-
1 наук
• nauk (2.p. mn.č.)• věd (2.p. mn.č.) -
2 наукæ
см. зонад -
3 наукӕ
მეცნიერება -
4 наукæттаг
парусина, парус -
5 бакалавр естественных наук
BSc сокращение:Русско-английский синонимический словарь > бакалавр естественных наук
-
6 доктор филологических наук
Русско-английский большой базовый словарь > доктор филологических наук
-
7 доктор философских наук
Русско-английский большой базовый словарь > доктор философских наук
-
8 доктор химических наук
Русско-английский большой базовый словарь > доктор химических наук
-
9 Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ім. Г.С. СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ - наукова установа для розробки фундаментальних проблем філософської науки і координації філософських досліджень в країні, підготовки наукових кадрів. Створений 1946 р. в Києві. І. ф. очолювали: акад. М.Е. Омельяновський (1946 - 1952), чл.-кор. Д.Х О. стрянин (1952 - 1962), акад. П.В К. опнін (1962 - 1968), акад. В.І. ІПинкарук (1968 - 2001), од 2001 р. - чл.-кор. М.В. Попович. У розвитку І.ф. вирізняється три періоди. Перший (1946 - 1960) характеризується тим, що його наукова діяльність була дуже обмеженою ідеологічним контролем. Однак уже в той час І.ф. видав пращ, в яких зроблено серйозні кроки до осмислення досягнень фізики пер. пол. XX ст. (М.Е. Омельяновський, М.Б. Вільницький), висвітлення світогляду визначних представників укр. культури і науки - Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, П. Грабовського, М. Максимовича (Д-Х. Острянин, І.П. Головаха, В.Ю. Євдокименко, М.В. Гончаренко, О.Г. Білоус). Другий період (1961 - 1990) відзначається потужним професійним зростом і кадровим зміцненням, істотним розширенням і урізноманітненням тематики досліджень, різким скороченням кон'юнктурної тематики, створенням нових та реорганізацією існуючих наукових підрозділів, надаючи їм нового наукового спрямування. Попри незначну кількість видань, які мали апологетичний характер і намагалися підвести філософський ґрунт під ідеологічні та політичні догми, що нав'язувалися, переважна більшість наукових розробок і видань цього періоду були присвячені актуальним проблемам філософської науки. В цей час започатковуються нові наукові напрями, набирають нового повороту існуючі. Виросла група науковців, яка отримала наз ву "Київської школи філософів". Засновано новий напрям у філософії науки - логіку наукового дослідження (П.В. Копнін, М.В. Попович, С.Б. Кримський, П..Ф. Йолон, А.Т. Артюх, Є.Є. Лєдніков), у межах якого засобами формального та концептуального аналізу досягається реконструкція наукового дослідження як логічно послідовного процесу. Накреслився відхід від ортодоксальних схем аналізу філософських проблем природознавства і перехід до розробки нового концептуального апарату (П.С. Дишлевий, Н.П. Депенчук, Ф.М. Канак, В.С. Лук'янець). Розгортаються дослідження філософських проблем людини, умов формування та функціювання людського світогляду, людського світовідчуття та світосприймання (В.І. Шинкарук, В.П. Іванов, О.І. Яценко, М.Ф. Тарасенко, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов). Висвітлення історії укр. філософії та укр. культури взагалі вперше було поставлено на міцну базу історичних першоджерел. Розпочато вивчення недосліджених періодів, подій і явищ укр. філософської культури, філософської спадщини визначних мислителів минулого, зокрема, діячів Києво-Могилянської академії (В.М. Нічик, В.С Г. орський, М. В. Кашуба, М. Рогович, В.І. Іваньо). Видані фундаментальні праці з історії класичної нім. філософії (В.І.Шинкарук, М.О. Булатов). Були виконані розробки з методології соціального пізнання (В.І. Куценко, М.М. Мокляк, І.В. Бойченко, М.І. Михальченко, Ю.Д. Прилюк), соціально-психологічної структури особи та умов її формування (Л.В С. охань, О.А. Донченко). Вперше в Україні були застосовані методи конкретної соціології до вивчення радянської дійсності і обґрунтовані соціологічні концепції, істотно відмінні від офіційних (В.