Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нация

  • 1 нация

    нація. [Вважаючи свою народність за українську націю (Грінч.)].
    * * *
    на́ція

    Русско-украинский словарь > нация

  • 2 народ

    1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;
    2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];
    3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);
    4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].
    * * *
    1) наро́д, -у
    2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -у

    на весь \народ д — ( громогласно) на весь мир

    на \народ де — ( при людях) при лю́дях, прилю́дно

    Русско-украинский словарь > народ

  • 3 народность

    1) (свойство) народність; (простонародность) простонародність, простолюдність (-ности);
    2) (нация) народність, народ (-да) и (реже, гал.) нарід (-роду), нація, національність (-ности). [Не потоне народ наш без сліду в народностях инших (Самійл.)].
    * * *
    I
    наро́дність, -ності
    II
    оша́тність, -ності, наря́дність; чепу́рність, пи́шність

    Русско-украинский словарь > народность

  • 4 национальность

    1) (принадлежность к нации) національність (-ности). [Дороге право своєї національности (Куліш)]. Ваша -ность? - ваша національність?;
    2) національність, нація, (народность) народність (-ности); срв. Нация. [Доки буде на світі хоч одна пригнічена національність (Грінч.). Панувала зверху (польщина), понявши саму шляхту руську, а внизу - яка була народність у хліборобів, така й зосталась (Куліш)].
    * * *
    націона́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > национальность

  • 5 отдельный

    окрем(н)ий и окром(н)ий, окро[е]мішний, опрічний и -ній, осо[і]бний, особшаний; відрубний; (взятый порознь, в одиночку) нарізний, поодинокий; (находящийся отдельно от жилья) відшибний. -ный договор - окрем(н)ий договір. -ное издание - окре[о ]ме видання. -ное купэ - окреме купе. -ная комната - окрем(н)а (опрічна, осібна) кімната (хата). -ная нация (народ) - окрем(н)а (окромішня, осібна, опрічна, відрубна) нація (народ). -ные фразы - (в отрывистой речи) окремі фрази, (выделенные) опрічні фрази (речення). -ное управление, суд - осі[о]бне урядування, осі[о]бний суд. Две -ные части одного целого - дві відрубні частини одного цілого. -ные люди, писатели, факты, явления - поодинокі люди, письменники, поодинокі (відособлені) факти, з'явища. -ный огород - відшибний город.
    * * *
    окре́мий, окре́мішній, осі́бний; (некоторый, какой-то) поодино́кий; ( обособленный) відокре́млений, відру́бний, опрі́чний; ( не соединённый с другими однородными предметами) порі́знений

    отде́льная гра́мота — ист. відді́льна гра́мота

    Русско-украинский словарь > отдельный

  • 6 подчинённый

    1) (в знач. им. сущ.) підлеглий, підручний, підвладний (-ного), підручник, послухач, покірник;
    2) (в знач. прил.: зависимый) підлеглий, підвладний, підручний, підпорядкований. Я человек -ный - я людина підлегла, підвладна. -ная нация - підлегла, підвладна нація. -ное предложение, грам. - підрядне, підлегле речення.
    * * *
    1) прич. підко́рений; підпорядко́ваний; упідле́глений
    2) в знач. прил. підле́глий; ( подвластный) підвла́дний; (неосновной, второстепенный) підпорядко́ваний
    3) в знач. сущ. підле́глий, -ого; ( шире) підвла́дний, -ого; ( подручный) підру́чний, -ого
    4) грам. підпорядко́ваний прич., в знач. прил.; (в знач. прил.: о предложении) підря́дний

    Русско-украинский словарь > подчинённый

  • 7 притеснять

    притеснить
    1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;
    2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -
    1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;
    2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -
    1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;
    2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - притесн`ить
    гноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, утісня́ти, утісни́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский словарь > притеснять

См. также в других словарях:

  • нация — и, ж. nation f. , пол. nacya < , лат. natio племя, народ. Первоначально в речи польски и французски двуязычных лиц (дипл. круги). Бирж. 132. 1. Исторически сложившаяся устойчивая общность людей, характеризующаяся общность языка, территории,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • НАЦИЯ —         (от лат. natio племя, народ), историч. общность людей, складывающаяся в ходе формирования общности их территории, экономич. связей, лит. языка, некоторых особенностей культуры и характера.         В бурж. социологии и историографии нет… …   Философская энциклопедия

  • НАЦИЯ — (лат.). Народ, вообще люди, говорящие одним языком, связанные общностью происхождения и историческими традициями, а также племенным единством. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. НАЦИЯ [лат. natio племя …   Словарь иностранных слов русского языка

  • НАЦИЯ — Идея нации есть не то, что она сама думает о себе во времени, но то, что Бог думает о ней в вечности. Владимир Соловьев Нация есть сообщество людей, которых объединяют иллюзии об общих предках и общая ненависть к соседям. Уильям Индж Робинзон с… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • НАЦИЯ — НАЦИЯ, нации, жен. (лат. natio). 1. Исторически сложившаяся часть человечества, объединенная устойчивой общностью языка, территории, экономической жизни и культуры. Нация является не просто исторической категорией, а исторической категорией… …   Толковый словарь Ушакова

  • Нация — (от лат. natio племя, народ) историчес­ки сложившаяся в процессе развития устойчивая об­щность людей, проживающих на одной территории, имеющих общую культуру, язык, самосознание. Ха­рактеризуется экономической общностью и единой, многообразно… …   Политология. Словарь.

  • Нация —  Нация  ♦ Nation    Народ, рассматриваемый скорее с политической, чем с биологической или культурной точки зрения (нация – не раса и не этнос); скорее совокупность индивидуумов, чем институт (нация не обязательно равнозначна государству). Ренан… …   Философский словарь Спонвиля

  • нация — народ, национальность, племя; этнос, язык Словарь русских синонимов. нация национальность, народ, племя; язык (устар.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • Нация — Нация: а) согражданство, консолидированная совокупность граждан одного государства, обладающая при сохранении этнического, религиозного и расового разнообразия общностью языка, общностью культуры с присущей ей самостоятельной системой ценностей,… …   Официальная терминология

  • нация —     НАЦИЯ, народ, национальность, устар. племя, устар. язык …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НАЦИЯ — (лат. natio племя, народ) 1) в теории права историческая общность людей, складывающаяся в процессе формирования общности их территории, экономических связей, языка, некоторых особенностей культуры и характера, которые составляют ее признаки. В… …   Юридический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»