его со дня на день - наджидаємо (дожидаємо) його з днини на днину. Пережданный - пережданий.

* * *

несов.; сов. - пережд`ать

1) полудень, південь (-дня), (гал.) полудне[є]. [Був полудень і сонце дуже припікало. Ліс затих під палючим гнітом літнього півдня (Грінч.). Це сталося перед півднем (полуднем). Спить до півдня]. В -день - опівдні[я], ополудні. Около -дня - під полудень, під полуднє. В самый -день - саме опівдні[я], у саме полудня. После -дня, по -дни - по-півдні, по-полудні, з-полудня. [Піду додому, а з-полудня знов прийду]. В час (в два часа и т. д.) по -дни - о першій (о другій и т. д.) годині по-півдні. Было уже за -день - уже з півдня звернуло;

2) (юг) південь, полудень. [Пташки летять з півночи на південь у теплії краї]. Ветер с -дня - вітер з півдня (з низу), вітер низовий.

* * *

1) пі́вдень, -дня, по́лудень, -дня

2) астр. пі́вдень

3) (юг) пі́вдень

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

1) проблукати, протинятися, проволочитися якийсь час; (в воде) пробродити якийсь час;

2) (о тесте в квашне) укиснути; (о вине, пиве и т. п.) вишумуватися, вимусуватися. [Уже рощина вкисла, берись місити]. Срв. Бродить.

* * *

пробурчати, пробуркотіти, проворкотіти.

* * *

1) пробурча́ти, пробуркота́ти, пробуркоті́ти

2) ( брюзжать в течение определённого времени) бурча́ти [ці́лий день], буркота́ти [ці́лий день], буркоті́ти [ці́лий день]; пробурча́ти, пробуркота́ти, пробуркоті́ти

провезти или провезть

1) провозити, провезти що куди, повз що, через що, (перевозить) перевозити, перевезти що через що, (о мн.) попровозити, поперевозити. [Повз наш двір провезли гармати. Кінь провіз тую вагу верстов зо дві (М. Грінч.). Перевозити книги через кордон]. -зить товары через границу - перевозити крам через кордон;

2) -зить (известное время) - провозити, повозити, вивозити якийсь час; (очень долго) поповозити; (утратить возя) провозити. [Цілий день провозив дрова (Сл. Ум.). Поповозив дрова ввесь день, а тепер увесь як побитий (М. Грінч.). Вас возив до міста та й свою свиту провозив - хтось потяг з воза (М. Грінч.)]. Провезённый - провезений, перевезений.

* * *

прогладить

1) по чём, кого - гладити, погладити по чому, кого;

2) (сукно утюгом) пропрасовувати, пропрасувати що (сукно); прасувати, випрасувати (нашвидку) що (вбрання);

3) (прожечь насквозь утюгом) пропалювати, пропалити (праскою, залізком) що; (прорвать гладя) продирати, продерти (праскою, залізком) що;

4) (известн. время) прасувати, пропрасувати якийсь час. [Цілісінький день пропрасували];

5) -дить зайца, охотн. - проморгати, проґавити зайця. Проглаженный - погладжений; пропрасований, випрасуваний; пропалений; продертий. -ться (утюгом) -

1) прасуватися, випрасуватися, бути випрасуваним;

2) (прожигаться при глажении) пропалюватися, пропалитися, бути пропаленим.

* * *

несов.; сов. - прогл`адить

1) пропрасо́вувати, пропрасува́ти, прогла́джувати, прогла́дити

2) (несов.: гладить в течение определённого времени) прасува́ти [ці́лий день], пропрасува́ти, гла́дити [ці́лий день], прогла́дити

прокатать

I. 1) (известное время) (бельё) прокачати, (катком) промаґлювати (який час білизну, плаття); (яйца в детск. игре) прокачати (крашанки який час). [Промаґлювала цілий день білизну];

2) прокатати кого (кіньми);

3) прокатати, витрачати, витратити (гроші и т. п.) на прокаташки, промантачувати, промантачити, промарнотратити, промарнотравити що. -тать яичко - прокачати, програти яєчко. Прокатанный - витрачений на прокаташки; промантачений, промарнотрачений; програний. -ться -

1) (на лошадях, на лодке) кататися, прокататися. [Сьогодні цілий день прокатався на конях];

2) програтися (качаючи яйця).

