-
1 belønne
нагороджувати -
2 nagradzać
нагороджувати -
3 нагораживать
нагородить1) (надгораживать) на(д)городжувати; на(д)городити, (о мног.) пона(д)городжувати; (тёрном) тернити, натернити, затернити (терном) що. [Щось тин сів, - не минеться нагороджувати (Лубенщ.). Загородив високу лісу (плетень), ще й терном натернив (Мирг.)];2) (городьбы) нагороджувати, нагородити, (о мног.) понагороджувати чого [Нагородив хлівів за-для овець (Сл. Гр.)];3) нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати чого; см. Нагромождать;4) (пустомелить) верзти, верзякати, плести, плескати, торочити, молоти (дурниці, нісенітниці), нагородити, наверзти и т. п. (дурниць, нісенітниць). [Наплескав такого, що й купи не держиться (Звин.)]. -дил с три короба - нагородив три міхи козячої вовни (Куліш), намолов три мішки гречаної вовни (Приказка). Чего только он тут не -дил! - яких тільки дурниць (нісенітниць) він тут не намолов (не наплескав, не наторочив)! Нагороже[ё]нный -1) на(д)городжений, пона(д)городжуваний, натернений, затернений;2) нагороджений, понагороджуваний;3) нагромаджений, накопичений, понагромаджуваний, понакопичуваний;4) наверзяканий, наплетений, наплесканий, наторочений, намелений. -ться -1) на(д)городжуватися, на(д)городитися, пона(д)городжуватися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нагородитися, попогородити (досхочу).* * *несов.; сов. - нагород`ить1) ( настраивать) нагоро́джувати, нагородити, -роджу́, -родиш и мног. понагоро́джувати2) ( нагромождать) нагромаджувати, нагрома́дити, -джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; нагороджувати, нагородити и мног. понагоро́джувати3) ( наговаривать чепухи) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш, сов. наплескати, -плещу, -пле́щеш, наверзти́ (нагороди́ти) [дурниць, нісені́тниць] -
4 award
1. n1) присуджена нагорода (кара)2) присудження (премії, нагороди)3) юр. арбітражне рішення; ухвала (суду, журі)2. v1) присуджувати (щось)2) нагороджувати (чимсь)to award additional time — спорт. дати додатковий час
3) юр. ухвалювати рішення4) охороняти, сторожити5) відвертати* * *I n1) нагорода, медаль, орден, кубок, грамота та інш2) юp. арбітражне рішення; рішення (журі, суду)3) eк. видача, надання державного замовлення ( приватній фірмі); державне замовлення ( на поставку чого-небудь)II v1) присуджувати ( що-небудь) нагороджувати ( чим-небудь)2) юp. виносити рішення ( про третейський суд)3) eк. видавати, надавати замовлення на поставку ( приватній фірмі) -
5 crown
1. n1) корона; вінець; влада монарха, верховна влада2) монарх; король; королева; престол3) верхівка (чогось); крона, верхів'я дерева4) маківка; тім'я5) кругла вершина гори6) гребінь (птаха)7) вінок (з квітів)8) наголовок (капелюха)9) завершення, вінець11) крона (монета — 5 шилінгів)crown flax — бот. льон-кучерявець
C. Imperial — імператорська корона
C. prince — кронпринц
2. v1) вінчати, коронувати2) нагороджувати, винагороджувати3) увінчувати, вивершувати, закінчувати собою верхню частину (чогось); завершувати4) провести шашку (в дамки)5) поставити коронку (на зуб)6) розм. ударити по голові* * *I [kraun] n1) корона; вінець2) ( the Crown) корона, влада монарха, престол; юp. корона ( як сторона в процесі)a witness for the Crown — свідок обвинувачення; монарх; король; королева
3) верхівка; крона, верхівка дерева; маківка; тім'я; кругла вершина гори5) вінок (з квітів; тж. як нагорода)6) бoт. верхівка, вінець; віночок, розетка ( листя)8) вінець, завершення10) icт. крона ( англійська монета в п'ять шилінгів)11) формат паперу12) apxiт. шелига арки або склепіння13) мop. якірна пятка14) тex. коронка15) гeoл. перегин, лоб (складки, покриву)16) cпeц. опуклість ( поперечного профілю дороги)17) c-г. звальна борозна18) oпт. крон, кронгласII [kraun] v1) вінчати, коронувати2) нагороджувати, увінчувати3) завершувати, вінчати4) увінчувати, закінчувати собою верхню частину7) cл. ударити по голові -
