-
21 прах
1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).* * *1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -упове́ргнуть (разби́ть) в \прах — сте́рти на по́рох, розби́ти (пове́ргнути) в по́рох (у прах)
преврати́ть в \прах — оберну́ти (поверну́ти, перетвори́ти) на по́рох
разве́ять в \прах — розві́яти пра́хом (по́рохом, на по́рох)
пойти́ (рассы́паться, разлете́ться) пра́хом — розси́патися (розпа́стися) на по́рох (по́рохом, пра́хом), піти́ (розві́ятися, розлеті́тися) по́рохом (пра́хом); піти́ ма́рно (наніве́ць, вніве́ць)
2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну -
22 сводиться
несов.; сов. - свест`ись1) зво́дитися, -диться, звести́ся (зведе́ться)де́ло \сводиться дится к тому́, что... — спра́ва зво́диться до то́го, що
де́ло свело́сь на нет — спра́ва зійшла́ (звела́ся) наніве́ць (ніна́що, на ніна́що, на ніщо́)
2) ( о пятнах) виво́дитися, -диться, ви́вестися, -ведеться3) ( о переводной картинке) перебива́тися, переби́тися, -б'є́ться4) ( корчиться) ко́рчитися, ско́рчитися5) страд. несов. зво́дитися; ко́рчитися; заво́дитися; перево́дитися, зво́дитися; виво́дитися; вини́щуватися, -щується, ни́щитися, зни́щуватися; перебива́тися, перево́дитися; відбира́тися; забира́тися; викрада́тися; виво́дитися -
23 убеждённость
переко́наність, -ності; упе́вненість -
24 хинь
всё идёт (по́шло) — хи́нью (хи́нею) усе́ йде (пі́шло) пра́хом, усе́ схо́дить (зійшло́) наніве́ць
-
25 Намалчивать
намолчать намовчувати, намовчати; (приобретать молчанием ещё) вимовчувати, вимовчати що. -чаться - намовчатися, нанімуватися. -
26 Намой
1) намив (-ву), наніс (-носу), намулювання, оконч. намулення (-ння); срв. Намывка 1г;2) (речной выкид) викидь (-ди), бережняк (-ку). -
27 Нанежить
кого напестити, напестувати, наголубити, намилувати, (редко) наніжити, (изнежить) розніжити, зніжити, (избаловать) розпестити кого. -
28 Наснести
яиц) нанести (яєць). [А наш когут на шопі наніс яєць три копі (Пісня)]. -
29 Натаск
1) (действие) - см. Натаска;2) (натасканное) натяг (-гу), наволік (-локу), натаск (- ку), наніс (-носу); (дрязг) мотлох (-ху), хламіття (-ття). -
30 Натлить
1) натлити, (нагноить) нагноїти чого, (о мног.) потлити, погноїти що;2) (нагубить) нанищити, (напортить) напсувати, нанівечити, назбавляти кого, чого, (о мног.) понищити, попсувати, понівечити, позбавляти кого, що. -
31 Натравление
1) нацькування, підцькування, зацькування, натюкання; підбурення, під'юдження;2) наполювання;3) вимуштрування, намуштрування, призвичаєння до (в)ловів;4) витравлення;5) розразіння, роз'ятрення;6) напсування и напсуття (-ття), нанівечення, переведення, зведення, збавлення, натравлення; спашення, спасення, спаш (- шу), натолочення; згодування, вигодування. Срв. Натравливать.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НАН — НАН «национальная академия наук» Национальная академия наук Азербайджана (НАН Азербайджана, НАНА) Национальная академия наук Белоруссии (НАН Беларуси) Национальная академия наук Украины (НАН Украины, НАНУ) Национальная академия наук США См … Википедия
НАН — «Нет алкоголизму и наркомании» фонд НАН Национальная академия наук Беларусь, Казахстан, образование и наука, США, Украина НАН Нурсултан Абишевич Назарбаев президент Казахстана в СМИ Казахстан … Словарь сокращений и аббревиатур
құнан — күзеу. Кекілін шырпып, жалын сыпыра күзеп, ал құйрығын сол бойда қалдыратын күзеу (Шаңырақ, 523). Құнан саба. Құнанның терісінен жасалған үлкенірек саба. Келесісі – торсық, сосынғы – тай саба, қ ұ н а н с а б а (Жалын, 1973, №3, 87) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
нан — НАН, заимств. – Хлеб (прим. автора). – Он подозревает, что нан отравлен. У них часто травят людей знатного рода (1. 186) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
нанёс — [нанести] … Словарь употребления буквы Ё
нанізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
нан — жауғыр. Жеңіл мағыналы қарғыс. Мына н а н ж а у ғ ы р не сандалып жүр? – деп ойлады шал (О.Сәрсенбаев, Жақсының көзі, 27). – Тоқташы, ей, н а н ж а у ғ ы р, әңгімесінің аяғын естиік, деді әкем (Қ.Әжікеев, Саят, 18). Н а н же с і с т і . э т н . Е … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
нанғыз — нан етістігінен жасалған өзгелік етіс. «Ол сенікі» деп мені н а н ғ ы з а алмас, Жүз әулие, мың бір кеп, милағанмен. Жан қимақ пен жар қимақ бәрі бір бәс, Қидым, қидым, амал жоқ, қимағанмен (С.Торайғыров, Таңд. шығ., 208) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
НАН РА — Национальная академии наук Республики Армения Армения, образование и наука Источник: http://www.regnum.ru/expnews/175179.html … Словарь сокращений и аббревиатур
НАН РК — Национальная академия наук Республики Казахстан Казахстан, образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
НАН КР — Национальная академия наук Кыргызской Республики Кыргызстан, образование и наука Источник: http://www.kyrgyzinfo.kg/?art=1101119666 … Словарь сокращений и аббревиатур
