-
1 невестка
невістка, (диал.) невіхна (-ни), (жена сына ещё) синова, (жена брата) братова (- вої), (жена мужнина брата) ятрівка. [Невістка - чужа кістка (Приказка). Прийшла свекруха невіхну побужати (Метл.). З братом я помирюся, а з братовою - ніколи (Звин.)]. Быть -кой - бути невісткою, невістчити. [Сімнадцять років я коло неї невістчила (Липовеч.)].* * *неві́стка; ( жена брата) бра́това, -ої; (жена сына диал.) синова́ -
2 fratriage
-
3 half-nephew
-
4 half-niece
nдочка однокровного (єдиноутробного) брата; дочка однокровної (єдиноутробної) сестри* * *nдочка брата або сестри по одному з батьків; племінниця -
5 брать
1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];3) забирати. [Він мене з собою забірає];4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];19) (б. в свидетели) брати за свідка;20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].* * *1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти -
6 завидно
заздро, завидно, заздрісно. [Треба крови, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті (Шевч.)]. Мне -но - мені заздро, я заздрю, мене завидки беруть (узяли) на кого, на щось (на чиєсь щастя и т. п.). Мне -но, что вы едете за границу - мені завидно (заздро) на вас (я заздрю вам), що ви їдете за кордон.* * *1) нареч. зави́дно; прина́дно, прина́дливо; споку́сливо2) в знач. сказ. зави́дно, за́здро, за́здрісно\завидно но кому́ — за́видно (за́здро, за́здрісно) кому́; за́видки беру́ть кого
-
7 их
I. мест., род. и винит. мн. от Он їх, (после предлогов) них и їх (зап. них). [Заріж і їх (Шевч.). Я на сторожі коло їх поставлю слово (Шевч.). Наклав між їх (Грінч. I). Обороняючи од них свої бджоли (Куліш). Просити в них ласки (Франко)].II. мест. притяж. їхній, (реже) їх. [Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні (Олесь). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Що- до їхньої української освіти… (Єфр.). Нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись (Шевч.). На їх окраденій землі (Шевч.). Історія їх кохання (Грінч.)]. Живём их или ихними милостями - живемо їхньою ласкою, з їхньої (з їх) ласки. Я видел их брата - я бачив їхнього брата. Все дети их больны - усі їхні діти (усі діти в них, в їх) хорі (слабі).* * *I мест.1) (род. п., вин. п. от "они") їх2) ( притяжательное) ї́хній, - їхII межд.; тж. и-ихех, е-ех, іх, і-іх -
8 лучше
1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.* * *1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше3) в знач. част. кра́ще, лі́пше4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше -
9 brotherless
-
10 brotherless woman
жінка, яка не має брата -
11 first cousin at one remove
двоюрідна племінниця; двоюрідний племінник; син двоюрідного брата ( або двоюрідної сестри)English-Ukrainian law dictionary > first cousin at one remove
-
12 first cousin twice removed
онук (онучка) двоюрідної сестри ( або двоюрідного брата)English-Ukrainian law dictionary > first cousin twice removed
-
13 both
1. adjобидва, обидві; і той і іншийthey are both surgeons, both of them are surgeons — вони обидва хірурги
you can't have it both ways — розм. не можна мати і те й інше; доводиться вибирати одно з двох
2. advтеж, також3. pronобидва, обидві; і той і інший4. conjboth... and — не тільки..., а (але) й; як... так і; і... і
he is both a good doctor and a delicate man — він не тільки хороший лікар, але й чуйна людина
he knows both English and French — він знає як англійську, так і французьку мову
* * *I aобоє, обидві;, той, іншийII advapx.1) теж, також2) однаково, одночасноIII pronобоє, обидві;, той, інший -
14 brother
1. n (pl тж brethren)1) брат2) близький друг, товариш (по спілці); колега; побратим; братуха3) земляк4) член релігійного братства; чернець2. v1) ставитися, як до брата2) називати братом3) приймати до братства* * *I n; (pl тж. brethren)1) братsworn brothers — названі брати, побратими
2) близький друг, брат; друг, приятель3) ( pl brethren) побратим, колега4) земляк5) брат, член релігійного братерства; чернецьII vставитися по-братерському; називати братом; приймати в братерство -
15 cadetship
-
16 elderborn
aстарший (про брата, сестру) -
17 for
1. prep1) для2) протягом3) до; в, у; на4) задля, заради, за, на, для5) від, через, з-за, за, зto thank for smth. — дякувати за щось
6) замість, заwhat is the English for — «птах»? — як англійською мовою «птах»?
