начать+разговор

1) затронуть больной вопрос

2) to introduce (to attack) a sore/painful (disagreeable) subject начать разговор на (затронуть) больной (неприятный) вопрос

- at the mention of smb, smth

- mention smb, smth

I

1. без вступления. Müqəddiməsiz əsər произведение без вступления

2. без предисловия

II

в знач. нареч.

1. без вступления

2. без предисловия. Söhbəti müqəddiməsiz başlamaq начать разговор без предисловия

1. прич. от нужнаҥдаш

2. прил. обеднённый

3. в знач. сущ. обеднение

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шомак

Сравни с:

илымаш-шӱлымаш, илымаш-кутырымаш

1. прич. от нужнаҥдаш.

2. прил. обеднённый. Нужнаҥдыме пӱ ртӱ с обеднённая природа; нужнаҥдыме мланде обеднённая земля.

□ Ял калыкым нужнаҥдыме корно дене тетла каяш ок лий. Нельзя больше идти по пути обеднения сельского населения.

3. в знач. сущ. обеднение. Йылме нужнакдыме ваштареш мутым лукташ кӱ леш. Надо начать разговор против обеднения языка. Пӱ ртӱ сым нужнаҥдыме дене илышат вашталтеш. От обеднения природы и жизнь изменится.

Г. ша́мак

1. слово; единица речи, звуковое выражение одного предмета мысли. Ласка шомак нежное слово; шомакым кусараш перевести слово.

□ – Могай улметым мый каласенат ом керт, шомакымат ом му. З. Каткова. – Я даже не могу сказать, каков ты, не нахожу слов. «Пире» шомакым колмек, Япык омывелже денак кынел шинче. А. Юзыкайн. Услышав слово «волк», Япык сел спросонья.

2. слова, высказывание, выражение мысли, фраза, речь, мнение. Эн первыяк мир нерген лие шомак, ик еҥсемын рӱ ж пеҥгыдемдышт Декретым. А. Бик. В первую очередь речь зашла о мире, дружно, как один человек, утвердили Декрет. (Мачук:) Ачий, тый ушан шомакым от колышт гынат, ойлыде чонем ок чыте. М. Шкетан. (Мачук:) Отец, хотя ты не слушаешь умных слов, но я не могу не сказать (букв. не говорить душа не терпит).

3. слово, слова; текст, на который написана музыка. Муро семже раш шокта, шомакше гына чыла ок шокто. М. Шкетан. Мелодия песни слышна ясно, лишь слова не все слышны. Мурын пытартыш шомакшым Анан Пагул шуйдарен колта. М. Шкетан. Последнее слово песни Анан Пагул растягивает.

4. слух, весть, сплетня, известие о чём-л. Еш коклаште кеч изи вашталтыш лиеш гынат, ял мучко тунамак шомак шарла. М. Казаков. Произойдёт лишь малейшее изменение в семье – тотчас же по деревне распространяются разные слухи. Омо дене тӱ рлӧ куныжым ужым – шомак лийшашлан ужынам. МФЭ. Во сне я видела всякий мусор – к сплетням видела.

5. слово, повествование, сказание. Патыр нерген шомак слово о богатыре.

□ Кӱ рлына тышан Муро апшат нерген шомакнам. К. Васин. Прервём на этом наше слово о кузнеце песен.

6. слово, обещание, уверение. Шомакым кучаш держать слово.

□ Молан, монден шке пуымо шомакым, Тый лишыл еҥым шке верч чевертет? М. Якимов. Почему, забыв данное тобой слово, ты заставляешь близкого тебе человека краснеть?

7. брань, ругань, ругательства, ссора, сопровождаемая грубыми словами. Каныме олмеш Овойлан чӱ чкыдын шомак логалын, южгунам кыралтынат. «Мар. ӱдыр.». Вместо отдыха Овою часто доставалась брань, иногда и побои.

8. в поз. опр. словесный; слова, состоящий из слов, относящийся к слову. – Шого-шого... – кочан шомак кышкаржым чарен шогалтыш Макси. А. Краснопёров. – Постой, постой... – остановил старика (букв. словесный цилиндр старика) Макси. Мыят, шомак саскам шӱ м тич поген, совет салтакым саламлем. М. Емельянов. Я тоже, собрав полное сердце словесных плодов, приветствую советского солдата. Ср. мут.

