-
41 uzganīt
напасти -
42 adversities
-
43 напасать
напасти1) (скот) напасати, напасти, випасати, випасти, (диал.) напашувати, напашити, (о мног.) понапасати, повипасати кого, що. [Сьогодня добре напасла корову (Сл. Гр.). Скотину за ніч так понапасає, що боки повирівнюються (Г. Барв.)];2) (припасать) припасати, припасти, запасати, запасти, призапасити, назапасити; надбавати, надбати, пристарати чого. Напасённый -1) напасений, напашений, понапасаний;2) припасений, запасений, призапасений, назапасений. -ться -1) напасатися и (пров.) напасуватися, напастися, (диал.) напашитися, (о мног.) понапасатися; бути напасаним, напасеним, напашеним, понапасаним. [Волики напасаються (Грінч. III). Не напасується скот (Борзенщ.). Воли вже напашилися (Ковельщ.). Скотина напашена (Сл. Гр.)];2) припасатися, бути припасеним, припасеним и т. п.;3) чего - призбирувати, призбирати, надбавати, надбати, узапасити чого (досить). [Ніяк не надбаю одежі, щоб зайва була: що справимо, те й поносимо (Богодух.)]. -тись на кого - наста(р)чити(ся) на кого. [Одежі не настачу на його, як він лазить по барканах та по гілляках. (Звин.). На всіх злодіїв не настачишся (Кониськ.)].* * *I несов.; сов. - напаст`и( запасать) припаса́ти, припасти́ и мног. поприпаса́ти, запаса́ти, запасти́; ( наготавливать) настача́ти, наста́чити, диал. настарча́ти, наста́рчитиII несов.; сов. - напаст`и(долго, много пасти) напаса́ти и напа́сувати, -сую, -суєш, напа́сти и мног. понапаса́ти -
44 napást
-
45 напасать
напасти (вн., рд.) разг.lay* in ( a stock of), save up (d.), store (d.) -
46 adversity
напасти, несчастья, бедствия; неблагоприятная обстановка -
47 нападать
I. см. Нападывать.II. напасть1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].* * *I нап`адатьсм. нападать IIII напад`атьнесов.; сов. - нап`асть1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́стиIII напад`атьне на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)
несов.; сов. - нап`адать и нап`асть(падая, скопляться) напада́ти, напа́дати -
48 избавляться
избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.* * *несов.; сов. - изб`авиться( от кого-чего - спасаться) рятува́тися и урято́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, урятува́тися и порятува́тися (від кого-чого), вирято́вуватися, ви́рятуватися (від кого-чого, з чого); ( освобождаться) визволя́тися, ви́зволитися, звільня́тися, звільни́тися, -ню́ся, -нишся, увільня́тися, увільни́тися (від кого-чого, з чого), позбавля́тися, позба́витися, -влюся, -вишся (кого-чого, від кого-чого), вибавля́тися, ви́бавитися (від кого-чого, з чого); ( отделываться) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), відмага́тися, відмогти́ся, -мо́жуся, -мо́жешся, відбува́тися, відбу́тися (від чого), зди́хуватися (зди́хуюся, зди́хуєшся), зди́хатися (зди́хаюся, зди́хаєшся и зди́шуся, зди́шешся) (кого-чого), скара́скуватися, -куюся, -куєшся, скара́скатися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого)\избавляться ви́ться от сме́рти — урятува́тися від сме́рті
-
49 adversity
noun1) напасти, несчастья, бедствия2) неблагоприятная обстановка* * *(n) напасти; превратности судьбы* * *бедствия, неприятности, несчастья* * *[ad·ver·si·ty || əd'vɜːsətɪ] n. напасти, несчастья, превратности судьбы, бедствия, неблагоприятная обстановка* * *бедабедствиебедствиябедубиданапастинапастьнесчастьенесчастья* * *1) бедствия 2) плохая обстановка, неблагоприятная атмосфера -
50 Напасть
(несчастье, неудача) - infortunium; adversus casus; calamitas; malum;• избави нас боже от такой напасти ! superi, avertite et detestamini hoc omen! / impendentem nostris cervicibus cladem repellite!
• избавить кого-либо от напасти - calamitate aliquem liberare; periculis ac aerumnis aliquem explicare;
• он угнетен этой напастью - hunc afflictat calamitas; illum aerumnae et miseriae premunt;
• напасть никогда не бывает одна - aliud ex alio malum nascitur; ad malum malae res plurimae se agglutinant;
• все напасти на меня - omnibus exagitor infortuniis; calamitatibus perpetuis angor; torqueor malis; omnia me undique fata circumstant;
• слаб в напастях дух смертных - sunt molles in calamitate mortalium animi;
-
51 adversity
ədˈvə:sɪtɪ сущ.
