-
21 uptight
a1) стурбований, стривожений; що нервує2) скутий, напружений; настороженийto be uptight about smth — остерігатися чого-н., думати про що-н з побоюванням
3) озлобленийto be uptight about smth — вороже відноситися до чого-н.
4) чинний, манірний, строгийan uptight white community — селище, в якому відособлено живуть білі
5) неімущій; що переживає фінансові ускладненняan industry which is already uptight — галузь промисловості, що вже знаходиться в напруженому фінансовому становищі
-
22 wary
a1) обережний, обачний; насторожено відноситися2) насторожений; підозрілий, недовірливий -
23 watchful
a1) уважний, спостережливий; чатуючий2) обережний, насторожений; пильний3) icт., пoeт. несплячий; безсонний -
24 wide-awake
I n II a1) пильний, той, що не спить2) насторожений; завжди напоготові; обережний, обачливий3) хитрий, вправний; пронизливий; свого не впустить -
25 наставлять
наставить1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;2) см. Надставляться;3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.* * *I несов.; сов. - наст`авить1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш\наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р
\наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)
2) см. надставлятьII несов.; сов. - наст`авить( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)\наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти
-
26 настороженный
1) прич. - см. под Настораживать;2) прлг. - нашорошений, насторожений, (сторожкий) сторожкий, (чуткий) чуйний. [До кімнати раптом прийшов знадвору теплий і нашорошений вечір (В. Підмог.). Дейламці, налякані і сторожкі, не давалися на розмову (Леонт.)]. -ный взгляд - сторожкий (чуйний) погляд (-ду).* * *тж. насторожённый1) прич. насторо́жений; насторо́жений; наста́влений2) (в знач. прил.: напряжённо-внимательный) насторо́жений, нашоро́шений; ( сторожкий) сторожки́й
- 1
- 2
См. также в других словарях:
насторожений — а, е. Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь. || Який виражає напружено уважний, тривожний, зосереджений стан … Український тлумачний словник
насторожений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зібраний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зібрати. || у знач. прикм. || зі/бране, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Насторожений, зосереджений. || Чистий, акуратний … Український тлумачний словник
наїжачений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наїжачити. 2) у знач. прикм. Піднятий догори, який стоїть сторч (про волосся, щетину, вуса і т. ін.); настовбурчений. 3) у знач. прикм., перен., розм. Сердитий, роздратований. 4) у знач. прикм., перен., розм.… … Український тлумачний словник
настороженість — ності, ж. Стан за знач. насторожений … Український тлумачний словник
насторожено — Присл. до насторожений … Український тлумачний словник
нашорошений — а, е. Те саме, що насторожений … Український тлумачний словник
сторожкий — а/, е/. 1) Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). 2) … Український тлумачний словник
напружений — 1) (який відбувається, здійснюється, триває з неослабним напруженням); інтенсивний, завзятий, бурхливий, гарячий, кипучий, натужний (про роботу, діяльність тощо) Пор. наполегливий 2), посилений 2) (про розвиток дії, час, певний момент який досяг… … Словник синонімів української мови
пильний — I 1) (про людину який дуже уважно, насторожено ставиться до когось / чогось), зіркий; невсипущий, нев[у]сипний, недремний, недріманний (який цілком віддається пильнуванню за ким / чим н.) Пор. спостережливий 2) (про погляд, очі дуже уважний,… … Словник синонімів української мови