II. Прокатывать, прокатить -

1) (что-н. на известном расстоянии, мимо чего-н.) котити, прокочувати, прокотити що повз що;

2) (кого в экипаже) катати, прокатати кого. Садитесь, дети, я вас -качу - сідайте, діти, я вас прокатаю. -тить на вороных кого - чорняками закидати кого, чорняків накидати кому, не обрати кого;

3) проїжджати, проїздити, проїхати, пробігати, пробігти мимо чого, повз що. Прокаченный - прокочений. -ться -

1) котитися, прокочуватися, прокотитися мимо чого, повз що. [Прокотилося яблучко повз ноги];

2) кататится, прокататися. [Син каже: прокатаємось! (Рудч.)]. II.. Прокатывать, прокатать и прокатить (железо, медь) - вальцювати, провальцьовувати, провальцювати (залізо, мідь). Прокатанный - провальцьований, вальцьований. -ться - вальцюватися, провальцьовуватися, бути провальцьованим.

* * *

1) проко́чувати, прокоти́ти

2) (катать, возить) прока́тувати, проката́ти

1) (разглаживать, выравнивать, приминать) прока́чувати, прокача́ти; ( дорогу) уко́чувати, укоти́ти, уторо́вувати, уторува́ти

2) техн. прока́тувати, проката́ти

3) (несов.: катать в течение определённого времени) ката́ти [ці́лий день], проката́ти

проклеить

1) проклеювати, проклеїти, (во множ.) попроклеювати що чим;

2) (целый день) проклеїти (цілий день). Проклеенный - проклеєний. -ться - проклеюватися, бути проклеєним.

* * *

несов.; сов. - прокл`еить

1) прокле́ювати, прокле́їти

2) (несов.: клеить в течение определённого времени) кле́їти [ці́лий день], прокле́їти

проковать

1) (что-л. насквозь; целый день) проковувати, прокувати (що наскрізь; цілий день);

2) кувати, проковувати, прокувати, виковувати, викувати що. Прокованный - прокований, прокутий; викуваний, викутий.

* * *

несов.; сов. - проков`ать

1) техн. проко́вувати, прокува́ти

2) (несов.: ковать в течение определённого времени) кува́ти [ці́лий день], прокува́ти

прокидатися якийсь час; срв. Метаться. [Слабий усю ніч прокидався по ліжкові в гарячці].

* * *

пропахать

I. (борозду) проорювати, проорати (борозну). -хать целый день - орати, виорати, проорати ввесь день. Пропаханный - проораний.

II. Пропахивать, пропахнуть чем - напахуватися, напахатися чим, пропахуватися, пропахатися чим, (неприятным чем) просмердітися чим. Пропахший - пропахлий, пахущий чим. [Прийдем було у кімнаточку душну, ліками пахущу; у подушках лежить недужа (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - пропах`ать

1) проо́рювати, проора́ти и попроо́рювати

2) (несов.: пахать в течение определённого времени) ора́ти [ці́лий день], проора́ти

сов. проходить проходжувати, проходити, сов. проходити (яке віддалення або який час), виходити (який час); срв. Проходить. [Хотіла було сваритися на дочку, що довго проходила (Квітка). І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?.. Ось до якої пори виходив (Мирн.)]. Он нередко -вает целые дни - він частенько проходжує цілі дні. Ежедневно -ваю вёрст по пять - що-дня проходжу верстов по п'ять. Он целый день -дил по-пустому - він цілий день проходив, виходив дурно, даремно.

* * *

1) ( лошадь) води́ти [на прохі́дку], прово́дити, прово́джувати

2) (многокр.: проходить) прохо́дити [не раз], ходи́ти

1) прошаруді́ти, прошурхота́ти, прошурхоті́ти

2) ( шуршать в течение определённого времени) шаруді́ти [ці́лий день], прошаруді́ти, шурхота́ти [ці́лий день] прошурхота́ти, шурхоті́ти [ці́лий день], прошурхоті́ти

нрч. не по-людському; не так, як у людей, (фамил.) в півтора людського. [У тебе все не по-людському, - черевик он на столі! (Мирг.). Справив собі в півтора людського кожушину (Полт.)]. -ски живут, - день-деньской содом - не по-людському живуть (у їх не так, як у людей), - день-у-день сварка (колотнеча, содома).

пробути, перебути, вибути. [Місяців зо два пробуду на селі. Днів зо два або й зо три перебудемо (М. Вовч.). Дев'ять років вибув він там у школі]. -быть день где-либо - перебути день де, переднювати де. -быть ночь где - перебути ніч, переночувати де. [У сина день переднюю, у дочки ніч переночую - так і живу]. -быть условленное время - вибути що; (до конца срока) добути чого. [Умовились ми, що вибуду я в його рік, і таки вибув. Грошей не дають наймитові, кажуть, щоб добув году]. -быть известное время кем, чем - вибути якийсь час ким, чим. [Вибув я там писарем чотири роки]. -быть врачём - пролікарювати; (учителем) провчителювати и т. д.

будень (р. будня), будній (буденний) день, робоча днина. В будень - на будні. [А ви приходьте не в неділю, а на будні, - ну, у вівторок].

* * *