Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

надевать+ru

  • 1 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 2 надевать

    техн., несов. надева́ть, сов. наде́ть
    надяга́ти, надягну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > надевать

  • 3 надевать

    техн., несов. надева́ть, сов. наде́ть
    надяга́ти, надягну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > надевать

  • 4 лямка

    1) (ремень чересплечн.) лям(к)а, тягло. [Сюди ходили запорожці на заробітки до лями (Сторож.)]. Тянуть -кой, идти -кой - лямувати, вести тягом (на тяглі), тягти на тяглі. [Ведуть за кодоли на тяглі галеру (Дн. Ч.). Невід на тяглі тягнуть до одмілу (Черкащ.)]. Тянуть -ку - тягти лям(к)у, тягти тягло, (перен.) тягти ярмо, біду тягти. [Доведеться до кінця віку біду тягти (М. Гр.). З дня на день тягти ярмо буденної праці (Єфр.)]. Надевать -ку, запрягать в -ку - залямовувати, запрягати у лям(к)у, лямувати кого. [Запрягають у лямку, лямують волів (Сл. Гр.)]. На себя надевать -ку, запрягаться в -ку - залямовуватися, запрягатися у лям(к)у. [Два чоловіки залямовуються і тягнуть невід до берега (Яворн.)]. Надел -ку, так тяни - коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж (Номис); сидиш у ряду, то й тягни біду (Приказка). Тяни -ку, пока не выкопают ямку - тягни ярмо, доки віку; на тім світі спочинеш;
    2) (шлея) шлея, шлейка;
    3) (ошейник) нашийник.
    * * *
    лямка; ( в одежде) шле́йка

    тяну́ть (тере́ть) ля́мку — перен. тягти́ (тягнути, те́рти) ля́мку (ярмо́)

    Русско-украинский словарь > лямка

  • 5 надеть

    -ся см. Надевать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > надеть

  • 6 насаживать

    насадить
    I. 1) см. Насаждать;
    2) см. II. Насаживать 2;
    3) (надевать что на что) насаджувати, насадити, (набивать) набивати, набити, (на остриё, на макушку) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, натикати, наткнути, (о мног.) понасаджувати, понабивати, понастромлювати, понаштрикувати, понатикати що на що; (кирпичным боем, строит.) загружати и загружувати, загрузити ще. [Насадив сокиру на топорище (Сл. Ум.). Набити сокиру на держално (Київщ.). Настромили на віху його козацькую головку (Котл.). Наштрикнув картоплину на ціпок (Сл. Гр.). Наткнути хробака на гачок (вудки) (Канівщ.)];
    4) (пришивать) пришивати, пришити, (нашивать) нашивати, нашити, (о мног.) попришивати що до чого, понашивати що на що. -дить пуговицы - попришивати ґудзики до чого. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний; набитий, понабиваний; настромлений, понастромлюваний, наштрикнутий, наткнутий;
    2) пришитий, попришиваний; нашитий, понашиваний. -ться -
    1) насаджуватися, насадитися, понасаджуватися; бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) см. Наседать;
    3) (вдоволь, сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    II. Насаживать, насажать -
    1) (растений) насаджувати, насадити, насаджати, понасаджувати чого; срв. Насаждать 1;
    2) (во множестве кого) насаджувати, саджати и садити, насадити, понасаджувати, садовити, насадовити кого. [Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. -жать в тюрьму кого - насадити, насаджати, понасаджувати насадовити, вкинути, закинути, повкидати, позакидати у в'язницю кого. -жать кур на яйца - попідсипати курей (квочок). -ть рыбы в садок - напускати, напустити, понапускати риби в кіш (в саж, в саджал[в]ку);
    3) оселяти и оселювати, оселити, пооселювати, осаджувати, осадити, саджати, посадити, поосаджувати кого; срв. Поселять;
    4) -жать кого во что, на должность - понастановлювати и понастановляти, попризначати кого ким и на кого, за кого;
    5) -жать заплат, пуговиц - понашивати (понаставляти) латок, пона[попри]шивати ґудзиків. -жать мушек - поналіплювати мушок. -жать хлеба в печь - насаджати (повсаджувати) хліба в піч. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний;
    2) насаджений, насадовлений, понасаджуваний; вкинутий, закинутий, повкиданий, позакиданий; напущений;
    3) оселений, осаджений, пооселюваний, посаджений, поосаджуваний;
    4) понастановлюваний, попризначуваний;
    5) понашиваний, попришиваний; поналіплюваний. - ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) наса́джувати насади́ти, -саджу́, -са́диш и насаджа́ти и мног. понаса́джувати; сов. насадови́ти, -довлю́, -до́виш
    2) (надевать, надвигать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( на остриё) настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -стромлю́, -стро́миш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти, натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти
    3) портн. пришива́ти, приши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. попришива́ти, несов. сади́ти

