Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

напротив+xx

  • 1 напротив

    1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];
    2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;
    3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).
    * * *
    1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в
    2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)
    3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч
    4) в знач. част., навпаки́

    Русско-украинский словарь > напротив

  • 2 насупротив

    см. Напротив 1.
    * * *

    Русско-украинский словарь > насупротив

  • 3 наоборот

    нрч.
    1) (в обратную сторону, задом наперёд, изнанкой вверх) навпаки, навспак, навиворі[о]т, навідворіт(ь), назворі[о]т, (диал.) навбакир, нав(в)ерле; (обратно) відворотно. [Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки (Г. Барв.). Що не загадай, усе зробить навпаки (Гр. Григор.). В житті частенько трапляється навпаки (Крим.). Або навпаки: попереду викладається якась теорія, а потім… (Крим.). Він тепер зробився забобонний, як-раз навиворіт, ніж перше (Куліш). І навідворіть: де-б мало бути «ъ», там видавці видрукували «ь» (Крим.). І все робили назворот (Котл.). Вони прийняли мої слова як-раз навбакир (Сл. Гр.). Наверле становиш стовпа, - товщим краєм угору: треба товщим у землю (Вовчанщ.). Під 50° полудневої ширини є найнижчий стан сонця, тоді як у нас найвищий, і відворотно (Калит.)]. -рот пошло дело - навпаки пішла справа, на переверт пішло діло (Н.-Лев.);
    2) (напротив) навпаки. [Із тих грошей він не стратив ані шеляга, - навпаки, доложив до них іще пару ренських (Франко). Навпаки, історія дала нам зовсім инші приклади (Грінч.)]. А -рот - а навпаки. [Зовсім не старалися роз'ясняти свої догмати, а навпаки ще їх затемнювали (Л. Укр.)].
    * * *
    нареч.
    навпаки́; нави́воріт

    де́лать \наоборотт — роби́ти навпаки́

    чита́ть \наоборотт — чита́ти з кінця́ [напере́д]

    Русско-украинский словарь > наоборот

  • 4 перед

    и Пред
    1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;
    2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.
    * * *
    предл. с твор. п.; тж. п`ередо
    1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти
    2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду
    3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред

    Русско-украинский словарь > перед

  • 5 просто

    1) просто, попросту, по-простому. [Поводитися просто. Вдягатися просто. Сказати просто: вмер та й годі (Гліб.)]. -то прелесть, -то стыд - чиста розкіш, чистий сором. [Чистий сором з нею (Звиног.)]. Это -то из рук вон - це-ж осудовисько, це-ж несвітське діло. Совершенно -то - простісінько. По-просту - спросту, попросту, запроста. Просто-за- просто - запроста. Просто-на-просто - простісінько;
    2) просто чего (напротив) - просто чого. [Хата його стоїть просто церкви];
    3) (немудрено) просто.
    * * *
    нареч.
    про́сто; (незамысловато, без особых украшений) по-просто́му; ( попросту) по́просту; ( легко) ле́гко

    Русско-украинский словарь > просто

  • 6 против

    I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].
    II. предл. с род. пад.
    1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;
    2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.
    * * *
    1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)
    2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо
    3) в знач. сказ. про́ти

    Русско-украинский словарь > против

  • 7 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 8 противостоять

    противостать
    1) протистояти, протистати, стояти, стати на(в)проти;
    2) опір ставати, стати проти кого, проти чого, опиратися, опертися проти кого, проти чого или чому, устояти проти кого, проти чого. [Не може опертися бажанню глянути в вікно (Коцюб.). Чи годен він опертися сліпій злобі дикої маси (Коцюб.)]. Срв. Противиться, Сопротивляться, Противодействовать.
    * * *
    (стоять, находиться напротив) стоя́ти напро́ти (навпро́ти); (чему - выдерживать напор, натиск) протистоя́ти, опира́тися (чому); ( чему - противополагаться), протистоя́ти (чому), стоя́ти про́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > противостоять

  • 9 прямо

    1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;
    2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];
    3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;
    4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;
    5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.
    * * *
    1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто
    2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро
    3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо

    Русско-украинский словарь > прямо

  • 10 супротив

    1) предл. с род. п. супроти́ и супро́ти, про́ти (кого-чого)
    2) (нареч.: напротив) напро́ти, навпро́ти; насу́проти и насупроти́

    Русско-украинский словарь > супротив

  • 11 naprzeciw

    [напшечів]
    adv
    напротив, назустріч

    Słownik polsko-ukraiński > naprzeciw

См. также в других словарях:

  • напротив — напротив …   Орфографический словарь-справочник

  • НАПРОТИВ — НАПРОТИВ, нареч. 1. Прямо перед кем нибудь на противоположной стороне кого чего нибудь. Он живет напротив. || То же в знач. предлога с род. Сидеть напротив кого нибудь. Их дверь напротив нашей. 2. кому чему или без доп. Иначе, противореча, назло …   Толковый словарь Ушакова

  • НАПРОТИВ — и напротив, напроти, напроти предл. с род. против, противу, насупротив, прямо пред чем или кем, противоположно. Подай ларец, что напротив часов. Позадь моего дома огороды, по бокам соседи, наискось будка, а напротив лабаз. | союз, вместо а, же: Я …   Толковый словарь Даля

  • напротив — Против, насупротив; наперекор, в противность, в противоположность, в противовес, вопреки, вразрез, назло, в пику. Все наперекор, все наизворот, во всем противоречие. Рассудку вопреки, наперекор стихиям . Гриб. Он делает всегда напротив, наперекор …   Словарь синонимов

  • напротив —     НАПРОТИВ, против, книжн. визави, устар. насупротив …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НАПРОТИВ — 1. нареч. Непосредственно перед кем чем н., на противоположной стороне. Он живёт н. Дом н. 2. нареч. Иначе, наперекор. О чём ни попроси, всё делает н. 3. вводн. и частица. То же, что наоборот (в 3 и 4 знач.). Не груб, н., вежлив. Он груб? Н. 4.… …   Толковый словарь Ожегова

  • напротив — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • напротив — наречие, предлог, вводное слово и частица 1. Наречие. То же, что «на противоположной стороне», «иначе, наоборот». Не требует постановки знаков препинания. Напротив шла по берегу утесистая гряда, покрытая редким леском. Д. Мамин Сибиряк, Около… …   Словарь-справочник по пунктуации

  • напротив — нар., употр. часто 1. Если кто либо или что либо находится напротив вас, значит, это находится, происходит перед вами, на противоположной стороне. Напротив за столом сидел мальчик и ел мороженое. | В доме напротив располагался маленький ресторан …   Толковый словарь Дмитриева

  • напротив — напро/тив, нареч., предлог с. род., вводн. сл. и частица Наречие: Напротив сидел молодой человек. Предлог: Напротив дворца ратуша с башенкой. Вводное слово: Болезнь не проходит, а, напротив, ему становится хуже. частица …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • напротив —   напро/тив   Я живу напротив …   Правописание трудных наречий

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»