Перевод: с русского на все языки

настала

  • 1 настала ночь

    Универсальный русско-немецкий словарь > настала ночь

  • 2 настала твоя очередь

    v
    gener. die Reihe ist an dir, du bist an der Reihe

    Универсальный русско-немецкий словарь > настала твоя очередь

  • 3 настала ночь

    v

    Русско-латышский словарь > настала ночь

  • 4 настала ночь

    v
    gener. anochecìa, se hacìa de noche

    Diccionario universal ruso-español > настала ночь

  • 5 настала весна

    v

    Русско-эстонский универсальный словарь > настала весна

  • 6 когда настала ночь

    conj.

    Dictionnaire russe-français universel > когда настала ночь

  • 7 наставать

    настать
    come*; ( начинаться) begin*

    настала ночь — night came / fell

    время ещё не настало — the time has not come yet, the time is not yet ripe

    Русско-английский словарь Смирнитского > наставать

  • 8 настать

    Русско-татарский словарь > настать

  • 9 вода

    вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.
    * * *
    вода́

    во́ды — мн. во́ди, род. п. вод

    Русско-украинский словарь > вода

  • 10 гололедица

    гололедь
    1) ожеледь (р. -ди), ожеледиця, голощік (р. -щока), голощока (ж. р.). [Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг (Шевч.)];
    2) (погода: мороз без снега) голомороззя, голоморозь (р. -ози). Покрыться гололедицею - узятися голощоком. Настала гололедица - приожеледилося, вдарило голомороззя.
    * * *
    диал.; тж. гололёд

    гололёдка — о́желедь, -ді, ожеле́диця; слизо́та, голоморо́ззя, голоморо́зиця, голо́морозь, -зі

    Русско-украинский словарь > гололедица

  • 11 заря

    Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].
    * * *
    1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -у

    вече́рняя \заря ря — вечі́рня загра́ва (зоря́)

    \заря ря́-заряни́ца — фольк. зоря́-зоряни́ця, род. п. зорі́-зоряни́ці, зоря́-зірни́ця

    2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́

    на \заря ре́ жи́зни (де́ятельности) — на світа́нку (на світа́нні, на зорі́) життя́ (дія́льності)

    3) ( сигнал) воен. зоря́

    бить (игра́ть) \заря рю́ — гра́ти (би́ти) зорю́

    Русско-украинский словарь > заря

  • 12 затем

    1) (потом) потім, потім того, потому, після того, опісля, далі, тоді, (зап.) відтак. А -тем - а тоді. [Потім, немов схаменувшись, він позирнув на Гнатка (Крим.). Попереду ходив до батька, а тоді до сестри (Звин.)]. Вскоре -тем - незабаром (невзабарі) після того. Вслед -тем - зараз після того. -тем имею честь быть… - з тим маю честь бути…;
    2) (поэтому) того, тому, тим; (с этой целью) на те. Я -тем и приехал сюда - я того (тому, на те) й приїхав сюди. Затем что (потому что) - тим, що; тому, що; того, що; затим, що; через те, що; бо. [Того тепло, що весна настала. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали (Макс.)]. Затем, чтобы - з тим, щоб; на те, щоб; про те, щоб; задля того, щоб. Я приехал -тем, чтобы… - я приїхав із тим, щоб…
    * * *
    нареч.
    1) ( потом) по́тім, пото́му, да́лі, відта́к; диал. зати́м
    2) ( далее) да́лі
    3) (с этой, с той целью) для то́го, для цьо́го; диал. зати́м

    \затем м, что́бы — для то́го, щоб

    4) (поэтому, потому) тому́, того́; диал. зати́м

    \затем м, что — тому́ (того́), що; тим, що

    Русско-украинский словарь > затем

  • 13 заштилеть

    заштилювати, вщухнути, збезвітріти. -штилело - заштилювало, вщухло, безвітря настало, (диалект.) бунаца настала (Херсонщ.).
    * * *
    мор.
    заштилі́ти

    Русско-украинский словарь > заштилеть

  • 14 иной

    1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;
    2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];
    3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].
    * * *
    мест.
    1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кший

    в ино́е ме́сто — в і́нше мі́сце; (куда-л.) деі́нде

    ины́ми слова́ми — іна́кше ка́жучи, і́ншими слова́ми

    не кто ино́й, как... — не хто і́нший, як...; не хто, як

    не что ино́е, как... — не що і́нше, як...; не що, як

    2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́вний

    в ины́х слу́чаях — у де́яких ви́падках

    ино́й раз — і́ншим ра́зом; ( иногда) і́ноді, і́нколи, ча́сом

    3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́

    ино́й..., ино́й — і́нший..., і́нший, оди́н..., і́нший

    тот и́ли ино́й — той чи (або́) той

    4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого

    Русско-украинский словарь > иной

  • 15 испарение

    1) (действ.) парування, випаровування, випарування, (улетучивание) вивітрювання, вивітрення;
    2) (пар) випар (-ру), випарина, випари (-рів), опар (-ру) и опар (- ри), відпар (-ру), (удушливое) сопух (-ху). [Праця на фабриках і заводах часто серед отрути їх випарів (Касян.). З политої мокрої мостової піднімавсь опар (Н.-Лев.). Перше ішли дощі, далі настала жара - пішла опар (Звиног.). Сонце пригріло, потекли річки, з землі аж відпар пішов (Свидн.). Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху (Франко)]. Вредные -ния - отруйні випари. Потные -ния - випоти (-тів), випари поту. Удушающие -ния - задушливі випари. -ния человеческого тела - людські випоти.
    * * *
    1) ( действие) випаро́вування, ви́парування
    2) ( испаряющееся вещество) ви́пар, -у, ві́дпар, -у и відпа́р; диал. о́пар, -у и -і