1) бедствия, неприятности, несчастья to face adversity ≈ столкнуться с несчастьями to overcome adversity ≈ преодолеть неприятности, преодолеть трудности
2) плохая обстановка, неблагоприятная атмосферанапасти, несчастья, превратности судьбы;
- the season of * полоса невезения;
- frowns of * гримасы судьбы;
- to be schooled in * не страшиться несчастий, быть закаленным;
- in the face of * перед лицом несчастья;
- to show courage under * проявлять мужество в тяжелых обстоятельствах;
- to meet with adversities столкнуться с неприятностями (специальное) неблагоприятный фактор;
неблагоприятная обстановкаadversity напасти, несчастья, бедствия ~ неблагоприятная обстановка ~ неблагоприятный факторБольшой англо-русский и русско-английский словарь > adversity
-
52 adversity
n1. напасти; несчастья; превратности судьбы;2. неблагоприятный фактор.* * *сущ.1) напасти; несчастья; превратности судьбы;2) неблагоприятный фактор. -
53 hard knocks
1) Американизм: напасти, несчастья, удары судьбы2) Макаров: напасти амер., несчастья амер., удары судьбы амер. -
54 настарчати
= наста́рчити; диал.1) наготав ливать, нагото́вить; напаса́ть, напасти́2) (только соверш. - приготовить или иметь, в достаточном количестве) наготовиться; напастись, напасти -
55 настачати
= наста́чити1) наготавливать, наготовить; напасать, напасти2) (только соверш. - приготовить или иметь, в достаточном количестве) наготовиться; напастись, напасти -
56 come
v (past came; p.p. come)1) приходити; приїжджати; прибувати; підходити2) іти, їхати3) підходити, наближатися (часто come to)4) доходити, досягати5) наставати, приходити6) з'являтися, виникати7) траплятися; відбуватисяhow did it come that you quarrelled? — як це трапилося, що ви посварилися?
8) виходити, робитися9) походити; бути родом (походженням)10) діставатися11) проростати, сходити, рости12) у наказовому способі — вигук, що передає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощоcome, don't be so obstinate — нубо, не впирайся!
□ come about — відбуватися, траплятися
□ come across — випадково зустріти когось, наштовхнутися на когось
□ come again — повертатися; амер., розм. повторювати
□ come along! — ходімо!, поспішайте!
□ come asunder — розпадатися на частини
□ come at — добиратися до когось; накидатися на когось; домогтися чогось
□ come back — повертатися; пригадуватися; прийти до пам'яті
□ come before — бути важливішим; постати перед
□ come between — втручатися
□ come by — проходити мимо; діставати, досягати; амер., розм. заходити (кудись)
□ come down — спускатися, опускатися; падати (про дощ, сніг)
□ come down on (upon) — накидатися; лаяти
□ come for — заходити за
□ come forward — виходити уперед, висуватися
□ come in — входити, заходити; приходити, прибувати (про транспорт); вступати у
□ come into — вступати у
□ come of — виникати; виходити
□ come off — зникати; відриватися; мати успіх; відбуватися; сходити; злізати
□ come on — насуватися; з'являтися (на сцені); наставати; зростати; досягати успіхів
come on! — мерщій!; далі!, ходімо!
□ come out — виходити; з'являтися (у пресі); виявлятися; розпускатися (про квіти тощо); застрайкувати; виводитися (про плями)
□ come to — доходити до; дорівнювати
to come to life — прийти до пам'яті, ожити
to come to pass — відбуватися, траплятися
□ come up — підійматися; виникати; сходити (про рослину)
come up to — досягати рівня, підходити
□ come upon — випадково зустріти; несподівано напасти
◊ to come easy to smb. — не завдавати труднощів комусь
◊ to come natural — бути природним
◊ to come short of smth. — не вистачати чогось
◊ to come to the point — говорити по суті справи
◊ to come true — здійснюватися
◊ to come to bat — амер. зустрітися з важкою проблемою (з тяжким випробуванням)
* * *[kem]v(came; come)1) приходити; іти; приїжджати, прибуватиto come back — повернутися, прийти назад
2) іти; їхати3) ( часто to) підходити, наближатися4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягтиto come to an understanding — дійти згоди, домовитися
5) наставати, приходити; очікуватися6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)7) перебувати, знаходитися8) траплятися; відбуватися; виникати9) виходити, призводитиto come to harm — постраждати; потрапити в неприємність
10) виникати, мати походження11) діставатися12) проростати, сходити, рости13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити14) зазнати оргазму15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!16) iм. ( the to come) майбутнє17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)a fortnight come Sunday — через два тижні ( починаючи) з наступної неділі
