Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

настаивать+на+своём

  • 1 настаивать

    настоять
    1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];
    2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;
    3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;
    4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -
    1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];
    2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);
    3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.
    * * *
    I наст`аивать
    настоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)
    II несов.; сов. - насто`ять
    (делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти

    Русско-украинский словарь > настаивать

  • 2 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 3 стоять

    1) стоя́ти

    вре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)

    \стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го

    \стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)

    \стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́

    \стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)

    \стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що

    \стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися

    \стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)

    \стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега

    \стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті

    \стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́

    \стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці

    стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть

    \стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді

    \стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі

    сто́йте! — сті́йте!

    2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)

    Русско-украинский словарь > стоять

  • 4 настаивание

    1) настоювання;
    2) настоювання, вистоювання чого, достоювання до чого и чого;
    3) стояння на чому, обстоювання за чим, чого и (редко) за що, настоювання на чому, обставання за чим и (реже) за що, наполягання, налягання, напосідання на що, домагання, допоминання, допевняння, намагання чого; правлення свого, повертання на своє. Срв. Настаивать 1 - 3.
    * * *
    I
    насто́ювання; обсто́ювання; наполяга́ння
    II
    насто́ювання

    Русско-украинский словарь > настаивание

См. также в других словарях:

  • Настаивать на своём — НАСТАИВАТЬ НА СВОЁМ. НАСТОЯТЬ НА СВОЁМ. Экспрес. Придерживаясь каких либо взглядов, какого либо мнения и т. п., упорно добиваться их признания. Приятели сперва не согласились, но Владимир Петрович настоял на своём (Тургенев. Первая любовь).… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • настаивать — См. просить, упрямиться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. настаивать …   Словарь синонимов

  • настаивать — НАСТОЯТЬ 1, ою, оишь; сов., на чём. добиться исполнения чего н. Н. на пересмотре решения. Н. на своём (добиться выполнения своих требований; разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Настоять на своём — НАСТАИВАТЬ НА СВОЁМ. НАСТОЯТЬ НА СВОЁМ. Экспрес. Придерживаясь каких либо взглядов, какого либо мнения и т. п., упорно добиваться их признания. Приятели сперва не согласились, но Владимир Петрович настоял на своём (Тургенев. Первая любовь).… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • своё — I местоим. прил.; своего/; ср.; мн.: свои/, свои/х; см. свой II местоим. сущ.; своего/; ср. 1) То, что принадлежит, свойственно или присуще себе. Тратить своё, а не чужое. Хоть плохонькое, а своё. Потребляем только своё (домашнее, не купленное) …   Словарь многих выражений

  • настаивать — [добиваться] глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я настаиваю, ты настаиваешь, он/она/оно настаивает, мы настаиваем, вы настаиваете, они настаивают, настаивай, настаивайте, настаивал, настаивала, настаивало, настаивали, настаивающий,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СВОЙ (СВОЁ, СВОЯ) — Брать/ взять своё. Разг. 1. Добиваться поставленной цели, желаемого. 2. Проявлять себя во всей полноте, со всей силой. 3. Одолевать, оказывать своё воздействие на кого л. (о чувстве, состоянии). 4. Сказываться на ком л. (о возрасте, годах). ФСРЯ …   Большой словарь русских поговорок

  • Вести своё — 1. Арх. Делать что л. по своему, настаивать на своём. АОС 4, 10. 2. Коми. Своевольничать. Кобелева, 58 …   Большой словарь русских поговорок

  • Становить на своё — Дон. Настаивать на своём. СДГ 3, 140 …   Большой словарь русских поговорок

  • Дело Бейлиса — Бейлис на суде Часть серии статей об антисемитизме …   Википедия

  • Пётр II Алексеевич — 3 й император всероссийский …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»