    \испарение ния — мн. ви́пари, -рів; диал. опар

    Русско-украинский словарь > испарение

  • 16 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 17 ненастье

    негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).
    * * *
    него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га

    Русско-украинский словарь > ненастье

  • 18 оттепель

    відлига, відволога, відволож (-жи), (гал.) відліж (-жи), розталь (-ли), відтеплінь (- ліни), розпари (-рів). Настала -пель - звільжило, відлига стала, на відлигу повернуло.
    * * *
    відли́га, ро́зталь, -лі, ро́зтань, -ні

    начала́сь \оттепель — почала́ся відли́га, поверну́ло на відли́гу (на ро́зталь), звільжи́ло

    Русско-украинский словарь > оттепель

  • 19 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пора) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 20 последовать

    (за кем) піти, рушити за ким, (после чего) наступити, виникнути, статися після чого. -дуем за ним - ходімо за вим. Я -вал за ним в сад - я пішов за ним у сад. Сын -довал примеру отца - син вступив на батькову стежку, наслідував батька, пішов батьковим слідом. После этого -вало… - по тім наступило… [Лиха то радість, що по ній смуток наступив (П. Пр.)]. Смерть -вала от чахотки - смерть сталася від сухот. После агонии -вала смерть - по агонії настала смерть. Я не хотел -вать его совету - я не хтів пристати на його раду. -вало решение - вийшов (стався) вирок.
    * * *
    1) (пойти за кем-, чем-л.) піти́, піти́ слі́до́м (вслід); ( поехать) пої́хати, пої́хати вслід; (двинуться, тронуться) ру́шити, ру́шити слі́до́м (вслід), попростува́ти, попрямува́ти
    2) ( наступить) наста́ти; (произойти, случиться) ста́тися; (явиться следствием чего-л.) надійти́, ви́йти; (возникнуть, проистечь) вини́кнути
    3) (кому-чему - поступить, подражая) наслі́дувати (кого-що)

    Русско-украинский словарь > последовать

См. также в других словарях:

  • настала — жизнь настала • действие, субъект, начало минута настала • действие, субъект, начало настала весна • действие, субъект, начало настала минута • действие, субъект, начало настала мёртвая тишина • действие, субъект, начало настала ночь • действие,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Плясала б баба, да макушка лета настала. — Плясала б баба, да макушка лета настала. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • жопа настала — сущ., кол во синонимов: 4 • жопа (93) • катастрофа (23) • конец (205) • …   Словарь синонимов

  • действие — возыметь действие • действие действие кончилось • действие, субъект, окончание действие направить • действие действие начинается • действие, субъект, начало действие основано • касательство действие производить • действие действие происходит •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • наставать — времена настали • действие, субъект, начало день настал • действие, субъект, начало жизнь настала • действие, субъект, начало минута настала • действие, субъект, начало момент настал • действие, субъект, начало настал вечер • действие, субъект,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • начало — брать начало • действие вести начало • действие, продолжение давать начало • действие, каузация дать начало • действие, каузация ждать начала • модальность, ожидание класть начало • действие начало положит • действие ожидать начала • модальность …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • субъект — (не) возникает сомнения • действие, субъект, начало (не) оставалось сомнений • действие, субъект, продолжение (не) оставляет чувство • действие, субъект, прерывание (не) оставлять времени • существование / создание, субъект (не) осталось сил •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Чехия — или Богемия (чешск. Čechy, Čechie, České kraleství, Česká země; польск. Częchy, Czeska ziemia; немецк. Böhmen; франц. Bohême; лат. Bohemia) некогда самостоятельное и независимое королевство, а теперь принадлежащая к Цислейтанской части Австро… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Пушкин Александр Сергеевич — (1799 1837) Российский поэт, писатель. Афоризмы, цитаты Пушкин Александр Сергеевич. Биография • Презирать суд людей нетрудно, презирать суд собственный невозможно. • Злословие даже без доказательств оставляет поти вечные следы. • Критики… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Прощание славянки — Обложка первого издания «Прощание славянки»  русский марш, написанный в 1912 1913 годах штаб трубачом 7 го запасного кавалерийского полка, стоявшего в Тамбове, Василием Ивановичем Агапкиным под впечатлением от событий Первой Балканской… …   Википедия

  • журфикс — I. I. ЖУРФИКС, ФИКС а, м. jour fixe. Jour fixe, т. е. чай, сопровождаемый танцами или маленькими общественными играми. Хороший тон 1881 25. Вечер для приема гостей в установленный заранее день недели. У них журфиксы по четвергам. Уш. 1934. Слово… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Книги

Другие книги по запросу «настала» >>