Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

напр+книгу

  • 1 Поизмарать

    забруднити що (напр., книгу), (о мн.) позабруднювати; см. Измарать. -ться - забруднитися, (о мног.) позабруднюватися.

    Русско-украинский словарь > Поизмарать

  • 2 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

  • 3 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за чтосм. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

  • 4 ledger

    бухг., рах. бухгалтерська книга; бухгалтерський реєстр; реєстр бухгалтерського обліку
    книга рахунків, куди заносяться щоденні записи фінансових операцій якого-небудь підприємства; ♦ згідно з рахунками бухгалтерського реєстру готуються балансові звіти (balance sheet) і звіти про прибутки і збитки (profit and loss statement); серед видів бухгалтерського реєстру: загальний реєстр (general ledger), в якому містяться усі фінансові звіти підприємства (entity); допоміжний реєстр (subsidiary ledger), в якому містяться споріднені рахунки, напр. рахунки клієнтів, що зводяться до рахунків дебіторської заборгованості (accounts receivable); приватний реєстр (private ledger), де містяться конфіденційні рахунки, напр. пільги керівників
    ═════════■═════════
    acceptance liability ledger книга зобов'язань за акцептами; accounts payable ledger книга рахунків, які підлягають оплаті • книга закупівель; bank ledger банківська головна книга; Boston ledger головна книга паралельного обліку • бостонська книга; collection ledger книга інкасо; control ledger бухгалтерська книга контрольних рахунків • загальна бухгалтерська книга; cost ledger журнал витрат; coupon ledger книга купонів; creditor's ledger книга кредиторів; customer ledger клієнтська книга; debt ledger книга боргових вимог; debtor's ledger книга дебіторів; deposit ledger книга депозитів; discount ledger книга дисконтованих векселів; expenses ledger книга накладних видатків; factory ledger заводська бухгалтерська книга • допоміжна книга обліку видатків виробництва; fixed assets ledger книга обліку основного капіталу • заводська бухгалтерська книга обліку основного капіталу; float ledger книга інкасо; general ledger; liability ledger книга обліку зобов'язань; loan ledger книга запису позичок; nominal ledger головний реєстр • номінальний реєстр; payables ledger реєстр кредиторів; payroll ledger книга платіжних відомостей; personal ledger книга рахунків приватних осіб; plant ledger реєстр виробничих активів; plant property ledger заводська бухгалтерська книга обліку основного капіталу; progressive ledger головна книга паралельного обліку • бостонська книга; property ledger заводська бухгалтерська книга обліку основного капіталу; purchases ledger реєстр закупівель; receivables ledger реєстр дебіторів; sales ledger реєстр продажу • журнал відпуску товарів; securities ledger книга цінних паперів; self-balancing ledgers самобалансуючі реєстри; share ledger книга акцій; stock ledger реєстр обліку запасів • книга акцій; store ledger складська книга; subscription ledger книга обліку підписки на акції; subsidiary ledger допоміжний реєстр; works ledger заводська бухгалтерська книга
    ═════════□═════════
    ledger account рахунок в головній книзі; ledger account form бланк рахунка в головній книзі; ledger card карточка бухгалтерського обліку; ledger-type journal журнал бухгалтерського обліку; to balance the ledgers збалансовувати/збалансувати бухгалтерські книги; to enter an item into the ledger вносити/внести запис в головну книгу
    * * *

    The English-Ukrainian Dictionary > ledger

  • 5 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 6 entry

    ['entrɪ]
    n
    1) вступ; вхід; в'їзд

    entry visa — в'їзна́ ві́за

    2) вхід; хід; прохі́д; две́рі, воро́та
    3) вестибю́ль, сі́ни
    4) зане́сення, вне́сення, вклю́чення ( у список)
    5) окре́мий за́пис (у книгу, картку)

    book-keeping by double entry — подві́йна бухгалте́рія

    6) стаття́ (у словнику, довіднику, енциклопедії і тощо)
    7) ги́рло ріки́
    8) театр. ви́хід ( актора на сцену)
    9) спорт. зая́вка
    10) юр. вступ у володі́ння
    11) амер. поча́ток (напр., місяця)
    12) ми́тна деклара́ція
    13) відка́точний штрек

    English-Ukrainian transcription dictionary > entry

См. также в других словарях:

  • занесение в книгу или журнал — (напр. заказов) [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN booking …   Справочник технического переводчика

  • Немецкая литература — Литература эпохи феодализма. VIII X века. XI XII века. XII XIII века. XIII XV века. Библиография. Литература эпохи разложения феодализма. I. От Реформации до 30 летней войны (конец XV XVI вв.). II От 30 летней войны до раннего Просвещения (XVII в …   Литературная энциклопедия

  • ГЕРМАНИЯ. Часть III — Объединенная Германия «Мы один народ!» Плакат. Осень 1989 г. «Мы один народ!» Плакат. Осень 1989 г. Первоначально, особенно осенью 1989 г., когда рухнула Берлинская стена, Г. охватила всеобщая эйфория. Однако интеграция 2 различных гос в… …   Православная энциклопедия

  • Нотопечатание —         полиграфич. размножение нот. Потребность в Н. возникла вскоре после изобретения книгопечатания (ок. 1450); среди первопечатных изданий преобладали церк. книги, во многих из к рых приводились мелодии песнопений. Первоначально для них… …   Музыкальная энциклопедия

  • Бесконечно малые и бесконечно большие величины — Бесконечно малая величина есть такая переменная величина, предел которой есть 0, или, что то же самое, это есть такая переменная величина, которая может быть сделана менее всякой данной величины. Поэтому Б. м. величину называют также иногда… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Ирландская мифология — мифология Ирландии, входящая в корпус мифологии кельтской. Сохранившиеся источники позволяют разделить корпус текстов ирландской мифологии на четыре основных цикла: мифологический, уладский, Цикл Финна (или Оссиана) и королевский, или… …   Википедия

  • ПОЧВА — Слово почва этимологически родственно слову подошва. Согласно объяснению А. А. Потебни312, почва образовалось из подъшьва после утраты редуцированных звуков и вызванной этим процессом ассимиляции групп согласных, т. е. приблизительно в XIV XV вв …   История слов

  • НАРОДОНАСЕЛЕНИЕ — НАРОДОНАСЕЛЕНИЕ, население (теория Н.), в элементарном понимании совокупность людей, проживающих на определенной территории (население данной страны, население того или иного населенного пункта и т. п.). Это определение уже в самом общем виде… …   Большая медицинская энциклопедия

  • выходить из границ — (напр. приличия) иноск.: из пределов умеренности, переступить меру Ср. Я вас прошу, оставьте эту книгу в покое , резко проговорил он. Это выходило уже из границ приличия. Достоевский. Подросток. 2, 2, 3. См. эксцентричность …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • БИБЛИЯ. IV. ПЕРЕВОДЫ — Переводы Б. На древние языки Арамейские таргумы Арамейский таргум иудейский перевод Б. (ВЗ) на арамейский язык. Существительное « » в постбиблейском евр. и арам. означает «перевод», глагол « » (арам. ) «переводить, объяснять» (единственный раз в… …   Православная энциклопедия

  • ИЕРОНИМ СТРИДОНСКИЙ — [лат. Hieronymus Stridonensis], или Евсевий Иероним [лат. Eusebius Hieronymus] (ок. 347, Стридон 30.09.419/20, Вифлеем), блж. (пам. 15 июня, пам. зап. 30 сент.), пресвитер, библеист, экзегет, переводчик Свящ. Писания, один из 4 великих учителей… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»