    Русско-украинский словарь > насаживать

  • 7 надеть

    сов. от надевать

    Русско-украинский политехнический словарь > надеть

  • 8 надеть

    сов. от надевать

    Русско-украинский политехнический словарь > надеть

  • 9 вздевать

    вздеть
    1) (одежду) надягати, надягти, (обувь) узути;
    2) (нитку) всилювати, всилити;
    3) (вверх) здійняти. [Здійняти голову на спис (Макс. 24)].
    * * *
    несов.; сов. - вздеть
    1) ( поднимать вверх) підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, здійма́ти, зня́ти и здійня́ти, підво́дити, підвести́
    2) ( надевать) надіва́ти, наді́ти и мног. понадіва́ти; ( одежду) надяга́ти, надягти́ и надягну́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти; ( обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти
    3) ( насаживать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( нанизывать) нани́зувати, наниза́ти и мног. понани́зувати, нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти

    Русско-украинский словарь > вздевать

  • 10 воздевать

    воздеть здіймати, зняти, підій[ні]мати, підняти. [Зняв руки до неба]. Воздетый - знятий, піднятий.
    * * *
    несов.; сов. - возд`еть
    1) \воздевать

    руки — здійма́ти, зня́ти и здійня́ти и мног. поздійма́ти (підніма́ти, підня́ти и мног. попіднімати, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти) ру́ки

    Русско-украинский словарь > воздевать

  • 11 надевание

    1) вдягання, надягання, надівання, убирання; взування, назування, обування; накладання; підв'язування, обпинання, заперізування;
    2) накладання, напинання, начі[е ]плювання, насаджування, настромлювання; всиляння, всилювання, засиляння, засилювання; убирання, натягання. Срв. Надевать.
    * * *
    1) надя́гання, удяга́ння, надіва́ння
    2) взува́ння, назува́ння; озува́ння
    3) надіва́ння

    Русско-украинский словарь > надевание

  • 12 надёргивать

    надёргать
    I. 1) чего - (в прям. и перен. знач.) насмикувати, насмикати, (волос, перьев) наскубувати, наскубти и наскубати, (ниток из полотна, чулка) наторочувати, наторочити, насотувати, насотати, (поскони) набирати, набрати, (о мног.) понасмикувати, понаскубувати, понаторочувати, понасотувати, понабирати чого. [Принеси-но ключку та насмикаємо соломи (Звин.). Думає, ніби досить написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада). Наскуби пір'я! (Сл. Ум.). Насотала ниток з рушника (Богодух.)];
    2) кого, что, за что - насіпувати, насіпати, насмикувати, насмикати, нашарпувати, нашарпати кого, що, за що, (двери, окна) наторгувати, наторгати що и чим, (о мног.) понасіпувати, понасмикувати, понашарпувати, понаторгувати. -гать (возжами) лошадь - насіпати (віжками) коня. [Такий уже з тебе возниця, - тільки насіпав коня (Сл. Гр.)]. Надёрганный -
    1) насмиканий, наскублений, наскубаний, наторочений, насотаний, набраний, понасмикуваний и т. п.;
    2) насіпаний, насмиканий, нашарпаний, наторганий, понасіпуваний и т. п. -ться -
    1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) насіпатися, насмикатися, нашарпатися, натіпатися; наскубтися; (ногами) надриґатися; (о дверях, окнах) наторгатися; срв. Дёргать, -ся.
    II. Надёргивать, надёрнуть что на что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (набрасывать) накидати, накинути, (о мног.) понатягати, понапинати, понаволікати, понакидати що на що. -нуть на себя что - (одежду) накинути на себе що, накинутися чим, (обувь) вступити(ся) в що. Надёрнутый - натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, накинутий и накинений, понатяг(ув)аний и т. п. -ться - натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися; бути натяг(ув)аним, натягнутим, натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - надёргать
    насми́кувати, насми́кати и мног. понасми́кувати; (волос, перьев) наску́бувати, -бую, -буєш, наскубти́ и наскуба́ти и мног. понаскубувати; (конопли, льна) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти
    II несов.; сов. - надёрнуть
    (надевать, накидывать) накида́ти, наки́нути; ( натягивать) натяга́ти, натягти́, -тягну, -тягнеш и мног. понатяга́ти, напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапинати

    Русско-украинский словарь > надёргивать

  • 13 напяливать

    напялить
    1) что на кого, на что - напинати, напнути и нап'ясти, натягати, натяг(ну)ти, (натаскивать) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понапинати, понатягати, понацуплювати що на кого, на що. [Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Наталка нап'яла хустку (Григор.). Скинув із себе синій жупан та над ним і нап'яв (Чуб. V). Натягла полотно на п'яльця (Харк.). Постоли як-же позсихались, - насилу нацупив (Основа 1862)];
    2) -лить глаза - навитріщати очі. Напяленный - напнутий и нап'ятий, натягнений, нацуплений, понапинаний и т. п. [Шапка, нап'ята на вуха (Васильч.)]. -ться -
    1) напинатися, напнутися и нап'ястися, понапинатися; бути напинаним, напнутим, понапинаним и т. п.;
    2) на кого - нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого, присікуватися, присікатися до кого;
    3) (вдоволь, сов.) нап'ясти, -ся, попоп'ясти, -ся (досхочу); срв. Пялить, -ся. -ться на кого (натаращить глаза) - навитріщатися на кого.
    * * *
    несов.; сов. - нап`ялить
    1) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти, натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатя́гати и понатя́гувати
    2) ( надевать) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти; (натягивать на себя что-л.) натяга́ти и натя́гувати, натягти́ и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; ( с трудом) нацу́плювати, -люю, -люєш, нацу́пити, -плю, -пиш и мног. понацу́плювати; ( одежду) надяга́ти, надягну́ти, -дягну́, -дя́гнеш и надягти́; ( обувь) назува́ти, назу́ти

    Русско-украинский словарь > напяливать

  • 14 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 15 пересаживать

    пересадить
    1) пересаджувати, пересадити, (только о жив. сущ.) пересадовити, (о мног.) попересаджувати кого, що. [Пересаджують людей в инші вагони. Хочу вишні до хати ближче попересаджувати. Пересадови дитину через тин]. Пересаживаемый - пересаджуваний. Пересаженный - пересаджений, попересаджуваний. -дить всех (посадить) - посадити, посадовити усіх;
    2) (надсадить, надорвать) надвередити. См. Надсадить, Надорвать. -дить живот - надвередити живіт;
    3) (о пуговицах) перешивати, перешити, (о мног.) поперешивати (ґудзики). -саженный - перешитий.
    * * *
    несов.; сов. - пересад`ить
    1) переса́джувати, пересади́ти и попереса́джувати
    2) (надевать на другое древко, остриё) настро́млювати [на і́нший держа́к], настроми́ти [на і́нший держа́к] и понастро́млювати [на і́нший держа́к] и понастромля́ти [на і́нший держа́к], наса́джувати [на і́нший держа́к], насади́ти [на і́нший держа́к]
    3) ( о пуговицах) спец. перешива́ти, переши́ти и поперешива́ти

    Русско-украинский словарь > пересаживать

  • 16 поддевать

    поддеть
    1) (под верхнюю одежду) піддягати, піддягти, вдягти під що. [Вдягни свитину під кожух];
    2) (крючком снизу) зачіпати, зачепити;
    3) -деть кого - підсісти, під'їхати, на слизьке загнати кого, москаля підвезти, підвезти воза (візка) кому, підсікти кого. См. ещё Обмануть;
    4) (красть) підчеплювати, підчепити. [Оце вже підчепив кожуха].
    * * *
    I несов.; сов. - подд`еть
    ( подцеплять) підчі́плювати, підчепи́ти; (говорить колкости, ставить в смешное положение) підси́джувати, підси́діти и підсі́сти, підсіка́ти, підсі́кти, підко́шувати, підкоси́ти; ( язвить) щипа́ти, щипну́ти и ущипну́ти
    II несов.; сов. - подд`еть
    (надевать подо что-л.) піддяга́ти, піддягти́ и піддягну́ти