◊ Неле шомак обидное, резкое слово. См. неле. Поро шомак дене шарналташ (шарнаш) поминать (помянуть), вспоминать (вспомнить) добром (добрым словом). Илен-толын, мемнам у тукым поро шомак дене тек шарналтыже. В. Иванов. Со временем пусть новое поколение вспомнит нас добрым словом. Тореш шомакым каласаш (пелешташ) прекословить, перечить, возражать, возразить. (Пӧ ча:) Нигунам ик тореш шомакымат тыланет ом пелеште. М. Рыбаков. (Пӧ ча:) Я тебе никогда не буду прекословить. Шолдыра шомак резкие, грубые слова. См. шолдыра. Шомак йымалне илаш жить в постоянной ссоре. Шомак йымалне илымем ок шу. Д. Орай. Я не хочу жить в постоянной ссоре. Шомак нумалше болтун, болтушка; говорящий то, о чём не следует. (Ялантай:) Шомак нумалше ӱдыр отыл, палем. К. Коршунов. (Ялантай:) Я знаю, ты девушка не болтливая. Шомак толмашеш вводн. сл. к слову, кстати, по поводу чего-л. Шомак толмашеш, варарак мемнан дене ик пачерыште Аркадий чӱ чӱ ила ыле. «Мар. ком.». К слову, в одной квартире с нами позже жил дядя Аркадий. Шомаклан кӱ сеныш ок пуро за словом в карман не лезет; находчивый в разговоре. – Писатель вате чыла палышаш, – Раиса Васильевнат шомаклан кӱ сеныш ыш пуро. Г. Пирогов. – Жена писателя должна всё знать, – и Раиса Васильевна за словом в карман не полезла. Шомакым вашталташ перемолвиться, немного поговорить, перекинуться словечком, побеседовать. Миклай дене шомак вашталтыме шуын. В. Косоротов. Хотелось перемолвиться с Миклаем. Шомакым колышташ слушаться, послушаться; подчиняться чьим-л. распоряжениям; следовать чьим-л. советам. Окси пашалан тале кушкын, шомакым колыштын. «Ончыко». Окси росла трудолюбивой, слушалась. Шомакым лукде безоговорочно, без слов, без всяких оговорок, отговорок, беспрекословно. Капитуляций нимогай уто шомакым лукде лийшаш. В. Юксерн. Капитуляция должна состояться безоговорочно. Шомакым лукташ заводить (завести) речь, начать разговор. (Эрик:) Мыняр тӱ лышыч? (Лена:) Тыгай шомакым ит лук. Шольым улатыс. Ю. Артамонов. (Эрик:) Сколько ты заплатила? (Лена:) Даже речи об этом (букв. такой) не заводи. Ты же мой брат. Шомакым мардежыш кышкаш бросать слова на ветер; произносить (произнести), говорить (сказать) и т. п. впустую. Барин шомакым мардежыш ок кышке, мом каласа, тудо шукталтынак толеш. А. Юзыкайн. Барин слов на ветер не бросает, что скажет, то сбывается.

Г. житьё-бытьё; жизнь, существование (букв. жизнь-дыхание). Шаям тӹ нгӓ лмешкӹ, делегаци икманяр хозяйствын ӹ лӹ ш-шӱ лӹ шӹ штӹм анжен лӓктӹн. «Жера». Прежде чем начать разговор, делегация ознакомилась с жизнью нескольких хозяйств. Ср. илымаш-шӱ лымаш, илымаш-кутырымаш.

1) дословный

2) дословно

пов.н.urat

1) понуд. от urargha

2) отгораживать/отгородить; ограждать/оградить

3) окружать/окружить; обступить

4) обходить; объехать

m -(e)s, Gänge

1) только sg походка; аллюр ( лошади)

2) только sg ход, движение

3) авто скорость, передача

4) блюдо

5) коридор, ход, проход

несов.; разг.

интегеү, ғазапланыу, яфаланыу, этләнеү

begin* (d., + ger. или + to inf.), start (d., + ger.); commence (d., + ger.)

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать