-
81 ненастный
непагодлівы; непагодны; пахмурны; пахмуры* * *— непагадзь, даждлівае надвор'е -
82 ненастье
-
83 непостоянный
* * *— няўстойлівая (зменлівая) пагода, няўстойлівае (зменлівае) надвор'е -
84 неустановившийся
* * *— неўсталяванае (няўстойлівае, зменлівае) надвор'е— неўсталяваны (нясталы, хісткі) характар -
85 ну
1) межд. нуну, начинайте!
— ну, пачынайце!ну, что же дальше?
— ну, што ж далей?(да) ну, неужели?
— (ды) ну, няўжо?— а што, калі ён прыедзе?— а што, калі хто-небудзь убачыць -
86 переменный
* * *в разн. знач. пераменны— пераменная пагода, пераменнае надвор'епеременная звезда астр.
— пераменная зоркапеременный ток эл.
— пераменны ток -
87 переменчивый
* * *пераменлівы, зменлівы— пераменлівае (зменлівае) надвор'е, пераменлівая (зменлівая) пагода -
88 плохой
благі; дрэнны; дурны; кепскі; ліхі; паганы; худы* * *1) дрэнны, кепскі, благі— дрэнны (кепскі, благі) чалавек— дрэннае (кепскае, благое) надвор'е— справа дрэнь, дрэнныя (кепскія) справы -
89 полоса
лава; паласа; пісяг* * *жен.полоса отчуждения ж.-д.
— паласа адчужэннясамая счастливая, полоса его жизни
— самы шчаслівы перыяд (самая шчаслівая паласа) яго жыцця -
90 порядочный
значны; ладны; прыстойны* * *I 1) (довольно большой) даволі (-такі) вялікі— гэта даволі (-такі) вялікая (значная, немалая, ладная) адлегласцьII 1) (честный) прыстойны -
91 приличный
ладны; неблагі; прыстойны* * *(неплохой) нядрэнны, някепскі, неблагі— добрае (нядрэннае, някепскае) надвор'е— здавальняючыя (добрыя, нядрэнныя, някепскія, неблагія) поспехі4) (изрядный) ладны, даволі вялікі— даволі вялікая (вялікая, добрая) узнагарода -
92 простоять
* * *совер. в разн. знач. прастаяць— добрая пагода (добрае надвор'е) прастаіць (пратрымаецца, пратрывае) нядоўга -
93 прояснение
-
94 стоять
* * *несовер. в разн. знач. стаяцьна ногах он стоит крепко прям., перен.
— на нагах ён стаіць моцна— стаяць на чале ўлады, трымаць уладу -
95 судить
асуджаць; судзіць* * *несовер.рабіць вывад, выводзіць -
96 угадать
адгадаць; падцэліць* * *совер.6) (попасть в кого-либо, во что-либо) прост. пацэліць, уцэліць, трапіць, папасці— пацэліць (трапіць, папасці) у галаву -
97 ужасающий
жахлівы; жудлівы* * *прил. жахлівы— жахлівае (жудаснае, страшэннае) відовішча— жахлівае (жудаснае) надвор'е, жахлівая (жудасная) пагода -
98 ужасный
жахлівы; жудасны; жудкі; страхотны; страшэнны* * *в разн. знач. жахлівы(страшный) страшэнны, страшны— жахлівы (жудасны, страшны) сон— жахлівае (жудаснае) надвор'е, жахлівая (жудасная) пагода— жахлівы (жудасны, страшэнны) боль -
99 установиться
* * *1) (определиться, наступить) устанавіцца -
100 холодный
вятрыска; зімны; сцюдзёны; сьцюдзёны; сцюжны; сьцюжны; халодны* * *в разн. знач. халодныхолодный пояс геогр.
— халодны поясхолодная клёпка, прокатка тех.
— халодная клёпка, пракатка
См. также в других словарях:
надворі — присл. Поза приміщенням, на повітрі. || У природі … Український тлумачний словник
надворі — присл. (поза приміщенням), просто неба, на повітрі; на волі (поза приміщенням, на відкритому, просторому місці) … Словник синонімів української мови
надворі — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Железняк, Максим — или Зализняк главный предводитель гайдамаков в эпоху Колиивщины. Запорожский казак, он оставил уже войско, готовился к принятию иноческого чина и был послушником в Мотронинском монастыре, когда насилия барских конфедератов над православными в… … Большая биографическая энциклопедия
Железняк, Максим — ЖЕЛѢЗНЯКЪ (Залізнякъ), Максимъ, вмѣстѣ съ Иваномъ Гонтой былъ глав. предвод лемъ гайдамац. возстанія, т. наз. коліивщины , въ 1768 г. въ правобереж. Украйнѣ, принадлежавшей тогда Польшѣ. Возстаніе б. вызвано насиліями Барскихъ конфедератовъ надъ… … Военная энциклопедия
Грязнов, Федор Федорович — генерального шт. генерал майор, род. 13 мая 1855 г. Окончив курс в Нижегор. воен. гимназии и во 2 м воен. Конст. училище, был произведен в 1873 г. в прап. 22 й артиллер. бригады. В 1880 г. Г. окончил Николаевскую академию генерального штаба и… … Большая биографическая энциклопедия
Кислинг, Готлиб — (Gottlieb Kissling); гравер резцом; ученик гравирования из школы при Виленском университете; после оставлен в ней адъюнктом гравировального искусства. В 1832 г. в чине надвор. советника. По закрытии Виленского университета представлял образцы… … Большая биографическая энциклопедия
Маленицкий — сост. "Топография описан. Симбирск. губерн." (1785), надвор. сов. {Венгеров} Маленицкий в 1785 г. надв. сов., составил "Топографическое описание Симбирской губернии". {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
Судогда — уездн. гор. Владимирской губ. при рч. Судогде, в 37 вер. к ЮВ от г. Владимира, по Муромскому почтов. тракту. Впервые упоминается под именем слободы, в начале XVII в. В 1778 г., при учреждении Владимирского наместничества, была назначена уездн.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Терюха (Гомельский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Терюха. Деревня Терюха белор. Церуха Страна … Википедия
Шатохин, Евгений Сергеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шатохин. Евгений Сергеевич Шатохин (25 февраля 1947(19470225), Пинск 22 января 2012, Пинск[1]) белорусский художник, общественный деятель. В 1965 1973 г.г … … Википедия