напитать

сов. от напитывать

сов. от напитывать

-ся см. Напитывать, -ся.

* * *

см. напитывать

напитать

1) кого чем - нагодовувати, нагодувати, (о мног.) понагодовувати кого чим. [Як мені жити, як горювати, як свої дітки нагодувати? (Пісня)];

2) что чем - насич[щ]увати, наситити, напоювати, напоїти, (о мног.) понасич[щ]увати, понапоювати що чим. [Добре напоїв чоботи дьогтем, - не протікатимуть (Богодух.)]. -вать вещество жидкостью - напоювати речовину (надіб'я) течивом (плином); специальнее: (влагою) наволожувати, наволожити; срв. Навлаживать; (краскою) вифарбовувати, вифарбувати; (кислотами) накислювати, накислити що. -ть парафином, воском - парафінувати, випарафінувати, з[ви]вощувати, з[ви]вощити що. -ть солью, щёлочами - висолювати, висолити, вилуговувати, вилугувати що. -ть ядом, отравою - насич[щ]увати (напоювати), наситити (напоїти) отрутою, затруювати, затруїти що. Напитанный -

1) нагодований, понагодовуваний;

2) насич[щ]ений, напоєний, понасич[щ]уваний, понапоюваний; наволожений; вифарбуваний; накислений; випарафінуваний, звощений, вивощений; висолений; вилугуваний; затруєний, пересяклий отрутою. -ться -

1) нагодовуватися, нагодуватися, наїдатися, наїстися, (вежл.) наконтентовуватися, наконтентуватися, (о мног.) понагодовуватися и т. п.; бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним;

2) насич[щ]уватися, насититися, напоюватися, напоїтися чим, набиратися, набратися, братися, узятися чим и чого, натягатися, натягтися, пересякати, пересякнути чим; бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п.; срв. Пропитываться. [Поки ґніт гасу не набереться, то горіти не буде (Київ). Вишні вже натягаються горілкою (Сл. Гр.). Земля пухка, вже геть пересякла водою (Звин.)]. Снег -тался водой - сніг узявся водою. -ться влагою, кислотами, воском, солью, ядом - наволожуватися, наволожитися (братися, взятися вільгістю), накислюватися, накислитися, звощуватися, звощитися, висолюватися, висолитися, затруюватися, затруїтися (пересякати, пересякнути отрутою);

3) перейматися, перейнятися, пройматися, пройнятися чим, набиратися, набратися чого; см. Проникаться. Он смолоду -тался революционным духом, освободительными идеями - він змалку перейнявся революційним духом, визвольними ідеями, він змалку набрався революційного духу, визвольних ідей. Напитавшийся - що нагодувався и т. п.; нагодований, наїдений; насич[щ]ений, напоєний; перейнятий, пройнятий, пересяклий.

* * *

несов.; сов. - напит`ать

1) (сов.: накормить) нагодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, мног. понагодо́вувати

2) ( пропитывать) наси́чувати, насити́ти, -сичу́, -сити́ш

I. напасть (-ти), нападок (-дку), нападь (-ди), лихо, пеня, пригода, халепа, нахаба [І відкіля ця напасть на мене взялася! (Звин.). І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку (Котл.). Така нам лучилася пеня (Сл. Гр.). Кажуть, пригоди учать людей згоди (Грінч.). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Подякував богу, що зняв з мене ту нахабу (Кониськ.)].

II. Напасть, -ся - см. Нападать, -ся. II.. Напасть - см. Нападывать.

* * *

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *