направиться

см. направляться

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

1) (большими шагами) піти широко ступаючи, задибати, зацибати. [Зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб.)];

2) (взад и вперёд) заходити (туди й сюди).

* * *

отправиться виряджатися, вирядитися, відряджатися, відрядитися, виправлятися, виправитися, вибиратися, вибратися, іти, піти, (двигаться) подаватися, податися, братися, побиратися, побратися, пускатися, пуститися, рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, сов. потягти, посунути, потиснути, потектися, (поспешно) погнати(ся), (по)майнути, махнути, хуркнути, (без определённой цели) повіятися. -виться посидеть - піти, вийти на посиденьки, на посідки. -виться в поход, на заработки - вирядитися, виправитися, вибратися, (двинуться) рушити в похід, на заробітки. -виться (двинуться) в путь - податися, побратися, пуститися, рушити, вирушити в дорогу (в путь ж. р.). -виться в путь-дороженьку - побратися шляхом-дорогою. -вляйся! -вимся! - рушай! рушаймо! -виться дальше - податися (пуститися, рушити) далі. -виться скитаться - піти у скитки (в світи). -виться путешествовать - у мандри податися. -виться на лошадях, верхом, пешком, морем - поїхати кіньми, верхи (о многих: верхами), піти пішки, пуститися (попливти) морем. -виться в море - податися, пуститися на море. -виться в школу, в театр - податися (піти) до школи, піти до театру. -виться в кабак - піти на дешеву, піти до шинку. -виться в Киев - податися (вирушити, поїхати) до Київа, на Київ.

* * *

1) відправля́тися, відпра́витися; (о поезде, пароходе) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( пускаться в путь) виряджа́тися, ви́рядитися, подава́тися, пода́тися, мандрува́ти, помандрува́ти, несов. уда́ритися; (несов.: направиться) побра́тися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, руша́тися, ру́шитися; ( уезжать) ї́хати, пої́хати, виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати

2) (несов.: брать исходным пунктом) відправля́тися; (исходить из чего-л., основываться на чём-л.) вихо́дити

3) строит. (несов.) відправля́тися; виряджа́тися; посила́тися; надсила́тися

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

1) потягтися. [Потяглися сумні дні та ночі]. Деньжонки -нутся ещё на месяц - грошей потягне, стане ще на місяць. -ся к кому, к чему - потягтися до кого, до чого. [Дитина потяглася до матери. Потягся до вікна, до сонця]. -ся к чему-л. выше находящемуся - потягтися, поп'ястися и попнутися до чого. -нулся за большим и малое потерял - погнався за великим і мале втратив;

2) потягтися, (постлаться) постягтися, простягтися. [Тінь довга постяглась по зелених грядках (Г. Барв.)]. Лес -нулся под гору - ліс потягся по-під гору;

3) (направиться) потягти и потягтися, посунути. [Потягли в свої улуси з турками татари (Шевч.). Люди потяглися в Херсонщину, де бог хліба дав (Марк.)]. Тучи -нулись на закат - хмари потяглися (посунули) на захід;

4) см. Потягиваться. Срв. Тянуться.

* * *