П. Чорноволенко, Ю.П. Сікорський, В.Л. Оссовський, В.І. Волович, В.І. Паніотто, А.О. Ручка, Є.І. Головаха, К.К. Грищенко). В кінці 70-х соціологічні підрозділи були об'єднані у Відділення соціології І.ф., а в кінці 80-х реорганізовані в окремий Ін-т соціології НАН України.. За свої наукові новації І.ф. і його науковці зазнавали гострих ідеологічних нападів та політичних звинувачень з боку партійних органів і ортодоксальних філософів. У третій період (од 1991р.) була перебудована тематика і науково-організаційна структура І.ф. відповідно до сучасних потреб трансформації укр. суспільства та духовного відродження, тенденцій розвитку світової філософської науки. Здійснені розробки і видані фундаментальні праці з актуальних проблем філософської антропології (В.І. Шинкарук, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов, Є.І А. ндрос), філософії культури та методологічних засад осмислення історії укр. культури (В.І. Шинкарук, М.В. Попович, С.Б. Кримський, Є.К. Бистрицький, С.В. Пролеєв), естетики та філософії мистецтва (В.І. Мазепа, О.В. Білий, Р.П Ш. ульга), етики (В.А. Малахов, А.М Є. рмоленко), філософії дискурсу і філософських проблем знакових систем (М.В. Попович), логіки (А.Т. Ішмуратов, В.Й О. мельянчик), методології науки (С.Б К. римський, В.І. Кузнєцов, П.Ф. Йолон), філософії природознавства (В.С. Лук'янець, М.О. Кравченко, Л.В. Озадовська, В.Л. Храмова), екології (Ф.М. Канак, М.М. Кисельов, В.С. Крисаченко), соціальної філософії і філософії історії (М.М. Мокляк, В.І. Бойченко, В.Й. Коцюбинський), філософії нації та етносу (М.Т. Степико, Б.В. Попов, Л.Є. Шкляр), політичної філософії (В.С. Лісовий, Г.В Б. адзьо), історії філософської думки Київської Русі (В.С. Горський, Т.С Г. оліченко), філософської думки XIV - XVIII ст. (В.М. Нічик, Я.М. Стратій, В.Д Л. итвинов, О.М. Сирцова), філософської думки XIX - XX ст. (М.І.Лук, С.В. Бондар, О.С. Забужко, Л.П. Депенчук), пам'яток укр. та світової філософської думки (В.С. Лісовий, Н.П. Поліщук), історії зарубіжної філософії (В.С. Пазенок, А.Т. Гордієнко, В.В. Лях, Н.П. Поліщук, Є.М. Причепій, О.М. Соболь, Я.В. Любивий). Утворене в 1992 р В. ідділення релігієзнавства здійснило розробки і видало фундаментальні праці з філософії та історії релігії, сучасних релігійних процесів в Україні (О.С. Онищенко, А.М. Колодний, П. Косуха, П.Л Я. роцький, Л.О. Филипович, В.Є Є. ленський). Наукові розробки удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, шести наукових премій НАН України імені видатних учених. І.ф. співпрацює з багатьма зарубіжними науковими центрами. Має наукову бібліотеку, ж. "Філософська думка", "Практична філософія", "Філософські обрії", "Українське релігієзнавство", "Релігійна панорама", альманах "Мультиверсум". В І.ф. працює 91 науковець: 28 докт. наук, 56 канд. наук, 1 акад., 2 чл.-кор. НАН України, члени зарубіжних академій: Російської, Нью-Йоркської, Білоруської, Молдавської.П. ЙолонФілософський енциклопедичний словник > Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України
-
10 кандидат наук
n1) gener. docteur (доктор наук (любых) по западной системе, соответствует русскому кандидату наук), licencié (получивший учёную степень)2) eng. Docteur ès Sciences3) educ. docteur de 3e cycle -
11 кандидат юридических наук
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > кандидат юридических наук
-
12 школа поведенческих бихевиористических наук
школа поведенческих бихевиористических наук
Концептуальный подход к управлению, который вырос из движения за человеческие отношения, сложившегося после Второй мировой войны. Он основан на передовых концепциях психологии и социологии. Поведенческая школа занималась тем, что помогала сотрудникам полностью реализовать свой потенциал, применяя концепции поведенческих наук к проектированию организации и управлению ими, повышая тем самым их эффективность.