6 decorate
v1) прикрашати; прибирати; декорувати2) опоряджати, обладнувати, обклеювати шпалерами (кімнату)3) оздоблювати, уквітчувати4) нагороджувати орденами (медалями)* * *v1) прикрашати, прибирати; декорувати; прикрашати собою, служити прикрасою2) фарбувати, обклеювати шпалерами, опоряджати ( кімнату)3) прикрашати ( розповідь)4) нагороджувати відзнаками або орденами -
7 guerdon
поет1. nнагорода, винагорода2. vнагороджувати, винагороджувати* * *I n; поет.нагорода, винагородаII v; поет. -
8 medal
1. nмедаль; орден2. vнагороджувати медаллю (орденом)* * *I [`medl] nмедаль; орденII [`medl] vнагороджувати медаллю або орденом -
9 award
-
10 award
1) (присуджена) нагорода, премія; присудження (премії, нагороди, аліментів, компенсації); державне замовлення; присуджене покарання; рішення (суду тощо); арбітражне рішення, рішення арбітражу2) видавати замовлення; нагороджувати; присуджувати; виносити арбітражне рішення•- award a new sentence
- award a punishment
- award a sentence
- award a tales
- award alimony
- award allowance
- award costs
- award damage
- award for heroism
- award of alimony
- award of pension
- award punishment
- award to the inventor -
11 bestow
дарувати; нагороджувати; присуджувати ( звання тощо)- bestow an officebestow a benefit upon a foreigner — ( person residing abroad) надавати привілей іноземцю (особі, яка проживає за кордоном)
- bestow duties
- bestow rights -
12 confer a decoration
(on smb.) нагороджувати відзнакою (орденом) -
13 reward
1) винагорода, премія; компенсація; оплата ( послуг); нагорода2) винагороджувати; нагороджувати•reward for information that would lead to the arrest — = reward for information that would lead to the arrest of an offender винагорода за інформацію, що приведе до арешту (злочинця)
reward for information that would lead to the arrest of an offender — = reward for information that would lead to the arrest
-
14 bestow
v1) дарувати, обдаровувати (когось — on, upon); нагороджувати, присвоювати2) присвячувати, віддавати, витрачати (час тощо)3) віддавати на зберігання; класти4) видавати (віддавати) заміж5) дати притулок, прихистити* * *v1) піднес. (on, upon) дарувати; присуджувати, надавати2) присвячувати, віддавати, витрачати (час, енергію)3) заст. видавати заміж4) заст. дати притулок -
15 cheer
1. n1) схвальний (вітальний) вигук2) pl оплески3) веселощі; пожвавленняwith good cheer — щиро, тепло
4) підтримка; підбадьорювання; розрада5) (добрий) настрій2. v1) аплодувати; вітати оплесками (вигуками)2) підбадьорювати; надихати3) підтримувати; тішити; веселити* * *I n1) схвальний вигук; pl оплески2) пожвавлення; радість3) підбадьорення, підтримка; розрада5) ( гарне) частування, їжа6) icт. вираз обличчяII v1) аплодувати; нагороджувати схвальними вигуками е оплесками3) ( часто cheer up) підбадьорювати; підтримувати; утішати; веселити, бадьорити (про їжу, напій); утішитися; підбадьоритися; повеселіти -
16 grace
n ж. ім'яГрейс* * *I n1) грація, витонченість; часто pl приваблива якість; доброчесність, чеснота2) пристойність; такт; люб'язність3) прихильність, доброзичливість, благоволінняfall from grace — опала, немилість
4) відстрочка; пільга5) милосердя; прощення; юp. помилування, амністія6) цepк. благодать, милість ( господня)8) (Grace) милість, світлість (форма звертання до герцога, герцогині, архієпископа)9) cл. дозвіл на здобуття наукового ступеня10) мyз. орнаментика (мелізми, фіоритури)11) pl; мiф. ( the Graces) Грації12) pl ( the graces) гра в серсоII v1) прикрашати2) нагороджувати, удостоювати3) величати кого-небудь "Ваша світлість" або "Ваша милість"4) мyз. орнаментувати -
17 laureate
1. n1) лауреат2) (звич. L.) придворний поет (тж Poet L.)2. adj1) увінчаний лавровим вінком2) видатний (про поета)3) лавровий* * *I [`lxːriit] n1) лауреат2) ( Laureate) придворний поет; поет-лауреат ( почесне звання)II [`lxːriit] a1) увінчаний лавровим вінком; видатний ( про поета)2) лавровийIII [`lxːrieit] v1) увінчувати лаврами; нагороджувати званням лауреата2) надавати, присвоювати звання придворного поета -
18 perfuse
v1) оббризкувати; поливати; обприскувати2) заливати (світлом тощо)3) перен. осипати (подарунками тощо)* * *v1) оббризкувати; обприскувати; поливати2) заливати3) нагороджувати, осипати ( милостями) -
19 reward
1. n1) нагорода, винагорода2) відплата; покарання3) грошова винагорода, премія (за знахідку тощо)4) компенсація2. v1) нагороджувати; винагороджувати; давати нагородуto reward smb. for his valour — нагородити когось за мужність
2) віддячувати; віддавати належне3) відплатити, покарати* * *I [ri'wxːd] n1) нагорода, винагорода; відплата; кара, покарання2) грошова винагорода, премія (за видачу злочинця, знахідку)II [ri'wxːd] v1) винагороджувати; відплачувати2) давати нагороду або грошову винагороду; платити, виплачувати ( платню) -
20 star
n ж. ім'яСтар* * *I n1) зіркаshooting star — метеор, падаюча зірка; пoeт. Полярна зірка
2) зірка ( фігура); пoлiгp. зірочка зірочка, зірка ( знак розрізнення)a general's star — генеральська зірка; зірка ( знак відмінності)
Silver Star — Срібна Зірка ( орден); cпeц. зірка
star of planes — мaт. зв'язка площин
3) пляма, мітка, зірочка ( на лобі тварини)4) зірка, ведучий актор або акторка; прем'єр; прем'єрша; кінозірка; видатна особистість, світило; cл.; cпopт. чемпіон5) доля, зірка6) юp. ув'язнений, що вчинив злочин уперше ( star prisoner)8) піротехнічна ракета; вiйcьк. освітлювальний снарядII a1) який відноситься до зірки або зірок; зоряний; зіркоподібний2) головний3) відмінний, знаменитий; властивий зірці (екрану, спорту)4) за участю зірок ( знаменитостей)6) зірчастийIII vfive-star general — генерал армії; який показує якість ( готелю)
3) грати головні ролі; бути зіркою; давати головну роль4) вражати, сяяти ( у ролі)5) позначати ( слова в тексті) зірочкою6) брати прикуп ( більярд)
См. также в других словарях:
нагороджувати — I ую, уєш, недок., нагороди/ти, роджу/, ро/диш, док., перех. 1) Давати на городу кому небудь. || Висловлювати подяку, виражати задоволення, схвалення, виявляти. прихильність у нагороду за що небудь. 2) перен. Віддячувати, відплачувати комусь за… … Український тлумачний словник
нагороджувати — див. нагородити I … Словник синонімів української мови
нагороджувати — 1 дієслово недоконаного виду віддячувати нагороджувати 2 дієслово недоконаного виду будувати; наговорити багато беззмістовного, нерозумного розм … Орфографічний словник української мови
нагородити — I див. нагороджувати I. II див. нагороджувати II … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
нагороджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нагороджувати … Український тлумачний словник
нагороджування — я, с. Дія за знач. нагороджувати I … Український тлумачний словник
нагороджуватися — уюся, уєшся, недок. 1) Одержувати в нагороду що небудь. 2) пас. до нагороджувати I … Український тлумачний словник
надгороджати — а/ю, а/єш, недок., надгороди/ти, джу/, ди/ш, док., діал. Нагороджувати … Український тлумачний словник
преміювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією … Український тлумачний словник
присвоювати — юю, юєш, недок., присво/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Робити що небудь чуже своєю власністю; привласнювати. || Видавати що небудь чуже за своє. Присвоювати владу. || заст. Сприймати, засвоювати. || рідко. Робити що небудь своєю постійною… … Український тлумачний словник