19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)22) увійти (у вжиток, побут)to come into effect /force/ — набувати чинності
to come into operation — почати діяти або застосовуватися; набувати чинності
23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь29) to come between smb; smth втручатися30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудьto come off (the) curve — cпopт. вийти на пряму ( з повороту)
33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь43) to come to do smth починати робити що-небудь44) to come to a condition приходити в який-небудь стан45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватисяto come undone — розстебнутися, розв'язатися; розкритися
to come true — збуватися, здійснюватися
48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм. -
57 scupper
1. n1) мор. шпигат2) жолоб (ринва) для стоку води2. v розм.1) потопити судно2) напасти зненацька і перебити* * *I n1) мop. шпігатII v3) погубити, знищити; вбити -
58 trail
1. n1) слід, відбиток2) слід (людини, тварини)3) стежкаblazed trail — амер. проторована доріжка; уторований шлях
to blaze the trail — а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки
6) іти новими шляхами; бути новатором (піонером)4) переслідування, полювання по сліду5) бот. сланкий пагін6) військ. хобот лафета7) військ. положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»8) ав. лінійне відставання бомбиtrail blazer — а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі)
2. v1) іти по сліду, вистежувати2) прокладати шлях, протоптувати стежку4) наносити (бруд у хату)5) плентатися, іти позаду, відставати6) іти безладно7) звисати8) стелитися (про рослини)9) розм. заманювати; обманюватиto trail one's coat — триматися зухвало; лізти в бійку
* * *I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
59 trail
I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
60 куткар-
1. избавлять, спасать, выручать;балаадан куткар- или балакеттен куткар- избавить от беды, от напасти;башымды балакеттен куткар избавь меня от беды;конокту аткар, балаадан куткар погов. гостя на коня подсади (т.е. проводи), от напасти избавь;2. дать кому-л. возможность спастись; упустить;колго түшкөн карышкырды куткарып жибердиң ты упустил пойманного волка.
См. также в других словарях:
НАПАСТИ — НАПАСТИ, напасу, напасёшь, прош. вр. напас, напасла, совер. (к напасать) (обл.). 1. чего. Запасти в каком нибудь количестве. Напасти денег для отъезда. 2. кого что. Долго, много пасти. Хорошенько напасти коней. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
НАПАСТИ — НАПАСТИ, су, сёшь; ас, асла; сённый ( ён, ена); совер., что и чего (прост.). Запасти в каком н. количестве. Н. дров. | несовер. напасать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
напасти́(сь) — напасти(сь), пасу(сь), пасёшь(ся) … Русское словесное ударение
Напасти — I сов. перех. разг. сниж. см. напасать I II сов. перех. разг. сниж. см. напасать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Напасти — I сов. перех. разг. сниж. см. напасать I II сов. перех. разг. сниж. см. напасать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
напасти — напасти, напасу, напасём, напасёшь, напасёте, напасёт, напасут, напася, напас, напасла, напасло, напасли, напаси, напасите, напасший, напасшая, напасшее, напасшие, напасшего, напасшей, напасшего, напасших, напасшему, напасшей, напасшему, напасшим … Формы слов
напасти — пасу, пасёшь; напас, ла, ло; напасённый; сён, сена, сено; св. что и чего. Разг. Заготовить, запасти в каком л. (обычно большом) количестве. Н. дров, сена. Н. на зиму мешок картошки. ◁ Напасать, аю, аешь; нсв. Напасаться, ается; страд … Энциклопедический словарь
напасти — что и чего. Напасти множество белья. Напасти дров на зиму. См. на..., приставка … Словарь управления
напасти — пасу/, пасёшь; напа/с, ла/, ло/; напасённый; сён, сена/, сено/; св. см. тж. напасать, напасаться что и чего разг. Заготовить, запасти в каком л. (обычно большом) количестве. Напасти/ дров, сена … Словарь многих выражений
напасти — НАПА|СТИ 1 (2*), ДОУ, ДЕТЬ гл. Нападать: помѧни пиюштааго теплѹ водѹ отъ слъньца въстопѣвъшѫ. и тѹ же порохѫ нападъшѫ. ѡть мѣста незавѣтръна. Изб 1076, 41; то же ЗЦ к. XIV, 73–74. НАПА|СТИ 2 (88), ДОУ, ДЕТЬ гл. 1. Припасть, приникнуть: видѧ же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
напасти́ — пасу, пасёшь; прош. напас, ла, ло; прич. страд. прош. напасённый, сён, сена, сено; сов., перех. (что и чего) (несов. напасать). прост. Заготовить, запасти в каком л. (обычно большом) количестве. Что платья, что белья, что чего!.. Все напасено. Гл … Малый академический словарь