7) наan engagement for this evening — побачення, призначене на сьогоднішній вечір
8) на честь9) (для того) щобI came here for to see him — я прийшов сюди, щоб побачитися з ним
10) до11) щодоI walked fast for fear I should be late — я ішов швидко, щоб не спізнитися
for all that — незважаючи на все; і все-таки, всупереч усьому
for ever, for good — назавжди
for instance, for example — наприклад
for certain, for sure — напевно, безсумнівно
for myself, for my part — щодо мене
2. conjтому що; боthe windows were open for it was hot — вікна були відчинені, бо було жарко
* * *I [fxː] n II prep1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія наfor a year — на рік; час, день, на який що-небудь призначено на
2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за5) указує на причину або привід вiд, за, через; по6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача10) що стосується, по відношенню до11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)13) у сполученняхIIIbut for — без, крім; якщо б не
-
18 fraternize
v1) брататися2) ставитися по-братерському3) спілкуватися з населенням окупованої країни4) евф. спілкуватися з жінками окупованої країни* * *v2) cл. спілкуватися з населенням окупованої країни або країни розміщення військ; вступати в зв'язок з жінкою з місцевого населення; поводитися запанібрата; фамільярничати3) брататися -
19 from
prep1) у просторовому значенні — від, з, із2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на3) вказує на часові відношення — з, від, через4) вказує на джерело, походження тощо — від, зhe is from Kyiv — він (родом) із Києва
5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — уto buy smth. from smb. — купити щось у когось
7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, черезto do smth. from necessity — робити щось через необхідність
9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з10) показує співставлення, розрізнення — відcan you tell him from his brother? — ви можете відрізнити його від його брата?; ви можете сказати, де він, а де його брат?
from above — зверху, згори
from among, from amongst — з
from before — до
from behind — з-за, із-за, з-поза
they appeared from behind the house — вони появилися (вийшли) з-за будинку
from below — з-під; знизу
from between — з, із-за
from beyond — з-за, із-за
from off — з
from outside — іззовні; знадвору
from over — з-за, із-за
from... till — від... до; з... по
from...to — від... до; з... у
far from — далеко не, аж ніяк не
* * *prep1) у просторовому значенні вказує на вихідний пункт дії або руху з; вихідний пункт при визначенні або відліку відстані від; положення предмета або його частини стосовно іншого предмета на; з, зі2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від6) указує на зіставлення від7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, заfrom across — із-за, з-за ( моря)
from among, from amongst — з ( натовпу)
from before — до
from behind — із-за, з-за ( будинку)
from below — з-під; знизу
from beneath див. from under. from between — з, із, із-за, з-за ( фіранки)
from beyond — із-за, з-за ( гір)
from L to R, from left to right — зліва направо ( про людей на фотографії)
from off — з
from round — з-за ( рогу)
from... till 3... — до, від... до, 3... по
from... to 3... — в, від... до від... до, 3... до
from under, from underneath — з-під ( землі)
-
20 full blood
1) рідний (про брата, сестру); юp. повнорідний2) чистокровний
См. также в других словарях:
брата́н — братан … Русское словесное ударение
брата́ние — братание … Русское словесное ударение
брата́ться — брататься, аюсь, аешься … Русское словесное ударение
Брата родного знаешь, а ума его не знаешь. — Брата родного знаешь, а ума его не знаешь. См. ЧЕЛОВЕК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
брата́н — а, м. обл. Родной или двоюродный брат … Малый академический словарь
брата́ние — я, ср. Действие по знач. глаг. брататься … Малый академический словарь
брата́ться — аюсь, аешься; несов. 1. (сов. побрататься). устар. Становиться побратимами, заключать братский союз. 2. Проявлять братские чувства, вступать в тесные дружеские отношения. Сам Паратов ставит себя слишком высоко и не со всяким станет брататься.… … Малый академический словарь
Два Брата — может означать: Содержание 1 География 2 Кино 3 Литература 4 См. также … Википедия
Два Брата (остров, Дальнегорск) — У этого термина существуют и другие значения, см. Два Брата. Два Брата (Два Пальца) Два Брата, вид … Википедия
Два Брата (острова, Владивосток) — У этого термина существуют и другие значения, см. Два Брата. Два Брата … Википедия
Три брата (Рига) — У этого термина существуют и другие значения, см. Три Брата. Архитектурный комплекс Три брата Trīs brāļi … Википедия