    Русско-украинский словарь > поддевать

  • 17 путать

    1) (приводить в беспорядок) плутати, путати що (напр. нитки);
    2) (говорить сбивчиво) плутати, мішати. [Копаниця плутав умисне, мов не хотів виказувати (Грінч.)];
    3) кого (сбивать с толку) - збивати, заморочувати кого;
    4) (лошадей) путати (коні);
    5) кого во что - плутати, вплутувати кого в що (в якусь справу). [Як смієш ти мене в свої діла криваві плутать? (Грінч.)];
    6) (сбившись с пути) плутати, блудити, блукати;
    7) (ногами) плутати, плентати (ногами);
    8) (следы, дорогу) ключкувати. Путанный - плутаний. Путающий - хто (той, що) плутає. -щий нитки - ниткоплут.
    * * *
    1) плу́тати, сплу́тувати; ( сбивать) збива́ти
    2) ( впутывать) плу́тати, вплу́тувати
    3) ( надевать путы) сплу́тувати, пу́тати

    Русско-украинский словарь > путать

  • 18 путлять

    1) ( надевать путы) сплу́тувати, пу́тати
    2) ( плутать) плу́тати; петля́ти; диал. петлюва́ти

    Русско-украинский словарь > путлять

  • 19 путы

    и Пута пута, (на птиц) боркальці; см. Путо. [Ой на волики налигачі, а на коники пута (Метл.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). У пута кутії не куй, в склепи глибокі не муруй (Шевч.)]. Надевать, накладывать путы[а] (путать) - путати кого. [Швидче путай кобилу (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) ( для связывания ног лошади) пу́та, род. п. пут

    пу́то — ед. диал. пу́то

    2) прям., перен. пу́та; ( кандалы) кайда́ни, -нів

    Русско-украинский словарь > путы

  • 20 спутывать

    несов.; сов. - сп`утать
    1) плу́тати, поплу́тати, сплу́тувати, -тую, -туєш, сплу́тати; ( перепутывать) переплу́тувати, переплу́тати и мног. попереплу́тувати; ( запутывать) заплу́тувати, заплу́тати и мног. позаплу́тувати

    \спутывать тать расчёты (пла́ны) — поплу́тати (сплу́тати) розраху́нки (пла́ни)

    2) ( надевать путы) пу́тати и спу́тувати, спу́тати и мног. попу́тати; (связывать, опутывать) сплу́тувати, сплу́тати

    \спутывать тать коня́ — спу́тати коня́

    \спутывать тать по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв' яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    Русско-украинский словарь > спутывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • надевать — Набрасывать, накидывать, налагать, напяливать, натягивать на себя что, вырядиться, выфрантиться, облачаться, облекаться, одеваться, наряжаться, принаряжаться, разряжаться, рядиться во что; закутываться, укутываться; обувать, обуваться. Он надел… …   Словарь синонимов

  • НАДЕВАТЬ — НАДЕВАТЬ, надеть что, надевывать, облачать, оболокать, рядиться во что; накидывать или наволакивать одежду, обувь (обувать), оболочку. Надевай кафтан, сапоги и шляпу, да пойдем. Я сроду немецкого платья не надевывал. Надень перстенек. Он еще не… …   Толковый словарь Даля

  • НАДЕВАТЬ — НАДЕВАТЬ, надеваю, надеваешь. несовер. к надеть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАДЕВАТЬ — см. надеть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • надевать — см. Береженого бог бережет...; неудобно; Счастливые трусов не наблюдают …   Словарь русского арго

  • надевать — насаживать натягивать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы насаживатьнатягивать EN put on …   Справочник технического переводчика

  • НАДЕВАТЬ —     Если во сне вы надеваете обувь – это предвещает большую удачу в делах или повышение зарплаты. Надевать брюки наизнанку – вскоре окажетесь в плену чьего то обаяния. Надеть на палец наперсток – к серьезным неприятностям, избежать которых… …   Сонник Мельникова

  • надевать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я надеваю, ты надеваешь, он/она/оно надевает, мы надеваем, вы надеваете, они надевают, надевай, надевайте, надевал, надевала, надевало, надевали, надевающий, надеваемый, надевавший, надевая; св. надеть 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • надевать — Надеть, надевать, настоятельно рекомендуем запомнить, в чем различие между глаголами надеть и одеть, иначе вы рискуете обнаружить свое невежество в самой неподходящей обстановке. Мы остановимся на этом различии подробнее, когда будем говорить о… …   Словарь ошибок русского языка

  • надевать личину — См …   Словарь синонимов

  • Надевать на себя кандалы — НАДЕВАТЬ <НА СЕБЯ> КАНДАЛЫ. НАДЕТЬ <НА СЕБЯ> КАНДАЛЫ. Устар. Ирон. Брать на себя тяжёлые, неприятные обязанности; связывать себя чем либо. И зачем тебе кандалы на себя надевать? Без тебя похоронят, Бог даст, не оставят без погребения… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»