[ http://tourlib.net/books_men/meskon_glossary.htm]Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > школа поведенческих бихевиористических наук
-
13 Комитет по исследованиям в области математических наук
1) General subject: Committee on Support of Research in the Mathematical Sciences2) Mathematics: COSRIMS (в Национальной академии наук США)Универсальный русско-английский словарь > Комитет по исследованиям в области математических наук
-
14 Труды Национальной академии наук
Abbreviation: PNAS (Официальное периодическое издание Национальной академии наук США - Proceedings of the National Academy of Sciences.)Универсальный русско-английский словарь > Труды Национальной академии наук
-
15 Труды Национальной академии наук.
General subject: Proceedings of the National Academy of Sciences (Официальный журнал Национальной академии наук США.)Универсальный русско-английский словарь > Труды Национальной академии наук.
-
16 кандидат технических наук
1) General subject: Doctor of Science (западный эквивалент, так как звание кандидата там не существует), Candidate of Science \{Engineering\} (точная передача русского термина, чтобы не было путаницы с доктором технических наук. По сути, к.т.н. эквивалентно западному Doctor of Science), Cand.Sc. \{Engineering\}2) Education: PhD in Technical Sciences (из объявления: Math Tutoring with PhD in Technical Sciences (Manhattan, Brooklyn, Staten Island))Универсальный русско-английский словарь > кандидат технических наук
-
17 Академия наук
Академия наукאֲקָדֶמיָה לְמַדָעִים נ' -
18 кандидат (2.наук)
кандидат (2.наук)דוֹקטוֹר ז' -
19 степень кандидата наук (в России)
степень кандидата наук (в России)תוֹאַר דוֹקטוֹר, תוֹאַר שלִישִי ז'Русско-ивритский словарь > степень кандидата наук (в России)
-
20 Академия наук, Папская
(совр. название носит с 1937 и подчиняется непосредственно Папе Римскому; состоит из 80 Папских академиков - наиболее известных учёных в области естественных наук, не обязательно католиков и даже верующих) the Papal Academy of Sciences, лат. Pontifica Academia ScientiarumРусско-английский словарь религиозной лексики > Академия наук, Папская
См. также в других словарях:
наук. — наук. науковедение; науковедческий … Словарь сокращений и аббревиатур
Наук — (Johann Nauck; у нас Август Карлович; 1822 1892) выдающийся филолог; образование получил в Галле, где обратил на себя внимание филологов своими работами (например, Aristophanis grammatici fragmentum Parisinum , 1845, и др.). В 1848 г. напечатал… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Наук Август Карлович (Nauck) — Наук (Nauck) Август Карлович филолог (1822 1892). Обратил на себя внимание филологов первыми своими работами (например: Aristophanis grammatici fragmentum Parisinum , 1845; Aristophanis Byzantii grammatici Alexandrini fragmenta , Галле, 1848). В… … Биографический словарь
Наук, Август Карлович — ординарный академик Императорской Академии Наук; род. 18 сентября 1822 года в селении Ауэрштедт, близ Йены. Его отец, местный пастор, умер, когда Августу, младшему из четырех сыновей, было 8 лет, и воспитание ребенка принял на себя его дядя,… … Большая биографическая энциклопедия
Наук, Август Карлович — Август Карлович Наук (18.9.1822, Ауэрштедт 3.8.1892, Санкт Петербург) филолог. Содержание 1 Биография 2 Основные труды 3 Примечания … Википедия
Наук, Эрнст Георг — Эрнст Георг Наук нем. Ernst Georg Nauck Дата рождения: 6 марта 1897(1897 03 06) Место рождения: Санкт Петербург, Российская империя … Википедия
Наук, Иоганн (Август Карлович) — (Johann Nauck, 1822 1892) выдающийся филолог; образование получил в Галле, где обратил на себя внимание филологов своими работами (например, "Aristophanis grammatici fragmentum Parisinum", 1845, и др.). В 1848 г. напечатал… … Большая биографическая энциклопедия
наукæ — з.б.п … Орфографический словарь осетинского языка
наук. — науковедение науковедческий термин относящийся к науке … Словарь сокращений русского языка
наук — (наукэр, наукэхэр) наука ШIэныгъэ хьилым Наукэм хэхъоныгъэ ышIыгъ … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
Наук, Авг. Авг. — д р мед., р. 1860. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия